Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 555/845/20
провадження № 61-3771св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Сарненська Єпархія Української Православної Церкви,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О.І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області (далі - Релігійна громада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Сарненська Єпархія Української Православної Церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Позовну заяву мотивовано тим, що Релігійній громаді належить на праві приватної власності будівля церкви на АДРЕСА_1 . Однак Релігійна громада не в змозі здійснювати свої речові права щодо цього нерухомого майна, оскільки ОСОБА_1 чинить перешкоди у її використанні. При цьому будь-яких правових підстав для перебування у приміщенні храму ОСОБА_1 не має, а добровільно звільнити його відмовляється.
Ураховуючи викладене, Релігійна громада на підставі статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власності Релігійній громаді на будівлю церкви на АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року у складі судді Собчука А. Ю. у задоволенні позову Релігійної громади відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог. Позивач не довів, що діями відповідача, як фізичної особи, порушуються його права щодо спірної будівлі церкви на АДРЕСА_1 . Звернуто увагу, що спір щодо будівлі храму існує між різними релігійними громадами, а ОСОБА_1 представляє релігійну громаду Петро-Павлівську парафію Сарненської Єпархії Української Православної Церкви.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу Релігійної громади залишено без задоволення, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу Релігійної громади задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-20572св21).
Суд касаційної інстанції постановив, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що спір існує між двома юридичними особами, залишив поза увагою, що Релігійна громада Свято Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Малинськ Березанського району Рівненської області за рішенням загальних зборів (протокол № 1) від 24 лютого 2019 року змінила підлеглість у канонічних і організаційних питаннях та назву на релігійну організацію «Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Малинськ Березнівського району Рівненської області». Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції про те, що з приводу будівлі храму існує спір між двома юридичними особами є безпідставним і таким, що не узгоджується ані з фактичними обставинами справи, ані з нормами матеріального права.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилався на те, що його права порушуються саме відповідачем, який є колишнім настоятелем храму та колишнім керівником Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Малинськ Березнівського району Рівненської області. Позивач наголошував, що ОСОБА_1 як колишній настоятель храму та колишній керівник релігійної організації не звільняє спірне приміщення, створює Релігійній громаді перешкоди у користуванні будівлею церкви. Право власності позивача на будівлю церкви ОСОБА_1 не визнається, що він підтверджує у поданих до суду процесуальних документах.
Апеляційний суд залишив поза увагою вказані обставини і спір щодо усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном по суті вирішено не було.
Розпорядженням Рівненського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року № 3 цивільну справу передано на розгляд Волинському апеляційному суду.
Постановою Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу Релігійної громади задоволено, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову Релігійної громади.
Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди Релігійній громаді Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області у здійсненні права користування та розпорядження будівлею церкви на АДРЕСА_1 , шляхом звільнення ОСОБА_1 будівлі цієї церкви.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Релігійної громади витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 459,00 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що Релігійна громада як власник майна має право вимагати від ОСОБА_1 усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном на підставі статті 391 ЦК України, оскільки відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні спірною будівлею церкви, наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року і направити справу на новий розгляд до Рівненського апеляційного суду.
Підставами касаційного оскарження постанови Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 61-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 61-511цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач чинить позивачу будь-які перешкоди у користуванні спірною будівлею церкви, оскільки позивач вчинив рейдерське захоплення майна, що належить на праві власності Релігійній громаді. На даний час Свято-Петро-Павлівський храм відкритий та будь-хто може вільно відвідувати богослужіння, що також не заперечувалося самим позивачем та свідками під час розгляду справи судом першої інстанції.
Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, тому він був позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи та можливості захищати свої права. До того ж, з огляду на введення на території України воєнного стану та обмеження роботи судових сайтів, дізнатися про розгляд справи у ОСОБА_1 не було можливості.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків.
У травні 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення виконання постанови Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року і витребувано із Березнівського районного суду Рівненської області цивільну справу № 555/845/20.
Ухвалою Верховного Суду від 14червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що з приводу користування будівлею церкви на АДРЕСА_1 існує спір у зв`язку зі зміною підлеглості релігійної громади, її назви та керівника.
Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року № 173 «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель» вирішено зареєструвати статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті с. Малинськ Березнівського району Рівненської обласної (пункт 1.1), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту Релігійної громади № 25.
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 31 березня 2005 року виконавчим комітетом Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області, будівля церкви на АДРЕСА_1 належить Релігійній громаді Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Малинськ.
17 травня 2019 року державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області Вітковець Т. В. зареєстровано право приватної власності на будівлю церкви на АДРЕСА_1 за Релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви с. Малинськ, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171434034.
28 серпня 2019 року державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Панасюк В. О. на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 273585, виданого 03 лютого 2010 року Малинською сільською радою, зареєстровано право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: АДРЕСА_1 , за Релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179178187.
Рішенням Релігійної громади від 24 лютого 2019 року вирішено змінити підлеглість у канонічних і організаційних питаннях релігійної громади, змінити назву і керівника. Внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
У касаційній скарзі на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 посилається, зокрема на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Частиною третьою статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-сьомої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 15 березня 2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 10 год. 00 хв. 04 квітня 2022 року, з повідомленням учасників справи (т. 2, а. с. 170).
16 березня 2022 року учасникам справи надіслано судові повістки-повідомлення про розгляд справи 04 квітня 2022 року, о 10 год. 00 хв. (т. 2, а. с. 171).
У матеріалах справи міститься судова повістка на ім`я ОСОБА_1 , яка не була йому вручена у зв`язку з тимчасовою відсутністю адресата (т. 2, а. с. 181).
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 березня 2022 року задоволено клопотання представника Релігійної громади про розгляд справи за її участі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду. Вирішено провести судове засідання з розгляду справи, призначене на 10 год. 00 хв. 04 квітня 2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EASYCON, затвердженого Державною судовою адміністрацією.
Відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року справу розглянуто в судовому засіданні за відсутності ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 187, 188).
Матеріали справи не містять жодного рекомендованого повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштових відправлень з повідомленнями про розгляд справи Волинським апеляційним судом 04 квітня 2022 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (No. 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).
Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).
Відповідно до пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції помилково розглянув цю справу за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Положеннями пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи, що порушення допущені судом апеляційної інстанції, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції належить урахувати викладене у цій постанові, надати належну оцінку доводами і запереченням сторін та поданим ними доказам, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2022 |
Оприлюднено | 20.07.2022 |
Номер документу | 105279337 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні