Постанова

від 28.06.2022 по справі 918/1131/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 918/1131/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Лавренюк В.М., Титечко О.П.

відповідача: Атаманюк В.Д., Януль В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Титечка Юрія Тарасовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20 (повний текст складено 11 березня 2022 року, суддя Горплюк А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" в особі Титечка Юрія Тарасовича

до ОСОБА_1

про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604,30 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2021 року у справі №918/1131/20 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2021 року у справі №918/1131/20 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604,30 грн. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" 2 900 556,76 грн збитків (упущеної вигоди), 43 417,19 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 46 736, 00 грн витрат за проведення судової економічної експертизи. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2021 року у справі №918/1131/20 залишено без змін з мотивів, викладених у постанові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2021 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі №918/1131/20 скасовано, справу №918/1131/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Верховним Судом було зазначено, що вимоги про стягнення упущеної вигоди не можуть обгрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обгрунтування. Наявність теоретичного обгрунтування ще не є достатньою підставою для його стягнення. Також Верховний суд вказав, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки висновку судової експертизи, яка за доводами позивача підтверджує розмір заявленої до стягнення упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" в особі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604 грн. 30 коп. Присуджено до стягнення з ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 87017 грн.

Вказане рішення мотивоване тим, що дії відповідача із розірвання договорів оренди землі були протиправними та полягали в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні службових (посадових) обов`язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством, з особистою заінтересованістю та за рахунок прийняття очевидно марнотратних та збиткових для товариства рішень. Місцевий суд прийшов до висновку, що висновок експертизи від 23 листопада 2020 року №22/2020 є належним доказом у даній справі, з огляду на те, що на підставі даного висновку можна встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі. Водночас, беручи до уваги можливість та обов`язок позивача (його учасника) знати про стан своїх майнових прав, суд дійшов висновку, з врахуванням положень статті 261 ГПК України, про те, що позивач довідався (міг довідатись) про порушення свого права, та про особу, яка його порушила під час укладення 01 грудня 2015 року договорів про розірвання договорів оренди землі. Таким чином, на думку суду першої інстанції, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався з 02 грудня 2015 року, а позов у даній справі подано 03 грудня 2020 року, тобто поза межами вказаного строку, про застосування наслідків пропуску якого заявлено відповідачем. З огляду на викладене, термін позовної давності на стягнення збитків (упущеної вигоди) закінчився ще в грудні 2018 року. А тому, суд відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача 4 954 604, 30 грн - збитків (упущеної вигоди) за період з 2016 по 2019 років у зв`язку зі спливом позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" в особі ОСОБА_2 звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить: поновити ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі № 918/1131/20; відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі в суді апеляційної інстанції; скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі № 918/1131/20 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції помилково вважав, що право на звернення до суду з таким позовом виникло у скаржника саме з 01 грудня 2015 року, з моменту укладення договорів про розірвання договорів оренди землі, а відповідно перебіг строку позовної давності розпочато з 02 грудня 2015 року. На переконання скаржника суд першої інстанції помилково ототожнив протиправні дії ОСОБА_1 з укладення договорів про розірвання договорів оренди землі як один з елементів правопорушення (деліктного зобов`язання) з подією (обставиною), що обумовлює початок перебігу строку позовної давності. При цьому, суд не врахував, що реальну можливість захистити своє право в судовому порядку скаржник набув лише з моменту виникнення деліктного зобов`язання. Вірним є висновок про те, що скаржник звернувся до суду в межах строку позовної давності за період з 2017 2019 роки, оскільки набув реальну можливість захистити своє право в судовому порядку після завершення кожного звітного, фінансового року, коли його очікуване право на задоволення своїх вимог про відшкодування збитків (упущеної вигоди) за кожен звітний рік, завданих правопорушенням, внаслідок дострокового розірвання договорів оренди землі було вчинене. Перебіг строку позовної давності розпочинається з 02 березня кожного звітного року, що слідує за роком, за який розраховані збитки.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Листом №918/1131/20/1881/22 від 06 квітня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2022 року відмовлено Титечку Юрію Тарасовичу, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20. Залишено без руху апеляційну скаргу Титечка Юрія Тарасовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20. Запропоновано Титечку Юрію Тарасовичу, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі - 111 478,59 грн.

29 квітня 2022 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої додане платіжне доручення №644 від 29 квітня 2022 року про сплату 111478,59 грн.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці суддя Філіпової Т.Л., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 травня 2022 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11 травня 2022 року) у справі №918/1131/20 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Титечка Юрія Тарасовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20 та призначено дату судового засідання на 08 червня 2022 року.

12 травня 2022 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

08 червня 2022 року від представника ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" надійшли письмові судові дебати.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 червня 2022 року у справі №918/1131/20 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29 червня 2022 року. Зобов`язано позивача надати колегії суддів через канцелярію суду до 22 червня 2022 року: належним чином завірені докази та розрахунки на підтвердження інформації щодо урожайності, собівартості та середньої ціни реалізації сільськогосподарських культур, яка відображена у довідці вих. №535/2020 від 19 жовтня 2020 року; докази на підтвердження реальності намірів щодо обробітку та засівання 52 земельних ділянок загальною площею 122,2446 га у 2016, 2017, 2018, 2019 роках.

23 червня 2022 року від ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" надійшла заява про виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 червня 2022 року у справі №918/1131/20 та про поважність причин неможливості подання доказів в строк до 22 червня 2022 року.

27 червня 2022 року від відповідача - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Бучинської Г.Б.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 08 червня 2022 року про відвід судді Бучинської Г.Б. у справі 918/1131/20.

Безпосередньо в судових засіданнях 08 червня 2022 року та 29 червня 2022 року представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду слід змінити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається із змісту статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 38809507), затвердженого протоколом №01/14 від 23 квітня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ "Ім. Шевченка" та зареєстрованого державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області 12 червня 2014 року (далі - статут ТОВ "Ім. Шевченка") Товариство створене шляхом об`єднання засновниками власних матеріальних цінностей та грошових вкладів з метою одержання прибутку та здійснення підприємницької діяльності, реалізації економічних інтересів засновників та працівників Товариства, а також створене з метою задоволення суспільних потреб у продукції виробничо-технічного та іншого призначення, товарах народного споживання, роботах і послугах.

Предметом діяльності товариства є, серед іншого, розведення великої рогатої худоби молочних порід; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних; оптова та роздрібна торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вирощування, виробництво, заготівля, переробка, фасування, реалізація сільськогосподарських культур (пункт 2.2 статуту).

Пункт 7.1.2 статуту передбачає, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належать питання, зокрема:

- "м" прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості сума яких перевищує 10 млн. грн, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження;

- "п" затвердження будь-яких правочинів, сума яких перевищує 10 млн. гривень;

- "с" у випадку відсутності особи, яка обіймає таку посаду виконавчого директора товариства погодження (визначення умов) правочинів щодо придбання, відчуження, передачі в найм, управління нерухомого майна, а також інших основних засобів балансовою вартістю більше 20000 гривень, укладення договорів застави, поруки, гарантії або будь-яких інших правочинів на суму більше 20000 гривень.

Відповідно до п. 8.2. статуту генеральний директор, зокрема:

- затверджує поточні плани діяльності товариства і заходи, необхідні для вирішення його завдань;

- забезпечує виконання поточних і перспективних планів, управляє виробництвом;

- розпоряджається майном, грошовими коштами в межах, визначених статутом;

- представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами, установами, державними органами, приватними та посадовими особами з усіх питань діяльності Товариства як на території України, так і за кордоном;

- приймає рішення з усіх питань діяльності товариства, що відносяться до його компетенції;

- самостійно вчиняє від імені товариства будь-які правочини з урахуванням обмежень, передбачених пунктом 7.1.2. цього статуту та забезпечує їх виконання. Правочини, які вчинені без погодження загальних зборів учасників Товариства відповідно до положень підпункту 7.1.2. статуту можуть бути визнані недійсними у встановленому законодавством порядку. Вчинення правочинів щодо придбання, відчуження, передачі в найм, управління нерухомого майна, а також інших основних засобів балансовою вартістю більше 20 000 грн, укладення договорів застави, поруки, гарантії або будь-яких інших правочинів на суму більше 20 000 грн потребує обов`язкової попередньої письмової згоди виконавчого директора товариства. У випадку відсутності особи, яка обіймає таку посаду у товаристві, перераховані правочини підлягають попередньому погодженню загальними зборами учасників товариства. Перераховані правочини, які вчинені без попередньої згоди виконавчого директора (загальних зборів учасників товариства) можуть бути визнані недійсними у встановленому законодавством порядку;

- здійснює інші дії, спрямовані на досягнення цілей товариства в межах його повноважень.

Згідно пунктів 8.1., 8.2. статуту, виконавчим органом є генеральний директор, який підзвітний загальним зборам учасників і відповідає за діяльність товариства та покладені на нього обов`язки. Генеральний директор вирішує всі питання поточної діяльності товариства за виключенням тих, які належать до компетенції загальних зборів учасників. Генеральний директор має право без доручення діяти від імені товариства.

Згідно зі статутом ТОВ "Ім. Шевченка" засновниками і учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу ТОВ "Ім. Шевченка" №1 від 22 липня 2013 року "Про вступ на посаду Генерального директора", керуючись нормою пункту 8.1. статуту ТОВ "Ім. Шевченка", протоколом №01/13 Установчих зборів засновників "ТОВ "Ім. Шевченка" від 22 липня 2013 року, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Генерального директора ТОВ "Ім. Шевченка" з 15 серпня 2013 року.

Відповідно до статуту ФГ "Ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 23520585), затвердженого рішенням засновника ФГ "Ім. Шевченка" №15 від 13 червня 2016 року, зареєстрованого розпорядженням голови Здолбунівської райдержадміністрації №137 від 17 березня 1998 року засновником ФГ "Ім. Шевченка" є ОСОБА_1 , який є його головою.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 298743 від 13 червня 2012 року ОСОБА_1 є керівником ФГ "Ім. Шевченка".

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування довідки 01 червня 2016 року) /т. 1, а с. 61- 142/ була проведена державна реєстрація 52-х договорів оренди землі, укладених між ТОВ "Ім. Шевченка" (орендарем) та фізичними особами (орендодавцями) стосовно земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби тощо) та переданих за відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки в оренду за кадастровими номерами: 5622682800:00:002:0024, 5622682800:00:005:0024, 5622682800:00:006:0125, 5622682800:00:007:0043, 5622682800:00:007:0033, 5622682800:00:007:0028, 5622682800:00:002:0487, 5622682800:00:005:0028, 5622682800:00:002:0037, 5622682800:00:007:0027, 5622682800:00:007:0019, 5622682800:00:007:0018, 5622682800:00:004:0148, 5622682800:00:006:0026, 5622682800:00:006:0035, 5622682800:00:002:0121, 5622682800:00:003:0018, 5622682800:00:002:0138, 5622682800:00:002:0137, 562.2682800:00:004:0147, 5622682800:00:001:0046, 5622682800:00:004:0149, 5622682800:00:001:0045, 5622682800:00:002:0156, 5622082800:00:002:0154, 5622682800:00:002:0155, 5622682800:00:002:0153, 5622682800:00:002:0146, 5622682800:0С:004:0009, 5622682800:00:004:0074, 5622682800:00:006:0110, 5622682800:00:006:0162, 5622682800:00:004:0075, 5622682800:00:006:0322, 562.2682800:00:002:0122, 5622682800:00:001:0037, 5622682800:00:001:0047, 5622682800:00:001:0048, 5622682800:00:002:0139, 5622682800:00:001:0027, 5622682800:00:001:0058, 5622682800:00:003:0056, 5622682800:00:003:0055, 5622682800:00:002:0014, 5622682800:00:006:0347, 5622682800:00:006:0115, 5622682800:00:006:0339, 5622682800:00:002:0136, 5622682800:00:006:0156, 5622682800:00:003:0092, 5622682800:00:001:0028, 5622682800:00:006:0154 /т. 1, а.с 178 - 249, т 2, а.с. 1- 33/.

01 грудня 2015 року між ТОВ "Ім. Шевченка" (орендарем) в особі генерального директора Атаманюка В.Д. та фізичними особами (орендодавцями) були укладені договори про розірвання договору оренди землі за взаємною згодою сторін на підставі пунктів 12.03 договорів оренди землі, за якими як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування довідки 01 червня 2016 року) /т. 1, а с. 61-142/ була проведена державна реєстрація.

02 грудня 2015 року між "ФГ ім. Шевченка" в особі голови Атаманюка В.Д. та фізичними особами (орендодавцями) укладено договори оренди землі та акти приймання-передачі земельних ділянок в оренду (та проведена їх державна реєстрація як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 червня 2016 року /т. 1, а.с. 143 177/ за якими орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки, а саме з громадянами:

- ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0024 площею 2,86 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 23 серпня 2014 року;

- ОСОБА_4 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:005:0024 площею 2,48 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 грудня 2013 року та зареєстровано 27 грудня 2013 року;

- ОСОБА_5 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0125 площею 1,57 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 17 грудня 2014 року;

- ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:007:0043 площею 2,6 га 80453,80 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 05 жовтня 2015 року та зареєстровано 31 жовтня 2015 року;

- ОСОБА_7 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:007:0033 площею 1,97 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 25 лютого 2014 року та зареєстровано 29 травня 2014 року;

- ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровим номер 5622682800:00:007:0028 площею 3,0784 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 14 жовтня 2014 року та зареєстровано 18 березня 2015 року;

- ОСОБА_9 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0487 площею 1,2533 га вартістю 35374,10 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 15 січня 2015 року;

- ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:005:0028 площею 2,49 га вартістю 80453,80 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 02 березня 2015 року та зареєстровано 10 листопада 2015 року;

- ОСОБА_12 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0037 площею 2,8494 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 22 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_13 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:007:0027 площею 3,2 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 грудня 2013 року та зареєстровано 28 грудня 2013 року;

- ОСОБА_14 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:007:0019 площею 2,19 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 04 квітня 2014 року та зареєстровано 17 березня 2015 року;

- ОСОБА_15 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:007:0018 площею 2,16 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 лютого 2014 року та зареєстровано 03 вересня 2014 року;

- ОСОБА_16 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:004:0148 площею 1,86 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 25 лютого 2014 року та зареєстровано 03 травня 2014 року;

- ОСОБА_17 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0026 площею 1,75 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 27 серпня 2014 року;

- ОСОБА_18 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0035 площею 3,34 га 141496,40 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 03 вересня 2014 року;

- ОСОБА_19 , ОСОБА_19 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0121 площею 2,6601 га вартістю 70718,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім.Шевченка" було укладено 02 березня 2015 року та зареєстровано 10 листопада 2015 року;

- ОСОБА_20 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:003:0018 площею 1,46 га вартістю 70748.20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 21 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_21 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0138 площею 2,5 вартістю 707 48,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 25 березня 2014 року та зареєстровано 17 грудня 2014 року;

- ОСОБА_21 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0137 площею 2,41 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 17 грудня 2014 року;

- ОСОБА_22 щодо земельної ділянки кадастровий номер 562.2682800:00:004:0147 площею 2,2 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 31 березня 2014 року та зареєстровано 22 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_23 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0046 площею 2,43 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 23 вересня 2014 року;

- ОСОБА_24 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:004:0149 площею 1,06 га вартістю 35374,10 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 лютого 2014 року та зареєстровано 30 квітня 2014 року;

- ОСОБА_25 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0045 площею 1,58 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 26 вересня 2014 року;

- ОСОБА_26 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0156 площею 3,48 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 26 вересня 2014 року;

- ОСОБА_27 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622082800:00:002:0154 площею 2,8 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 31 березня 2014 року та зареєстровано 22 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_28 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0155 площею 3,28 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 31 березня 2014 року та зареєстровано 22 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_26 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0153 площею 2,53 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 31 березня 2014 року та зареєстровано 22 жовтня 2014 року;

- ОСОБА_29 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0146 площею 3,15 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 26 серпня 2014 року;

- ОСОБА_30 , ОСОБА_31 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:0С:004:0009 площею 2,3534 га вартістю 80453,80 грн., попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 27 лютого 2015 року та зареєстровано 22 червня 2015 року;

- ОСОБА_32 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:004:0074 площею 3,03 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 16 грудня 2014 року;

- ОСОБА_33 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:01 10 площею 1,57 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 23 вересня 2014 року;

- ОСОБА_34 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0162 площею 2,2 га вартістю 94330,33 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 22 вересня 2014 року;

- ОСОБА_35 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:004:0075 площею 2,78 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 22 серпня 2014 року;

- ОСОБА_36 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0322 площею 1,93 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 25 березня 2014 року та зареєстровано 24 листопада 2014 року;

- ОСОБА_37 щодо земельної ділянки кадастровий номер 562.2682800:00:002:0122 площею 2,89 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 січня 2014 року та зареєстровано 14 серпня 2014 року;

- ОСОБА_38 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0037 площею 1,56 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року зареєстровано 29 липня 2014 року;

- ОСОБА_39 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0047 площею 2,26 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 27 серпня 2014 року;

- ОСОБА_40 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0048 площею 5,72 га вартістю 141496,40 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 14 серпня 2014 року;

- ОСОБА_41 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0139 площею 2,55 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо opeнди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 25 березня 2014 року та зареєстровано 16 січня 2015 року;

- ОСОБА_42 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0027 площею 1,66 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 22 серпня 2014 року;

- ОСОБА_43 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0058 площею 3,46 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 06 серпня 2014 року;

- ОСОБА_44 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:003:0056 площею 1,67 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 10 червня 2014 року;

- ОСОБА_45 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:003:0055 площею 2,1 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 15 березня 2014 року та зареєстровано 10 червня 2014 року;

- ОСОБА_46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0014 площею 2,85 вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 04 квітня 2014 року та зареєстровано 20 січня 2015 року;

- ОСОБА_47 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0347 площею 1,93 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 26 вересня 2014 року;

- ОСОБА_48 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0115 площею 1,64 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 09 серпня 2014 року;

- ОСОБА_49 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0339 площею 1,93 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 02 квітня 2014 року та зареєстровано 24 листопада 2014 року;

- ОСОБА_50 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:002:0136 площею 2,22 га вартістю 7.0748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 березня 2014 року та зареєстровано 23 вересня 2014 року;

- ОСОБА_51 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0156 площею 1,6 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 28 лютого 2014 року та зареєстровано 03 вересня 2014 року;

- ОСОБА_52 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:003:0092 площею 1,89 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої "Ім. Шевченка" було укладено 25 березня 2014 року та зареєстровано 17 грудня 2014 року;

- ОСОБА_53 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:001:0028 площею 1,66 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім. Шевченка" було укладено 10 квітня 2014 року та зареєстровано 22 серпня 2014 року;

- ОСОБА_54 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5622682800:00:006:0154 площею 1,6 га вартістю 70748,20 грн, попередній договір щодо оренди якої ТОВ "Ім.Шевченка" було укладено 28 лютого 2014 року та зареєстровано 03 травня 2014 року.

Згідно з пунктом 12.3 договорів оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року у справі №562/1257/16-ц позов ОСОБА_1 до ТОВ "Ім.Шевченка" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора ТОВ "Ім. Шевченка"; стягнуто із ТОВ "Ім.Шевченка" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7808 грн; стягнуто з ТОВ "Ім. Шевченка" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО-ЗЕРНО" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті", в якому просило визнати за ним право власності на врожай 2017 року.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року у справі №918/625/17 позов задоволено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року було скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року в справі 918/625/17, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

В матеріалах справи містяться заяви свідків №181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 199 від 10 березня 2021 року, гр. ОСОБА_18 , гр. ОСОБА_38 , гр. ОСОБА_8 , гр. ОСОБА_45 , гр. ОСОБА_1 , в яких вони вказують про те, що пропозиція (ініціатива) розірвання договорів оренди землі від 01 грудня 2015 року виходила від орендодавців, а саме - фізичних осіб власників земельних ділянок за їх заявами.

Також у справі наявний висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 23 листопада 2020 року №22/2020, що наданий судовим експертом Гершманом Ю.В., з якого вбачається, що неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи у період 2016-2019 років внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122, 2446 га складають 4 954 604, 30 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення збитків, завданих йому посадовою особою - колишнім Генеральним директором ТОВ "Ім. Шевченка" (ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО") ОСОБА_1 .

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 та 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Розділу І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У пункті 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У частині другій статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Слід зауважити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі №3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі №908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі №910/15865/14, від 30 вересня 2021 року у справі №922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Щодо протиправності поведінки відповідача під час виконання обов`язків директора ТОВ "Ім. Шевченка" в частині розірвання договорів оренди з фізичними особами та переукладення договорів оренди земельних ділянок з ФГ "Ім. Шевченка".

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.

Стаття 224 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Судами встановлено, що ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" є новим найменуванням ТОВ "Ім. Шевченка" відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ім."Шевченка", що вбачається з протоколу №3 від 27 червня 2016 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

На підтвердження статусу учасника ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" Титечком Ю.Т. надано витяг із ЄДР, з якого вбачається, що його частка у статутному капіталі товариства становить 99,61 %, що підтверджує його статус як учасника ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" та наявність у нього права діяти в інтересах даного товариства.

Аналізуючи дії ОСОБА_1 , як директора ТОВ "Ім. Шевченка", суд зазначає, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень ( Правова позиція, викладена у постанові ВС від 04.12.2018 р. у справі №910/21493/17).

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов`язання їх відшкодувати.

При застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства. Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином. Водночас спростування учасником юридичної особи (учасником позивача) відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень (Постанова ВП ВС від 22.10.2019 р. у справі № 911/2129/17).

При цьому протиправною (неправомірною) вважається не лише та поведінка, яка порушує пряму вимогу закону чи статуту товариства, а й поведінка, яка свідчить про нерозумність чи недобросовісність у діяннях посадової особи, або про те, що вона діяла не в інтересах товариства, а у власних. Обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи товариства означає, що керівник повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю та обачністю.

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ "Ім. Шевченка" був зобов`язаний діяти виключно в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права й обов`язки (стаття 190 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 139 ГК України майном визнано сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. А тому майновими правами товариства визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (Постанова ВП ВС від 26.11.19 у справі № 910/20261/19).

Отже, право користування земельними ділянками, що отримане ТОВ "Ім. Шевченка" (ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО") на підставі договорів оренди землі з власниками цих ділянок, є приналежним позивачеві майновим правом, у зв`язку з чим дії відповідача спрямовані на його відчудження повинні здійснюватися з урахуванням вимог статуту товариства, зокрема п.7.1.2, яким передбачено погодження укладення таких правочинів загальними зборами. Матеріали справи не містять доказів скликання загальних зборів з питання розрівання договорів оренди земельних ділянок чи надання погодження на укладення таких правочинів

Відповідач не заперечує факту розірвання договорів оренди земельних ділянок від імені ТОВ "Ім. Шевченка" та подальше укладення договорів оренди з ФГ "Ім. Шевченка" по суті в своїх інтересах, не спростовує аргументи позивача щодо загальної площі земельних ділянок, які вибули з користування позивача. Водночас відповідач жодними доказами не довів, як укладаючи такі правочини, він діяв в інтересах товариства, виходячи з мети його діяльності.

А тому дострокове розірвання ОСОБА_1 , як генеральним директором TOB "Ім. Шевченка" договорів оренди з подальшим на наступний день їх переоформленням на ФГ "Ім. Шевченка", керівником та засновником якого був відповідач, суд оцінює як протиправні дії, що проявилися в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні службових (посадових) обов`язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності ТОВ "Ім. Шевченка" без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством, з особистою заінтересованістю та за рахунок прийняття очевидно марнотратних та збиткових для товариства рішень.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в даній справі зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що підписання відповідачем, як генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" договорів про дострокове розірвання (припинення) договорів оренди земельних ділянок, відповідно до підпунктів "м" та "с" пункту 7.1.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка", підлягало обов`язковому погодженню загальними зборами учасників товариства, чого зроблено не було.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача із розірвання договорів були протиправними та полягали в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні свої посадових обов`язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності ТОВ "Ім. Шевченка", без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством.

У даній справі ОСОБА_2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" просить стягнути з ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Як вже зазначалося, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду; - вину заподіювача шкоди.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі №908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі №922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Отже, відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Судова колегія зауважує, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

У даній справі предметом позову є майнова вимога позивача про стягнення упущеної вигоди, у зв`язку з чим до предмета доказування входить, зокрема доведення позивачем фактичної наявності та розміру збитків.

Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть.Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Саме на позивача покладається тягар доказування наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди і саме останній як особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, мав довести належними та допустимими доказами, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи (реальність отримання доходів), розмір цих доходів і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його такої можливості.

Натомість невиконання позивачем визначеного приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України процесуального обов`язку з доведення належними та допустимими доказами розміру заподіяних йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди має результатом процесуальний наслідок у вигляді відмови в задоволенні таких позовних вимог з підстав їх недоведеності.

На підтвердження розміру понесених збитків позивач надає висновок судового експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.11.20 року № 22/2020.

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно статті 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

В матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 23 листопада 2020 року №22/2020 /т.2, а.с. 233-264/, що підготовлений судовим експертом Гершманом Ю.В. На вирішення експертизи було поставлене питання: Чи підтверджується документально неодержання ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходів у період 2016-2019 роки внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га?

Експерт, дослідивши надані позивачем документи, дійшов висновку, що неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи у період 2016-2019 років внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122, 2446 га складають 4 954 604, 30 грн., зокрема:

- у 2016 році неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 464 179,63 грн;

- у 2017 році неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 589 867,91 грн;

- у 2018 році неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 292 229,62 грн;

- у 2019 році неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 608 327,14 грн.

В даному висновку вказано, що він підготовлений для подання до Господарського суду Рівненської області у справі за позовом ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Проведений на замовлення позивача висновок експертизи складено експертом Гершманом Ю.В., якого було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку експерта за статтею 384 Кримінального кодексу України, що узгоджується з вимогами частин 1, 5 статті 101 ГПК України. Експерт має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст за спеціальністю "Бехгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності", має право займатися експертною діяльністю, що стверджується свідоцтвом №769 від 31 травня 2013 року, яке дійсне до 07 червня 2022 року та має стаж експертної роботи з 1996 року.

Також, 17 лютого 2021 на адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача долучено документи, які були надані експерту для проведення судової експертизи, а саме документи продажу ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" продукції контрагентам, що підтверджують реальність розрахунку експертом розміру шкоди (упущеної вигоди). Позивачем долучена довідка ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" № 535/2020 від 19 жовтня 2020 року про урожайність, собівартість та середню ціну реалізації ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" (ТОВ "Ім. Шевченка") в розрізі культур та років збору урожаю за 2015- 2019 роки, договори поставки і видаткові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції за період 2015 - 2019 роки.

На виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 червня 2022 року від позивача надійшли належним чином завірені докази та розрахунки на підтвердження інформації щодо урожайності, собівартості та середньої ціни реалізації сільськогосподарських культур, яка відображена у довідці вих. №535/2020 від 19 жовтня 2020 року.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що висновок експерта від 23 листопада 2020 року №22/2020 є належним доказом у даній справі для підтвердження факту та розміру понесених збитків. Однак, дослідивши наявний висновок колегія суддів не вважає його достатнім доказом для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків у формі упущеної вигоди у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Згідно пункту 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 03 листопада 1998 року №705/3145, основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є визначення: документальної обґрунтованості аналізу складу витрат; документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна; документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках); документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди; документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода).

Виходячи з основних завдань судової економічної експертизи, в процесі дослідження експертом-економістом встановлюється відповідність (невідповідність) вимогам чинного законодавства та документального підтвердження (не підтвердження) відображених суб`єктами господарювання, фізичними особами чи фінансовими установами в податковому та бухгалтерському обліках операцій, проведених у зв`язку із здійсненням фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, дослідження в межах економічної експертизи ґрунтується на вивченні господарської діяльності підприємства, процесів формування фінансових показників за проведеними операціями та правильності відображення їх в обліку.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені на вирішення судових економічних експертиз, наведено в розділі III "Економічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки, призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме: документальної обгрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб`єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах.

Крім того, згідно з вказаним розділом рекомендацій, до завдань економічної експертизи не належать, серед іншого, вирішення інших правових питань, в тому числі встановлення збитку (матеріального збитку, шкоди у юридичному її розумінні).

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 23 листопада 2020 року №22/2020 /т.2, а.с. 233-264/, на вирішення експертизи було поставлене питання: Чи підтверджується документально неодержання ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходів у період 2016-2019 роки внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га?

Експерт, дослідивши надані позивачем документи, дійшов висновку, що неодержані ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи у період 2016-2019 років внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122, 2446 га складають 4 954 604, 30 грн.

Враховуючи викладені вище нормативні положення щодо економічних експертиз, таке питання, яке вирішувалось експертом, не може бути предметом судово-економічної експертизи. У межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно обґрунтованості розрахунку упущеної вигоди, чого зроблено не було.

Щодо проведених експертом розрахунків суд зазначає, що згідно ескпертного висновку, для вирішення поставленого на експертизу питання, експерт оперує наступними поняття: недоотриманий урожай, урожайність, собівартість недоотриманого урожаю; планова площа посіву. Дані, для обрахунку неодержаного доходу, ескперт використовує з довідки про урожайність, собівартість та середню ціну реалізації, яка надана безпосереднього позивачем (вих № 535/2020 від 19.10.20р.). При цьому експерт у висновку не зазначає, чи здійснювалася перевірка в ході проведення дослідження вихідних даних, зазначених у довідці позивача, зокрема, що стосується собівартості недоотриманого урожаю.

Щодо розподілу земельних ділянок за планами посіву сільськогосподарських культур, то суд звертає увагу на те, що план посіву формувався позивачем на 2016-2019 року, дати формування такого розподілу матеріали справи не містять, а тому неможливо достовірно встановити чи таке формування відбувалося до дати розірвання договору чи після грудня 2015р., у зв`язку з чим використані експертом дані слід вважати лише припущенням про можливість саме такого розподілу площ земельних ділянок для посіву, що відповідно вплинуло й на розрахунок неотриманого доходу.

Крім того, як зазначалося судом, при обрахунку розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть.

Водночас позивачем не надано суду жодно доказу, який би підтверджував реальність його намірів щодо обробітку земельних ділянок, які вибули з його користування (закупівля посівного матеріалу, залучення техніки та робочої сили і т.ін.), можливість збору урожаю в заявленому обсязі, а також можливості реалізації недоотриманого урожаю (попередні контракти на продаж заявлених об`ємів сільськогосподарських культур).

Суд також звертає увагу на те, що згідно відомостей про наявність земельних ділянок позивача за 2016 році, у розпоряджені позивача перебуває 1145,4714 га ріллі, неправомірно вибуло з користування позивача 122 га, у відповідності до фінансового звіту позивача чистий прибуток товариства за 2016 рік складає 792 400 грн., а розмір неотриманого доходу, як встановленого експертом складає 464 179,63 грн., що становить більше 58% чистого прибутку товариства, у 2017 році це 17%, у 2018 році - 9,3 %, а у 2019 році це 116,30% чистого доходу товариства.

Оцінюючи фінансові документи товариства, якими є додатки до податкової декларації, зокрема відомості про наявність земельних ділянок, згідно яких загальна площа земелі, яка перебувала у користуванні позивача впродовж 2016-2019 р.р. ( а саме 2016р. - 1145,4714 га (після відчуження 122 га відповідачем у грудні 2015р.), 2017р. - 1250,7956 га, 2018р. - 1300,0127 га, 2019р. - 1342,6487га), суд звертає увагу, що площа земельних ділянок вже у 2017 році збільшилася в порівнянні з 2016 р. на 105,33 га, у 2018р. на 154,54 га. Тобто позивачем було компенсовано площі земельних ділянок, що були відчужені, за рахунок інших земель, водночас позивачем не доведено можливість обробітку товариством у 2017-2019 роках площі земельних ділянок із врахуванням 122 га, які вибули з користування, чи економічну можливість та доцільність для товариства збільшення кількості земельних ділянок, за умови не вибуття з користування 122 га землі.

Крім вже зазначеного, суд звертає увагу на те, що на позивача покладається обов`язок довести, що впродовж часу, що він ніс збитки, ним вживалися дії для зменшення їх розміру, факти вжиття заходів щодо одержання неотриманих доходів. З матеріалів справи не вбачається того, що ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" керуючись загальними засадами цивільного судочинства вчиняв дії задля зменшення розміру упущеної вигоди. Зокрема позивач не вживав заходів щодо визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди з підстави перевищення керівником (директором) своїх повножень, визначених статутом. При цьому пояснення представника в судовому засіданні про неможливість вчинення будь-яких дій у зв`язку тривалістю кримінального провадження не може братися до уваги, оскільки доведення факту укладення правочину особою з перевищенням повноважень можливе не лише в кримінальному процесі.

Окрім того, як пояснив представник відповідача, ФГ ім. Шевченка (головою якого є відповідач) з 2017 року перебуває в процедурі банкрутства, договори оренди земельних ділянок були розірвані і в користуванні ФГ з 2017 року не перебувають. Дані обставини підтверджені позивачем. Разом з тим, позивачем не надано доказів вжиття дій щодо звернення з пропозицією до фізичних осіб (власників земельних ділянок) про укладення нових договорів оренди та повернення неправомірно вибувших з користування земельних ділянок.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що виключно економічна експертиза не може бути достатнім та достовірним доказом понесених позивачем збитків у формі упущеної вигоди, а її висновок можна розцінювати виключно як абстрактний математичний розрахунок можливих доходів, виходячи з вихідних даних, наданих позивачем, без врахування реальної можливості отримання ним таких доходів.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру упущеної вигоди та правових підстав для її стягнення.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року у справі №918/625/17, яким було задоволено позов ТОВ "ЮТ-АГРО-ЗЕРНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті" про визнання за ним права власності на врожай сої 2017 року, яка була вирощена на земельних ділянках, по яких договори оренди ОСОБА_1 були розірвані, оскільки матеріалами справи підтверджується, що рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року у справі №918/625/17 скасоване постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року. З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження доводів відповідача, що рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року у справі №918/625/17 виконане, а ТОВ "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" зібрало і розпорядилося врожаєм сої за 2017 рік на земельних ділянках, які зазначено у вказано рішенні суду, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про безпідставність таких доводів відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності, з урахуванням правового регулювання спірних відносин та правових висновків Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову, враховуючи недоведеність вимог, відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності з огляду на вимоги частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з тим, що місцевий суд допустив недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, колегія суддів змінює мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Титечка Юрія Тарасовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі № 918/1131/20, відмовити.

Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2022 року у справі №918/1131/20, виклавши її в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/1131/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "14" липня 2022 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.