Ухвала

від 18.07.2022 по справі 10/б-5022/1396/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 10/Б-5022/1396/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022

у справі

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області,

до боржника Відкритого акціонерного товариства «Вишнівецька Агропромтехніка»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі №10/Б-5022/1396/2012 відносно Відкритого акціонерного товариства «Вишнівецька Агропромтехніка», серед іншого, стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь арбітражного керуючого Брикси Андрія Олеговича основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі №10/Б-5022/1396/2012 в розмірі 32 768,45 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 залишено без змін ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 у справі №10/Б-5022/1396/2012.

До Верховного Суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 в частині стягнення з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь арбітражного керуючого Брикси Андрія Олеговича основної грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі №10/Б-5022/1396/2012 в розмірі 32 768,45 грн. та скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-5022/1396/2012 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2022.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Частиною 3 статті 9 КУзПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині стягнення з кредитора основної грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута.

Виходячи з норм частини 3 статті 9 КУзПБ, оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів, в частині стягнення з кредитора основної грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута, не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка подана на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021, в частині стягнення з кредитора основної грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута, та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 по справі № 10/Б-5022/1396/2012 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 10/Б-5022/1396/2012 за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка подана на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021, в частині стягнення з кредитора основної грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута, та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у даній справі.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко