Постанова

від 11.07.2022 по справі 916/369/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/369/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання - Молодов В.С.

за участю представників:

від заявника: Сукачов Є.С.

від боржника: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргуDENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.)

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 про забезпечення позову

у справі №916/369/22

за заявою: ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД)

до боржника: ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.)

про: забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна

В С Т А Н О В И В:

10.02.2022 року ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, в якій заявник просив:

- накласти арешт на т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), Судновласником якого є компанія ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.), яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ), шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ;

- заборонити капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг.

Вказана заява мотивована наявністю чинної морської вимоги до компанії ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (щодо т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг), CLOUD JET LIMITED (щодо т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, Гонконг), MEGA TROPHY LIMITED (щодо т/х PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг) на підставі заборгованості за договорами найму екіпажу (Standard Crew Hire Contract) від 01.04.2020 року, від 01.06.2020 року, від 01.06.2020 року.

Також заявник вказував те, що у розумінні норм міжнародного та національного права, компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. є судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Зважаючи на правову природу правовідносин, що склалися між вищевказаними компаніями, заявник надає послуги комплексного укомплектування суден екіпажом, сплачує заробітну плату морякам, працевлаштованим на зазначених суднах, оплачує від імені Судновласника та Менеджера судна всі інші платежі, пов`язані із експлуатацією судна морякам, морським агентам, перевізникам, авіакомпаніям, медичним установам тощо, та відповідно виконує замовлення компанії-менеджера ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S., яка діє у якості Судновласника т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, яка безпосередньо здійснює управління судном, веде комерційну діяльність з використанням судна, а також несе відповідальність за наслідки такої діяльності.

Водночас, судновласник фактично перестав виконувати умови договорів найму екіпажу, чим створив значну заборгованість перед Менеджером екіпажу. Менеджер екіпажу неодноразово звертався до Власників з проханням сплатити заборгованість. Заявник вказує, що боржником 04.01.2022 року здійснено платіж у сумі 16 925,79 доларів США, що є частиною боргу. Залишок боргу становить 137 750,22 доларів США.

Крім того на підставі п. 8.3. Договорів найму екіпажу, Менеджери екіпажу покладають на Судновласників відповідальність за судові витрати у зв`язку з вирішенням даного спору та юридичну допомогу щодо врегулювання претензій Третіх осіб на попередньо розраховану суму 3 000,00 доларів США. Загалом розмір морської вимоги станом на дату звернення до суду із заявою розраховано у сумі 140 750,22 доларів США, що еквівалентно 3 938 120,78 грн.

Заявник зауважував, що станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг знаходиться у акваторії Морського порту Чорноморськ (UAILK), про що свідчить дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com/.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 у справі №916/369/22 заяву ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна /вх. № 4-14/22 від 10.02.2022 року/ - задоволено у повному обсязі.

Накладено арешт на судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), Судновласником якого є компанія ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) /реєстраційний номер: 784468-0, адреса - Меркез, Бююкдере Цд. №: 23 поверх, 5, 34381 Шишли/Стамбул, e-mail: info@istanbulship.net/, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) /68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6/, шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ.

Заборонено капітану Чорноморського морського порту (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, буд. 31, 3-й поверх) оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг, яке перебуває у акваторії морського порту Чорноморськ.

Встановлено ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) строк протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI A.S.

Судом першої інстанції було з`ясовано що, на даний час т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг знаходиться у акваторії Морського порту Чорноморськ (UAILK), про що свідчить дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com/. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про подання заяви про арешт судна за належною підсудністю.

Також місцевий господарський суд вказував, що обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову, не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу пункту 3 частини 3 статті 139 ГПК України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19.

Як було з`ясовано судом, 01.04.2020 року ІТМ GROUP AG та MEGA TROPHY LTD, ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (в особі технічного та комерційного менеджера) уклали стандартний договір найму екіпажу щодо т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг).

01.06.2020 року ІТМ GROUP AG та CLOUD JET LIMITED, ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S., (в особі технічного та комерційного менеджера) уклали стандартний договір найму екіпажу щодо т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, Гонконг).

01.06.2020 року ІТМ GROUP AG та CLOUD JET LIMITED, ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (в особі технічного та комерційного менеджеру уклали стандартний контракт найму екіпажу щодо т/х PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг).

Аналізуючи правову природу правовідносин, що склалися між вищевказаними компаніями, суд першої інстанції встановив, що заявник ІТМ GROUP AG надає послуги комплексного укомплектування суден екіпажом, сплачує заробітну плату морякам, працевлаштованим на зазначених суднах, оплачує від імені Судновласника та Менеджера судна всі інші платежі, пов`язані із експлуатацією судна морякам, морським агентам, перевізникам, авіакомпаніям, медичним установам тощо, та відповідно виконує замовлення компанії-менеджера ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S., яка діє у якості Судновласника т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, яка безпосередньо здійснює управління судном, веде комерційну діяльність з використанням судна, а також несе відповідальність за наслідки такої діяльності.

У розумінні норм міжнародного та національного права (ст. 20 КТМ України), суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. є Судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Оскільки доказів здійснення сплати заборгованості на користь заявника, боржником здійснено не було, суд вважав про наявність у заявника морської вимоги.

Зважаючи на те, що морська вимога компанії ІТМ GROUP AG LTD. виникла у відношенні m/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, Судновласником яких є компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (IMO 5701698), господарський суд дійшов висновку про можливість накладення арешту на будь-яке судно даної компанії, зокрема т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 по справі №916/369/22 про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна та накладення арешту на судно т/х ATLANTIC HARMONY(ІМО 9613812, прапор Гонконг). Грошові кошти у сумі 3 938230,78 грн., які були зараховані на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області 16.02.2022 згідно ч. 4 ст. 145 ГПК України для забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок та скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг) - повернути на поточний рахунок Адвокатського Бюро Сергія Ягоднікова.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує те, що він 16.02.2022 року вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вимог позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 214 від 16.02.2022 року, в якому у графі "призначення платежу" вказана наступна інформація: «Внес. на деп. рах. Госп. Суду Од. обл. від ім. та за дор. IST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI ANONIM SIRKEТI, відповідача, коштів в якості забезпечення позову (№916/369/22) ».

Грошові кошти сумі 3 938 230,78 грн були зараховані на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області 16.02.2022 року, у зв`язку із чим того ж дня Господарським судом Одеської області було задоволено клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на судно т/х «А TLANТIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг)». На підставі зазначеної ухвали 19.02.2022 року капітаном Чорноморського морського порту було видано розпорядження, яким було скасовано заборону оформлення і надано дозвіл на вихід судна. Того ж дня судно покинуло акваторію Чорноморського морського порту.

Скаржник вважає, що суд не звернув увагу на те, що ані норми ст. 20 КТМ України, що містяться у Главі 1 Розділу ІІ КТМ України, ані норми Глави 4 «Арешт суден», що містяться у Розділі ІІ КТМ України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до п.1 ст.14 КТМ «Колізійні норми», норми Розділу 2 Кодексу (до якого входять як ст.20, так і норми про арешт судна), застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні. Таким чином, незважаючи на те, що судна т/х PACIFIC HARMONY, т/х Р ACIFIC VICTOR, т/х SEREN, т/х А TLANТIC HARMONY носять прапор Гонконгу, судом по відношенню до зазначених суден було застосовано закон, який не підлягає застосуванню. Враховуючи зазначене, суд дійшов до безпідставного висновку про те, що відповідач у розумінні норм міжнародного та національного права є судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, т/х А TLANТIC HARMONY та, відповідно, про можливість забезпечення позову до вказаних суден за рахунок арешту іншого судна т/х ATLANПC HARMONY.

Скаржник стверджує, що оскільки судно т/х «ATLANТIC HARМONY», яке належить компанії "Digital Еросh Ltd", зареєстроване в Гонконзі і носить прапор цієї держави, то до нього не могли бути застосовані норми КТМ України, та, у відповідності до ч.2 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року, воно не могло вважатись таким, що має того ж самого власника, що і судна т/х PACIFIC HARМONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що він є лише менеджером (управителем) морських суден SEREN, PACIFIC VICTOR, PACIFIC HARMONY, АTLANТIC HARМONY, а не їх власником у розумінні ч.2 ст. 3 Конвенції, тобто йому не належать на праві власності частки у зазначених судах (назви компаній - власників зазначених суден прямо перелічені у заяві позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на судно «ATLANТIC HARМONY»); позивач не є ані вантажовідправником, ані агентом, ані фрахтувальником т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

На думку скаржника, заява про забезпечення позову не містить доказів існування будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем щодо заробітної плати капітанів, офіцерів та екіпажів т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN. Подані до заяви про забезпечення позову матеріали також не містять заяв членів екіпажів зазначених суден про існування такої заборгованості та вимог по її оплаті. Позивачем взагалі не заперечується здійснення відповідачем у повному обсязі щомісячних оплат (бюджету судна), передбачених контрактом. Таким чином, підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на судно у нашому конкретному випадку не може бути морська вимога, передбачена п. "m" ст. 1 Конвенції.

Стосовно можливості застосування в якості підстави для накладення арешту на морське судно п. "n" ст.1 Конвенції, скаржник зазначає, що диспозиція даної норми містить обов`язкові кваліфікуючі ознаки, а саме: витрати мають здійснюватися капітаном судна, або вантажовідправниками, фрахтувальниками чи агентами за дорученням судна або його власника. Оскільки позивачем, який не є ані вантажовідправником, ані фрахтувальником, ані агентом суден або їх власників, заявляється про існування заборгованості по здійсненню ним додаткових витрат на користь судновласника, для доведення того факту, що зазначені витрати є морськими вимогами, на підставі яких може бути здійснений арешт морського судна, позивач в обов`язковому порядку мав довести, що такі витрати були ним здійснені як вантажовідправником, фрахтувальником або агентом саме за дорученням судна або його власника. Проте надані позивачем матеріали, в тому числі листування між менеджером судна компанією ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS та крюінговим менеджером компанією ІТМ GROUP AG LTD, не містять таких доказів.

Окремо скаржник звертає увагу суду на те, що така підстава, як юридична допомога щодо врегулювання будь-яких претензій взагалі відсутня у переліку морських вимог, передбачених ст. І Конвенції.

У даному випадку відповідач не є ані зареєстрованим власником, ані орендарем (фрахтувальником) жодного з чотирьох зазначених вище суден, а є виключно менеджером (управителем) зазначених суден, про що чітко свідчить інформація з наданих самим позивачем матеріалів та зазначається безпосередньо у заяві про забезпечення позову. Позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про зворотнє та про існування будь-якого договору оренди зазначених суден, орендарем (фрахтувальником) яких була б компанія компанією ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS.

Таким чином, за наявності задекларованих позивачем позовних вимог, які навіть не є морськими у розумінні вимог Конвенції до Компанії ІST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS, яка не є власником суден "PACIFIC VICTOR", "PACIFIC HARMONY", "SEREN", накладення арешту на судно "ATLANТIC HARMONY" по відношенню до якого відповідач також не є власником, є таким, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року та Кодексу торговельного мореплавства України, здійснене судом з неправильним застосуванням норм права, тобто є незаконним.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник вважав, що судом першої інстанції винесено законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням норм як процесуального, так і матеріального права, також враховуючи, що засоби забезпечення застосовані ухвалою Господарського суду Одеської області про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна т/х А TLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг) від 11.02.2022 були скасовані Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022, а повернення коштів відповідно до пункту третього прохальної частини апеляційної скарги буде порушення норм процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

При цьому, заявник вказує те, що так як ухвала від 11.02.2022 про накладення арешту на судно була скасована ухвалою суду від 16.02.2022 по даній справі, засіб забезпечення позову ІТМ GROUP AG L TD про стягнення заборгованості з ІST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS було замінено, суд апеляційної інстанції не може повторно скасувати засоби забезпечення, які вже скасовані судом першої інстанції.

14.03.2022 до Господарського суду Одеської області було подано заяву про виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 по справі № 916/369/22 та підтвердження передачі на розгляд Лондонській асоціації морських арбітрів (ЛАМА). Таким чином, арбітражний процес вважається розпочатим 14.03.2022.

Повернення коштів відповідно до пункту третього прохальної частини апеляційної скарги буде порушення норм процесуального права, та у зв`язку з відсутністю підстав, відповідно до Господарського-процесуального кодексу та обставин справи не може бути виконано.

У розумінні норм міжнародного та національного права, компанія IST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ Т ASIMACILIGI A.S. є Судновласником суден т/х PACIFIC HARМONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Оплату за послуги надані компанією ІТМ GROUP AG LTD. здійснювала компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. Саме ця Компанія робила відповідні замовлення щодо укомплектування даних суден екіпажем та здійснення відповідних замін членів екіпажу, підтвердженням чого слугують відповідні платіжні документи, електронне листування між сторонами, тощо.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Меморандуму про взаєморозуміння щодо державного портового контролю в Чорноморському регіоні Судновласником т/х А TLANTIC HARМONY, ІМО 9613812, т/х PACIFIC HARMONY, ІМО 9701451, т/х PACIFIC VICTOR, ІМО 9458456, т/х SEREN, ІМО 9458391 є компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ Т ASIMACILIGI A.S. Тобто компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. діяла повністю як судновласник по відношенню до вказаних суден та безпосередньо здійснює управління суднами, веде комерційну діяльність з використанням суден, а також несе відповідальність за наслідки такої діяльності. Жодних доказів, що компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ ТASIMACILIGI A.S. звільнена від відповідальності в даних правовідносинах скаржником надано не було.

Арешт на судно т/х ATLANTIC HARMONY, ІМО 9613812, на підставі морської вимоги статті 1, пункту "m" та "n" Брюсельської Конвенції був накладений цілком законно.

У зв`язку з тим, що сторони узгодили підсудність спору Лондонській асоціації морських арбітрів (ЛАМА) та було розпочато арбітражний процес, який на даний момент триває. Тому саме Трибунал Лондонської асоціації морських арбітрів (ЛАМА), який уповноважений на це, повинен оцінювати належність доказів та обґрунтованість вимоги та інших питань по суті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 задоволено клопотання Клопотання представника ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) адвоката Ягоднікова С.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Разом з тим, під час судового засідання 12.07.2022 було встановлено технічну неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про що складено відповідний акт від 12.07.2022р..

Згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

На підставі викладеного, враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, враховуючи принцип процесуальної економії.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників позивача та відповідачів, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2020 року ІТМ GROUP AG (Менеджер екіпажу) та MEGA TROPHY LTD (власник), ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (в особі технічного та комерційного менеджера) уклали стандартний договір найму екіпажу щодо т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг).

01.06.2020 року ІТМ GROUP AG (Менеджер екіпажу) та CLOUD JET LIMITED (власник), ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (в особі технічного та комерційного менеджера) уклали стандартний договір найму екіпажу щодо т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, Гонконг).

01.06.2020 року ІТМ GROUP AG (Менеджер екіпажу) та CLOUD JET LIMITED (власник), ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (в особі технічного та комерційного менеджеру уклали стандартний контракт найму екіпажу щодо т/х PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг).

Пунктом 7 вказаних договорів визначено, що фіксована виплата за управління екіпажом (фіксована щомісячна одноразова сума, п. 5.1) 67 500 доларів США на місяць

Відповідно до п. 5.1. вказаних договорів найму екіпажу власники щомісяця сплачують менеджерам екіпажу за їх послуги в якості менеджерів екіпажу відповідно до Договору про найм екіпажу пропорційну одноразову суму в розмірі 67 500 доларів США.

Оплату за послуги надані компанією ITM GROUP AG (ІТМ ГРУП АГ) здійснювала компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S., у зв`язку з чим їй були виставлені відповідні рахунки по заборгованості, а саме:

- рахунок № 05-РН/01/2022 від 05.01.2022 року на суму 53 954,05 дол. США;

- рахунок № 05-SEREN/01/2022 від 21.01.2022 року на суму 37 602,14 дол. США;

- рахунок № 05-PV/01.2022 від 21.01.2022 року на суму 46 194,03 дол. США.

04.01.2022 року відповідач здійснив платіж у сумі 16 925,79 доларів США, що є частиною боргу. Решта боргу становить 137 750,22 доларів США.

Відповідно до пункту 8.3. договорів найму екіпажу: "Відшкодування збитків - за винятком тієї суми і виключно в тому обсязі, в якому Менеджери екіпажу несуть відповідальність відповідно до підпункту 8.2. цим власники зобов`язуються відшкодовувати збитки Менеджерам та їх співробітникам, агентам та субпідрядникам та захищати їх від будь-яких дій, розглядів, претензій, вимог або зобов`язань, які можуть бути пред`явлені їм або понесені ними внаслідок або у зв`язку з виконанням Контракту, а також проти та щодо всіх витрат, збитків та втрат (включаючи судові витрати та на основі повного відшкодування), які Менеджери можуть понести (прямо чи опосередковано) у ході виконання цієї Угоди ".

На підставі п. 8.3. Договорів найму екіпажу, Менеджери екіпажу покладають на Судновласників відповідальність за судові витрати у зв`язку з вирішенням даного спору та юридичну допомогу щодо врегулювання претензій Третіх осіб на попередньо розраховану суму 3 000,00 доларів США.

За таких обставин, загальний розмір морської вимоги станом на дату звернення до суду із заявою складає 140 750,22 доларів США, що еквівалентно 3 938 120,78 грн.

Неодноразово менеджер екіпажу звертався до власників суден з проханням сплатити заборгованість, що підтверджується електронними листами від 29.01.2021 року від 26.03.2021 року, розрахунками заборгованості та запитами на сплату заборгованості, повідомленням про сплату бюджетної заборгованості та листом-вимогою з рахунком № 05-РН/01/2022 від 05.01.2022 на загальну суму 53 954,05 доларів США, а також розрахунком заборгованості за період з жовтня 2020 по січень 2022 щодо т/х PACIFIC HARMONY.

Окрім того 04.02.2022 року компанія ІТМ GROUP AG LTD звернулась до власників суден - CLOUD JET LIMITED та MEGA TROPHY LTD в особі комерційного менеджера Компанії ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. із претензією вих. № 03/02-2022, в якій запропонувала вирішити спір шляхом переговорів та повідомила, що у випадку не надання відповіді або оплати боргу у строк до 07.02.2022 року о 16:00 за середньоєвропейським часом, буде вимушена вжити всіх необхідних дій для забезпечення морської вимоги та початку арбітражної процедури у відповідності до пункту 11 договорів найму екіпажу.

Проте, вказана претензія залишена без відповідного задоволення.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Компанія ITM GROUP AG (ІТМ ГРУП АГ) стверджувала про існування у неї чинної морської вимоги до Компанії ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. через невиконання зобов`язань за договорами найму екіпажу, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на морське судно.

Отже, морська вимога виникла до боржника за договорами найму екіпажу щодо т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг, власником якого є MEGA TROPHY LTD, т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, Гонконг) та PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг), власником яких є CLOUD JET LIMITED.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський виходив із того, що морська вимога компанії ІТМ GROUP AG LTD виникла на підставі стандартних договорів найму екіпажу у відношенні т/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, Судновласником яких є компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (IMO 5701698), у зв`язку з чим дійшов висновку про можливість накладення арешту на будь-яке судно даної компанії, зокрема на т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 9 ч. 1 статті 137 вказаного Кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4. ст. 137 ГПК України).

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 (далі - Конвенція), ратифікованої згідно із Законом України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" від 07.09.2011, "Морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів:

a) збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб;

b) загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією;

c) рятування судна або вантажу;

d) договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше;

e) договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше;

f) втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном;

g) загальної аварії;

h) морської позики;

i) буксирування;

j) лоцманства;

k) поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються;

l) будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів;

m) заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу;

n) витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника;

o) спорів, що стосуються права власності на морське судно;

p) спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації;

q) іпотеки або морської застави будь-якого судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

За приписами ч. 1 ст. 3 Конвенції з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.

Частиною 2 ст. 3 цієї Конвенції визначено, що судна вважаються такими, що мають того самого власника, коли всі частки власності належать тій самій особі або тим самим особам.

Частиною 4 ст. 3 Конвенції визначено, що якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв`язку з такими морськими вимогами.

Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Відповідно до статті 5 Конвенції Суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв`язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір. Прохання про зняття арешту під таке забезпечення не може тлумачитися ані як визнання відповідальності, ані як відмова від використання законного обмеження відповідальності власника судна.

Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Конвенції встановлено, що судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 КТМ України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Згідно з п. 13 ст. 42 вказаного Кодексу судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його.

Так, як вбачається з матеріалів справи, морська вимога виникла до боржника - компанії ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) за договорами найму екіпажу щодо т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг), власником якого є MEGA TROPHY LTD, т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, Гонконг) та PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг), власником яких є CLOUD JET LIMITED.

На підтвердження належності боржнику права власності на т/х ATLANTIC HARMONY, ІМО 9613812, прапор Гонконг, судом апеляційної інстанції було досліджено роздруківку із міжнародної інформаційної системи EQUASIS, адміністрування якою здійснюється Наглядовим Комітетом, членами якого є Європейська комісія та морські адміністрації Франції, Великобританії, США тощо, доступних на веб-сайті www.equasis.org., з якої вбачається, що зареєстрованим власником цього судна є "Digital Еросh Ltd", тобто особа, яка не має ніякого відношення до морської вимоги.

У даному випадку суд першої інстанції не врахував приписи ст. 2 Конвенції і наклав арешт на судно, до якого морська вимога взагалі не виникала.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що компанія "Digital Еросh Ltd" не є стороною стандартних договорів найму екіпажу від 01.04.2020 та 01.06.2020, та відповідно, до неї також морська вимога не пред`являлась.

Також колегією суддів було досліджено роздруківку із міжнародної інформаційної системи EQUASIS щодо т/х SEREN, ІМО 9458391, прапор Гонконг, т/х PACIFIC HARMONY, IMO 9701451, прапор Гонконг та т/х PACIFIC VICTOR, ІМО 9458456, прапор Гонконг.

Відповідно до роздруківки із міжнародної бази даних суден EQUASIS, компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. - IMO 5701698 є лише менеджером з безпеки, менеджер судна та комерційний менеджер наступних суден:

1) т/х SEREN, ІМО 9458391, прапор Гонконг;

2) т/х SEVGI, ІМО 9458406, прапор Гонконг;

3) т/х PACIFIC VICTOR, ІМО 9458456, прапор Гонконг;

4) т/х CARIBBEAN HARMONY, ІМО 9458468, прапор Гонконг;

5) т/х ATLANTIC HARMONY, ІМО 9613812, прапор Гонконг;

6) т/х PACIFIC HARMONY, ІМО 9701451, прапор Гонконг;

7) т/х CASPIAN HARMONY, ІМО 9766645, прапор Гонконг;

8) т/х BALTIC HARMONY, ІМО 9766657, прапор Гонконг.

Таким чином, колегія суддів вказує, що відповідач - компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) є лише менеджером (управителем) морських суден SEREN, PACIFIC VICTOR, PACIFIC HARMONY, А TLANТIC HARМONY, а не їх власником у розумінні ч. 2 ст. 3 Конвенції, тобто йому не належать на праві власності частки у зазначених судах, назви компаній - власників зазначених суден прямо перелічені у заяві позивача про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 3 Конвенції з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.

З огляду на наведене, суд може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна.

У даному випадку на момент виникнення морської вимоги до Боржника, він у розумінні вищевказаних норм права не був власником т/х ATLANTIC HARMONY, ІМО 9613812, прапор Гонконг, а є менеджером з безпеки, менеджер судна та комерційним менеджером, що підтверджується еквазисом.

При цьому, колегія суддів враховує, що менеджери суден (англ. Ship Manager) - це компанії, які приймають доручення судновласників або фрахтувальників та суднового оператора, що займаються управлінням суднами. Це включає вузьке технічне управління суднами, реєстрацію суден, експлуатацію, обслуговування, технічне обслуговування, а також управління екіпажем, серед іншого. Це також може включати ділове та комерційне управління судном, таке як його фрахтування та фінансове управління. Поки компанії, які відповідають вищезазначеним характеристикам, вони можуть класифікуватися як менеджер судна, і їх обов`язки базуються на попередньо узгоджених та довірчих відносинах із власниками суден.

Наведеного місцевим судом враховано не було, що призвело до викладення в оскаржуваній ухвалі висновків, які не відповідають обставинам справи.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилався на ч. 4 ст. 3 Брюсельської конвенції, відповідно до якої у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв`язку з такими морськими вимогами.

Положення цього пункту, на думку суду першої інстанції, застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна.

Проте, суд першої інстанції помилково та довільно тлумачив зміст цієї норми.

Так, як вбачається з матеріалів справи у даному випадку боржник не є ані вантажовідправником, ані агентом, ані фрахтувальником т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, що виключає можливість застосування у даному випадку ч. 4 ст. 3 Брюсельської конвенції та накладення арешту на жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, тобто на т/х ATLANTIC HARMONY, власником якого є "Digital Еросh Ltd".

З огляду на наведене, помилковим є твердження суду про можливість накладення арешту на будь-яке судно даної компанії, зокрема т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

Отже, зважаючи на те, що заявником заявлені вимоги щодо арешту судна у зв`язку з несплатою послуг за договорами найму екіпажу, які не стосуються вимоги до власника чи фрахтувальника або агента судна, судова колегія доходить висновку про те, що зазначена вимога не є морською, що виключає можливість задоволення заяви про забезпечення позову, та як наслідок передбачає повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду.

Також, колегія суддів зазначає, що оскільки судно т/х «ATLANТIC HARМONY», власником якого є компанія "Digital Еросh Ltd", зареєстроване в Гонконзі і носить прапор цієї держави, до нього не може бути застосовано норми КТМ України, зокрема ст. 20, та, відповідно до ч.2 ст. 3 Конвенції, воно не могло вважатись таким, що має того ж самого власника, що і судна т/х PACIFIC HARМONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Тому помилковим та безпідставним слід визнати також висновок суду про те, що у розумінні норм міжнародного та національного права, боржник компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. є Судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Виходячи з вищенаведеного, помилковим є також ототожнення заявником поняття «судновласник» з поняттям «менеджер судна» з посиланням на п. 2 Міжнародної Конвенції.

Крім того, судом апеляційної інстанції було досліджено рахунки, надані заявником на підтвердження наявності у боржника заборгованості, а саме: рахунок № 05-РН/01/2022 від 05.01.2022 року на суму 53 954,05 дол. США; рахунок № 05-SEREN/01/2022 від 21.01.2022 року на суму 37 602,14 дол. США; рахунок № 05-PV/01.2022 від 21.01.2022 року на суму 46 194,03 дол. США., в графі «опис» яких зазначено: видатковий рахунок для змін екіпажу, авіаквитки для екіпажу, тести на Covid-19, юридичні послуги.

Отже, з вказаних рахунків вбачається, що вони виставлялися боржнику на вимогу з оплати витрат, пов`язаних зі зміною екіпажу, замовленням авіаквитків для екіпажу та проведенням тестів на Covid-19, оплату юридичних послуг.

Тобто, зазначені в цих рахунках послуги не виникають з жодного пункту ч.1 ст. 1 Міжнародної конвенції.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить доказів існування будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем щодо заробітної плати капітанів, офіцерів та екіпажів т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN.

Надані до заяви про забезпечення позову документи також не містять заяв членів екіпажів зазначених суден про існування такої заборгованості та вимог по її оплаті. Позивачем взагалі не заперечується здійснення відповідачем у повному обсязі щомісячних оплат (бюджету судна), передбачених контрактом.

Посилання заявника на п. 8.3 договорів найму екіпажу про відшкодування збитків в якості складової морської вимоги також не підпадає під жоден з пунктів ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції.

Таким чином, підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на судно у даному випадку ніяк не може бути морська вимога, передбачена п. "m" ст. 1 Конвенції.

Стосовно можливості застосування, у якості підстави для накладення арешту на морське судно, п. "n" ст.1 Конвенції, колегія суддів зазначає, що диспозиція даної норми містить обов`язкові кваліфікуючі ознаки, а саме: витрати мають здійснюватися капітаном судна, або вантажовідправниками, фрахтувальниками чи агентами за дорученням судна або його власника.

Враховуючи, що позивач, який не є ані вантажовідправником, ані фрахтувальником, ані агентом суден або їх власників, вказує про існування заборгованості по здійсненню ним додаткових витрат на користь судновласника, для доведення того факту, що зазначені витрати є морськими вимогами, на підставі яких може бути здійснений арешт морського судна, в обов`язковому порядку мав довести, що такі витрати були ним здійснені як вантажовідправником, фрахтувальником або агентом саме за дорученням судна або його власника.

Разом з цим, таких доказів позивачем до суду не подано і в матеріалах справи не міститься.

Наявне у справі листування між менеджером судна компанією ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS та крюінговим менеджером компанією ІТМ GROUP AG LTD, не містять доказів надання доручень судном (в особі капітана судна) або власником судна компанією "Digital Еросh Ltd" на здійснення таких додаткових витрат, а навпаки, містять підтвердження невизнання менеджером судна компанією ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS необхідності таких витрат.

Також судом першої інстанції помилково було віднесено вимогу позивача по оплаті попередньо розрахованої (тобто ще не сплаченої) суми витрат на юридичну допомогу щодо врегулювання претензій третіх осіб у сумі 3000,00 доларів США до загального розміру морської вимоги, оскільки така підстава, як юридична допомога щодо врегулювання будь-яких претензій взагалі відсутня у переліку морських вимог, передбачених ст. 1 вищевказаної Конвенції.

З огляду на наведене, помилковим слід визнати висновок місцевого суду про те, що морська вимога компанії ІТМ GROUP AG LTD виникла у відношенні m/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, судновласником яких є компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (IMO 5701698), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про накладення арешту на будь-яке судно даної компанії, зокрема т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку судно "ATLANТIC HARМONY" і судна "PACIFIC VICTOR", "PACIFIC HARMONY", "SEREN" у розумінні Конвенції не можуть вважатися такими, що мають одного й того самого власника, оскільки зареєстрованими власниками зазначених суден - є компанія "Cloud Jet Ud" - для суден "PACTFIC VICTOR", "PACIFIC HARMONY", компанія "Mega Trophy Ltd" - для судна "SEREN", компанія "Digital Epoch Ltd" - для судна "АTLANТIC HARМONY", а компанія ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) не є ані зареєстрованим власником, ані орендарем (фрахтувальником) жодного з чотирьох зазначених вище суден, а є виключно менеджером (управителем) зазначених суден, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Доказів зворотнього, в розумінні ст.ст.73,74,76-78 ГПК України, позивачем до суду не надано.

Таким чином, за наявності заявлених позивачем вимог про накладення арешту на судно на підставі вимог, які, на думку судової колегії, не є морськими у розумінні вимог Конвенції до Компанії ІST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS, оскільки остання не є власником суден "PACIFIC VICTOR", "PACIFIC HARMONY", "SEREN", накладення арешту на судно "ATLANТIC HARMONY" по відношенню до якого відповідач також не є власником, є таким, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року та Кодексу торговельного мореплавства України.

Викладене в цій постанові не було враховано судом попередньої інстанції під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову та винесення оскаржуваної ухвали.

Згідно статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що обраний заявником Компанією ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) захід забезпечення позову є необґрунтованим, непідтверджений належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, крім того, заявником заявлені вимоги, що не є морською вимогою, що виключає можливість задоволення його заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є передчасними та безпідставними, а доводи апеляційної скарги - обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду, колегія суддів доходить висновків про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 року у справі №916/369/22, та відмову у задоволенні заяви про забезпечення морської вимоги Компанією ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД).

Твердження заявника про те, що суд апеляційної інстанції не може повторно скасувати засоби забезпечення позову, оскільки останні скасовані судом першої інстанції, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки судом у даному випадку перевірялася законність та правомірність ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову на момент винесення ухвали, за наслідками якої рішення про скасування заходів забезпечення позову не приймається взагалі.

Окрім того, суд апеляційної інстанції переглядає законність оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, тобто ще до винесення ухвали про скасування заходів забезпечення позову.

Щодо повернення грошових коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 143 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової" суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії" банку на таку суму.

Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до ч. 4 цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).

Користуючись своїм правом, 16.02.2022 року на адресу суду надійшла заява ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) про скасування заходів забезпечення позову /вх. № 2-193/22/, вжитих ухвалою суду від 11.02.2022 року, в обґрунтування якої заявник зазначив, що ним в порядку ч. 4 ст. 143 ГПК України з метою звільнення т/х ATLANTIC HARMONY з-під арешту внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у сумі 3 938 230,78 грн. На підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 3 938 230,78 грн Адвокатським Бюро Сергія Ягоднікова було надано суду платіжне доручення № 214 від 16.02.2022 року, в якому у графі "призначення платежу" вказана наступна інформація: «Внес. на деп. рах. Госп. Суду Од. обл. від ім. та за дор. IST ANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI ANONIM SIRKEТI, відповідача, коштів в якості забезпечення позову (№916/369/22) ».

В підтвердження внесення на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошових коштів в сумі 3 938 230,78 грн. ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) долучено платіжне доручення № 214 від 16.02.2022 року.

На підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 3 938 230,78 грн, що повністю охоплює розмір вимог, ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) надано суду платіжне доручення № 214 від 16.02.2022 року, в якому платником зазначено АБ Сергія Ягоднікова, а у графі "призначення платежу" вказана наступна інформація: Внесення на депозитний рахунок господарського суду Одеської області від імені та за дорученням ISTANBUL VE DENІZ TASIMACILIGI ANONIM SIRKETI, відповідача, коштів в якості забезпечення позову №916/369/22.

Судом досліджено довідку начальника фінансово-економічного відділу № 08-39/92/2022 від 16.02.2022 року, в якій повідомлено, що на депозитний рахунок № UA928201720355209002000005416, відкритий в ГУДКСУ в Одеській області, від АБ СЕРГІЯ ЯГОДНІКОВА надійшли кошти у розмірі 3 938 230,78 гривень по квитанції № 214 від 16.02.2022р.

Враховуючи викладене, виходячи з імперативних норм ст.ст.143, 145 ГПК України, з урахуванням відповідної заяви ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) та внесення боржником на виконання вимог ч. 4 ст. 143 ГПК України на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача, ухвалою господарський суд Одеської області від 16.02.2022 заяву ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) про скасування заходів забезпечення позову /вх. № 2-193/22 від 16.02.2022 року/ - задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 року у справі № 916/369/22.

Згідно з ч. 4 ст. 143 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до ч. 4 цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваної ухвали про накладення арешту на судно "ATLANТIC HARMONY" та про відмову Компанії ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) у задоволенні заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, то, відповідно, грошові кошти у розмірі вимог позивача, які були внесені на депозитний рахунок суду з метою скасування вжитих судом заходів забезпечення позову згідно платіжного доручення № 214 від 16.02.2022, які підлягають поверненню Компанії ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.), а саме Адвокатському Бюро Сергія Ягоднікова, яке перерахувало зазначені кошти.

Керуючись ст. ст. 129, 136, 137, 142, 145, 253, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Компанії ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11 лютого 2022 у справі № 916/369/22 скасувати.

У задоволенні заяви Компанії ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна (вх. № 4-14/22 від 10.02.2022 року) відмовити.

Повернути Адвокатському Бюро Сергія Ягоднікова (код 41221556 , рахунок НОМЕР_2 в АБ «Південний», м. Одеса) з депозитного рахунку Господарського суду Одеської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ 03499997), банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA928201720355209002000005416) грошові кошти у розмірі 3 938 230,78 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 214 від 16.02.2022.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.287-288 Господарського кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.07.2022 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді С.І. Колоколов

Я.Ф. Савицький