Постанова

від 17.07.2022 по справі 440/8771/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 р. Справа № 440/8771/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Супрун Є.Б., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.12.21 по справі № 440/8771/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , Пирятинської міської ради

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.02.2021 №857-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- зобов`язати Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ЗВ-9300228672020 від 14.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 залучено до участі у справі Пирятинську міську раду Полтавської області як другого відповідача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.02.2021 №857-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

В решті вимог позов залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп та частину обґрунтованого розміру витрат на правничу допомогу у сумі 250 (двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правничу допомогу, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої норм матеріального права та порушення норм процесуального права, апелянт просить змінити судове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2250,00 грн.

Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням від 14.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району, додавши до заяви графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.02.2021 №857-СГ "Про відмову у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено у наданні дозволу, оскільки графічний матеріал, доданий до клопотання, не містить відображення усіх елементів картографічної основи.

Не погодившись з рішенням Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вимогам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правничої допомоги 25.07.2021 №2507-1, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.07.2021 №2507-1, яким визначено розмір коштів, що підлягає сплаті клієнтом на загальну суму 4500,00 грн., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 30.07.2021, копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність та ордер.

Надаючи оцінку документам, що надані з метою обґрунтування розміру понесених судових витрат на правничу допомогу у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, колегія суддів зазначає, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат віднесено до повноважень суду за результатами розгляду справи та є дискреційними повноваженнями.

Також колегія суддів наголошує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Надаючи оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, змістом виконаних та наданих адвокатом послуг, а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1500,00 грн., оскільки вказаний розмір є доведеним, обґрунтованим та співмірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративно судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 250,00 не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям постанови про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивач судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стосовно вимог апеляційної скарги в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу надану під час апеляційного розгляду справи у розмірі 3000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом апеляційної інстанції частково задоволено вимоги апеляційної скарги, а саме в частині незгоди скаржника зі здійсненим розподілом судових витрат за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, тобто задоволено вимоги не спрямовані на безпосередній захист порушених в спірних правовідносинах прав позивача з боку суб`єкта владних повноважень та не стосуються заявлених по справі позовних вимог, а лише є незгодою з зменшенням розміру суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яка полягає відшкодуванню на користь позивача.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення розподілу судових витрат за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, тобто стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №440/8771/21 скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 частини обґрунтованого розміру витрат на правничу допомогу у сумі 250 (двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Прийняти в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 440/8771/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило