Постанова

від 17.07.2022 по справі 473/2811/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.07.22

22-ц/812/587/22

Справа № 473/2811/21

Провадження № 22-ц/812/587/22

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 липня 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання - Ковальському Є.В.,

за участі представника позивача - адвоката Гайдаржий А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

представника позивача ОСОБА_1

адвоката Гайдаржий Андрія Валерійовича

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Ротар М.М., повний текст складено 17 лютого 2022 року, за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про розірвання договору оренди землі та стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про розірвання договору оренди землі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 30 березня 2021 року між ним та Вознесенською міською радою було укладене договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди) кадастровий номер 4810200000:04:005:0043, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (далі- Земельна ділянка). Договір було укладено за результатами земельних торгів у формі аукціону.

Після фактичного одержання у користування Земельної ділянки він виявив, що у її межах проходить кабельна лінія електропередачі. Це також підтверджується листом АТ "Миколаївобленерго" від 20 травня 2021 року №01/22-4971. Крім того, це підтверджується топографічною зйомкою, виконаною ФОП ОСОБА_2 на замовлення позивача.

Вказував, що відповідно до п. 20 Договору оренди Земельна ділянка має обмеження згідно з кадастровим планом та проектом відведення земельної ділянки. Однак, проект землеустрою щодо відведення Земельної ділянки не містить обмежень у користуванні Земельною ділянкою, що полягає у наявності охоронної зони електричних мереж.

Посилаючись на те, що під час укладення договору йому не було відомо, що вказана земельна ділянка має певні обмеження у використанні та понесення ним збитків під час укладення вказаного договору оренди, просив розірвати укладений між ним та відповідачем 30 березня 2021 року Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4810200000:04:005:0043, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача збитки у сумі 96161,76 грн., а саме: 60100 грн.76 коп. сплачена орендна плата за один рік, 36061 грн.76 коп. оплата послуг виконавця земельних торгів.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі, що був укладений 30 березня 2021 року між Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та ОСОБА_1 реєстровий №014/2021.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про стягнення збитків відмовлено.

Стягнуто з Вознесенської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судовий збір 908 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав, що наявність обмежень, які встановлені в статті 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» від 9 липня 2010 року №2480-VI забороняє користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам саджати дерева та кущі, зводити будинки, споруди будь-якого призначення.

Отже, позивач був позбавлений можливості того на що він розраховував при укладені договору оренди землі, а саме будівництво та обслуговування будівель торгівлі.

А тому, суд прийшов до висновку, що з боку відповідача відбулося істотне порушення умов договору, що є підставою для його розірвання.

Що стосується стягнення збитків з відповідача, які складаються з річної орендної плати, що була внесена позивачем на виконання умов договору оренди (п.9 договору), а також витрат на оплату послуг виконавця земельних торгів в загальній сумі 96161,76 грн., то суд зазначив, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. Позивачем же не доведено належними засобами доказування наявності всіх умов, необхідних для застосування цивільно-правової відповідальності.

Сплачена річна оренда плата в розмірі 60100 грн.76 коп. та витрати на оплату послуг виконавця земельних торгів в сумі 36061 грн. в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 156 ЗК України не є збитками, які повинні бути відшкодовані відповідачем.

Тому в цій частині суд не вбачав підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивач не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків та посилаючись на невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, просив про його скасування в цій частині та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити у повному обсязі. В іншій частині судове рішенням ним не оскаржено.

Так, зокрема вказував, що обмеження у використанні спірної земельної ділянки у вигляді охоронної зони кабельної лінії електропередачі мали місце ще до укладення спірного договору оренди, однак з вини відповідача не були внесені до Державного земельного кадастру. У зв`язку із цим відповідач так і не виконав свого обов`язку передати позивачеві земельну ділянку, придатну для використання за призначенням.

Не зважаючи на це кошти за оренду земельної ним були сплачені. Також були і невідворотними витрати на участь у земельних торгах, оскільки такі були обов`язковими для позивача в силу приписів законодавства про оренду землі. Зазначає, що у випадку надання відповідачем повної інформації про спірну земельну ділянку, позивач вказані витрати не поніс би.

На його думку, витрати на оплату участі у земельних торгах та сплату орендної плати за перший рік зумовлені виключно недбалістю відповідача.

Крім того, зазначав, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки позивач, вчинив виконання за договором оренди, сплативши річний розмір орендної плати 60100 грн.76 коп., проте отримав зустрічне надання в обсязі, який відповідає переданому майну, позивач має право вимагати від відповідача повернення коштів на підставі п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. А тому, незалежно від того, чи містить у позові посилання на положення ст.1212 ЦК України, це не впливає на зміст правовідносин між сторонами і не позбавляє позивача права на одержання від відповідача сплаченої суми орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що вимоги позивача щодо відшкодування завданих збитків є необґрунтованими та не доведеними, а тому вважають апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, залишивши судове рішення без змін.

Крім того, просив розглядати апеляційну скаргу без участі представника у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

У суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив про її задоволення.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися. В силу ч.2 ст.372ЦПК України справу розглянуто за відсутності позивача та представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду вказаним положенням закону відповідає в повній мірі.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди не оскаржується, а тому підстави для його перегляду в цій частині відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Вознесенськоїміської ради№2від 08жовтня 2010року бувзатверджений проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки длянадання воренду терміномна 5років,із категоріїземель заосновним цільовимпризначенням землі житловоїта громадськоїзабудови.

13 жовтня 2010 року у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:04:005:0043,де зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; власником (користувачем) - територіальна громада Вознесенської міської ради; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані ( а.с.9).

Рішенням Вознесенської міської ради №46 від 23 грудня 2020 року затверджено умови продажу права оренди земельної ділянки, право оренди на яку пропонується для продажу на аукціоні по АДРЕСА_1 .

30 березня 2021 року між Територіальною громадою міста Вознесенська, в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, як орендодавцем, з однієї сторони та ОСОБА_1 , як орендарем, з іншої сторони був укладений договір оренди землі. Предметом договору, є те, що орендодавець на підставі рішення Вознесенської міської ради від 23 грудня 2020 року №46 та Протоколу № 192 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 30 березня 2021 року по лоту № 64092 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ( а.с.40).

В оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0040 га, кадастровий номер 4810200000:04:005:0043.Договір укладено на 5 років.

Відповідно до п.9 договору орендар повинен був сплатити річну орендну плату за земельну ділянку з вирахуванням гарантійного внеску, а саме 60100,76 грн. з вирахуванням гарантійного внеску в сумі 319,42 грн. в розмірі 59781,34, не пізніше трьох банківських днів з дня підписання Протоколу №192 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 30 березня 2021 року по лоту № 64092.

Відповідно до п.12 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до п.20 договору земельна ділянка має обмеження у використанні згідно з кадастровим планом та проектом відведення земельної ділянки. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмеження (обтяження) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Рішенням Вознесенської міської ради №2 від 08 жовтня 2010 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду терміном на 5 років, із категорії земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до технічної документації по встановленню меж земельної ділянки під розміщення та обслуговування магазину по АДРЕСА_1 , яка була виготовлена ПП «ГЕО» земельна ділянка має обмеження, обтяження такого характеру: правові: зміна цільового використання; екологічні: дотримання граничнодопустимих концентрації хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у ґрунті; дотримання вимог екологічного зонування; агротехнологічні- відсутні; спеціальні відсутні. Також земельна ділянка має обмеження : будь яке будівництво без дозволу, згідно ДБН 360-92.

Згідно зі ст.23 Договору орендодавець зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призведе до погіршення стану самого об`єкту оренди.

Відповідно до п.30 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Також судом встановлено, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:04:005:0043, розташованої по АДРЕСА_1 проходить КЛ-10кВ від ТП-648 до ТП-537 типу АА БлУ 3х95 (інвентарний № 10080), яка введена АТ «Миколаївобленерго» в експлуатацію 01 грудня 1994 року, що підтверджується листом АТ «Миколаївобленерго» від 20 травня 2021 року № 01/22-4971( а.с16).

Вказане підтвердилось і відповіддю АТ «Миколаївобленерго» від 15 листопада 2021 року №01/27-10467 на запит виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 19 жовтня 2021 року. Крім того, у вказаному листі зазначається, що жодних звернень стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років не було, про що свідчить відсутність відповідного погодження АТ «Миколаївобленерго»( а.с.96).

Відповідно до ст.32Закону України« Про земліенергетики таправовий режимспеціальних зоненергетичних об`єктів»від 9липня 2010року №2480-VI( далі -Закону № 2480-VI), в охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється: саджати дерева та кущі, зводити будинки, споруди будь-якого призначення

За приписами ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї з сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною другою статті 24 закону України «Про оренду землі» на орендодаця покладено, зокрема обов`язок передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.

Відповідно до умов договору оренди від 30 березня 2021 року земельна ділянка передавалась в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.1 договору).

В тойже часнаявність обмежень,які встановлені вст.32Закону № 2480-VI, наявність охоронних зонах кабельних ліній електропередачі, позбавило позивача можливості того на що він розраховував при укладені договору оренди землі, а саме - будівництво та обслуговування будівель торгівлі.

Зважаючи на таке, суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку відповідача відбулося істотне порушення умов договору, що є підставою для його розірвання. Рішення суду в цій частині не оскаржується, а тому не підлягає апеляційному перегляду.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач просив стягнути з відповідача на його користь на підставі ст.22 ЦК України збитки (сплачена річна орендна плата та витрати на оплату послуг виконавця земельних торгів), які завдані у результаті порушення його цивільних прав, яких він зазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов визначених договором оренди землі.

Відмовляючи узадоволені вимогв ційчастині,суд першоїінстанції дійшоввисновку що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Позивачем же, з врахуванням норм діючого законодавства, не доведено належними засобами доказування наявності всіх умов, необхідних для застосування цивільно-правової відповідальності.

Сплачена ним річна оренда плата в розмірі 60100,76 грн. та витрати на оплату послуг виконавця земельних торгів в сумі 36061 грн. в розумінні ст.22 ЦК України та ст.156 ЗК України не є збитками, які повинні бути відшкодовані відповідачем.

За змістом ч.2ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зіст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 ЗК Українипередбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користуванняземельною ділянкою,необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістомст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користуванняземельною ділянкою,необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Законупередбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендаревіземельну ділянкуу володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовуватиземельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістомст. 792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку у володіння та користування за плату на встановлений договором строк.

Відповідно до статей24та25 Закону України "Про оренду землі"орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно з ч.ч.1 та 2ст. 27 Закону України "Про оренду землі"орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право, зокрема, витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України.

Відповідно до ч.ч.1 та 2ст. 28 Закону України "Про оренду землі"орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Поряд з цим відповідно дост. 36 Закону України "Про оренду землі"у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати, зокрема, зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, а також відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця. Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, пов`язані з недоліками переданої в оренду земельної ділянки, якщо такі недоліки обумовлені договором оренди.

Здійснивши аналіз вищезазначених норм законодавства, судова колегія зазначає, що в разі неналежного виконання орендодавцем обов`язку з передачі в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди (ч.2ст. 24 Закону України "Про оренду землі"), з урахуванням конкретних обставин справи, на нього може бути покладена відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди іперешкоджають її використаннюза договором, зокрема, шляхом зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, відрахування з орендної плати певної суми витрат орендаря на усунення таких недоліків (частина другастатті 36 Закону України "Про оренду землі"), а також відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, до складу яких входять фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права та доходи, які він міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (частина перша та другастатті 28 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином,в разіотримання вкористування земельноїділянки устані,що невідповідає умовамдоговору оренди,орендар володієдостатнім обсягомможливостей,необхідних для захисту свого права на цю ділянку, зокрема, він може звертатись до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, яка завдана йому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи, а також застосувати інші способи захисту, передбачені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з майновими вимогами про відшкодування збитків, які, за твердженням останнього, понесені внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 30 березня 2021 року.

Порушення відповідача у спірних відносинах полягає у тому, що останній передав позивачу в оренду за договором земельну ділянку, стан якої не відповідав умовам договору та внаслідок цього позивач не зміг використати земельну ділянку згідно мети договору та був вимушений ініціювати питання щодо розірвання договору.

Разом з тим, відповідач заперечує наявність його вини у спірних відносинах.

Згідно з ч.1ст. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 2ст. 22 ЦК Українипід збиткамирозуміються витрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У постанові від 12 березня 2019 року при розгляді справи № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

За загальним правилом притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об`єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов`язання; причинний зв`язок між протиправними діями боржника та збитками.

Збитки мають бути реальними, має існувати причинно-наслідковий зв`язок між діями боржника та збитками.

Цим же рішенням суду, яке не оскаржується сторонами, розірвано договір оренди землі від 30 березня 2021 року та встановлено, що за спірним договором позивач отримав від відповідача в строкове платне користування земельну ділянку, на якій, згідно з договором, відсутні об`єкти нерухомості, земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, земельна ділянка має обмеження у використанні, зазначені у технічній документації меж земельної ділянки, виготовленої ПП «ГЕО».

Земельна ділянка за спірним договором передавалась позивачеві для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в той же час, фактичний стан цієї земельної ділянки не відповідає умовам пункту 5 спірного договору щодо відсутності недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, так як уздовж електролінії, яка проходить через земельну ділянку встановлюється охоронна зона, в межах якої власник зобов`язаний використовувати її з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони еклектичних мереж та ст.32ЗаконуУкраїни «Проземлі енергетикита правовийрежим спеціальнихзон енергетичнихоб`єктів»,а саме забороняє користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам саджати дерева та кущі, зводити будинки, споруди будь-якого призначення.

Отже, позивач позбавлений можливості того на що він розраховував при укладені договору оренди землі, а саме будівництво та обслуговування будівель торгівлі.

За такого, з боку відповідача відбулося істотне порушення договору умов договору.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем у спірних відносинах порушені вимоги ч. 2ст. 24 Закону України «Про оренду землі»і саме він повинен нести відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені спірним договором і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором.

Позивач наполягає на тому, що у зв`язку з передачею відповідачем в оренду позивачу за розірваним судом договором земельної ділянки з недоліками, які перешкоджали її використанню, позивачем були понесені збитки у заявленій до стягнення сумі 96161 грн.76 коп., які складаються з:

1) витрат, що пов`язані з участю позивача у земельних торгах в розмірі 36061 грн., на підтвердження яких позивач долучив наступні докази:

- договір №150321/01-У про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг (а.с.56-59), укладений між позивачем (учасник) та Приватним підприємством «Фірма СОМГІЗ» (виконавець), відповідно до якого виконавець за дорученням позивача зобов`язався забезпечити участь останнього у проведенні земельних торгів з продажу права оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до договору гарантійний внесок для участі у земельних торгах становить 319 грн.42 коп. з ПДВ, реєстраційний внесок для участі в земельних торгах становить 1135 грн. Договором передбачено, що учасник, у разі признання його переможцем земельних торгів, оплачує виконавцю послуги в сумі 3000 грн, окрім того ПДВ. Пунктом 2.1.4. договору визначено, що зарахувати учаснику, що став переможцем, суму гарантійного внеску, що становить 319 грн.42 коп. без ПДВ до купівельної вартості лоту.

Пунктом 4.7. цього договору передбачено, що переможець земельних торгів зобов`язується оплатити винагороду виконавцю земельних торгів в розмірі 50% від річної орендної плати за користування земельною ділянкою, що склалася за результатами торгів, але не більше як 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, окрім того ПДВ 20%,негайно в день проведення земельних торгів.

На підставі цього договору позивач сплатив виконавцю кошти в розмірі 36061 грн., що підтверджується наявними у платіжним дорученням №689 від 02 квітня 2021 року на суму 319 грн.42 коп. та квитанціями від 30 березня 2021 року №57/К3 на суму 96 грн.60 коп., №75 від 30 березня 2021 року на суму 3600 грн, №58 на суму 36061 грн.( а.с.11,12.,14,,15 зворот).

2) витрат позивача, що пов`язані з виплатою орендної плати у розмірі 60100 грн.76 коп., на підтвердження здійснення цих витрат позивач до матеріалів справи долучив квитанцію від 02 квітня 2021 року( а.с.12 зворот).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, про вірно вказав суд першої інстанції, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставину обізнаності позивача про стан земельної ділянки до укладення договору.

В межах цієї справи судом вже було надано оцінку правомірності та підставності вимоги позивача про розірвання договору та встановлено, що земельна ділянка позивачу була передана у стані, що не відповідає умовам договору оренди, при цьому недоліки земельної ділянки перешкоджають її використанню відповідно до договору. Ці обставини встановлені у рішенні суду. В цій частині рішення суду набрало законної сили, а тому не підлягають доведенню.

Отже, суд апеляційної інстанції констатує, що рішенням суду у цій справі встановлено відсутність об`єктивної можливості позивача використовувати земельну ділянку відповідно до мети укладеного між сторонами договору.

Протиправна поведінка відповідача виразилась в даному випадку в передачі в оренду земельної ділянки з недоліками, які перешкоджають її використанню. Внаслідок такої поведінки відповідача, позивач був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку для забудови та отримання прибутку.

Судова колегія також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обставину обізнаності позивача про стан земельної ділянки до укладення договору.

За вищевикладених обставин суд вважає, що витратипозивача по сплаті річної орендної плати були понесені останнім саме з вини відповідача, оскільки позивач зазнав цих витрат унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, та понесення цих витрат було зумовлено не добровільною згодою позивача на їх понесення, а не усуненням в повному обсязі не передбачених договором недоліків (обмежень) земельної ділянки.

Зважаючи на те, що відповідачем як власником земельної ділянки у повному обсязі не було з`ясовані всі обмеження у її використанні та невнесені такі відомості до Державного земельного кадастру, колегія суддів зауважує, що витрати позивача, що пов`язані з його участю у земельних торгах в розмірі 36061 грн. були вимушеними, оскільки участь у аукціоні передбачає певних витрат для його учасника.

Таким чином, понесені позивачем витрати на сплату річної орендної плати 60100грн.76 коп. та витрати, пов`язані з участю у торгах 36061 грн. у виді збитків за договором з 30 березня 2021 року підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Крім того, у спірних правовідносинах сторін позивачем збитки заявлені не як наслідок розірвання договору у зв`язку з його істотним порушенням з боку відповідача, а у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, що обумовлено переданням земельної ділянки в стані, який не відповідав умовам договору та внаслідок чого позивач був змушений нести витрати у виді сплаченої орендної плати.

Право орендаря на відшкодування понесених збитків внаслідок неналежного виконання умов договору з боку орендодавця передбачене положеннями спеціального закону усфері правовідносин з оренди землі - Закону України «Про оренду землі». Зокрема, стаття 28названого закону визначає,що орендармає правона відшкодуваннязбитків,яких вінзазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, при цьому в даному контексті збитками вважаються, в тому числі, фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 96161 грн.76 коп., а висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в цій частині спростовуються вищевикладеним.

Відповідно достатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, то ухвалене судове рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення збитку слід скасувати та ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог (частина 1статті 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції та за подачу апеляційної скарги.

Враховуючи задоволення позовних вимог позивача та задоволення апеляційної скарги, то з Вознесенської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2364 грн.11 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гайдаржий Андрія Валерійовича задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року в частині відмови у задоволені вимог про стягнення збитку скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

Позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з Вознесенської міської ради Миколаївської області (ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збитки в сумі 96161 (дев`яносто шість тисяч сто шістдесят одну) грн.76 коп. та судові витрати у розмірі 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн.11 коп.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 18 липня 2022 року.