Рішення
від 06.07.2022 по справі 927/44/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2022 року м. Чернігів справа № 927/44/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заявиза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЖ-АГРО АГ" 15000, смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Попудренко, 1 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 23-В, офіс 16 (адреса для листування (адреса представника - адвоката Ковальчук Анни Сергіївни)) (ІНФОРМАЦІЯ_1 )Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ 2009" 15000, смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Любецька, 1 (agro-misto@ukr.net) 14000, м. Чернігів, а/с 1357 (адреса для листування (адреса представника - адвоката Приходько Олени Сергіївни)) (prykhodkopartners@gmail.com)2. Ріпкинська селищна рада 15000, смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, 85 (r.s-rada@ukr.net)про визнання незаконними та скасування рішень

за участі представників сторін:

від позивача: Ковальчук А.С. - адвокат (ордер серії СА № 1015776 від 07.09.2021)

від відповідача-1: Приходько О.С. - адвокат (ордер серії СВ № 1027696 від 11.02.2022)

від відповідача-2: Лемешко Н.В. (в порядку самопредставництва)

В судовому засіданні 07.07.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2022 року (здана для відправки до відділення поштового зв`язку 31.12.2021) до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЖ-АГРО АГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ 2009" та Ріпкинської селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень, якою позивач просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 03 вересня 2020 року про розірвання договору оренди земельних ділянок від 03 квітня 2012 року;

визнати незаконним та скасувати рішення Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 03 вересня 2020 року про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ 2009" земельних ділянок сільськогосподарського призначення - 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) площею 161,7972 га (сіножаті).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на відсутність, на його думку, у Грабівської сільської ради повноважень на прийняття спірних рішень, а тому останні є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, позивач вказує, що 01.12.2020 закінчились повноваження Грабівської сільської ради у зв`язку з тим, що 01.12.2020 відбулась перша сесія новообраної Ріпкинської селищної ради. Зважаючи на положення ч. 3 ст. 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", Ріпкинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Грабівської сільської ради.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2022:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЖ-АГРО АГ" про визнання незаконними та скасування рішень залишено без руху;

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЖ-АГРО АГ" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням змісту позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ 2009"), а також докази відправлення відповідачам копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;

роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "СОЖ-АГРО АГ", що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана вище ухвала суду від 17.01.2022 отримана позивачем 19.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054024691.

20.01.2022, з метою усунення виявлених недоліків позовної заяви, позивачем на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надіслана заява від 19.01.2022 про усунення недоліків з відповідними поясненнями.

В паперовій формі вищевказана заява надійшла до Господарського суду Чернігівської області 24.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2022:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 22 лютого 2022 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 11.02.2022 на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач-1 не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважаючи їх необґрунтованими.

В обґрунтування своїх заперечень товариство зазначає, що на його думку, позивачем належними засобами доказування не доведено факт порушення Грабівською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області норм діючого законодавства України при прийнятті спірного рішення.

14.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 10.02.2022), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 10.02.2022 № 278/03-11 на позов, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги відповідачем-2 не визнаються.

В обґрунтування своїх заперечень орган місцевого самоврядування посилається на правомірність оскаржуваних рішень, оскільки їх прийняття є наслідком невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендної плати.

22.02.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшли відповіді від 18.02.2022 на відзиви відповідачів, зі змісту яких вбачається, що позивач вважає доводи останніх хибними та недостовірними.

22 лютого 2022 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17 березня 2022 року; одночасно встановлено процесуальні строки для подання відповідачами заперечень - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, призначене на 17.03.2022 підготовче засідання не відбулось з незалежних від суду причин.

Процесуальним правом на подання заперечень відповідачі не скористались.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2022 призначено підготовче засідання на 24.05.2022.

За клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2022, призначене на 24.05.2022 підготовче засідання проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 24.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 червня 2022 року о 09:00.

За клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2022, призначене на 16.06.2022 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 16.06.2022 оголошено перерву до 07.07.2022 до 09:00.

За клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022, призначене на 07.07.2022 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 07.07.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2012 року між Ріпкинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ» (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

Пунктом 2 Договору встановлено, що в оренду передаються невитребувані земельні ділянки (паї) загальною площею 169,0950 га, в тому числі 159,3581 га сіножатей, 9,7369 га пасовищ: сіножаті - 186, пасовища - 4 земельних ділянок.

Відповідно до п. 8 договору він укладений на 10 років на невитребувані земельні ділянки (паї), але не більше ніж на строк до моменту отримання їх власниками на кожну окрему земельну ділянку державних актів на право власності на земельну ділянку. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 31 Договору його дія припиняється в разі: закінчення строку дії Договору; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; отримання власником державного акту на право власності на земельну ділянку в частині передачі в оренду даної земельної ділянки (паю).

Відповідно до пункту 32 Договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У пункті 33 договору сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата орендної плати за землю.

Договір оренди землі від 03.04.2012, укладений між Ріпкинською районною державною адміністрацію та ТОВ " СОЖ-АГРО АГ", зареєстрований в відділі Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.04.2012 за № 742448244000500.

Розпорядженням Ріпкинської районної державної адміністрації № 975 від 18.07.2018 «Про внесення змін до договору оренди земельних ділянок ТОВ «СОЖ-АГРО АГ» зобов`язано внести зміни до договору оренди землі від 03.04.2012, укладеного між Ріпкинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ», зареєстрованого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 742448244000500 від 03.04.2012.

01.09.2018 Ріпкинська районна державна адміністрація (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ» (орендар) підписали Додаткову угоду до договору оренди землі від 03.04.2012, зареєстрованого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №742448244000500 від 03.04.2012. У вказаній додатковій угоди сторони відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», пункту 30 договору, у зв`язку з оформленням громадянами права власності на земельні ділянки та підвищенням розміру орендної плати по сіножатях та пасовищах до 8% нормативної грошової оцінки землі, виклали в новій редакції пункти 2,5,9 Договору оренди. Так, згідно п.2 в оренду передаються невитребувані земельні ділянки (паї) загальною площею 165,0460 га, в т.ч. 155,3091 га сіножатей (180 ділянок), 9,7369 га пасовищ (4 ділянки).

Розпорядженням Ріпкинської районної державної адміністрації № 1592 від 23.11.2018 «Про внесення змін до договору оренди земельних ділянок ТОВ «СОЖ-АГРО АГ» зобов`язано внести зміни до договору оренди землі від 03.04.2012, укладеного між Ріпкинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ», зареєстрованого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 742448244000500 від 03.04.2012.

01.01.2019 Ріпкинська районна державна адміністрація (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ» (орендар) підписали Додаткову угоду до договору оренди землі від 03.04.2012, зареєстрованого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №742448244000500 від 03.04.2012. У вказаній додатковій угоди сторони відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», пункту 30 договору, у зв`язку з оформленням громадянами права власності на земельні ділянки, виклали в новій редакції пункти 2,9 Договору оренди. Так згідно п.2 в оренду передаються невитребувані земельні ділянки (паї) загальною площею 157,4653 га, в т.ч. 147,7284 га сіножатей (171 ділянка), 9,7369 га пасовищ (4 ділянки).

На тридцять першій сесії сьомого скликання Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (Протокол від 03.09.2020), серед іншого, слухали сільського голову ОСОБА_1 , яка повідомила, що ТОВ «Сож-Агро АГ» з грудня місяця 2019 року не сплачує орендної плати за користування земельною ділянкою розташованою на території Грабівської сільської ради, а саме: 185 невитребуваних паїв орієнтовною площею 161,7972 га - ріллі. По даному питанню вирішили про розірвання договору оренди землі укладеного між ТОВ «Сож-Агро АГ» та Грабівською сільською радою від 03.04.2021 (185 невитребуваних паїв орієнтовною площею 161,7972 га - ріллі). Також слухали голову ОСОБА_1 , яка ознайомлена із зверненням ТОВ «Агро-Союз 2009» про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення 185 невитребуваних паїв площею 161,7972 га - сіножатей. По даному питанню вирішено надати в оренду ТОВ «Агро-Союз 2009» в строкове користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) площею 161,7972 га - сіножаті, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, за межами населеного пункту, строком на 10 років.

03.09.2020 Грабівською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області (тридцять перша сесія сьомого скликання), прийнято рішення "Про розірвання договору оренди земельних ділянок", яким визнано факт систематичної несплати орендної плати орендарем TOB «СОЖ-АГРО АГ» за договором оренди землі, укладеного між TOB «СОЖ-АГРО АГ» та Грабівською сільською радою від 03 квітня 2012 року, за користування об`єктом оренди земельними ділянками, розташованими на території Грабівської сільської ради, а саме: 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) орієнтовною площею 161,7972 га - сіножаті. Грабівською сільською радою вирішено скористатись правом, закріпленим в розділі 33 договору оренди землі, укладеного між TOB «СОЖ-АГРО АГ» та Грабівською с/р від 03 квітня 2012 року, та розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, укладений між TOB «СОЖ-АГРО АГ» та Грабівською сільською радою від 03 квітня 2012 року в повному обсязі по об`єкту оренди: земельні ділянки, розташовані на території Грабівської сільської ради, а саме: 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) орієнтовною площею 161,7972 га - сіножаті у зв`язку з систематичною несплатою орендарем орендної плати. Грабівською сільською радою визнано факт повернення орендованих земельних ділянок за договором оренди землі, укладеного між TOB «СОЖ-АГРО АГ» та Грабівською сільською радою від 03 квітня 2012 року, у зв`язку з одностороннім розірванням з ініціативи орендодавця договору оренди землі, укладеного між TOB «СОЖ-АГРО АГ» та Грабівською сільською радою від 03 квітня 2012 року, згідно переліку: земельні ділянки, розташовані на території Грабівської сільської ради, а саме: 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) орієнтовною площею 161,7972 га - сіножаті.

03.09.2020 Грабівською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області (тридцять перша сесія сьомого скликання) прийнято рішення "Про надання в оренду земельних ділянок", яким вирішено надати в оренду ТОВ "Агро-Союз 2009" в строкове користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення: 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) орієнтовною площею 161,7972 га - сіножаті, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, за межами населеного пункту, строком на 10 років, та доручено сільському голові ОСОБА_1 укласти договір оренди земельних ділянок.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями Грабівської сільської ради та звернувся до суду з відповідним позовом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що рішення Грабівської сільської ради від 03.09.2020 підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки

договір оренди землі від 03 квітня 2012 року укладався із Ріпкинською районною державною адміністрацією, а не з Грабівською сільською радою;

зміст рішення не узгоджується із Протоколом, оскільки вирішені у рішенні питання не відображені у Протоколі, адже Протоколом, на відміну від рішення, не вирішувалося питання щодо визнання факту систематичної несплати орендної плати та визнання факту повернення орендованих земельних ділянок;

рішенням розірвано договір оренди землі, що стосувався «сіножатей», а Протоколом - «ріллі»;

рішенням розірвано договір оренди землі, що стосувався 185 невитребуваних земельних ділянок (паїв) орієнтовною площею 161,7972 га - сіножатей, водночас Договором передавалися 159,3581 га невитребуваних земельних ділянок (паїв) -186 сіножатей та 9,7369 га невитребуваних земельних ділянок (паїв) - 4 пасовищ, всього загальною площею 169,0950 га;

як рішення, так і Протокол не містять перелік земельних ділянок із зазначеннях їх кадастрових номерів та площ, що виключає факт чіткості, зрозумілості та визначеності акту індивідуальної дії;

умовами Договору від 03.04.2012 року передбачено, що розірвання договору у випадку невиконання зобов`язань однією із сторін відбувається на підставі судового рішення. Оскільки судового рішення про розірвання договору оренди від 03 квітня 2012 року не існувало та не існує, тому Грабівська сільська рада незаконно розірвала договір оренди;

Грабівська сільська рада не мала та не має повноважень на припинення права користування земельними ділянками, що свідчить про порушення ст. 12 Земельного кодексу України;

передача в оренду земельних ділянок TOB «АГРО-СОЮЗ 2009» відбулася незаконно, оскільки земельні ділянки перебували у розпорядженні Ріпкинської районної державної адміністрації та останньою право оренди TOB «СОЖ-АГРО АГ» на земельні ділянки не було припинено на момент їх передачі у нову оренду TOB «АГРО-СОЮЗ 2009».

За частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється в спосіб установлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення закріплені в статті 20 ГК України.

За частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача в справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, в господарського суду немає правових підстав для задоволення позову

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частини 2 та 3 статті 152 ЗК України).

За частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Аналогічна норма міститься в частині 1статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, здійснивши аналіз доводів та заперечень учасників справи, дійшов висновку про безпідставність поданого позову виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент укладення договору оренди від 03.04.2012), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності з ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції чинній на час укладення між позивачем та Ріпкинською РДА Договору оренди), сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції чинній на час укладення між позивачем та Ріпкинською РДА Договору оренди) було визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що Ріпкинська районна державна адміністрація станом на 03.04.2012 була повноважна на укладення з позивачем договору оренди невитребуваних земельних ділянок (паїв).

Однак, 01 січня 2019 року набув чинності Закон України від 10.07.2018 №2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким внесено зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Зокрема, повноваження щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками (надання їх в оренду) перейшли від районних державних адміністрацій до сільських, селищних, міських рад. Відповідно з 01.01.2019 орендодавцем невитребуваних земельних ділянок стала Грабівська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області.

Відповідно до статті 1481 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Також, Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України був доповнений п. 21 наступного змісту: «Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

З матеріалів справи вбачається, що правонаступником усього майна, прав та обов`язків Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (якою прийнято оскаржувані рішення) є відповідач 2 - Ріпкинська селищна рада Чернігівської області, згідно з рішенням Ріпкинської селищної ради (перша сесія восьмого скликання) від 01.12.2020 "Про початок реорганізації Грабівської сільської ради шляхом приєднання до Ріпкинської селищної ради".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Як зазначено вище, починаючи з 01.01.2019, орендодавцем невитребуваних земельних ділянок (паїв) була Грабівська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області.

За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 34) ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Спірні земельні ділянки на момент винесення оскаржуваних рішень належали на праві комунальної власності Грабівській сільській раді.

Так згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Грабівська сільська рада згідно ст. 12 Земельного кодексу України мала повноваження для прийняття відповідних рішень.

Слід зазначити, що статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Водночас, зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених законом або відповідним договором.

Приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили предмет, ціну, строк дії Договору оренди, а також інші умови договору, зокрема, підстави його розірвання.

Умовами договору оренди від 03.04.2012 року передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю.

Таким чином, сторони договору, використовуючи встановлену законом свободу договору, у тому числі - щодо можливості розірвання договору в односторонньому порядку, визначили умовою реалізації такого виду припинення договору систематичну несплату орендної плати.

Зазначений вище пункт договору, як і договір в цілому, станом на час вирішення спору недійсним у встановленому порядку не визнавався. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Як вбачається зі змісту договору оренди від 03.04.2012 року орендар зобов`язаний вносити орендну плату за землю та виконувати зобов`язання та обов`язки відповідно до умов договору.

З тексту прийнятого рішення Грабівської сільської ради від 03.09.2020 про розірвання договору оренди вбачається підстава розірвання Договору - систематична несплата орендарем орендної плати.

Позивач не надає доказів про належне виконання зазначених умов Договору оренди щодо сплати орендної плати та не заперечує, що не сплачував орендну плату.

Посилання Позивача, що Договір може бути розірваний тільки в судовому порядку не є обґрунтованими, оскільки Сторони самостійно визначили в Договорі можливість його розірвання в односторонньому добровільному порядку.

У статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Позивач істотно порушив умови спірного Договору, а саме систематично не сплачував орендну плату.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, зокрема, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно приписів ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Грабівської сільської ради про розірвання договору оренди земельних ділянок було прийнято у відповідності до умов Договору оренди та у відповідності до вимог законодавства.

Посилання позивача на те, що зміст рішення Грабівської сільської ради від 03.09.2020 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки» не узгоджується з Протоколом тридцять першої сесії сьомого скликання Грабівської сільської ради не беруться судом до уваги на підставі наступного.

Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, при цьому звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

З огляду на те, що згідно з Протоколом на сесії слухалось питання безпосередньо щодо розірвання договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Сож-Агро АГ» та Грабівською сільською радою від 03.04.2012 і рішення було прийнято саме стосовно розірвання цього договору оренди, суд не враховує зазначені обставини, викладені позивачем.

Судом також відхиляються твердження позивача про те, що передача в оренду земельних ділянок TOB «АГРО-СОЮЗ 2009» відбулася незаконно, оскільки земельні ділянки перебували у розпорядженні Ріпкинської районної державної адміністрації та останньою право оренди TOB «СОЖ-АГРО АГ» на земельні ділянки не було припинено на момент їх передачі у нову оренду TOB «АГРО-СОЮЗ 2009», оскільки судом встановлено, що Грабівській сільській раді спірні земельні ділянки на момент винесення оскаржуваного рішення про надання в оренду земельних ділянок належали на праві комунальної власності і Грабівська сільська рада згідно ст. 12 Земельного кодексу України мала повноваження для прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, позовні вимоги є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно судовий збір покладається на позивача.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відзиві на позову заяву відповідач-1 повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становлять витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн і що докази обсягу наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом розмір судових витрат, які сторона сплатила, понесла у зв`язку з розглядом справи будуть надані суду до закінчення судових дебатів відповідно до вимог ч.8 ст.129 ГПК України.

Згідно ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідачем-1 відповідні докази на понесення витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів подані не були. Під час судових дебатів представник відповідача-1 вказала, що такі докази будуть надані суду після ухвалення рішення за результатом розгляду даного спору.

Зважаючи на те, що відповідачем-1 не було наведено поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд не призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Однак, надалі відповідач-1 не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СОЮЗ 2009» та Ріпкинської селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2022

Суддя А.С.Сидоренко

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення06.07.2022
Оприлюднено20.07.2022
Номер документу105278373
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди

Судовий реєстр по справі —927/44/22

Ухвала від 13.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 09.02.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Постанова від 30.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 30.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 16.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 20.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 18.09.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 04.09.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 14.08.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Рішення від 06.07.2022

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Сидоренко А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні