Постанова

від 10.08.2022 по справі 555/845/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 555/845/20 Головуючий у 1 інстанції: Собчук А. Ю. Провадження № 22-ц/802/794/22 Категорія: 3 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Кіт А.Д.,

з участю представника позивача Польової Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області ("Релігійна громада с. Малинськ Православної Церкви України") до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сарненська Єпархія Української Православної Церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, за апеляційною скаргою позивача Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області (далі - релігійна громада) у травні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Сарненська Єпархія Української Православної Церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Свої вимоги мотивує тим, що релігійній громаді с.Малинськ Православної Церкви України належить на праві приватної власності будівля церкви за адресою: АДРЕСА_1 . Релігійна громада не в змозі здійснювати свої речові права щодо зазначеного нерухомого майна, власником якого вона є, оскільки відповідач чинить перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності будівлею церкви. При цьому будь-яких правових підстав для перебування у приміщенні храму відповідач не має, а добровільно звільнити його відмовляється.

Просить усунути перешкоди у здійсненні права власності на будівлю церкви за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення ОСОБА_1 .

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішенням загальних зборів релігійної громади Петро - Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області, оформленими протоколом № 1 від 24 лютого 2019 року, було вирішено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України) шляхом внесення відповідних змін до статуту. Відповідач ОСОБА_1 , який був настоятелем цієї релігійної громади, не має жодного відношення до позивача і до його майна. Відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні будівлею церкви за адресою АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою під будівлею церкви, і це порушення триває. Релігійна громада Петро-Павлівської Парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області зареєстрована як юридична особа з 25 вересня 1991 року. На даний час її керівником є ОСОБА_2 , який від імені Релігійної громади направляв відповідачу листа з повідомленням про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України), а також із пропозицією очолити цю релігійну громаду або у разі відмови передати ключі та установчі документи діючому голові Парафіяльної ради ОСОБА_2 . Відповідач відхилив пропозицію очолити Релігійну громаду, однак ключі від храму і документи не передав. Заперечено доводи відповідача про те, що реєстрація позивача є протиправною, оскільки 05 квітня 2019 року Рівненським окружним адміністративним судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . У позивача відсутні можливості звершувати богослужіння у храмі, який хоча і відкритий, проте відповідач чинить перешкоди у доступі до нього. Покликаючись на порушення своїх прав власника, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає обставинам справи та таким, що винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, заперечував щодо його скасування, просив залишити без змін.

Заперечення обґрунтовані тим, що він не чинить перешкоди у користуванні культовою спорудою для позивача, оскільки останній, на переконання відповідача, вчинив рейдерське захоплення майна, що належить на праві власності релігійній громаді Свято-Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с.Малинськ Березнівського району. Позивач не врахував положень Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», оскільки відповідач, як фізична особа, має право сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, у чому його не може бути дискриміновано.

З відповіді скаржника на відзив відповідача на апеляційну скаргу вбачається, що з моменту внесення відповідних змін до статуру релігійної організації відповідач не має жодного відношення до позивача, так само як і до майна, що йому належить. Позивач володіє належним йому майном на праві власності, набутому у встановленому законом порядку. Відповідач здійснює перешкоди у користуванні таким майном, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із захистом його порушеного права.

Відповідно до додаткових пояснень ОСОБА_1 , що надійшли до суду 25 серпня 2021, відповідач вказує, що жодних перешкод не вчиняє, храм відкритий для вільного відвідування, а тому відповідач як будь-яка інша особа має право користуватись даним приміщенням, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і обряди, вести релігійну діяльність, а тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області залишено без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року постанову Рівненського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Рівненського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року №3 цивільну справу за цим позовом, за апеляційною скаргою Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненнської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року передано на розгляд Волинському апеляційному суду.

Постановою Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди Релігійній громаді Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області у здійснення права користування та розпорядження будівлею церкви за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення ОСОБА_1 будівлі вказаної церкви. Додатковою постановою від 11 квітня 2022 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується його особистою відміткою від 04 серпня 2022 року в рекомендованому повідомленні про вручення судової повістки.

Засобами електронного поштового зв`язку 09 серпня 2022 року до суду надійшла заява відповідача про перенесення розгляду справи у зв`язку із встановленим на території України воєнного стану та його перебуванні на лікуванні. Просив перенести розгляд справи на період після завершення війни. На підтвердження факту перебування на лікуванні надав копію довідки №204 від 09 серпня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку.

При розгляді клопотання суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Доказів перебування на лікуванні та неможливості з`явитися в судове засідання, а саме листка непрацездатності, що виданий відповідно до Порядкуорганізації веденняЕлектронного реєструлистків непрацездатностіта наданняінформації знього,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від17квітня 2019року №328 не надано.

Воєнний стан введено на всій території України, при цьому активні бойові дії на території Рівненської та Волинської областей не ведуться.

За рекомендаціями Ради суддів України, опублікованими 02 березня 2022 року, затвердженими рішенням Ради суддів України №23 від 05 серпня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Згідно Наказу Голови Верховного Суду від 04.03.2022, яким встановлено особливий режим роботи судів в умовах воєнного стану, якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Реалізація права особи на відкладення розгляду справи не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін, а також до порушення розумних строків розгляду справи, виходячи з того, що справа в провадженні суду перебуває з травня 2020 року, тобто більше двох років. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмежене.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, так само як і не забезпечив явку своїх представників в судове засідання. Неодноразове подання заяв про відкладення розгляду справи суд розцінює як використання відповідачем прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи. Причини неявки є неповажні, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи на період після завершення війни.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, подавав відзив на апеляційну скаргу, явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про розгляд апеляційної скарги по суті за відсутності відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Сарненської Єпархії Української Православної Церкви, в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений судом про час та місце розгляду справи, що стверджується відміткою від 04 серпня 2022 року у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача Релігійної громади Свято-Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) с.Малинськ Березнівського району Рівненської області адвокат Польова Е.М., вимоги апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року № 173 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель вирішено зареєструвати статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті: с. Малинськ Березнівського району (пункт 1.1), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади № 25.

На підставі рішення державного реєстратора №47474155 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 17 травня 2019 року зареєстровано право приватної власності на будівлю церкви за адресою: АДРЕСА_1 , за релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви с. Малинськ, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №171434034.

В подальшому, на підставі рішення державного реєстратора №48445491 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 28 серпня 2019 року зареєстровано право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: АДРЕСА_1 , за релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, що підтверджуються копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179178187.

Рішенням релігійної громади від 24 лютого 2019 року вирішено змінити підлеглість у канонічних і організаційних питаннях релігійної громади, змінити назву і керівника, що стверджується копією загальних зборів протоколу №1 від 24 лютого 2019 року №1 та копією статуту, зареєстрованого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації за №257 від 27 березня 2019 року. Внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, зокрема згідно з частиною першою цієї статті власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правову позицію висловлена у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 925/180/18 та від 25 червня 2019 року у справі № 923/640/18.

Як встановлено рішенням загальних релігійної громади Свято-Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 22576605) від 24 лютого 2019 року (протокол №1) підлеглість релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній церкві (Православній Церкві України) змінено шляхом внесення відповідних змін до статуту релігійної громади та змінено назву юридичної особи на релігійну громаду Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області. Таким чином, відбулася зміна канонічної підлеглості релігійної організації та її назва, однак не відбулось створення іншої юридичної особи шляхом виділу чи поділу.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади.

Зважаючи на вищевказане, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що в даному випадку спір про право користування культовою спорудою існує фактично між двома релігійними громадами різних канонічних підлеглостей як юридичними особами, релігійною громадою Свято-Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області та релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області.

Релігійна організація «Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області» (код ЄДРПОУ 22576605) є зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою та є власником будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право власності, виданим виконавчим комітетом Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 31 березня 2005 року та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №171434034.

Право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за вищевказаною адресою також зареєстровано у встановленому законом порядку за Релігійною організацією «Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області» (код ЄДРПОУ 22576605), що стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №179178187.

Позивач реалізує належне йому право власності (в тому числі право користування) в порядку, визначеному ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України, ст.18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та п.п.4.1, 4.2, 4.3 Статуту релігійної організації.

Для задоволення вимог власника достатньо встановити факт наявності перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, що об`єктивно існують. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, підставою судового захисту є наявність доведеного факту порушення прав позивача з боку відповідача, яке існує на момент прийняття судового рішення, а підставою для задоволення негаторного позову є доведений факт обмеження або перешкоджання, створення реальних перешкод у здійсненні права власності, триваючий характер такого правопорушення, наявність у момент звернення до суду. Також, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може носити абстрактного, узагальнюючого характеру, має бути ефективним, тобто забезпечувати реальне відновлення порушеного права.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилався на те, що його права порушуються саме відповідачем, який є колишнім настоятелем храму та колишнім керівником релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Малинськ Березнівського району Рівненської області. Позивач наголошував, що ОСОБА_1 , як колишній настоятель храму та колишній керівник релігійної організації, не звільняє спірне приміщення, створює релігійній громаді перешкоди у користуванні будівлею церкви. Право власності позивача на будівлю церкви ОСОБА_1 не визнається, що він підтверджує у поданих до суду процесуальних документах.

Відповідно до п 4.1 розділу 4 Статуту позивача, релігійна громада здійснює володіння, користування та розпорядження майном, що належить їй на праві власності та інших правових титулах.

Майно Релігійної громади формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України, у тому числі за рахунок: безоплатних та благодійних внесків, добровільних пожертвувань юридичних та/або фізичних осіб; продукції (зокрема, релігійного призначення, релігійної літератури тощо) та доходів, одержаних у результаті здійснення нею некомерційної господарської діяльності, а також у результаті здійснення господарської діяльності підприємствами, установами і організаціями, заснованими Релігійною громадою; доходів від володіння корпоративними правами; майна, придбаного в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку; іншого майна, майнових прав, набутих на підставах, не заборонених чинним законодавством України ( п. 4.2 Статуту)

У власності Релігійної громади перебувають: будівлі, в тому числі культові споруди, земельні ділянки, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального, добродійного, видавничого призначення, транспортні засоби, грошові кошти та інше майно (майнові права), набуте нею за рахунок добровільних пожертвувань або власних коштів, передане державою, територіальними громадами, а також набуте або створене нею на інших законних підставах; грошові надходження від власної некомерційної господарської діяльності (в тому числі від розповсюдження літератури та предметів релігійного вжитку, що здійснюється відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України), а також господарської діяльності підприємств, заснованих Релігійною громадою; інше майно (майнові права), набуте нею на підставах, не заборонених чинним законодавством України ( п. 4.3 Статуту).

Допитані судом першої інстанції свідки вказували, що ОСОБА_1 не визнаючи зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України) та не бажаючи звільнити приміщення храму, не допускає прихожан до храму для здійснення ними богослужінь при цьому застосовує фізичну силу. Покази свідків відповідачем не спростовані.

Голова парафіяльної ради ОСОБА_2 звернувся до відповідача ОСОБА_1 з повідомленням про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України), а також із пропозицією очолити цю релігійну громаду або у разі відмови передати ключі та установчі документи діючому голові Парафіяльної ради ОСОБА_2 . Вказує, що відповідач відхилив пропозицію очолити Релігійну громаду, однак ключі від храму і документи не передав.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів відповідача, оскільки рішення загальних зборів релігійної громади від 24 лютого 2019 року не скасоване, нова редакція статуту юридичної особи зареєстрована у встановленому законом порядку, як і право власності на будівлю церкви та право користування на земельну ділянку, що на якій вона розташована.

Таким чином судом встановлено, що відповідач користується приміщенням церкви, перешкоджаючи повноважним органам управління та членам релігійної організації здійснювати володіння та користування нею.

Застосування обраного позивачем захисту суд вважає співмірним з видом та обсягом його порушених прав, а також достатнім для їх ефективного відновлення.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено факт вчинення відповідачем позивачеві перешкод у користуванні та розпорядження належним йому майном, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження будівлею церкви шляхом звільнення будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскаржуване судове рішення у відповідності до вимогст. 376 ЦПК Українипідлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

З врахуванням викладеного, враховуючи положення ч. ч. 1, 13ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати в розмірі 9 459 грн. (2 102 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 3 153 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги, та 4 204 грн. судовий збір за подання касаційної скарги) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області задовольнити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди Релігійній громаді Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області у здійсненні права користування та розпорядження будівлею церкви шляхом звільнення ОСОБА_1 будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області 9459 гривень витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді