Рішення

від 06.07.2022 по справі 909/221/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/221/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерське господарство "Агростаніслав"

(вул. Гагаріна, буд. 23-Ж, с. Глибівка, Богородчанського району,

Івано-Франківської області, 77718)

до відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат"

(вул. Жилянська, буд. 106-Б, м. Київ, 01032)

Богородчанська селищна рада

(вул. Шевченка, буд. 66, смт. Богородчани,

Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77701)

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Академіка Сахарова, буд. 34-А, м. Івано-Франківськ, 76014)

про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

за участі:

від позивача: Краюшкіна Олександра Сергійовича,

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат": Гульчія Любомира Ігоровича,

від відповідача - Богородчанської селищної ради: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області: представник в судове засідання не з`явився.

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У квітні 2022 року Фермерське господарство "Агростаніслав" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", Богородчанської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про:

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40;

- визнання недійсним протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1566;

- визнання недійсним протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1567;

- визнання недійсним Договору оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат";

- визнання недійсним Договору оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат";

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" права оренди земельною ділянкою кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га (дата реєстрації права (в державному реєстрі прав): 13.04.2019, номер запису про право (в державному реєстрі прав): 31199893;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" права оренди земельною ділянкою кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га (дата реєстрації права (в державному реєстрі прав): 13.04.2019, номер запису про право (в державному реєстрі прав): 31199590.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 15.04.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 12.05.2022; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема позивачу подати до суду належним чином завірені копії усіх сторінок статуту Фермерського господарства "Агростаніслав", відповідачам подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

6. 26.04.2022 за вх. № 4628/22 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", адвоката Гульчія Л. І. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

7. 29.04.2022 за вх. № 4844/22 до канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву.

8. 09.05.2022 Фермерське господарство "Агростаніслав" на виконання ухвали суду від 15.04.2022 подало до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 5210/22).

9. 10.05.2022 за вх. № 5231/22 на електронну адресу суду, поступила заява Богородчанської селищної ради, в якій заявник зазначає про безпідставність вимог позивача до Богородчанської селищної ради, вирішення справи покладає на розсуд суду, просить не стягувати судові витрати та слухати справу за відсутності представника Богородчанської селищної ради (12.05.2022 за вх. № 5408/22 до канцелярії суду надійшла заява аналогічного змісту).

10. 11.05.2022 за вх. № 5321/22 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", адвоката Гульчія Л. І. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

11. 12.05.2022 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", адвоката Гульчія Л. І. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5386/22) та заява про застосування строків позовної давності (вх. № 5387/22).

12. В судовому засіданні 12.05.2022 представник позивача - адвокат Краюшкін О. С. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, суд задовольнив зазначене клопотання та відклав розгляд справи на 01.06.2022.

13. 24.05.2022 за вх. № 6062/22 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства "Агростаніслав", адвоката Краюшкіна О. С. надійшла відповідь на відзив та заяву про застосування строків позовної давності.

14. 31.05.2022 за вх. № 6523/22 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства "Агростаніслав", адвоката Краюшкіна О. С. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

15. 01.06.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання щодо розгляду справи по суті на 15.06.2022.

16. В судовому засіданні 15.06.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", адвокат Гульчій Л. І. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, суд задовольнив зазначене клопотання та відклав розгляд справи на 07.07.2022.

17. 27.06.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", адвокат Гульчій Л. І. супровідним листом (вх. № 7927/22) надав до суду документи, що підтверджують факт належного господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" на земельних ділянках, та просив суд долучити їх до матеріалів справи.

18. За наслідком судового засідання 07.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

19. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність доказів щодо припинення права користування позивача спірною земельною ділянкою, водночас зазначає, що оспорювані рішення Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області прийняті всупереч вимогам земельного законодавства, а відтак останній втрутився у право позивача на мирне володіння своїм майном, порушивши статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для визнання недійсними зазначених правочинів.

20. Позиція відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат". Свої заперечення проти задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Агростаніслав" відповідач виклав у відзиві на позов (вх. № 5386/22 від 12.05.2022). В якому зазначає про недоведеність права постійного користування за позивачем спірною земельною ділянкою. Разом із тим, відповідач вказує про безпідставність вимог позивача про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі, просить суд врахувати господарські витрати щодо виконання умов зазначених договорів.

21. Заразом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог Фермерського господарства "Агростаніслав" та відмовити в задоволенні позовних вимог.

22. Позиція відповідача - Богородчанської селищної ради. У поданій до суду 12.05.2022 за вх. № 5408/22 заяві відповідач зазначає що на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківської області оспорюваного наказу у територіальних громадах не було повноважень розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Відтак посилається на безпідставність вимог позивача до Богородчанської селищної ради, у зв`язку із чим вирішення справи покладає на розсуд суду, просить не стягувати з селищної ради судові витрати та слухати справу за відсутності представника Богородчанської селищної ради. Відзиву на позов не подав.

23. Позиція відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Свої заперечення проти задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Агростаніслав" відповідач виклав у відзиві на позов (вх. № 4844/22 від 29.04.2022). В якому зокрема вказав на недоведеність права постійного користування позивачем спірною земельною ділянкою, та зазначив, що чинним законодавством України не передбачено набуття права постійного користування на земельні ділянки підприємствами, установами, організаціями, що не належать до державної або комунальної власності в тому чисті для фермерських господарств. Водночас на думку відповідача, права та охоронювані законом інтереси позивача оспорюваними правочинами не порушено. У зв`язку із чим вважає безпідставним визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування за № 50, ОСОБА_1 було надано у постійне користування землю площею 32, 00 га (урочище "Хиб"), яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства (а. с. 13 - 16).

25. Згідно з протоколом № 1 від 22.12.2015 установчих зборів засновників Фермерського господарства "Агростаніслав" (а. с. 190), прийнято рішення, зокрема, про заснування Фермерського господарства "Агростаніслав", затверджено Статут Фермерського господарства "Агростаніслав" (далі Статут) та обрано головою фермерського господарства Захарчука Станіслава Михайловича.

26. Пунктом 1.1. Статуту визначено, що Фермерське господарство "Агростаніслав" (надалі - "Господарство") створене та діє у відповідності до Законів України "Про фермерське господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", Цивільного і Господарського кодексів, законодавства про землю та інших законодавчих актів України.

27. Відповідно до пункту 1.2. Статуту засновниками Господарства є: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 . Головою Господарства є ОСОБА_2 .

28. Згідно з пунктом 1.3. Статуту члени Господарства:

1. ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Богородчанським РВ УМВС Івано-Франківській області 18.11.1997; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

2. ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Богородчанським РВ УМВС Івано-Франківській області 12.11.2013; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

29. Місцезнаходження: 77717, Україна, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Саджава, вул. Шкільна, 107 А (п. 1.6. Статуту).

30. Господарство є юридичною особою, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу Печатку та штамп зі своїм найменуванням (п. 3.1. Статуту).

31. Відповідно до пункту 3.2. Статуту Господарство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

32. Для забезпечення мети своєї діяльності Господарство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем в суді, арбітражному суді (п. 3.3. Статуту).

33. На ім`я Голови Господарства відповідно до законодавства України видаються документи, що засвідчують право власності або користуванні землею (п. 3.4. Статуту).

34. Відповідно до пункту 3.9. Статуту майно, активи Господарства, частки в майні створених ним підприємств організацій, а також майно, що передане йому у користування і знаходиться на території України не підлягає націоналізації, конфіскації чи іншому вилученню, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

35. У разі продажу майна Господарства і передачі земельної ділянки, що перебуває в користуванні, в тому числі на умовах оренди, іншому громадянину, підприємству, організації, рішенням місцевої Ради, Господарство має право на отримання від них повної компенсації всіх витрат на вирощування врожаю, а також витрат на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою відповідно до підвищення кадастрової оцінки (п. 3.11. Статуту).

36. До складу майна Господарства можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами Господарства до його статутного капіталу (п. 4.1. Статуту).

37. Згідно з пунктом 5.1. Статуту землі Господарства складаються із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності Господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам членам Господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується Господарством на умовах оренди.

38. Відповідно до пункту 12.1. Статуту діяльність Господарства припиняється у разі:

а) реорганізації Господарства; б) ліквідації Господарства; в) визнання Господарства неплатоспроможним (банкрутом); г) якщо не залишається жодного члена Господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

39. 23.12.2015 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи".

40. Для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи Фермерське господарство "Агростаніслав" надало державному реєстратору документи згідно з описом (а. с. 184), серед яких зокрема - копія Державного акта № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001 на право постійного користування ОСОБА_1 землею площею 32, 00 га (урочище "Хиб").

41. Так, згідно із записом в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи від 23.12.2015, номер запису: 11041020000000880, зареєстровано юридичну особу - Фермерське господарство "Агростаніслав"; ідентифікаційний код юридичної особи: 40193553.

42. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 від 13.03.2018 (а. с. 17).

43. У позовній заяві позивач зазначає, що 13.08.2021 Фермерське господарство "Агростаніслав" звернулося до приватного нотаріуса Максьом Г. І. як державного реєстратора речових прав, у зв`язку з наміром здійснити заходи щодо державної реєстрації своїх прав постійного користування на спірну земельну ділянку, однак внаслідок звернення, позивачу стало відомо, що 13.04.2019 на земельні ділянки із кадастровими номерами 2620488400:03:002:0001 площею 9, 9919 га, 2620488400:03:002:0005 площею 20, 9566 га було зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ "Зірка Карпат" (код ЄДРПОУ 41956145), що підтверджується отриманою інформацією із Державного земельного кадастру від 13.08.2021 (а. с. 22 - 23).

44. Так, з матеріалів справи встановлено, що 01.04.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ТОВ "Зірка Карпат" було укладено договір оренди землі, відповідно до п. п. 1.1., 3.1. договору оренди землі від 01.04.2019 Орендодавець (Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40, протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1567 передає, а Орендар (ТОВ "Зірка Карпат") приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 20, 9566 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01.) з кадастровим номером 2620488400:03:002:0005, розташовану за межами населеного пункту с. Саджава Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області. Договір укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.04.2026 (а. с. 24 - 27).

45. 01.04.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ТОВ "Зірка Карпат" було укладено договір оренди землі, відповідно п. п. 1.1., 3.1. якого Орендодавець (Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40, протоколу земельних торгів від 01.04.2019 № 1566 передає, а Орендар (ТОВ "Зірка Карпат") приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9, 9919 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01.) з кадастровим номером 2620488400:03:002:0001, розташовану за межами населеного пункту с. Саджава Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області. Договір укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.04.2026 (а. с. 28 - 31).

46. Відділ Держгеокадастру у селищі Богородчани листом № 0-9-0.21-313/101-21 від 12.11.2021 повідомив позивача зокрема про наступне:

- відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2620488400:03:002:0001, площею 9, 9919 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Саджавської сільської ради, урочище "На хибу", контур 295 а., зареєстрована на підставі Технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с. Саджава, Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 25.11.2013;

- відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2620488400:03:002:0005, площею 20, 9566 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Саджавської сільської ради, урочище "На хибу", контур 295 а(2), зареєстрована на підставі Технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с. Саджава, Саджавської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 01.12.2013;

- наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 38-ОТГ від 08.12.2020 вищевказані земельні ділянки були передані Богородчанськін селищній раді у комунальну власність.

47. Згідно з актом обстеження земельних ділянок Богородчанської селищної ради від 06.07.2022 проведено обстеження земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту села Саджава Богородчанської селищної ради, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2620488400:03:002:0001 площею 9, 9919 га і кадастровий номер: 2620488400:03:002:0005 площею 20, 9566 га, та встановлено, що вказані земельні ділянки є земельними ділянками, які передані були в постійне користування гр. ОСОБА_1 (а. с. 241).

48. Відтак, позивач посилаючись на відсутність доказів припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою Фермерським господарством "Агростаніслав", та вказуючи на порушення його прав та інтересів, як землекористувача зазначеної земельної ділянки, звертається до суду з позовом про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

49. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

50. Так, судом встановлено, що відповідно до рішення сесії Саджавської сільської Ради народних депутатів від 20.08.1999, ОСОБА_1 надано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства 32, 00 га землі, про що 19.01.2001 видано державний акт на право постійного користування землею серії № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування за № 50.

51. Згідно з положеннями частини 1 статті 51 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на дату прийняття Саджавською сільською Радою народних депутатів означеного рішення про надання ОСОБА_1 в постійне користування 32, 00 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

52. За приписами статті 7 Земельного кодексу України, у вказаній редакції, користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

53. Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України, у вказаній редакції, визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

54. Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут та надалі - у редакції, чинній на час державної реєстрації Фермерського господарства "Агростаніслав") фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

55. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про фермерське господарство", право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18 - річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

56. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

57. Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

58. Разом із тим, як зазначалось вище 23.12.2015 зареєстровано юридичну особу - Фермерське господарство "Агростаніслав". Для здійснення державної реєстрації зазначеної юридичної особи державному реєстратору було подано копію Державного акта № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001 на право постійного користування ОСОБА_1 оспорюваною земельною ділянкою.

59. Отже за змістом нормативних положень Закону України "Про фермерське господарство" можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

60. Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, наданої громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України. Наведене узгоджується з правовою позицію, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 та від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

61. Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що з моменту державної реєстрації створення позивача, як юридичної особи - 23.12.2015, право постійного користування земельною ділянкою площею 32, 00 га (урочище "Хиб") набуло саме Фермерське господарство "Агростаніслав".

62. За положеннями частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

63. У пункті 7.27. постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

64. Підстави припинення користування земельною ділянкою закріплено в статті 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті ОСОБА_1 13.03.2018). Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

65. У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

66. Разом із тим, позивач стверджує, а відповідачами не спростовано, що ані Фермерське господарство "Агростаніслав", ані Сенчак Євдокія Йосипівна, як засновниця господарства від спірної земельної ділянки добровільно не відмовлялися. Будь-які рішення уповноважених органів про припинення права постійного користування або вилучення земельної ділянки площею 32, 00 га (урочище "Хиб"), яка надана згідно Державного акту на право постійного користування землею серії № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001 - не приймались.

67. Водночас, судом встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" 01.04.2019 укладено Договір оренди землі площею 20, 9566 га зареєстрованої за кадастровим номером 2620488400:03:002:0005, а також Договір оренди землі площею 9, 9919 га зареєстрованої за кадастровим номером 2620488400:03:002:0001. Відповідно до даних Державного земельного кадастру 13.04.2019 на зазначені земельні ділянки було зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ "Зірка Карпат".

68. Відповідно до положень частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною станом на дату прийняття наказу Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

69. Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

70. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

71. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

72. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

73. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 по справі № 925/642/19 виклала висновок, відповідно до якого розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

75. Предметом спору в цій справі є визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40, визнання недійсними протоколів земельних торгів від 01.04.2019 № 1566 та від 01.04.2019 № 1567, визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га) та від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га), укладених між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" права оренди земельними ділянками за кадастровим номером 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га та за кадастровим номером 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га. Так, позивач зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою площею 32, 00 га (урочище "Хиб"), яка надана згідно Державного акту на право постійного користування землею серії № ІФ-01-28-4/000050 від 19.01.2001 не було припинено, а відтак Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області не мало права передавати її в оренду ТОВ "Зірка Карпат".

76. Отже, позовні вимоги заявлено позивачем, з підстав порушення Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області права постійного користування позивачем землею площею 32, 00 га (урочище "Хиб"), яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства.

77. Відповідно до положень частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

78. Зазначений у частині 3 статті 152 Земельного кодексу України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.

79. Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

80. Таким чином, процесуальним законом господарському суду надано право здійснювати захист порушених прав і законних інтересів у земельних правовідносинах іншими, ніж передбачено у статті 152 Земельного кодексу України, способами захисту виходячи із їх ефективності.

81. Отже, у спорах щодо захисту прав на землю у визначенні предмета позову, як способу захисту права та законного інтересу, слід враховувати положення спеціальної норми статті 152 Земельного кодексу України, а також частини 1 та 2 статті 5 ГПК України.

82. З аналізу наведених норм частини 2 статті 5 ГПК України слід дійти висновку, що порушення прав на земельну ділянку чи законного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, хоча й не передбачений законом, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

83. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 по справі № 922/2155/18).

84. Відтак, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги визнання недійсними оспорюваних правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, відшкодування шкоди.

85. Водночас суд звертає увагу, що серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 по справі 925/642/19 сформулювала висновок, відповідно до якого для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

87. Разом із тим, в тій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

88. У даній справі, задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Агростаніслав" про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області "Про проведення електронних земельних торгів" від 20.02.2019 № 40, визнання недійсними протоколів земельних торгів від 01.04.2019 № 1566 та від 01.04.2019 № 1567, визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га) та від 01.04.2019 (кадастровий номер земельної ділянки 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га), укладених між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" права оренди земельними ділянками за кадастровим номером 2620488400:03:002:0005, площа 20, 9566 га та за кадастровим номером 2620488400:03:002:0001, площа 9, 9919 га, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

89. Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

90. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

91. Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

92. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

93. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

94. З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводам, наведеним позивачем по справі в обґрунтування позовних вимог, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

95. Водночас, щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат" про застосування строку позовної давності суд вважає необхідним зазначити таке.

96. За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

97. Як вказано у пункті 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 (провадження № 12-35гс20), суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

98. Відтак, враховуючи відмову суду у задоволенні позовних вимог у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав, позовна давність не застосовується.

Висновок суду.

99. Враховуючи викладене, в позові належить відмовити.

Судові витрати.

100. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В позові Фермерського господарства "Агростаніслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Карпат", Богородчанської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст рішення складено - 15.07.2022.

Суддя В. В. Михайлишин