Ухвала

від 26.09.2022 по справі 210/4031/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 210/4031/17

провадження № 51-2818 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040710003756,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5. порушила питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.

Відповідно до вимог ст. 427 КПК у касаційній скарзі необхідно зазначити: вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Вказаних приписів кримінального процесуального закону прокурор ОСОБА_5. належним чином не виконала.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Крім того, касаційна скарга прокурора містить суперечності. Так, в резолютивній та прохальній частині своєї касаційної скарги прокурор просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, однак в мотивувальній частині своєї скарги прокурор просить скасувати лише ухвалу апеляційного суду з призначенням нового судового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Суперечності, які допустив прокурор, позбавляють суд касаційної інстанції встановити позицію прокурора щодо результатів касаційного розгляду.

Окрім того, приписами ст. 415 КПК визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, суд призначає новий розгляд у суді першої інстанції, а саме: якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Тобто, порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції внаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону прокурор повинен був керуватися статтями 412, 415 КПК, та вказати, за наявності, на підстави, вичерпний перелік яких передбачений у цих статтях.

Проте, в касаційній скарзі не зазначено порушень, які, з огляду на положення статей 412, 415 КПК, були би підставою для скасування оскаржених судових рішень з призначенням нового розгляду саме у суді першої інстанції.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши прокурору ОСОБА_5.строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4