Рішення

від 21.02.2022 по справі 160/26345/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Справа № 160/26345/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Головпостачспецбуд» в якій позивач просить:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10 Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" (код ЄДРПОУ - 01417630), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з порушенням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, позивач вважає необхідним застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що під час призначення позапланової перевірки відповідача, проведення вказаної перевірки, а також під час оформлення результаті перевірки, позивачем допущено ряд процедурних порушень, які підтверджують протиправність результатів перевірки та недоцільність позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 05.10.2021 по 06.10.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10.

Актом перевірки об`єктів ТОВ "Головпостачспецбуд" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 06.10.2021 №870 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі ППБУ), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 р. № 1231 (далі ДСТУ 7313:2013), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» (далі ПКМУ №440). Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02,2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО).

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з такого.

Так, відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині ознайомлення керівника суб`єкта господарювання з результатами державного нагляду.

Частиною 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані:

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Як вбачається з акту перевірки від 06.10.2021 року №870, в ньому зазначено, що акт направлено рекомендованим листом від 06.10.2021 року №4904005656339.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю) (в даному випадку 06.10.2021 року), що і було зроблено шляхом направлення відповідного акту 06.10.2021 року.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що згідно ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач повинен був винести припис та за результатами його виконання прийняти рішення про доцільність звернення до суду, то суд зазначає про таке.

Згідно ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, лише у разі вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) складає припис.

Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 03 червня 2021 року у справі №580/954/20:

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо виявлених порушень, то суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві зазначив про усунення частини порушень.

Суд звертає увагу, що навіть якщо врахувати часткове усунення виявлених порушень, то неусунутими залишились пункти 25-26, 28-32.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до відсутності необхідної системи заходів для забезпечення безпеки людей (відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків).

На час розгляду справи не надано належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 03 червня 2021 року у справі № 580/954/20.

Згідно зі статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи нормативно-праві акти, які урегульовують діяльність позивача, судом не встановлено будь-яких норм, які б визначали право позивачу самостійно (на власний розсуд) обирати спосіб захисту порушеного права

Іншими словами, Управління ДСНС, як орган державної влади, має діяти саме у межах повноважень, тобто повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами та у спосіб, передбачений законодавством, а саме зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

На думку суду, у разі невиконання у добровільному порядку вимог позивача і відповідного рішення суду, таке виконання повинно відбуватись не інакше як у примусовому порядку, органами виконавчої служби, які в свою чергу мають забезпечити умови і спосіб, за яких має бути повністю припинено експлуатацію об`єктів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, з зв`язку із чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Головпостачспецбуд» зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10 Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" (код ЄДРПОУ - 01417630).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова