Рішення

від 27.06.2022 по справі 926/153/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/153/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка»

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка»

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 ;

від відповідача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» в якому просить суд:

1.визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» від 03 грудня 2001 року, яке зазначене в пункті 4 протоколу № 26 від 03 грудня 2001 року;

2.визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яке розташоване в будівлях по АДРЕСА_1 і неправомірно відчужено відповідачем наступним особам:

-в будівлі літери «А» 403.30 кв. м.: 288.90 кв. м. ОСОБА_3 , що підтверджує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 вересня 2011 року у справі № 2-2032/11; 16.80 кв. м. ОСОБА_4 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно реєстраційний № 13637 від 07.08.2003; 97.60 кв. м. ОСОБА_5 , що підтверджує витяг про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно реєстраційний № 13637 від 31.05.2012;

-в будівлі літери «Б» 164.60 кв. м.: 53.30 кв. м. отримав ОСОБА_4 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно реєстраційний № 13637 від 07.08.2003; 111.30 кв. м. отримав ОСОБА_3 , що підтверджує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 вересня 2011 року у справі № 2-2032/11;

-в будівлі літери «В» 160 кв. м.: 80 кв. м. отримав ОСОБА_4 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно реєстраційний №13637 від 07.08.2003; 80 кв. м. отримав ОСОБА_5 , що підтверджує витяг про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно реєстраційний № 13637 від 31.05.2012;

3.відновити становище, яке існувало в Товаристві на момент січня 1998 року згідно довідки ЄДРПУ № 41 від 13 січня 1998 року, шляхом повернення Товариству нерухомою майна та прав власності на нерухоме майно, яке було незаконно вилучено та знаходиться у незаконному володінні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на переконання позивача на підставі підробленого протоколу загальних зборів засновників № 26 від 05.11.201-03.12.2002, який оформлений з грубими порушеннями статей 53-55 Закону України «Про господарські товариства», частина нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма «Медтехніка» була незаконно відчужена, в зв`язку з чим порушені інтереси позивача як учасника товариства.

2. Короткий зміст заперечень проти позову.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву та зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Також зазначає, що 03.12.2001 відбулись загальні збори товариства ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка» на порядок денний яких були винесені наступні питання: 1) про розгляд заяв про вихід засновників ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка»; 2) про обрання голови ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка»; 3) про обрання директора ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка». Як зазначено в протоколі загальних зборів учасників ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка» № 26 від 03.12.2001 на засіданні були присутні: ОСОБА_6 (який володіє 20,84 %), ОСОБА_3 (який володіє 64%), ОСОБА_7 (який володіє 12,17%), ОСОБА_1 (який володіє 6,43%), ОСОБА_4 (який володіє 4,16%), ОСОБА_8 (який володіє 6,28%), ОСОБА_9 (який володіє 3,07%), ОСОБА_10 (який володіє 0,77%), ОСОБА_11 (який володіє 1,52%), ОСОБА_5 (який володіє 7,24%), ОСОБА_12 (який володіє 1,9%), ОСОБА_13 (який володіє 0,38%), ОСОБА_14 (яка володіє 1,26%).

Кворум для визнання загальних зборів учасників поважними більше як 60 % голосів. Фактично присутні учасники, які володіють 82,76 % голосів. Визначено, що відповідно до Статуту товариства та чинного законодавства України загальні збори учасників вважаються правомочними.

З огляду на приписи статей 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства» в редакції діючій на момент прийняття оскаржуваного рішення існують безумовні підстави вважати, що рішення загальних зборів є законним з огляду на таке: рішення прийняте загальними зборами з наявністю кворуму для проведення загальних зборів та/або прийняття рішення (81,76 %); прийняте загальними зборами рішення з питань, які включені до порядку денного загальних зборів товариства, на розгляд якого було отримано згоду всіх учасників товариства, присутніх на зборах; наявний протокол загальних зборів учасників товариства.

Також відповідач зазначає, що присутність на зборах товариства учасників, які в сукупності володіли 82,76 % голосів від загальної кількості, була достатньою для вирішення питань порядку денного, тим більше, що сам позивач також був присутній на загальних зборах товариства (про що зазначено безпосередньо в протоколі від 03.12.2001). Тому доводи позивача про те, що загальні збори товариства від 03.12.2001 не скликались та не проводились є необґрунтованим.

Щодо незаконності проведення державної реєстрації прав власності, то згідно з приписами статті 54 Закону України «Про господарські товариства» у разі виходу учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержано товариством у поточному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного протоколу правовстановлюючими документами, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно, зокрема, є свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями. Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачою свідоцтва про право власності за зразком установленої форми.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради учасникам ТОВ ЧОВКФ «Медтехніка» видано свідоцтво про право власності на належне їм нерухоме майно, на підставі яких в подальшому в Бюро технічної інвентаризації видано витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Таким чином, учасниками дотримано вимоги законодавства щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора також на переконання відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 ще з 03.12.2001 знав про існування рішення про передачу майна учасникам товариства, отже факт такої обізнаності і є початком строку позовної давності.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 14.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.02.2022.

18.02.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшов відзив в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

22.02.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного комплексу EasyCon.

Того ж дня, також на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі мотивуючи його тим, що позовна заява ОСОБА_1 від 13.12.2022 за своєю суттю і змістом є тотожною до позовної заяви від 05.08.2021 за якою Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення від 21.12.2021 у справі № 926/3268/21 про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 23.02.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та відклав підготовче засідання на 02.03.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

02.03.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідач незаконним відчуженням часток підприємства порушив правове становище позивача та завдав йому шкоди.

Також, позивач зазначає, що незаконне оформлення прав власності на частки нерухомого майна товариства стало можливим лише на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «Медтехніка» від 03.12.2001, яке зазначене в пункті 4 протоколу № 26 від 03.12.2001, тому слід керуватись статтею 268 Цивільного кодексу України, яка встановлює вимоги на які позовна давність не поширюється, зокрема вимоги щодо порушення права власності або інше речове право особи-позивача.

02.03.2022, судове засідання не відбулося у зв`язку з технічними проблемами. Суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання в режимі відеоконференцзв`язку за участю представниці відповідача на 23.03.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 23.03.2022 оголошено перерву до 28.03.2022 та постановлено провести засідання в режимі відеоконференцзв`язку за участю представниці відповідача із занесенням до протоколу судового засідання.

28.03.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшли заперечення на відзив в яких зазначено, що твердження ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав зазначених у запереченнях.

У судовому засіданні 28.03.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання в режимі відеоконференцзв`язку за участю представниці відповідача на 20.04.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

15.04.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача від 28.03.2022 з підстав зазначених у відповіді.

20.04.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшли заперечення на заяву позивача від 15.04.2022 з підстав зазначених у запереченнях.

До початку слухання справи від позивача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.

У судовому засіданні 20.04.2022, суд постановив протокольну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою долучив до матеріалів справи витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а всі решта поданих документів залишив без розгляду, закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 10.05.2022. Зобов`язав позивача вжити заходів щодо надіслання витягу будь-якими засобами зв`язку відповідачу.

У судовому засіданні 10.05.2022, оголошено перерву до 19.05.2022.

17.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшли уточнення до позовної заяви.

19.05.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшли клопотання про приєднання доказів та відкладення розгляду справи у зв`язку відсутністю інтернет-зв`язку під час авіаперельоту з м. Брюссель до м. Хмельницький, що підтверджується доданим авіаквитком.

Відповідно до частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України подана заява скріплена електронним цифровим підписом представниці відповідача.

19.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло письмове клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на подання доказів.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.05.2022 відкладено розгляд справи по суті на 02.06.2022. Судове засідання вирішено провести в режимі відеоконференцзв`язку за участю представниці відповідача.

30.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла відповідь на клопотання відповідача про приєднання доказів в якому просить суд відмовити в повному обсязі, так як вони матеріалів саме цієї справи не стосуються.

У судовому засіданні, 02.06.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи по суті на 22.06.2022 та залишив без розгляду документи подані в уточненні до позовної заяви, які не були подані в межах підготовчого провадження. Крім того, суд відмовив в усіх заявлених вимогах щодо витребування доказів чи прохань, що стосуються зобов`язань відповідача надати документи, які не були витребувані в межах підготовчого провадження, що зазначені в уточненні до позовної заяви, оскільки суд вважає такі вимоги зловживанням прав позивачем. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній інвентаризаційний акт, суд частково відмовив у задоволенні клопотання відповідача про приєднання доказів (щодо нових документів).

У судовому засіданні 22.06.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою оголосив перерву до 28.06.2022 із занесенням до протоколу судового засідання. Судове засідання вирішено провести в режимі відеоконференцзв`язку за участю представниці відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Позивач у судовому засіданні 28.06.2022 під час судових дебатів підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача під час судових дебатів заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України та повідомлено сторін, що після набрання рішенням законної сили суд вирішить питання про необхідність винесення окремої ухвали на дії учасників товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма «Медтехніка» до прокуратури та ДБР.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

4.1. Згідно статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 у справі № 926/3268/21 встановлені наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 , є одним з засновників товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка (далі Товариство), якому належить частка у статутному фонді цього Товариства у розмірі 5000000 карбованців (50 грн) 100 часток, що становить 1,8% Статутного Фонду Товариства (всього у Статутному фонді 5316 часток).

В матеріалах справи міститься протокол загальних зборів членів товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка за № 25 від 05.11.2001.

Згідно з порядком денним загальних зборів членів Товариства 05.11.2001 заплановано: 1) розгляд заяв про вихід засновників з цього Товариства; 2) вибори голови Товариства; 3) вибори директора Товариства.

За наслідками проведення загальних зборів членів Товариства, прийнято ОСОБА_15 до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка, однак, в подальшому, за пропозицією голови Товариства, у засіданні зборів оголошено перерву до 03.12.2001.

Спір між сторонами щодо факту проведення 05.11.2001 загальних зборів членів Товариства та участі позивача у цих зборах, відсутній.

Зі змісту протоколу загальних зборів членів товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка за № 26 від 03.12.2001, вбачається, що, цього дня продовжено засідання зборів Товариства, розпочатих 05.11.2021 за участю зазначених у ньому членів Товариства, перелік яких наводитиметься нижче за текстом.

Усього, як зазначено у протоколі за № 26 від 03.12.2001, присутні на зборах засновників, які володіють 82,76 % Статутного фонду.

Разом з тим, судом встановлено, що дійсна участь засновників у зборах 03.12.2001 становила 51,37% власників Статутного фонду, оскільки ОСОБА_6 володілець 18,52% у Статутному капіталі, а не 20,84% як зазначено в протоколі), ОСОБА_3 (11,68%, а не 16,74), ОСОБА_7 (1,89%, а не 12,17), ОСОБА_1 (1,88%, а не 6,43), ОСОБА_4 (4,15 % - зазначено вірно), ОСОБА_16 (2,27%, а не 6,28), ОСОБА_17 (1,89%, а не 3,07), ОСОБА_10 (0,39%, а не 0,77), ОСОБА_11 (1,52 зазначено вірно), ОСОБА_5 (4,15%, а не 7,24), ОСОБА_12 (1,89 зазначено вірно), ОСОБА_13 (0,37 зазначено вірно), ОСОБА_14 (0,77,%, а не 1,26).

Відповідно до статті 50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на день прийняття оскаржуваного рішення), товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 51 Закону передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Відповідно до статті 52 Закону у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з статтею 54 Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до статті 58 цього Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Статтею 59 Закону передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-ї" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно статті 60 Закону України «Про господарські товариства» збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, всі учасники.

Статтею 53 цього Закону встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч. 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Посилання відповідача щодо достатньої кількості голосів для вирішення порядку денного судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи відсутні довіреності відсутніх на зборах осіб, засновницький договір товариства, частина заяв наявних в матеріалах справи про відступлення частки іншим учасникам товариства датовані після 05.11.2001 (після дати початку загальних зборів 05.11.2001), також відсутні зміни в установчих документах відповідача щодо зміни часток учасників товариства.

Отже, як встановлено судом в процесі розгляду справи, дійсна участь засновників у зборах Товариства 03.12.2001 становила менше потрібних 60 % голосів, тобто рішення загальних зборів Товариства, оформлені протоколом від 03.12.2001 прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів як це передбачалось статтями 59, 60 Закону України Про господарські товариства в редакції від 17.05.2001.

Крім того, в матеріалах справи відсутні буд-які докази у підтвердження належного повідомлення усіх засновників Товариства про проведення зборів 03.12.2001 та їх порядок денний.

За результатами розгляду першого питання в порядку денного, загальні збори вирішили: 1) вважати такими що вибувають за власним бажанням зі складу членів товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_1 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_26 ; 2) провести розрахунки з вибуваючими членами Товариства майном пропорційно їх долей в Статутному Фонді шляхом складання та підписання актів прийому-передачі майна; 3) до підписання актів прийому-передачі майна, член товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробнича комерційна фірма Медтехніка, який виходить, має право відкликати заяву про вихід з товариства, або передати свою долю (частку) іншим членам товариства, написавши відповідну заяву.

Щодо другого та третього питання порядку денного (вибори голови та директора товариства), вирішено провести інші збори за участю засновників цього Товариства, що залишилися у його складі.

В пункті 4 протоколу загальні збори вирішили, що фактичною датою виходу з товариства вважати дату одержання документів, які засвідчують право власності на майно згідно актів прийому-передачі.

Отже, відсутність на загальних зборах учасників (представників учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів є безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» від 03 грудня 2001 року.

4.2. Предметом спору є вимога позивача про визнання недійсним зазначеного рішення загальних зборів учасників господарського товариства.

Оспорюване рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» оформлене протоколом № 26, було прийнято 03.12.2001, тобто до 1 січня 2004 року дня набрання чинності Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, у спірних правовідносинах щодо позовної давності застосовуються правила Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР), якщо на час набрання чинності ЦК України не сплив строк пред`явлення позовних вимог.

Відповідно до статті 71 ЦК УРСР, що діяв до 1 січня 2004 року, позовна давність це строк, у межах якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про його захист.

Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права (ЦК УРСР чи ЦК України), і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За загальним правилом статті 76 ЦК УРСР перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права у грудні 2001 року, а звернувся з вимогами до господарського суду у січні 2022 року.

Відповідно до статі 10 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до прав учасників господарських товариств, яким є і товариство з обмеженою відповідальністю, належать права брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Ці права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні), а відтак і пов`язані з цим можливості.

Права учасників господарського товариства є складними, до них належать як майнові (право на частку прибутку, право на оплату вартості майна при виході з товариства тощо), так і немайнові права (право брати участь в управлінні справами та розподілі прибутку, право виходу із товариства тощо), визначені законом та установчими документами.

Право участі у товаристві може передаватися винятково разом з іншими складовими прав учасника товариства майновими правами.

Тому права учасника господарського товариства, які витікають із права його участі в цьому товаристві, не є особистими немайновими правами.

Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка», позивач обґрунтував позовні вимоги порушенням його прав як учасника господарського товариства.

Згідно зі статтею 83 ЦК УРСР позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства не належали до вимог, на які відповідно до статті 83 ЦК УРСР не поширюється позовна давність.

З огляду на викладене до таких позовів застосовуються правила про позовну давність. Загальний строк позовної давності три роки (стаття 71 ЦК УРСР).

Окрім того, скорочений строк позовної давності в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства встановлений п. 8 ч. 2 статті 258 ЦК України, який набув чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю на положення якого посилався позивач.

При цьому на правильність висновків суду про те, що заявлені позивачем вимоги не є такими, що пов`язані з порушення особистих немайнових прав, не впливає той факт, що цей висновок обґрунтовано положеннями статті 157 ГК України та 268 ЦК України, які застосовується до цивільних відносин, що виникли після 1 січня 2004 року.

З урахуванням наведеного позовна заява подана з порушенням строків позовної давності та задоволенню не піддягає.

4.3. Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19), а також, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

Зі змісту позовної заяви видно, що позивач прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав, зокрема, визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яке розташоване в будівлях по вул. Нагірній, 1 в м. Чернівці і неправомірно відчужено відповідачем ряду фізичним особам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється (п. 7.2.4.), оскільки така позовна вимога може бути спрямована на позбавлення такого рішення загальних зборів юридичної сили, а також на захист інтересу щодо правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у цій справі також зазначила, що рішення загальних зборів учасників, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи (підпункт 4.22 пункту 4 постанови Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19). У подібних випадках позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована не на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили, яке не створює правових наслідків незалежно від прийняття судом відповідного рішення, а на захист інтересу щодо правової визначеності.

Таким чином, дійсні правові наслідки настання яких прагне досягнути позивач шляхом подання вказаного позову пов`язані в першу чергу з задоволенням другої та третьої позовних вимог, що також встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 у справі № 926/3268/21.

Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як у справі № 926/3268/21 та і у даній справі, суд вважає необхідним звернути увагу позивача, на формулювання позовних вимог у даному спорі та обраному ним способу захисту.

Згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 47 ГПК України встановлено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Щодо другої та третьої позовних вимог, то позивачем не уточнено позовну вимогу про визнання незаконним рішення державного реєстратора датою прийняття такого рішення та на засадах змагальності не доведено неправомірності відповідного рішення державного реєстратора, не наведено причинного зв`язку між рішеннями загальних зборів від 03.12.2001 та реєстрацією права власності на конкретне майно за конкретними особами. Також, позивачем не подано клопотання про залучення співвідповідачів фізичних осіб право власності на майно яких позивач оспорює.

Отже, задоволення позову в іншій частині неможливе у зв`язку з неповною визначеністю позивачем предмета позову, а також може вплинути на права інших осіб, яких позивач не залучив співвідповідачами; у третій позовній вимозі зазначено про повернення майна, яке знаходиться у незаконному володінні без конкретизації як осіб, так і самого майна.

За таких обставин, у задоволенні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яке розташоване в будівлях по АДРЕСА_1 і неправомірно відчужено відповідачем фізичним особам та вимоги про відновлення становища, яке існувало в Товаристві на момент січня 1998 року також слід відмовити.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

5.1. В процесі розгляду справи судом встановлено, що дійсна участь засновників у зборах Товариства 03.12.2001 становила менше потрібних 60 % голосів, тобто рішення загальних зборів Товариства, оформлені протоколом від 03.12.2001 прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів як це передбачалось статтями 59, 60 Закону України Про господарські товариства в редакції від 17.05.2001, а в матеріалах справи також відсутні будь-які докази у підтвердження належного повідомлення усіх засновників Товариства про проведення зборів 03.12.2001 та їх порядок денний.

Суд відзначає, що до заявлених позивачем вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства застосовуються правила позовної давності, а тому суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у зв`язку з пропуском трирічного строку позовної давності, який сплив до 3 грудня 2004 року.

5.2. Щодо вимог про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яке розташоване в будівлях по АДРЕСА_1 і неправомірно відчужено відповідачем фізичним особам та вимоги про відновлення становища, яке існувало в Товаристві на момент січня 1998 року також слід відмовити, оскільки позивачем не уточнено позовну вимогу про визнання незаконним рішення державного реєстратора датою прийняття такого рішення та на засадах змагальності не доведено неправомірності відповідного рішення державного реєстратора, не наведено причинного зв`язку між рішенням загальних зборів від 03.12.2001 та реєстрацією права власності на конкретне майно за конкретними особами. Також, позивачем не подано клопотання про залучення співвідповідачів фізичних осіб право власності на майно яких позивач оспорює.

6. Розподіл судових витрат.

Враховуючи відмову у позові, положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір з позивача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Нагірна, 1, ідентифікаційний код 03568327) про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми «Медтехніка» відмовити.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма «Медтехніка» (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Нагірна, 1, ідентифікаційний код 03568327).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці повне судове рішення складено 15.07.2022

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/