Рішення

від 14.07.2022 по справі 460/20408/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2022 року м. Рівне№460/20408/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Бляхи В.С.; представника позивача: Брусніка І.А.; представника відповідача: Гуменюка А.А.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Колективного сільськогосподарського підприємства комунального господарства агрофірми "Зоря" доРівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірня компанію "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне сільськогосподарське підприємство комунальне господарство агрофірми "Зоря" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі-відповідач), у якому просить суд:

визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 50263784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158, № 50263553;

зобов`язати Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з нерухомого майна боржника, а саме з гуртожитку № 2 по вул. Конституції, 31, с. Зоря, Рівненського району, Рівненської області, та гуртожитку № 3 по вул. Конституції, 34, с. Зоря, Рівненського району, Рівненської області, що був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 19.02.2009 відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції.

Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебували виконавчі провадження № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 50263784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158, № 50263553 щодо стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» на користь Дочірньої компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованості. За наслідками вчинення виконавчих дій по виконавчим провадженням, були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а заходи, що вчинялись щодо розшуку такого майна, виявились безрезультатними. Також зазначає, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 19.02.2009 накладено арешт на все нерухоме майно Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря». Позивач вказує, що будь-які відкриті виконавчі провадження щодо даного підприємства відсутні, як і відсутня заборгованість перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Стверджує, що виконавчі провадження завершені посадовими особами відповідача без вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна, раніше накладеного при відкритті виконавчого провадження. Наголосив, що відмова державного виконавця в знятті арешту з майна Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» суперечить законодавству та порушує конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

13.07.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що виконавчі провадження № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158 є завершеними та знищеними, однак у жодному з них не було стягнуто виконавчий збір. Стверджує, що у разі закінчення виконавчого провадження, у випадку не стягнення виконавчого збору, державний виконавець не вправі знімати арешт, накладений на майно боржника. Наголошує, що частина перша статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документу стягувачу. Зазначав, що матеріали завершеного виконавчого провадження знищені, однак можуть бути відновлені. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву не скористалась.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця у відповідності до вимог статті 287 КАС України, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.07.2022.

Додатково судом залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України.

Також, зобов`язано відповідача у судове засідання надати матеріали відповідного виконавчого провадження (оригінали - для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії - для долучення до матеріалів справи).

Учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи у порядку статті 268 КАС України.

Заяви, клопотання учасників справи.

У судовому засіданні, 15.07.2022, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 15.07.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгяду - відмовлено.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягів № 94604418 та № 94606935 від 15.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Колективному сільськогосподарському підприємству Комунальне господарство агрофірми «Зоря» на праві власності належать об`єкти нерухомого майна: гуртожиток № 2 по вул. Конституції, 31 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (РНОНМ 1324421356246), та гуртожиток № 3 по вул. Конституції, 34 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (РНОНМ 1324446556246) /а.с. 6-7/.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2000 року по справі №1р/139-М-2 та рішенням від 25 січня 2006 року по справі № 11/22 стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» на користь Дочірньої компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 241 485 (двісті сорок одну тисячу чотириста вісімдесят п`ять) гривень 44 копійки та 166 076 (сто шістдесят шість тисяч сімдесят шість) гривень 74 копійки відповідно.

На виконання зазначених рішень видано наказ Господарського суду Рівненської області від 17 липня 2001 року № 1р/139-М-2 та від 08 лютого 2006 року № 11/22.

На підставі вказаних виконавчих листів відповідачем були відкриті виконавчі провадження:

виконавче провадження № 34023225 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 39040053 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 40627748 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 43091760 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 46476784 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарства агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 50263784 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 166 076,74 грн.;

виконавче провадження № 39039933 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 17.07.2001 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 214 167,87 грн.;

виконавче провадження № 40627590 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 17.07.2001 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 214 167,87 грн.;

виконавче провадження № 43091408 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 17.07.2001 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 214 167,87 грн.;

виконавче провадження № 46477158 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 17.07.2001 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 214 167,87 грн.;

виконавче провадження № 50263553 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 17.07.2001 про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» боргу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у розмірі 214 167,87 грн.

Під час примусового виконання рішень Господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2000 року по справі № 1р/139-М-2 та від 25 січня 2006 року по справі № 11/22, відповідачем було винесено постанову про накладення арешту на нерухоме майно позивача та заборону його відчуження б/н від 19.02.2009.

На підставі зазначеної постанови державним реєстратором накладено арешт на гуртожиток № 2 по вул. Конституції, 31 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (реєстраційний номер обтяження: (8478061) та гуртожиток № 3 по вул. Конституції, 34 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (реєстраційний номер обтяження: 8478040) /а.с. 8-9/.

Станом на 13.09.2021 в Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря», відсутня заборгованість перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що підтверджується копією акта звірки розрахунків на 13.09.2021 та листом № 31/01/33/01 від 16.09.2021./а.с. 124-125/.

З листа Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 01.07.2022 № 28928, у відповідь на адвокатський запит від 27.06.2022 № 13, позивачу стало відомо, що арешти нерухомого майна, що належить на праві власності Колективному сільськогосподарському підприємству Комунальне господарство агрофірми «Зоря», накладено в межах примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 11/22 від 08.02.2006 щодо стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» боргу в розмірі 166 076,04 грн., та наказу Господарського суду Рівненської області № 1р/139-М-2 від 11.04.2000 щодо стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» боргу в розмірі 214 167,87 грн. /а.с. 11-13/.

Крім того, у листі зазначено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень виявлено арешт на все нерухоме майно боржника Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» накладений на підставі постанови від 19.02.2009. Однак, враховуючи відсутність паперових матеріалів виконавчих проваджень у Відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) неможливо встановити у якому із зазначених виконавчих проваджень накладено обтяження за реєстраційними номерами 8478061 та 8478040.

Відповідно до витягу із спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 29.06.2022 виконавчі провадження № 50263553, № 50263784, що перебували на примусовому виконанні у відповідача - завершені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, виконавчі листи за даними виконавчими провадженнями повернуті стягувачу /а.с. 14/.

Відповідно до витягу із спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 12.07.2022 виконавчі провадження, що перебували на примусовому виконанні у відповідача, № 46477158, № 43091408, № 40627590, № 39039933, № 46476784, № 43091760, № 40627748, № 39040053, № 34023225 - завершені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XI, виконавчі документи за даними виконавчими провадженнями повернуті стягувачу. Матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку зі спливом трьохрічного терміну зберігання виконавчих проваджень /а.с. 89-100/.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з майна позивача у виконавчому провадженні за відсутності як заборгованості за виконавчими документами так і виконавчих проваджень, в межах яких відбувається примусове стягнення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.

Суд не відхиляє докази подані учасниками справи. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні згідно зі статтею 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом № 606-XIV.

Частиною першою статті 6 встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону № 606-XIV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону № 606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону № 606-XIV).

Частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення арешту на нерухоме майно, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Cистемний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 606-XIV підлягає примусовому виконанню. В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Мотивована оцінка аргументів сторін і висновки суду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що всі матеріали виконавчих проваджень № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158, що перебували на примусовому виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), боржником в яких виступало Колективне сільськогосподарське підприємство Комунальне господарство агрофірми «Зоря» - знищені.

У відповіді на звернення № 15558 від 11.08.2017 відповідач зазначає, що станом на 11.08.2017 матеріали виконавчого провадження, на підставі якого було винесено постанову про арешт майна позивача та оголошення заборони на його відчуження від 19.02.2009 відсутні, з причин їх знищення у зв`язку із терміном зберігання /а.с. 40/.

Окрім цього, відповідач не надав суду доказів наявності відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Таким чином, відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону № 606-XIV та положень Інструкції № 512/5 головний державний виконавець, завершуючи виконавчі провадження № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158, шляхом повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону № 606-XIV, зобов`язаний був зняти накладений на майно позивача арешт.

Попри це, при поверненні виконавчого документа стягувачу арешт з майна позивача, накладений постановою б/н від 19.02.2009 в межах виконавчих проваджень державним виконавцем знятий не був.

Як наслідок, запис про існування відповідного арешту досі міститься у Реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою № 30359253 від 24.06.2022 (реєстраційний номер обтяження 8478061) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У судовому засіданні досліджено виконавче провадження № 50263553 та встановлено, що у ньому міститься постанова про стягнення виконавчого збору від 20.03.2016. У свою чергу, у виконавчому провадженні № 50263784 також міститься постанова про стягнення виконавчого збору від 20.03.2016. Як вбачається з наведеного, відповідні постанови про стягнення виконавчого збору були прийняті до набрання чинності Законом № 1404-VIII.

Разом з тим, зазначені виконавчі провадження були завершені у 2019 році на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, при цьому, виконавчі документи були повернуті стягувачу, повторно пред`явлені до примусового виконання не були, строк пред`явлення виконавчих документів до виконання закінчений.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 512/5, в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу, витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що у разі закінчення виконавчого провадження, у випадку не стягнення виконавчого збору, державний виконавець не вправі знімати арешт, накладений на майно боржника та не вправі скасовувати інші заходи примусового виконання рішення, оскільки при поверненні виконавчого документу стягувачу державний виконавець був зобов`язаний дотриматись вимог Інструкції № 512/5, тобто відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після повернення виконавчого документа стягувачу, однак відповідачем цього зроблено не було.

На переконання суду, лише за наявності відкритого виконавчого провадження на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, державний виконавець не має повноважень на зняття арешту з майна боржника, однак враховуючи відсутність таких виконавчих проваджень, державний виконавець повинен був вжити заходів щодо зняття арешту накладеного на майно боржника при поверненні виконавчого документа стягувачу.

В ході розгляду справи судом не встановлено наявність відкритих виконавчих проваджень щодо Колективного сільськогосподарського підприємства Комунального господарства агрофірми «Зоря», які перебувають у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на виконанні, доказів протилежного відповідач суду не надав.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року по справі № 817/928/17, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Порушені права та інтереси позивача.

Не зняття арешту з майна позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).

Положенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішені цього спору, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій пп.3.1 п.3 мотивувальної частини).

Виходячи з того, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України № 606-XIV підлягає примусовому виконанню; у позивача є відсутньою заборгованість перед стягувачем ДК «Газ України», відсутність будь-яких заходів зі сторони відповідача щодо стягнення спірних сум виконавчих зборів, у зв`язку з чим наявність незнятих арештів на нерухоме майно позивача не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті.

З наведеного слідує, що виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи, що позивач виконав всі свої майнові зобов`язання перед стягувачем, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності арештів, які не тягнуть за собою забезпечення примусового виконання будь-яких виконавчих проваджень.

З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника - Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря».

Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 04.07.2022, наявний в матеріалах справи.

Відтак, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Керуючись статтями 9, 73-79, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо не зняття арешту з майна боржника - Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № 34023225, № 39040053, № 40627748, № 43091760, № 46476784, № 50263784, № 39039933, № 40627590, № 43091408, № 46477158, № 50263553.

Зобов`язати Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря», а саме: з гуртожитку № 2 по вул. Конституції, 31 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (реєстраційний номер обтяження 8478061), та гуртожитку № 3 по вул. Конституції, 34 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області (реєстраційний номер обтяження 8478040), що був накладений постановою б/н від 19.02.2009 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства Комунальне господарство агрофірми «Зоря» сплачений судовий збір у сумі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Колективне сільськогосподарське підприємство комунальне господарство агрофірми "Зоря" (вул. Конституції, 34,с.Зоря,Рівненський район, Рівненська область,35314, ЄДРПОУ/РНОКПП 22577183)

Відповідач - Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. П.Могили, 22 б,м.Рівне,33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007151)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірню компанію "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компнії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

Повний текст рішення складений 15 липня 2022 року

Суддя О.В. Поліщук