Рішення

від 06.07.2022 по справі 904/9003/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2022м. ДніпроСправа № 904/9003/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелені системи", м. Дніпро

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 12 520 652 грн. 31 коп. за договором про закупівлю товару від 29.12.2020 № 928/13/465В

Представники:

від позивача: Казанцев С.В., ордер АЕ № 1139686 від 21.06.2022, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелені системи" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 16.11.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 12 520 652 грн. 31 коп., з яких:

- 10 611 587 грн. 53 коп. - основний борг, 184 864 грн. 41 коп. - інфляційні втрати, 93 255 грн. 93 коп. - 3% річних;

- 1 581 250 грн. 00 коп. - заборгованість з повернення забезпечення виконання договору, 31 759 грн. 17 коп. - інфляційні втрати, 17 935 грн. 27 коп., відповідно до умов договору про закупівлю товару від 29.12.2020 № 928/13/465В.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 187 809 грн. 78 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких, відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, складає 437 061 грн. 13 коп., просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару та в частині повернення на вимогу позивача забезпечення виконання договору.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 16.12.2021.

13.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.12.2021 № 18/7972, відповідно до якого відповідач вказує на занадто завищену вартість послуг адвоката. Зазначає, що позовна заява не є складною, не вимагала значних витрат часу на її складення. Документи, які надав позивач на підтвердження наданих послуг адвокатом, свідчать про те, що сума, яку просить стягнути адвокат за надані послуги, є явно завищеною та не відповідає критеріям розумності, оскільки справа не є складною.

Крім того, відповідач просить відмовити в частині позовних вимог про стягнення 3% річних, оскільки сторони в п.7.4. договору встановили інший розмір відсотків. а саме 0 (нуль) відсотків. Стосовно стягнення з відповідача заборгованості з повернення забезпечення виконання договору та стягнення інфляційних втрат за неповернення платежу, відповідач зазначає наступне: за умовами договору покупець повертає забезпечення виконання договору відповідно до п.п. 8.3.1 п.8.3. умов договору після виконання постачальником договору про закупівлю, тобто після закінчення строку його дії та у разі належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань. Проте, конкретного строку повернення не визначено умовами договору. Тобто, відповідач вважає, що відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 20.01.2021.

28.12.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив від 28.12.2021 № б/н, в якій просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Позивач вважає, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвокатського бюро.

Також, позивач вказує, що встановлення у договорі про закупівлю товару нульової ставки відсотків річних від суми прострочення не відповідає основному завданню ст. 625 ЦК України, а саме: компенсувати завдані боржником збитки та захистити майнові права та інтереси кредитора. Щодо строку виконання зобов`язань щодо повернення суми забезпечення виконання договору, то позивач вважає, що має усі правові підстави для звернення до суду з даною вимогою.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 08.02.2022.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2022 судове засідання за клопотанням відповідача відкладено на 03.03.2022.

У призначений судом час 03.03.2022 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2022 доведено до відома сторін, що про дату та час розгляду справи буде повідомлено додатковою ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2022 судове засідання по справі призначене на 21.06.2022.

20.06.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких він повторно виклав заперечення проти позову, а також заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2022 розгляд справи по суті відкладений на 07.07.2022.

Відповідач явку повноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд зазначає, що через відсутність належного фінансування, відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області не здійснюється. За вказаних обставин, відповідач повідомлявся про час та дату проведення судового засідання шляхом направлення на його електронну адресу vostgok@email.dp.ua ухвали суду від 21.06.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 23.06.2022 (т.2, а.с. 125).

За вказаних обставин, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який не скористався правом на участь у призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі, витрати позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі покласти на відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелені системи" (постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 928/13/465В (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений у пункті 1.2 договору, а покупець - прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити основні неорганічні хімічні речовини, код 2431 (сірка технічна) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

У п. 3.1 договору сторони визначили суму (ціну) договору, яка відповідно до специфікації № 1 становить 26 354 125,00 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 5 270 825,00 грн. Загальна сума становить 31 624 950,00 грн.

Товар, який поставляються відповідно до цього договору, сплачуються покупцем за погодженими цінами в національній валюті України (пункт 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 180-ти календарних днів.

За умовами п. 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями в період січень - березень 2021 року. Термін поставки кожної партії товару протягом 14-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта тощо) з наступним направленням оригіналів документі на адресу, вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (станція Жовті Води-2, Придніпровська залізниця, код 457002, вантажоодержувач - ДП «СхідГЗК», код 8103, п/і 52210, вул. Горького, 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська область).

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 7.4 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України сторони в цьому договорі встановили інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що постачальник не пізніше дати укладання договору вносить забезпечення виконання такого договору у вигляді завдатку у розмірі 5%вартості договору за визначеними у цьому пункті реквізитами.

За умовами п. 8.3. договору покупець повертає забезпечення виконання договору, зокрема, після виконання постачальником договору про закупівлю (договір вважається виконаним у повному обсязі після закінчення строку його дії та у разі належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань).

Згідно з п. 12.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою від 31.03.2021 № 1 до договору сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2021, виклавши п. 12.1. договору у відповідній редакції.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору на суму 31 624 950,21 грн. з ПДВ, в якій сторони визначили товар, що підлягає поставці, його ціну та кількість (т. 1, а.с. 33).

14.05.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, в якій зменшили обсяги закупівель (кількість товару, що поставляється), уклали нову Специфікацію № 2, визнали такою, що втратила чинність Специфікацію № 1, внесли відповідні зміни до п.п. 1.2, 3.1, 6.1.3, 14.1.1. договору. Сторони погодили, що ціна договору, відповідно до специфікації № 2 становить 8 842 989,60 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 1 768 597,92 грн. Загальна сума становить 10 611 587,52 грн (т.1, а.с. 35-36).

На виконання умов договору та Специфікації № 2, позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 10 611 587 грн. 53 коп., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками наступними видатковими накладними:

- № ВН-210104-4 від 04.01.2021 на суму 3 054 008,77 грн.;

- № ВН-210105-4 від 05.01.2021 на суму 1 206 175,60 грн.;

- № ВН-210116-4 від 16.01.2021 на суму 665 869,64 грн.;

- № ВН-210118-4 від 18.01.2021 на суму 1 858 155,56 грн.;

- № ВН-210215-4 від 15.02.2021 на суму 345 597,46 грн.;

- № ВН-210216-4 від 16.02.2021 на суму 866 017,63 грн.;

- № ВН-210225-4 від 25.02.2021 на суму 170 142,23 грн.;

- № ВН-210322-4 від 22.03.2021 на суму 700 429,39 грн.;

- № ВН-210327-4 від 27.03.2021 на суму 698 405,40 грн.;

- № ВН-210330-4 від 30.03.2021 на суму 524 341,67 грн.;

- № ВН-210408-4 від 08.04.2021 на суму 522 444,18 грн. (т.1, а.с. 38, 49, 57, 65, 74, 81, 89, 96, 103).

Крім того, до кожної поставки сторонами складені, підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі сірки технічної газової гранульованої (т. 1, а.с. 39, 50, 58, 66, 75, 82, 90, 97, 104).

Господарський суд зазначає, що вказані вище накладні та акти підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач вказує, що відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 10 611587 грн. 53 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 93 255 грн 93 коп. за період з 06.07.2021 по 16.11.2021 та інфляційні втрати у розмірі 184 864 грн. 41 коп. за період з липня по жовтень 2021.

Крім того, позивач стверджує, що на виконання умов п. 8.1. договору перерахував на рахунок відповідача забезпечення виконання договору у вигляді завдатку у розмірі 1 581 250 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 2.12.2020 № 227 (т. 2, а.с. 16).

Оскільки зобов`язання за договором постачальником виконані у повному обсязі, 24.06.2021 ТОВ «Зелені системи» направило на електронну адресу відповідача лист від 24.06.2021 № 2406-1 з вимогою повернути забезпечення виконання договору в сумі 1 581 250 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 17, 18).

Позивач стверджує, що відповідно до положень ст.. 530 ЦК України строк виконання вказаної вимоги сплив 02.07.2021, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку із чим на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми забезпечення договору та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 17 935 грн 27 коп. за період з 02.07.2021 по 16.11.2021 та інфляційні втрати у розмірі 31 759 грн. 17 коп. за період з липня по жовтень 2021.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про закупівлю товарів, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, періоди прострочення виконання зобов`язань, наявність підстав для повернення забезпечення договору у вигляді завдатку та нарахування 3% річних, інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю товарів, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порушення умов договору своєчасно не сплачена вартість товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними.

Отже, судом встановлено, що факт належного виконання умов договору позивачем в частині поставки товару за специфікацією № 2 та наявними в матеріалах справи видатковими накладними не заперечується відповідачем, підтверджується належними доказами, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною № ВН-210104-4 від 04.01.2021 - 02.07.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210105-4 від 05.01.2021 - 05.07.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210116-4 від 16.01.2021 - 14.07.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210118-4 від 18.01.2021 - 16.07.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210215-4 від 15.02.2021 - 13.08.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210216-4 від 16.02.2021 - 16.08.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210225-4 від 25.02.2021 - 25.08.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210322-4 від 22.03.2021 - 17.09.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210327-4 від 27.03.2021 - 22.09.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210330-4 від 30.03.2021 - 27.09.2021;

- за видатковою накладною № ВН-210408-4 від 08.04.2021 - 04.10.2021.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10 611 587 грн. 53 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 7.4 договору сторони узгодили, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторонами встановлюється інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3 %. Тобто 3 % - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення спірного договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Отже, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони визначили інший розмір процентів - 0, що узгоджується зі свободою договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 93 255 грн. 93 коп., нарахованих за порушення останнім строків оплати вартості поставленого товару, не може бути задоволена.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/4519/18 та від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідач інфляційних втрат в сумі 184 864 грн. 41 коп. господарський суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що загальна сума втрат від інфляції становить 184 158 грн 63 коп., оскільки позивачем у розрахунку за зобов`язаннями на суму 345 597 грн 46 коп. (видаткова накладна № ВН-210215-4 від 15.02.2021) не враховано, що у серпні 2021 мала місце дефляція. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати, нараховані за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, у розмірі 184 158 грн 63 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення забезпечення виконання договору в сумі 1 581 250 грн 00 коп. та нарахованих позивачем інфляційних, 3% річних за порушення відповідачем зобов`язання з повернення завдатку, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

За змістом статей 524, 533-535 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14).

Так, умовами п. 8.1. договору передбачений обов`язок постачальника внести забезпечення виконання договору у вигляді завдатку у розмірі 5%вартості договору, якому кореспондує обов`язок покупця повернути забезпечення виконання договору, за умови настання певних обставин, зокрема, виконання постачальником договору про закупівлю. У пп. 8.3.1 договору сторони погодили, що договір вважається виконаним у повному обсязі після закінчення строку його дії та у разі належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань.

Господарський суд зазначає, що за встановлених вище обставин, належне виконання постачальником умов договору підтверджене належними доказами.

За умовами п. 12.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.03.2021, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Отже, строк повернення покупцем забезпечення виконання договору у сплаченій постачальником сумі 1 581 250 грн 00 коп. є таким, що настав 30.06.2021, проте, вказані кошти відповідачем позивачу не повернуті, в тому числі на вимогу останнього.

За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 581 250 грн 00 коп. визначається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення відповідачем зобов`язання з повернення суми забезпечення договору, судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

При цьому, заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування 3% річних в сумі 17 935 грн 27 коп. за порушення останнім зобов`язання з повернення суми забезпечення договору, судом відхиляються, оскільки умовами п. 7.4. передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати за поставлений товар.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 611 584 грн 53 коп. основного боргу, 184 158 грн 63 коп. інфляційних втрат, 1 581 250 грн 00 коп. забезпечення виконання договору, 17 935 грн 27 коп. 3% річних та 31 759 грн 17 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, господарський суд виходить з такого.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК).

Так, 01.11.2021 між Адвокатським бюро Станіслава Казанцева "Джастіс" (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелені системи" (клієнт) укладено договір на надання правової допомоги № 320, відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські послуги, що полягають у здійсненні представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта.

Договір укладено на строк до 31.12.2021.

На виконання п.1.1. договору сторони підписали Специфікацію № 2 (т. 2, а.с.21), якою погодили наступний перелік юридичних послуг, їх вартість та порядок розрахунків:

- Адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, що направлені на стягнення з боржника заборгованості за договором про закупівлю товару № 928/13/465В від 29.12.2020, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги;

- вартість послуг складається з фіксованого платежу в розмірі 437 061,13 грн, який перераховується на рахунок Адвокатського бюро протягом 60 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили;

- вартість послуг зазначена у п. 2 Специфікації розраховується наступним чином:

вивчення документації: 5 годин - 40000,00грн;

вивчення судової практики з питань Клієнта: 5 годин - 40000,00грн;

узгодження правової позиції: 3 години - 24000,00грн.,

складання позовної заяви: 7 годин - 56000,00грн,

підготовка додатків до позовної заяви: 2 години-16000,00грн,

розрахунок штрафних санкцій: 5 годин - 40000,00грн,

складання відповіді на відзив: 6 годин - 48000,00грн,

складання клопотань, заяв: 5 годин - 40000,00грн,

отримання копії судового рішення: 1 година - 8000,00грн,

участь у судових засіданнях: 10 годин - 100000,00грн,

супроводжуючі дії (формування та направлення поштової кореспонденції, перевірка судових реєстрів, телефонні дзвінки тощо: 2 години - 16000,00грн,

транспортні витрати: 1 година - 9061,13грн.

У свою чергу Адвокатське бюро уклало з адвокатом Вороніним Владиславом Валерійовичем договір № 199 від 28.12.2020, у відповідності до вимог якого (п.1.1.) Адвокатське бюро доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання за завданням Адвокатського бюро надати такі послуги:

- виступати в якості представника (захисника) клієнтів Адвокатського бюро перед податковими органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, тощо,

- виступати в якості представника (захисника) клієнтів Адвокатського бюро у судах з усім обсягом прав, наданих учасником судового процесу, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу тощо.

Згідно Специфікації № 3 від 11.11.2021 до договору № 199 від 28.12.2020 сторони погодили наступний перелік послуг: Адвокатське бюро доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання в якості надання правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси ТОВ "Зелені системи" у справі щодо стягнення з боржника заборгованості за договором про закупівлю товару № 928/13/465В від 29.12.2020.

Статус адвоката підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП 4949 від 25.09.2020 (а.с.19).

Відповідач заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, вважає заявлену до стягнення суму 437 061,13грн завищеною та не підтвердженою доказами. Вказує, що позивачем не надано детального обґрунтованого опису робіт (наданих послуг), квитанції про сплату таких витрат.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем правової (правничої) допомоги обсягом та вартістю, які визначені договором про надання правової допомоги № 199 від 28.12.2020.

Здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якими гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Здійснивши аналіз послуг, які має надати адвокат на виконання доручення клієнта, суд дійшов висновку, що кількість годин, яку адвокат зазначив як необхідну для виконання завдання клієнта є вочевидь завищеною, відповідно й завищеною є вартість послуг на професійну правничу допомогу.

Так, правовідносини, що склалися у даній справі, виникли з договору поставки. Судова практика по цій категорії спорів є сталою та не потребує такої кількості часу для її вивчення та аналізу, як зазначає позивач (5 годин вартістю 40000,00грн.). Вивчення документації, узгодження правової позиції, розрахунок штрафних санкцій охоплюється такою послугою, як складання позовної заяви. Стосовно підготовки додатків до позовної заяви слід зазначити, що додатки до позову підготовлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелені системи" (копії долучені до матеріалів справи засвідчені директором товариства). Складання відповіді на відзив (6 годин на суму 48000,00грн) не стосується предмета спору, а стосується заперечень відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу. Включення послуги складання клопотань, заяв (5 годин), вартістю 40 000 грн. 00 коп. є безпідставним, оскільки під час розгляду справи позивачем не подавались будь-які заяви або клопотання. Також є необґрунтованим розмір витрат за участь у судових засіданнях (10 годин), вартістю 100 000,00грн, оскільки під час розгляду справи відбулось п`ять судових засідання, які тривали: 16.12.2021 - з 12:41 до 12:46, 20.01.2022 - з 12:07 до 12:15, 08.02.2022 - з 15:48 до 16:00, 21.06.2022 - з 15:01 до 15:05, 07.07.2022 - з 14:46 до 15:01.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та її вартість, суд доходить висновку про їх необґрунтованість.

Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі 437 061,13грн не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Суд, з урахуванням критеріїв, визначених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, вважає реальними та розумними витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у сумі 20 000,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелені системи" (49089, м. Дніпро, вул.. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 39986118) 10 611 587 грн. 53 коп. (десять мільйонів шістсот одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн. 53 коп.) основного боргу, 1 581 250 грн. 00 коп. (один мільйон п`ятсот вісімдесят одну тисячу двісті п`ятдесят грн. 00 коп.) заборгованість з повернення суми забезпечення виконання договору, 17 935 грн. 27 коп. (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять грн. 27 коп.) 3% річних, 215 917 грн. 80 коп. (двісті п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять грн. 80 коп.) інфляційних втрат, 186 400 грн. 00 коп. (сто вісімдесят шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору, 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч грн.. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.07.2022

Суддя І.А. Рудь