Постанова

від 06.10.2022 по справі 916/369/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/369/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєва В.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 (А.І. Ярош, С.І. Колоколов, Я.Ф. Савицький) у справі № 916/369/22

за заявою ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) до боржника ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна

Історія справи

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1. У лютому 2022 року ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) (далі - Заявник) звернувся в Господарський суд Одеської області із заявою про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, в якій просив суд:

- накласти арешт на т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), Судновласником якого є компанія ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) (далі - Боржник), яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ), шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ;

- заборонити капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг.

2. Заява обґрунтована тим, що у судновласника суден т/х SEREN (ІМО 9458391, прапор Гонконг), т/х PACIFIC HARMONY (ІМО 9701451, прапор Гонконг), т/х PACIFIC VICTOR (ІМО 9458456, прапор Гонконг), яким у розумінні міжнародного та національного права є Боржник, перед Заявником, який за договорами з Боржником найму екіпажу є Менеджером екіпажу, виникла заборгованість за надані Заявником послуги. Менеджер екіпажу за договорами надає послуги із набору екіпажу судна, сплати заробітної плати морякам, судновласником яких є Боржник, а треті особи, такі як морські агенти, медичні заклади, готелі тощо, залучаються для надання послуг з укомплектування суден екіпажом, а плата таких послуг здійснюється за рахунок та в інтересах судновласника. Оскільки Судновласник (Боржник) фактично перестав виконувати умови договорів, чим створив значну заборгованість перед Менеджером екіпажу, і Менеджер екіпажу неодноразово звертався до Судновласника з проханням сплатити заборгованість, але заборгованість не сплачена, тому заборгованість є морською вимогою до Боржника, яка підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на морське судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником вказаного судна.

Короткий зміст ухвали суду першої апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна задоволено у повному обсязі.

3.1. Накладено арешт на судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), судновласником якого є Боржник, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, "Адміністрація морських портів України", шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ.

3.2. Заборонено капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг, яке перебуває у акваторії морського порту Чорноморськ.

3.3. Встановлено Заявнику строк протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали для надання доказів на підтвердження пред`явлення позову до Боржника.

4. Ухвала суду мотивована тим, що зважаючи на те, що морська вимога Заявника виникла у відношенні т/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, Судновласником яких є Боржник, суд дійшов висновку про можливість, відповідно до частини четвертої статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, накладення арешту на будь-яке судно Боржника, зокрема т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

5. Боржник звернувся в суд першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 11.02.2022, у зв`язку з тим, що в порядку частини четвертої статті 143 ГПК України з метою звільнення т/х ATLANTIC HARMONY з-під арешту Боржником внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 3 938 230,78 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 задоволено заяву Боржника про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 у вигляді:

- накладення арешту на судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), Судновласником якого є компанія Боржник, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ), шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ;

- заборони капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг, яке перебуває у акваторії морського порту Чорноморськ.

5.1. Ухвала суду мотивована тим, що, виходячи з імперативних норм статей 143, 145 ГПК України, з урахуванням відповідної заяви Боржника та внесення Боржником на виконання вимог частини четвертої статті 143 ГПК України на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі вимог Заявника (3 938 230,78 грн), суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна відмовлено.

6.1. Повернуто Адвокатському Бюро Сергія Ягоднікова з депозитного рахунку Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 3 938 230,78 грн, сплачені згідно платіжного доручення №214 від 16.02.2022.

7. Постанова суду мотивована тим, що, як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку Боржник не є ані вантажовідправником, ані агентом, ані фрахтувальником т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, що виключає можливість застосування частини четвертої статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року та накладення арешту на жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, тобто на т/х ATLANTIC HARMONY, власником якого є Digital Еросh Ltd, а тому, зважаючи на те, що Заявником заявлені вимоги щодо арешту судна у зв`язку з несплатою послуг за договорами найму екіпажу, які не стосуються вимоги до власника чи фрахтувальника або агента судна, суд вважає, що зазначена вимога не є морською, що виключає можливість задоволення заяви про забезпечення позову, та, як наслідок, передбачає повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду.

7.1. Також, оскільки судно т/х ATLANТIC HARМONY, власником якого є компанія Digital Еросh Ltd, зареєстроване в Гонконзі і носить прапор цієї держави, до нього не може бути застосовано норми статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України та, відповідно до частини другої статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, воно не могло вважатись таким, що має того ж самого власника, що і судна т/х PACIFIC HARМONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, а тому посилковим є висновок суду першої інстанції про те, що, у розумінні норм міжнародного та національного права, Боржник є судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN. З огляду на наведене, помилковим є також ототожнення Заявником поняття "судновласник" з поняттям "менеджер судна" з посиланням на пункт 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року.

7.2. За наявності заявлених Заявником вимог про накладення арешту на судно на підставі вимог, які, на думку суду, не є морськими у розумінні вимог Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, до Боржника, оскільки останній не є власником суден PACIFIC VICTOR, PACIFIC HARMONY, SEREN, накладення арешту на судно ATLANТIC HARMONY, по відношенню до якого Боржник також не є власником, є таким, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року та Кодексу торговельного мореплавства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Заявника

8. Заявник подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 11.02.2022 залишити в силі; грошові кошти в сумі 3 938 230,78 грн, які були зараховані на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області 16.02.2022 згідно частини четвертої статті 143 ГПК України для забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок та скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на судно т/х ATLANТIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг - залишити на депозитному рахунку Господарського суду Одеської області до вирішення спору по суті між ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) до ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI AS. (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК ВЕ ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ А.С.), CLUD JET LIMITED (КЛАУД ДЖЕТ ЛІМІТЕД), MTGA TROPHY LIMITED (МЕГА ТРОФІ ЛІМІТЕД) арбітражним Трибуналом Лондонської асоціації морських арбітрів (ЛАМА).

Аргументи учасників справи

Доводи Заявника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 2 частини четвертої статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, оскільки відповідно до матеріалів справи Судновласником т/х ATLANТIC HARMONY, т/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN є Боржник.

10. Апеляційним господарським судом не застосовано до даних правовідносин статтю 20 Кодексу торговельного мореплавства України, пункт "n" статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, які підлягали застосуванню.

11. Судом порушено статтю 269 ГПК України, оскільки в мотивувальній частині постанови зазначено про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.02.2022, тоді як предметом апеляційного перегляду була ухвала Господарського суду 11.02.2022.

12. Апеляційним господарським судом порушено частини дванадцяту, тринадцяту статті 145 ГПК України, оскільки відсутні підстави для застосування цих норм процесуального права за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції від 11.02.2022.

13. Судом апеляційної інстанції порушено статтю 143 ГПК України, оскільки відсутні підстави скасувати повторно ухвалу від 11.02.2022, яка була скасована судом першої інстанції 16.02.2022 шляхом заміни засобу забезпечення позову з арешту судна на внесення Боржником на виконання вимог частини четвертої статті 143 ГПК України на депозитний рахунок суду грошових коштів.

14. Апеляційним господарським судом порушено пункт 3 частини третьої статті 139 ГПК України, оскільки наведеною нормою процесуального права не передбачено обов`язкове зазначення обґрунтування арешту судна, а суд вдався до дослідження та оцінки доказів та обґрунтованості вимоги, тоді як такі докази підлягають оцінці під час вирішення спору по суті.

Позиція Боржника у відзиві на касаційну скаргу

15. Боржник відзив на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

16. Як встановили суди попередніх інстанцій, зважаючи на правову природу правовідносин, що склалися між Заявником та Боржником (договори найму екіпажу від 01.04.2020 та 01.06.2020 між ІТМ GROUP AG - Менеджер екіпажу та MEGA TROPHY LTD, JET LIMITED, ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. - власники/бербоут-фрахтувальники як "власники" щодо т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN), Власники щомісяця сплачують Менеджерам екіпажу за їх послуги в якості менеджерів екіпажу відповідно до договору про найм екіпажу пропорційну одноразову суму в розмірі, вказаному у графі 7 (одноразова сума). Власники повинні сплачувати кожен місяць одноразову суму на банківський рахунок, названий Менеджером екіпажу.

16.1. За умовами договорів найму екіпажу утворилася заборгованість перед Менеджером екіпажу. Менеджер екіпажу неодноразово звертався до Власників з проханням сплатити заборгованість. Заявник вказує, що Боржником 04.01.2022 здійснено платіж у сумі 16 925,79 доларів США, що є частиною боргу. Залишок боргу становить 137 750,22 доларів США.

16.2. Крім того, на підставі пункту 8.3 договорів найму екіпажу, Менеджери екіпажу покладають на Власників відповідальність за судові витрати у зв`язку з вирішенням даного спору та юридичну допомогу щодо врегулювання претензій Третіх осіб на попередньо розраховану суму 3 000,00 доларів США. Загалом розмір морської вимоги станом на дату звернення до суду із заявою становить 140 750,22 доларів США, що еквівалентно 3 938 120,78 грн.

17. Задовольняючи заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, суд першої інстанції, надавши оцінку первинним фінансовим документам, на підставі яких сформувалася заборгованість Боржника перед Заявником, роздруківці із міжнародної інформаційної системи EQUASIS, дійшов висновку, що Боржник є Судновласником не тільки т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, а й т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), арешт на яке просить накласти Заявник і, враховуючи статтю 20 Кодексу торговельного мореплавства (далі - КТМ) та частину четверту статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року (далі - Конвенція), вважав обґрунтованою заяву та наявною можливість накладення арешту на будь-яке судно Боржника, зокрема т/х ATLANTIC HARMONY, незважаючи на те, що Боржник не є зареєстрованим власником даного судна.

17.1. Боржник звернувся в суд першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 11.02.2022 у зв`язку з тим, що в порядку частини четвертої статті 143 ГПК України з метою звільнення т/х ATLANTIC HARMONY з-під арешту Боржником внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти в сумі 3 938 230,78 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 задоволено заяву Боржника про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 у вигляді:

- накладення арешту на судно т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), Судновласником якого є компанія Боржник, яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, Чорноморської філії Державного підприємства, Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ), шляхом затримання та заборони його виходу з акваторії морського порту Чорноморськ;

- заборони капітану Чорноморського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812), прапор Гонконг, яке перебуває у акваторії морського порту Чорноморськ.

18. Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції, якою задоволено заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, дійшов висновку про її скасування з тих підстав, що, по-перше, на момент виникнення морської вимоги до Боржника, він у розумінні частини першої статті 3 Конвенції з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10 Конвенції, не був власником т/х ATLANTIC HARMONY (ІМО 9613812, прапор Гонконг), не є вантажовідправником, агентом, фрахтувальником, а є менеджером з безпеки, менеджер судна та комерційним менеджером, що підтверджується роздруківкою із міжнародної інформаційної системи EQUASIS, а тому відсутні підстави для застосування частини четвертої статті 3 Конвенції, по-друге, заявлена Заявником вимога, не є морською вимогою в розумінні частини першої статті 1 Конвенції, по-третє, Заявник не є ані вантажовідправником, ані фрахтувальником, ані агентом суден або їх власником для пред`явлення морської вимоги, на підставі якої може бути накладений арешт на морське судно.

19. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

20. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 9 частини першої статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, згідно з якими позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Згідно з частиною другою статті 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина друга статті 138 ГПК України).

20.1. Відповідно до статті 1 Конвенції морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

Згідно зі статтею 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв`язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна (частина четверта статті 3 Конвенції).

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ІТМ GROUP AG (Менеджер екіпажу) та MEGA TROPHY LTD, JET LIMITED, с/о ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S. (власники/бербоут-фрахтувальники як "власники") укладено договори найму екіпажу від 01.04.2020 та 01.06.2020 щодо т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, за умовами пункту 5.1 яких Власники щомісяця сплачують Менеджерам екіпажу за їх послуги в якості менеджерів екіпажу відповідно до договору про найм екіпажу пропорційну одноразову суму в розмірі, вказаному у графі 7 (одноразова сума). Власники повинні сплачувати кожен місяць одноразову суму на банківський рахунок, названий Менеджером екіпажу.

22. Відповідно до статті 116 КТМ у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення (стаття 117 КТМ).

23. Звертаючись до суду, ІТМ GROUP AG (Менеджер екіпажу за договорами від 01.04.2020 та 01.06.2020) вказало, що надає послуги комплексного укомплектування суден екіпажом, сплачує заробітну плату морякам, працевлаштованим на зазначених суднах, оплачує від імені Судновласника та Менеджера судна всі інші платежі, пов`язані із експлуатацією судна морякам, морським агентам, перевізникам, авіакомпаніям, медичним установам тощо, та відповідно виконує замовлення ISTANBUL DENIZCILIK VE DENIZ TASIMACILIGI A.S., який діє в якості Судновласника т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, який безпосередньо здійснює управління судном, веде комерційну діяльність з використанням судна, а також несе відповідальність за наслідки такої діяльності.

23.1. Зазначені відомості під час розгляду заяви про забезпечення морської вимоги судами не спростовані та вказані в ухвалі місцевого господарського суду від 11.02.2022 та постанові суду апеляційної інстанції від 12.07.2022.

23.2. Отже, з огляду на повноваження та обсяг виконуваних Заявником робіт (надання послуг), Заявник, який за договорами від 01.04.2020 та 01.06.2020 зазначений як "Менеджер екіпажу", має обов`язки, визначені та наведені в статтях 116, 117 КТМ. Тобто, незважаючи на те, що в договорах Заявник поіменований "Менеджер екіпажу", відповідно до статей 116, 117 КТМ, за своїми функціональними обов`язками, є Морським агентом.

23.3. З огляду на наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Заявник не є, зокрема, агентом суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR та т/х SEREN, а тому, відповідно, ним не доведено, що заявлені витрати, як заборгованість Боржника, були здійснені ним як, зокрема, агентом.

24. Також, у зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про те, що відсутні підстави для застосування частини четвертої статті 3 Конвенції, оскільки, за результатами дослідження роздруківок із міжнародної інформаційної системи EQUASIS, Боржник, на думку суду апеляційної інстанції, є лише менеджером (управителем) морських суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN та т/х ATLANTIC HARMONY.

24.1. Відповідно до роздруківок із міжнародної інформаційної системи EQUASIS щодо т/х ATLANTIC HARMONY, а також щодо т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, як встановлено судами, Боржник зазначений як "менеджер судна/комерційний менеджер, менеджер з безпеки", про що також вказано апеляційним господарським судом.

24.2. Водночас, як встановлено судами та вже зазначалося вище, за договорами найму екіпажу від 01.04.2020 та 01.06.2020 Боржник значиться як "власник/бербоут-фрахтувальник як "власник". Отже, слід дійти висновку, що, за визначенням, Боржник є, з урахуванням вказаних договорів, "власник/бербоут-фрахтувальник як "власник", а тому наявні підстави для застосування частини четвертої статті 3 Конвенції.

24.3. З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що у даному випадку відсутні підстави для застосування пункт "n" статті 1 Конвенції (морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника) колегія суддів вважає помилковим, а доводи касаційної скарги, вказані у пункті 10 постанови щодо наведеного, є обґрунтованими.

25. Втім, суд першої інстанції, дослідивши роздруківки із міжнародної інформаційної системи EQUASIS щодо морських суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN та т/х ATLANTIC HARMONY, помилково вважав, що Боржник є Судновласником та застосував, окрім належної до застосування частини четвертої статті 3 Конвенції, ще й статтю 20 КТМ.

25.1. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ані норми статті 20 КТМ України, що містяться у Главі 1 Розділу ІІ КТМ України, ані норми Глави 4 "Арешт суден", що містяться у Розділі ІІ КТМ України, не можуть застосовуватися до іноземних суден, що ходять не під прапором України, оскільки відповідно до пункту 1 статті 14 КТМ "Колізійні норми", норми Розділу ІІ Кодексу (до якого входять як статті 20, так і норми про арешт судна), застосовуються тільки до суден, зареєстрованих в Україні. Таким чином, незважаючи на те, що судна т/х PACIFIC HARMONY, т/х РACIFIC VICTOR, т/х SEREN, т/х АTLANТIC HARMONY носять прапор Гонконгу, судом першої інстанції по відношенню до зазначених суден було застосовано закон (стаття 20 КТМ), який у даному випадку не підлягає застосуванню. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Боржник у розумінні норм національного права є Судновласником суден т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN та т/х АTLANТIC HARMONY, тоді, як з урахуванням наведеного у пунктах 24.1 і 24.2 цієї постанови, Боржник є "менеджером судна/комерційним менеджером, менеджером з безпеки" а, отже, "власником/бербоут-фрахтувальником, як "власником", тобто, фрахтувальником відносно т/х PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN та, відповідно, т/х АTLANТIC HARMONY.

25.2. Однак, вказане не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна т/х АTLANТIC HARMONY відповідно до частини четвертої статті 3 Конвенції.

26. З огляду на вказане доводи касаційної скарги, наведені у пункті 9 постанови, визнаються обґрунтованими в частині неправильного застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 3 Конвенції, проте, в частині того, що Боржник є Судновласником т/х ATLANТIC HARMONY, т/x PACIFIC HARMONY, т/х PACIFIC VICTOR, т/х SEREN, доводи касаційної скарги відхиляються з підстав, зазначених у пункті 25.1 постанови. Також, з підстав, зазначених у пункті 25.1 постанови, відхиляються доводи касаційної скарги, наведені у пункті 10 постанови щодо незастосування судом апеляційної інстанції статті 20 КТМ.

27. Доводи касаційної скарги, зазначені у пункті 14 постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, судом надано оцінку та досліджено документи щодо обґрунтованості та підставності виникнення та наявності заборгованості Боржника перед Заявником. Проте, такі документи не повинні бути предметом дослідження суду при розгляді заяви про забезпечення позову, оскільки ці документи підлягають оцінці під час розгляду справи по суті.

28. Щодо посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.02.2022, тоді як предметом апеляційного перегляду була ухвала Господарського суду 11.02.2022 (пункт 11 постанови), колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, мала місце технічна помилка, що не може бути підставою для скасування судового рішення за вказаних обставин. Крім того, у вступній, описовій та резолютивній частинах постанови суду апеляційної інстанції вбачається вірне зазначення дати ухвали суду першої інстанції. Відповідно до статті 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

29. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним господарським судом порушено частини дванадцяту, тринадцяту статті 145 ГПК України, оскільки відсутні підстави для застосуванню цих норм процесуального права за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції від 11.02.2022 (пункт 12 постанови), Верховний Суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, по-перше, пункт дванадцятий статті 145 ГПК України застосовується в разі, якщо на час ухвалення судом рішення у справі по суті спору, забезпечення позову є дійсним та не скасоване, по-друге, щодо пункту тринадцятого статті 154 ГПК України, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю. Тобто, необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи. Постановою суду апеляційної інстанції від 12.07.2022 було скасовано ухвалу суду першої інстанції від 11.02.2022, тоді як самі заходи забезпечення позову судом апеляційної інстанції не скасовувалися.

30. Щодо посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 143 ГПК України, оскільки відсутні підстави скасувати повторно ухвалу від 11.02.2022, яка була скасована судом першої інстанції 16.02.2022 шляхом заміни засобу забезпечення позову з арешту судна на внесення Боржником на виконання вимог частини четвертої статті 143 ГПК України на депозитний рахунок суду грошових коштів (пункт 13 постанови), суд касаційної інстанції зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022, проте суд першої інстанції 16.02.2022 не скасовував ухвалу від 11.02.2022. ГПК України не виключає можливості перегляду ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову в апеляційному порядку, оскільки процесуальне право на апеляційне оскарження такої ухвали передбачено частиною восьмою статті 140 та пунктом 3 частини першої статті 255 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Частиною четвертою статті 311 ГПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом при постановленні оскаржуваної постанови не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вказане судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а касаційна скарга ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) задоволенню.

33. Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, однак, враховуючи наведене вище (пункти 25-25.2 постанови), мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції від 11.02.2022 слід змінити, виклавши її в редакції даної постанови, а в іншій частині ухвалу суду першої інстанції слід залишити в силі.

Щодо судових витрат

34. Оскільки касаційна скарга Заявника підлягає задоволенню, тому відповідно до статей 123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання Заявником касаційної скарги покладаються на Боржника.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ITM GROUP AG LTD (ІТМ ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №916/369/22 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 у справі №916/369/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині зазначену ухвалу залишити в силі.

4. Стягнути з ISTANBUL DENІZCІLІK VE DENІZ TASIMACILIGI AS (ІСТАНБУЛ ДЕНІЗЦІЛІК BE ДЕНІЗ ТАШИМАКІЛІГИ A.C.) (реєстраційний номер: 784468-0, адреса - Меркез, Бююкдере Цд. №: 23 поверх, 5, 34381 Шишли/Стамбул) на користь ITM GROUP AG LTD (ITM ГРУП ЕЙ ДЖ ЛТД) (реєстраційний номер компанії: 11545316, адреса - 1-й поверх 14, Боулінг Грін Лейн, Лондон, Великобританія, EC1R OBD) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

Суддя І. Берднік

Суддя В. Зуєв