Рішення

від 28.10.2021 по справі 753/5090/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5090/20

провадження № 2/753/3293/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Кримчук Я. Р., Кирик К. С. за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6/1» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності,

В С Т А Н О В И В:

І. Вимоги позивача та стислий виклад позицій учасників справи.

У березні 2020 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 » (далі також - ОСББ «Драгоманова 6/1», ОСББ, об`єднання, позивач) звернулося до суду з позовом про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідач 1), ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 , відповідач 2) та ОСОБА_5 (далі також - ОСОБА_5 , відповідач 3) нежитлових приміщень 288-Б, 288-Ж, 744-Ж, 168-Ж, 744-Д, розташованих у підвалі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - спірне майно, спірні нежитлові приміщення), та скасування записів про право власності відповідачів на вищевказані приміщення.

Позов обґрунтований такими обставинами. У квітні 2018 р. позивачем було встановлено факти перепланування та незаконної приватизації підвальних приміщень 288-Б, 288-Ж, 744-Ж, 168-Ж, 744-Д, 288-Б, 288-Ж, 744-Ж, 168-Ж, 744-Д, які в сукупності є єдиним підвальним приміщенням багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 та являються спільним майном його мешканців. Першим власником спірного майна була ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , третя особа), право власності якої посвідчувалось свідоцтвами про право власності, виданими Головним управлінням житлового забезпечення м. Києва. На даний час приміщення 288-Б, 288-Ж та 744-Ж належать ОСОБА_3 , яка передала їх в іпотеку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи), приміщення 168-Ж належить ОСОБА_4 , а приміщення 744-Д належить ОСОБА_5 . Видані ОСОБА_6 свідоцтва про право власності є нікчемними, оскільки відповідні накази та свідоцтва Головним управлінням житлового забезпечення м. Києва не видавались.

Позивач посилається на те, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку,будучи співвласниками підвальних приміщень, які вибули з їх володіння поза їх волею, мають право на захист свого майнового права шляхом витребування майна у відповідачів зі скасуванням записів про державну реєстрацію права власності за ними.

Відповідач ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_2 позов не визнав та мотивував свої заперечення тим, що відповідачі набули право власності на спірне майно правомірно, за відплатними договорами купівлі-продажу, які не визнані в судовому порядку недійсними, вимога про скасування записів про право власності сформульована неконкретно і не відповідає способам захисту, передбаченим законом, позивач не є власником спірного майна і не наділений правом заявляти вимоги в інтересах мешканців будинку, а тому позов є незаконним, необґрунтованим і таким, що спрямований на безпідставне порушення права власності відповідачів. Вказав також, що позивачем не доведено, що спірне майно є приміщеннями загального користування, а позов подано з пропуском строку позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, правом на подання відзиву не скористались.

Треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не з`явилися, правом на подання пояснень щодо позову не скористались.

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

25.03.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (т. 1 а.с. 84-85).

Ухвалою суду від 23.04.2020 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно (т. 1 а. с. 90-92).

Ухвалою суду від 23.04.2020 позовну заяву залишено без руху (т. 1 а. с. 93-94).

25.05.2020 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору (т. 1 а. с. 99-100, 102-103).

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкрито провадження у справі, зменшено розмір судового збору та відстрочено його сплату, витребувано від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копії матеріалів реєстраційних справ на спірне майно, відповідачам встановлено строк для подання відзиву, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання 22.10.2020 (т. 1 а. с. 126-129).

24.09.2020 від позивача надійшов документ про сплату судового збору (т. 1 а.с. 142-143).

13.07.2020 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли копії матеріалів реєстраційних справ на спірне майно (т. 1 а. с. 146).

22.10.2020 від представника третьої особи ОСОБА_8 - адвоката Навальнєва О. Ю., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив та відклав підготовче засідання на 15.02.2021 (т. 2 а.с. 202, 204).

15.02.2021 від представника позивача надійшла заява про витребування від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копії наказу Головного управління житлового забезпечення КМДА від 27.07.2012 № 1124-С/КІ та заява про проведення підготовчого засідання без його участі (т. 2 а.с. 223-224).

15.02.2021 від третьої особи ОСОБА_8 , її представників - адвокатів Навальнєва О. Ю. та Борки Я. В., та представника відповідача 3 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 228, 229-230, 231-232, 238).

В підготовчому засіданні 15.02.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судове засідання на 11.05.2021 (т. 2 а.с. 235).

22.04.2021 від представника позивача надійшла заява про уточнення анкетних даних третьої особи ОСОБА_8 та заява про приєднання доказів (т. 2 а.с. 245, 246-247).

В судовому засіданні 11.05.2021 суд прийняв надані представником позивача докази, повернув без розгляду подану представником відповідача 3 в судовому засіданні заяву про зустрічне забезпечення та оголосив перерву в судовому засіданні до 01.09.2021 (т. 3 а.с. 10).

11.05.2021 від представника відповідача 3 надійшла заява про зустрічне забезпечення (т. 3 а.с. 13-14).

Ухвалою від 14.05.2021 суд відмовив у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення (т. 3 а.с. 16-17).

В судовому засіданні 01.09.2021 суд заслухав вступні промови представника позивача та представника відповідача 3, дослідив письмові докази та оголосив перерву в судовому засіданні до 29.10.2021 (т. 3 а.с. 36).

В судовому засіданні 29.10.2021 суд заслухав додаткові пояснення представника позивача, представника відповідача 3, їх виступи в судових дебатах, вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з даними листа Департаменту з питань державно-архітектурно-будівельного контролю м. Києва та відповідно до матеріалів технічної інвентаризації багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 його будівництво завершене у 2011 р. (т. 1 а.с. 49, 21-26).

Після завершення будівництва та прийняття до експлуатації будинок набув статусу об`єкта нерухомого майна та з 2016 р. перебуває на балансі ОСББ «Драгоманова 6/1», яке створене та зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку (т. 1 а.с. 14-10).

Відповідно до пункту 1 розділу II статуту ОСББ «Драгоманова 6/1» метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Завданням та предметом діяльності об`єднання є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (пункт 3 розділу II статуту ОСББ).

05.02.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» Сенинець Г. В. зареєструвала за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення, розташовані у підвалі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 288-Ж(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480597680000), 744-Ж(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480578080000), 168-Ж(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480455880000), 744-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480428680000).

05.03.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» Реньгач О. В. зареєструвала за ОСОБА_6 право власності на розташоване за цією ж адресою нежитлове приміщення 288-Б(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1500938880000).

Для здійснення реєстрації права власності на вищевказані нежитлові приміщення державним реєстраторам були надані свідоцтва про право власності, видані Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 27.07.2012 № 1224-С/КІ, відповідно до яких ОСОБА_6 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення № 288-Б (площею 62,90 кв.м.), № 288-Ж (площею 50,80 кв.м.), № 744-Ж (площею 58,30 кв.м.), № 168-Ж (площею 80,30 кв.м.) та № 744-Д (площею 81,70 кв.м.), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 28, 31, 34, 37, 39).

Водночас дослідженням змісту наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.07.2012 № 1224-С/КІ установлено, що цей наказ не стосувався питання оформлення та видачі свідоцтв про право власності на спірне майно (т. 2 а.с. 249-5).

На запит представника позивача Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», діючи за дорученням Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтвердило, що свідоцтва про право власності на спірне майно на ім`я ОСОБА_6 не видавались і питання щодо їх видачі у наказі Головного управління житлового забезпечення від 27.07.2012 № 1224-С/КІ не розглядались (т. 1 а.с. 56, 58, 64).

Наведені обставини узгоджуються і з даними матеріалів технічної інвентаризації житлового будинку АДРЕСА_1 , яка проводилась спеціалістами Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у грудні 2011 р. після завершення будівництва, але до введення будинку в експлуатацію (т. 1 а. с. 21-26).

З журналів підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями вбачається, що у підвалах усіх шести секцій будинку (літ. «А») відсутні не лише спірні нежитлові приміщення як окремі об`єкти цивільних справ, а й будь-які інші приміщення, які б відповідали їм за площею та іншими технічними характеристиками.

Доказів, які б свідчили про те, що спірні нежитлові приміщення набули статусу самостійних об`єктів цивільних прав в результаті проведеного у встановленому законом порядку виділу зі спільного майна багатоквартирного будинку, суду не надано.

У подальшому спірне майно неодноразово відчужувалось за цивільно-правовими угодами.

На даний час нежитлові приміщення 288-Б, 288-Ж та 744-Ж належать ОСОБА_3 (на підставі договорів купівлі-продажу від 02.09.2019, серії та номери: 3321, 3322, 3320), нежитлове приміщення 168-Ж належить ОСОБА_4 (на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2018, серія та номер: 150), а нежитлове приміщення 744-Д належить ОСОБА_5 (на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2018, серія та номер: 1277), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 67-68, 69-70, 71-72, 73, 74).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на спірне майно зареєстроване за рішеннями державного реєстратора -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А. С., а саме: на нежитлове приміщення 288-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1500938880000) - за індексним номером: 48481418 від 02.09.2019 16:06:21; на нежитлове приміщення 288-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480597680000) - за індексним номером: 48481562 від 02.09.2019 16:10:56; на нежитлове приміщення 744-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480578080000) - за індексним номером: 48481688 від 02.09.2019 16:15:02.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що належні ОСОБА_3 нежитлові приміщення обтяжені іпотекою, а саме: нежитлові приміщення 288-Б та 744-Ж передані в іпотеку ОСОБА_8 на підставі договорів іпотеки від 02.09.2019, серії та номери: 3327, 3325, а нежитлове приміщення 288-Ж передане в іпотеку ОСОБА_7 на підставі договору іпотеки від 02.09.2019, серія та номер: 3323.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення 168-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480455880000) зареєстроване за рішенням державного реєстратора -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т. В., за індексним номером: 39602518 від 09.02.2018 12:22:26.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_5 на нежитлове приміщення приміщення 744-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480428680000) зареєстроване за рішенням державного реєстратора -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т., за індексним номером: 43967486 від 09.11.2018 16:47:55.

IV. Мотивувальна частина рішення.

Одним з основних конституційних прав людини є право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (стаття 41 Конституції України), яке знайшло своє закріплення у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до положень статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Частина третя статті 11 ЦК України визначає, що цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відносини щодо здійснення права власності у багатоквартирному будинку врегульовані нормою частини другої статті 382 ЦК України, якою передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Визначення поняття допоміжних приміщень багатоквартирного будинку дано у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якої допоміжними приміщеннями є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Як установив суд, спірні нежитлові приміщення знаходяться у підвалі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а відтак є безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем не доведено належність їх до приміщень загального користування.

Більше того, з матеріалів технічної інвентаризації та внесеного позивачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (т. 1 а.с. 27) вбачається, що у підвалі будинку розташовані електричне (електрощитові, системи протипожежного захисту) ісантехнічне обладнання, інші технічні та підсобні приміщення, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників цього будинку.

За приписами статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Судом установлено, що наказ про передачу ОСОБА_6 у власність спірних нежитлових приміщень та відповідні свідоцтва про право власності Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавались.

Слід також зазначити, що відповідно до чинного станом на 2012 рік Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2009 № 1227, повноваження, пов`язані з оформленням права власності на об`єкти нежитлового фонду, в тому числі збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані нежитлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди, були покладені на Головне управління комунальної власності м. Києва (пункт 4).

Наведене означає, що Головне управління житлового забезпечення м. Києва не лише не видавало, а і не могло видати ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на спірне майно.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Незважаючи на те, що свідоцтво про право власності за своєю юридичною природою є не правочином, а документом, який посвідчує право власності, правові наслідки його видачі, якими є виникнення у відповідної особи усіх правомочностей власника, дають підстави для застосування до спірних правовідносин положень цивільного законодавства, які визначають підстави для визнання правочинів недійсними.

Відповідно до частини другої статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а відтак він є недійсним в силу закону і визнання його недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).

В даному випадку порушення публічного порядку проявилося у протиправному посяганні на відносини власності, оскільки ОСОБА_6 , скориставшись підробленими документами, ввела в оману державних реєстраторів прав на нерухоме майно, які зареєстрували за нею право власності на спірні нежитлові приміщення.

Як наслідок, відбулося протиправне заволодіння майном усіх власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Після вчинення низки дій щодо подальшого відчуження спірного майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства було внесено записи про реєстрацію права власності на нього за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що унеможливлює здійснення власниками квартир та нежитлових приміщень цього будинку жодної з правомочностей власника майна.

Статті 15, 16 ЦК України та стаття 4 ЦПК України закріплюють право кожної особи на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Водночас статтею 56 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

У цій справі вимоги про захист права власності заявлені не суб`єктами цього права (власниками), а об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим підлягає встановленню наявність у позивача права на подання позову в інтересах співвласників спірного майна, що потребує з`ясування правової природи існуючих між ними відносин.

Згідно з нормою статті 385 ЦК України що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі - Закон № 2866-ІІІ).

Відповідно до положень статті 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 16 Закону № 2866-ІІІ визначені права об`єднання, які належать йому відповідно до законодавства та статуту, серед яких право представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як об`єднання громадян, мета створення та діяльність якого прямо та безпосередньо пов`язана із забезпеченням і захистом прав співвласників будинку, є належним виразником їх інтересів, а тому об`єднання може звертатися до суду в інтересах співвласників.

Правовою підставою вимог ОСББ «Драгоманова 6/1» є, зокрема, положення статті 387 ЦК України, яка надає власнику право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Умови, за яких власник має право витребувати свою річ з чужого незаконного володіння, встановлює стаття 388 ЦК України.

За приписами частини першої цієї норми власник має право витребувати майно, придбане добросовісним набувачем за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, які він передав майно у володіння, не їхньої волі іншим шляхом.

Відносини набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, регулює стаття 330 ЦК України, якою передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Верховний Суд України у постанові від 17.12.2014 по справі № 6-140цс14 зазначив, що, розглядаючи спори щодо витребування майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а під час розгляду таких спорів мають бути установлені всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема, чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Судом установлено, що на момент оформлення права власності на спірне майно за ОСОБА_6 правом власності на нього володіли усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , які волю на відчуження належного їм майна не виявляли.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що спірне майно вибуло з володіння власників неправомірно та поза їх волею, а свідоцтва про право власності в силу їх нікчемності не можуть породжувати правових наслідків у вигляді переходу прав володіння, користування і розпорядження майном до ОСОБА_6 .

В подальшому спірне майно неодноразово відчужувалось, однак таке відчуження також не є законним, адже ОСОБА_6 не володіла необхідним обсягом повноважень щодо такого майна і не мала прав на його відчуження.

Суд не досліджував питання добросовісності чи недобросовісності дій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при набутті спірного майна (їх обізнаності з відсутністю у продавців майна права на його відчуження), оскільки відсутність рішення власника, спрямованого на відчуження майна, означає, що вказані особи володіють ним незаконно, без відповідної правової підстави.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

За приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї можливість знати про посягання на права.

За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Умови та порядок здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» № 1952-VI від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації речових є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (стаття 3 Закону № 1952-IV).

Отже з огляду на те, що предметом позову є вимоги про захист права власності на нерухоме майно, яке вибуло з володіння власника на підставі підроблених документів, позивач міг дізнатися про порушення права після внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_6 (05.02.2018 та 05.03.2018 відповідно), що і є початковим моментом перебігу позовної давності у цьому спорі.

З даним позовом позивач звернувся до суду у березні 2020 р., а відтак строк позовної давності ним не пропущений.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже на підставі аналізу наведених правових норм та установлених фактів суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСББ «Драгоманова 6/1» про витребування спірного майна з незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відповідно до положень Закону № 1952-IV ухвалює рішення про припинення їх права власності на спірне майно.

ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з даним позовом позивач не зазначив ціну позову та не надав документів, що підтверджують сплату судового збору, а тому розмір судового збору за вимогу майнового характеру (про витребування майна) був визначений судом виходячи з ймовірної вартості спірного майна, яка становить 10 354 000 грн (т. 1 а.с. 93-94).

В ухвалі про залишення позову без руху суд зазначив, що позивач повинен сплатити судовий збір за вимоги майнового і немайнового характеру (про скасування записів про право власності) в загальному розмірі 157 412 грн. (155 310+2 102) або подати мотивоване клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору (т. 1 а.с. 99-109), яке суд визнав частково обґрунтованим, зменшивши розмір судового збору до 4 204 грн, та відстрочив його сплату до 22.10.2020 (т. 1 а.с. 126-129).

У встановлений ухвалою суду строк позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 204 грн. (т. 1 а.с. 143).

Окрім того позивач сплатив судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 051 грн (т. 1 а.с. 86) та поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн, що підтверджується наданими ним доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 26.12.2018; додатком № 2 до цього договору; ордером серії ВЛ № 000057443; актом надання послуг і виконаних робіт від 16.03.2020; квитанціями серії ААБ № 350452 від 12.03.2020, серії ААБ № 350453 від 13.03.2020 (т. 1 а.с. 77-81).

Отже загальний розмір понесених позивачем судових витрат становить 11 755 грн (1 051+4 204+6 500)

Доказів на підтвердження дійсної вартості спірних об`єктів нерухомості суду не надано.

Загальна площа нежитлових приміщень, які суд витребовує на користь позивача, становить 335 кв.м, з яких на ОСОБА_3 припадає 172 кв.м., що становить 52/100 частин від заявлених вимог, на ОСОБА_4 - 80,3 кв.м., а на ОСОБА_5 - 81,7 кв.м., тобто по 24/100 частин від заявлених вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на ОСОБА_3 52/100 частин судових витрат позивача, що становить 6 112,60 грн (11 755х52%), а на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 24/100 частин судових витрат на кожного, що становить 2 821,20 грн (11 755х24%).

Решту суми судового збору, що від сплати якої позивач був звільнений (153 208 грн), суд стягує з відповідачів в дохід держави у наведеній вище пропорції, а саме: з ОСОБА_3 - 79 668,16 грн (153 208х52%), з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 36 769,92 грн (153 208х24%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) нежитлове приміщення, підвал (в літ А), загальною площею 62,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1500938880000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, підвал (в літ А), загальною площею 62,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1500938880000, за ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ), індексний номер: 48481418 від 02.09.2019 16:06:21, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною, та припинити право власності ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на вищевказане нежитлове приміщення.

Витребувати у ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 50,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480597680000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 50,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480597680000, за ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ), індексний номер: 48481562 від 02.09.2019 16:10:56, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною, та припинити право власності ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на вищевказане нежитлове приміщення.

Витребувати у ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 58,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480578080000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 58,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480578080000, індексний номер: 48481688 від 02.09.2019 16:15:02, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною, та припинити право власності ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на вищевказане нежитлове приміщення.

Витребувати у ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 80,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480455880000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, літ А, загальною площею 80,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480455880000, індексний номер: 39602518 від 09.02.2018 12:22:26, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною, та припинити право власності ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) на вищевказане нежитлове приміщення.

Витребувати у ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) нежитлове приміщення (літ А) загальною площею 81,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480428680000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, (літ А) загальною площею 81,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480428680000, індексний номер: 43967486 від 09.11.2018 16:47:55, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною, та припинити право власності ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) на вищевказане нежитлове приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) судові витрати в сумі 6 112 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) судові витрати в сумі 2 821 гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (код юридичної особи: 40751509, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 6/1) судові витрати в сумі 2 821 гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) в дохід держави судовий збір в сумі 79 668 гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) в дохід держави судовий збір в сумі 36 769 гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ) в дохід держави судовий збір в сумі 36 769 гривень 92 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 15.07.2022.