Постанова

від 20.06.2022 по справі 179/1778/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2050/22 Справа № 179/1778/20 Головуючий упершій інстанції: Ковальчук Т. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі Сахарову Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського кооперативу «Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона має у приватній власності земельну ділянку площею 10,1877 га з кадастровим номером 1222384500:01:001:0282, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вказану земельну ділянку позивач отримала у спадщину від ОСОБА_3 (батько). 11.09.2015 року між ОСОБА_3 (батьком позивача) та сільськогосподарським кооперативом «Україна» було укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 08.09.2015 року, який був зареєстрований у Реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 11.09.2015 року. Відповідно умов договору оренди земельної ділянки, позивач (Орендодавець) надає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1222384500:01:001:0282) з метою використання за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,1877 га, в тому числі: рілля - 10,1877 га, що знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Згідно п. 2.2 договору оренди земельної ділянки, орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 12880,00 грн. за кожен календарний рік терміну дії договору відповідно до розрахунків, викладених в дії щорічного додатку №1, який є невід`ємною частиною договору, та у формі, склад якої визначається відповідно до ч. 1 додатку №1 і викладено в ч. 2 щорічного додатку №1, який є невід`ємною частиною договору. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, вказується в розрахунку (повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства) і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Періодичність виплати орендної плати - з 1 січня по 31 грудня щороку протягом терміну дії Договору (період виплати орендної плати за окремими формами розміру орендної плати погоджується сторонами і вказується в Додатку №1 до Договору). В щорічному додатку до Договору від 08.09.2015 року щодо Розрахунку по орендній платі зазначено: - грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер - 1222384500:01:001:0282), загальною площею 10,1877 га, в тому числі: рілля - 10,1877 га, що знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської обл., Магдалинівського р-н, с. Мар`ївка, без урахування індексації грошової оцінки земель (з урахуванням коефіцієнта 1,756) становить (складає) - 100627,23 грн.; - грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексації станом на 08.09.2015 року становить (складає) - 402170,31 грн.; - орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12880,00 грн. за кожен календарний рік терміну дії Договору, що становить 3,20262327209004 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації станом на 08.09.2015 року. Листом Відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 0.10.2020 р. за №4-0.30-15/108-20, на адвокатський запит, було повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 10,1877 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0282, яка розташована на території Марївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_1 : за 2015, 2016, 2017, 2018 роки не проведена, таким чином надати значення нормативної грошової оцінки на вищезазначену земельну ділянку не вбачається за можливе; за 2019 рік - 427760,62 грн.; за 2020 рік - 427760,62 грн. Відповідно до довідки відповідача від 08.09.2015 року, у 2015 році ОСОБА_3 отримав кошти по видатковому касовому ордеру №121 від 16.11.2015 р. у сумі 402170,31182732 * 3,20262327209004 % = 12880,00 грн., де 402170,31182732 грн. - нормативно грошова оцінка земельної ділянки. За 2016, 2017,2018 рік, позивач отримала 43434,39 грн., тобто за 2016, 2017, 2018 роки. Отже, відповідач зобов`язаний був виплатити орендну плату з такого розрахунку: - 402170,311826732*1,2 - 482604,37 грн. - нормативно грошова оцінка з урахуванням коефіцієнту індексації за 2016 рік: 48 604,37 грн. / 3,20262327209004 % = 15456 грн. за 2016 рік; 482604,37 грн. / 3,20262327209004 % = 15456,00 грн. за 2017 рік; 482604,37 грн. / 3,20262327209004 % = 15456,00 грн. за 2018 рік. За три роки відповідно: 15456х3 = 46368,00 грн. Різниця складає 46368 - 43434,39 = 2933,61 грн., тобто 977,87 грн. за кожен рік. Натомість відповідач не виконує умов договору та не проводить повну виплату орендної плати за користування земельною ділянкою протягом трьох років. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2933,61 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, відповідно до умов щорічного додатку до договору від 08.09.2015 року. Крім того, відповідач, за умовами договору зобов`язаний, як податковий агент, сплачувати за позивача податок на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 19,5 відсотків. Відповідач сплатив у 2018 році на користь позивача 7818,19 грн. податків (на доходи фізичних осіб та військового збору). Враховуючи, що розмір орендної плати із врахування коефіцієнту індексації за 2016-2018 роки включно склав 46368 грн., відповідно відповідач з цієї суми мав сплатити податки у розмірі 19,5 %, що складає 9041,76 грн. Тобто відповідач мав сплатити цю суму податків на користь позивача. Однак різниця між очікуваним платежем та фактичною сплатою складає 9041,76 7818,19 = 1223,57 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору на користь позивача складає 1223,57 грн. Отже, розмір заборгованості відповідача, як податкового агента позивача, по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору на користь позивача, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року складає: 1223,57 грн. Враховуючи зазначені обставини, заборгованість відповідача за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року складає 2933,61 грн. та 1223,57 грн. = 4157,18 грн. Крім того, відповідач не виплатив позивачу плату за оренду земельної ділянки у 2019 році, яка складає 13699,56 грн. Відповідачем також прострочено виплату орендної плати за 2020 рік. Станом на 26.03.2021 року відповідач не провів розрахунків та не повідомляв про готовність до виплати. Таким чином, розмір заборгованості відповідача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року складає: 2933,61+ 1223,57+13699,56+13699,56 = 31556,30 грн. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила визнати договір оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та Сільськогосподарського кооперативу «Україна», достроково розірваним з дати проголошення рішення та стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість з виплати орендної плати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року в розмірі 31556,30 грн. (а.с. 153-159 т.1).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 08 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та сільськогосподарським кооперативом «Україна» укладено договір оренди земельної ділянки площею 10,1877 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0282, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, право оренди за яким 16 вересня 2015 року зареєстроване в реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції (а. с. 14-15, 17-25 т.1).

Згідно п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року, за користування вказаною в договорів оренди земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 12880,00 грн. за кожен календарний рік терміну дії договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку №1, який є невід`ємною частиною договору, та у формі, склад якої визначається відповідно до ч. 1 додатку №1 і викладено в ч. 2 щорічного додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, вказується в розрахунку (повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства) і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (абзац 2 пункту 2.2 договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року).

Абзацами 7 та 12 пункту 2.2 договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року погоджено періодичність виплати орендної плати - з 1 січня по 31 грудня щороку протягом терміну дії договору (період виплати орендної плати за окремими формами розміру орендної плати погоджується сторонами і вказується в додатку 1 до договору). Земельний податок на земельну ділянку сплачується у встановленому законодавством України порядку.

За змістом пункту 2.3 вказаного вище договору, договір оренди земельної ділянки укладається терміном (строком) на 7 років, починаючи з дати його державної реєстрації в реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції.

У пункті 3 договору оренди «Зміна умов договору і припинення його дії» договору передбачено, зокрема, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно розділу «Інші умови» пункту 3 договору оренди від 08.09.2015 року, в разі переходу права власності до іншої особи, договір оренди земельної ділянки зберігає чинність для нового власника.

В щорічному додатку до Договору від 08.09.2015 року Розрахунки по орендній платі зазначено, зокрема:

- грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер - 1222384500:01:001:0282), без урахування індексації грошової оцінки земель (з урахуванням коефіцієнта 1,756) становить (складає) - 100627,23 грн.;

- грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексації станом на 08.09.2015 року становить (складає) - 402170,31 грн.;

- орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 12880 грн. за кожен календарний рік терміну дії Договору, що становить 3,20262327209004% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації станом на 08.09.2015 року;

- податок з доходів фізичних осіб (на отриману орендну плату за використання) з орендної плати (15%) за 2015 (календарний) рік з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації станом на 08.09.2015 року становить (складає) 1932,00 грн.;

- розмір орендної плати з відрахованим податком за 2015 (календарний) рік становить 10948,00 грн. (а.с. 24-25 т. 1).

Також встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 11 т.1).

08 серпня 2018 року державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Волковій Надії Петрівні видано свідоцтво про право приватної власності на спадщину за заповітом №854 на земельну ділянку, площею 10,1877 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0282 (а. с. 11 т. 1).

Право власності на земельну ділянку, площею 10,1877 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0282, було зареєстроване за позивачкою 08.08.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 12-13 т.1).

Згідно відомостей на виплату готівки №1 від 27 грудня 2018 року (т. 1 а. с. 81-82), представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 85) отримано від відповідача кошти в розмірі 43434,39 грн. (т. 1 а. с. 81), з яких утримано прибутковий податок 18% в розмірі 7818,19 грн. (т. 1 а. с. 83) та військовий збір 1,5% в розмірі 651,52 грн. (т. 1 а. с. 84) в рахунок оренди земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки. Всього виплачено орендну плату в розмірі 34964,68 грн.

Відповідачем на адресу позивача 30.07.2020 року, яка зазначена в довіреності виданій на ім`я ОСОБА_4 , було направлено лист-повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2019 рік, однак вказаний лист повернуто без вручення адресату, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 86, 87 т. 1).

30 січня 2021 року відповідачем на адресу позивача повторно направлено лист-повідомлення від 29.01.2021 року №4 про необхідність отримання орендної плати за 2019, 2020 роки, який отримано 02.03.2021 року, що підтверджуєтсья копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 175, 176, 177 т. 1).

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Згідно частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку (частина 3 статті 148-1 ЗК України).

Таким чином, позивач, як спадкоємець земельної ділянки, зобов`язана була письмово повідомити відповідача (орендаря) протягом місяця про набуття нею права власності на земельну ділянку, вказавши, зокрема, відомості щодо місця проживання та платіжних реквізитів для можливості перерахування орендної плати.

Встановлено, що земельна ділянка площею 10,1877 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0282, належить позивачці з 17 травня 2016 року; право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2018 року. А повідомлення про перехід права власності на успадковану земельну ділянку із зазначенням платіжних реквізитів було направлено на адресу відповідача 29.03.2021 року, який отримано 06.04.2021 року, тобто після пред`явлення позовної заяви у даній справі в листопаді 2020 року (а.с. 234-238 т.1).

Відповідно ч. 1 ст. 792 ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Крім того, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати (підпункт д частини 1 статті).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 651 ЦК України та відповідно до Договору зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі: випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Апеляційний суд звертає увагу, що як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі №6-1449цс17.

Як встановлено судом, договором оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року у пункті 2.2 Орендна плата та Додатку до вказаного договору Розрахунки по орендній платі погоджено оплату орендарем фіксованої орендної плати в сумі 12880,00 грн. за кожен календарний рік, з відрахуванням від цієї суми 15% податку з доходів фізичних осіб (1932,00 грн.). Таким чином, розмір орендної плати з відрахованим податком становить 10948,00 грн., що погоджено додатком до договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року Розрахунки по орендній платі (а.с. 24-25 т.1).

Колегія звертає увагу, що між сторонами договору оренди не погоджувався з 2016 року новий Розрахунки по орендній платі шляхом підписання додатку до договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року.

У грудні 2018 року позивачка (через свого представника) отримала від відповідача кошти в розмірі 43434,39 грн. в рахунок оренди земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки, з яких утримано прибутковий податок 18% в розмірі 7818,19 грн. та військовий збір 1,5% в розмірі 651,52 грн. Тобто орендодавцю за відрахуванням податків виплачено орендну плату в розмірі 34964,68 грн., що за один рік становить 11654,89 грн. (а.с. 81-85 т.1).

Після отримання відповідачем 06.04.2021 року письмового листа від відповідачки про перехід до неї права власності в порядку спадкування на орендовану земельну ділянку із зазначенням реквізитів банківської картки, відповідач цього ж дня виплатив ОСОБА_1 орендну плату за 2019-2020 роки в сумі 22167,13 грн., згідно копії квитанції від 06.04.2021 року (а.с. 180 т.1).

29 квітня 2021 року відповідач здійснив доплату ОСОБА_1 орендної плати за 2019-2020 роки в сумі 3516,09 грн., що підтверджується копією квитанції від 29.04.2021 року (а.с. 206 т.1).

Таким чином, відповідач всього виплатив позивачці орендну плату за 2019-2020 роки з відрахуванням податків у сумі 25683,22 грн., що за один рік оренди становить 12841,61 грн.

Колегія звертає увагу, що розмір нарахованої відповідачем орендної плати за 2016-2020 роки, з урахуванням податків, є більшим від погодженої договором оренди (12880,00 грн.), з врахуванням щорічного індексу інфляції: за 2016 рік з врахуванням річного індексу інфляції 112,40% - 14477,12 грн., за 2017 рік з врахуванням річного індексу інфляції 113,70% -14644,56 грн., за 2018 рік з врахуванням річного індексу інфляції 109,80% - 14142,24 грн., за 2019 рік з врахуванням річного індексу інфляції 104,10% - 13408,08 грн., за 2020 рік з врахуванням річного індексу інфляції 105,00% - 13524,00 грн.

Орендна плата яка повинна бути сплачена позивачу:

- за 2016 рік становить 11 645 грн. 08 коп. (12 880*112,4%-19,5%);

- за 2017 рік 11788,87 грн. (12 880*113,7%-19,5%);

- за 2018 рік 11384,51 грн. (12 880*109,8%-19,5%).

Всього орендна плата за 2016-2018 р. р. Становить 34818,46 грн. Відповідачем у 2018 році сплачено на користь відповідача орендну плату за 2016-2018 роки в розмірі 34964,68 грн.

За 2019 рік 10793,50 грн. (12 880*104,1%-19,5%); за 2020 рік 10886,82 грн. (12880*105,0%-19,5%).

Всього орендна плата за 2019-2020 р. р. Становить 21680,32 грн. Відповідачем у 2021 році сплачено на користь відповідача орендну плату за 2019-2020 роки в розмірі 25683,22 грн.

Отже, виходячи з матеріалів справи, заборгованість позивача перед відповідачем щодо повноти виплати орендної плати за період з 2016 року відсутня.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи зміст, обгрунтування та підстави заявленого у даній справі позову, колегія дійшла висновку про недоведеність та необгрунтованість тверджень позивача щодо системного невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 08.09.2015 року.

У даній справі має місце несвоєчасна виплата орендної плати. Однак, суд приймає до уваги, що відповідач одразу, після повідомлення йому позивачкою реквізитів своєї банківської картки, здійснив виплату грошових коштів. Тому, на думку колегії, порушення строку виплати орендної плати, у зв`язку із зміною власника земельної ділянки та неповідомлення орендарю завчасно банківських реквізитів орендодавця ОСОБА_1 , не є систематичною несплатою орендної плати.

Згідно копій довідок ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.03.2016 року,від 15.03.2018 року, від 16.08.2019 року, від 15.07.2020 року, СК «Україна» у 2016, 2018-2020 роках відноситься до переліку платників, що звітує як платник єдиного податку 4 групи (а.с. 134-137 т.1).

За положеннями підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідачем представлено копії прибуткових касових ордерів №17, 18 від 27.12.2018 року про сплату ним податків, а також подані ним встановлені законом форми податкової звітності за 2018-2020 роки до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (а.с. 199-205 т.1). Позивачкою не доведено факту несплати відповідачем податків з використання належної їй на праві власності земельної ділянки в період 2016-2020 років, зокрема, надходження їй претензій, рахунків на оплату податку, тощо.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; враховуючи зміст позовної заяви, яка подана у листопаді 2020 року, відповідно до якої позивачем свої вимоги про розірвання договору оренди обґрунтовані посиланням на факт несплати відповідачем частини орендної плати та податків з 2016 року по 2020 рік включно; встановивши спростування вказаних доводів позивачки та представлення доказів сплати ОСОБА_1 орендної плати у відповідності до умов договору оренди; приймаючи до уваги недоведення позивачкою систематичного невиконання Сільськогосподарським кооперативом «Україна» умов договору з виплати орендної плати та податків, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Суд першої інстанції помилково зазначив про набуття позивачкою права на спадкове майно 08.08.2018 року, адже згідно норми частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому рішення місцевого суду підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова