Ухвала

від 19.07.2022 по справі 276/805/22

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №276/805/22

Провадження № 1-кп/293/218/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирськоїобласті у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.05.2021 за № 4202106210000007 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого директором ВП ТОВ «Синій камінь-1», одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.240та ч.2ст.364-1КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за № 4202106210000007, внесене в ЄРДР 05.05.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.240 та ч.2 ст.364-1 КК України.

19.07.2022 в судовому засіданні прокурор підтримав подане через канцелярію суду письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з огляду на те, що зазначений строк обраного раніше слідчим суддею даного виду запобіжного заходу закінчується 01.08.2022. Стверджує, що наявні обґрунтовані достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання також зазначено, що ВП ТОВ «Синій камінь-1» являється надрокористувачем на підставі виданого 04.10.2006 спеціального дозволу № 4043 на видобування габро з терміном дії на 20 років, на території Житомирської області, Житомирського району, за 0,8 км. на південний схід від с. Рудня Шляхова, Хорошівської ОТГ, на родовищі «Синій камінь-1».

Так, згідно п. 5.3 Статуту виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Синій камінь-1» код ЄДРПОУ 33093720, затвердженого рішенням учасників від 05.10.2018 (далі - Статут), предмет діяльності товариства складають різноманітні види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Згідно п. 3.1 Статуту у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор. Згідно п. 3.2 Статуту - Директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників Товариства.

Згідно п. 3.5.16 Статуту Директор здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи Товариства згідно з чинним законодавством та внутрішніми документами Товариства.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є єдиним засновником (100 %), бенефіціаром та єдиним учасником ВП ТОВ «Синій камінь-1».

Пунктом 4 рішення єдиного учасника ВП ТОВ «Синій камінь-1» від 05.10.2018 (без номера) ОСОБА_5 з 06.10.2018 призначений на посаду директора товариства, яку обіймає по даний час.

В силу займаної посади та покладених на нього повноважень ОСОБА_5 наділений організаційно-розпорядчими функціями, тобто являється службовою особою.

ВП ТОВ «Синій камінь-1» для видобутку надр орендує земельну ділянку на території Володарсько-Волинської (у подальшому Хорошівської) селищної ради площею 6,1646 га, кадастровий номер земельної ділянки 1821155100:05:001:0020, на якій розміщене родовище габро «Синій камінь-1» площею 3,72 га, на яку виданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 4043 від 04.10.2006.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час в період з жовтня 2018 року в ОСОБА_5 виник злочинний умисел на здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, з використанням свого службового становища як директора ВП ТОВ «Синій камінь-1», а саме проведення такого видобутку поза межами земельної ділянки, визначеним у спеціальному дозволі на користування надрами № 4043 від 04.10.2006 площею 3,72 га.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , будучи директором ВП ТОВ «Синій камінь-1», у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021, із залученням наявної у його власності спеціальної техніки, промисловим способом, за межами ділянки надр, встановленої спеціальним дозволом на користування надр № 4043 від 04.10.2006, на окремих ділянках площею 860,73 м2 (кар`єр № 1) та 2331,44 м2 (кар`єр № 2) самовільно та незаконно організував видобування корисної копалини загальнодержавного значення - габро, внаслідок чого за вказаний період видобуто корисну копалину габро з кар`єру № 1 - 3020,08 м3, з кар`єру № 2 - 6370,75 м3, всього загальним об`ємом 9390,83 м3.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 02.05.2022 № 1911/2125 розмір збитків заподіяних державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення габро об`ємом 9390,83 м3 на земельній ділянці родовища «Синій камінь-1» поза межами дії спеціального дозволу №4043 від 04.10.2006 на користування надрами, становить 39 779 555,88 грн., що спричинило інші тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_5 в силу займаної посади директора ВП ТОВ «Синій камінь-1», а також в силу його статусу єдиного учасника указаного товариства, є службовою особою юридичної особи приватного права, яка має визначені законом і статутом повноваження для управління діяльністю ВП ТОВ «Синій камінь-1».

Реалізуючи свої повноваження директора ВП ТОВ «Синій камінь-1» ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021 організував незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значеннягабро, шляхом надання усних вказівок підпорядкованим працівникам приступити до видобутку указаної корисної копалини за межами, визначеними спеціальним дозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006.

Внаслідок використання ОСОБА_5 своїх службових повноважень ТОВ «Синій камінь-1» отримало прибуток, який став неправомірною вигодою для нього, оскільки останній згідно відомостей ЄДРПОУ є єдиним бенефіціаром вказаного товариства.

Видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - габро, за межами визначеними спеціальним дозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006 спричинив тяжкі наслідки державним інтересам, оскільки як передбаченост. 19 Кодексу України про надра(даліКодексу) - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Самовільним видобутком габро в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021, за межами ділянки, визначеної спецдозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006, ВП ТОВ «Синій камінь-1» порушено вимоги ст. 17, 18, 24 Кодексу, чим завдано тяжких наслідків державним інтересам у вигляді невиконання приписів законодавства та прямих збитків на суму 39 779 555,88 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисних діях, які виразились у організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значеннягабро, службовою особою з використанням службового становища, що спричинило інші тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 240 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в умисних діях, які виразились у зловживанні своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, тобто в умисному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ВП ТОВ «Синій камінь-1») своїх службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України.

Захисник ОСОБА_4 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні, так як відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника, пояснення обвинуваченого, суддя дійшов до наступного висновку.

Частиною першоюстатті 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

При вирішення питання про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, суддя зазначає наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини Бессієв проти Молдови вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, передбачені п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України.

Існування ризику можливості обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та які відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. Зазначена обставина сама по собі, а також з урахуванням достатності фінансових ресурсів у обвинуваченого, який є директором і власником підприємства, може бути мотивом та підставою для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя, суд враховує встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того, суддя також приймає до уваги, що з урахуванням характеру інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених з використанням службового становища, основними свідками можливих незаконних дій обвинуваченого є саме працівники ВП ТОВ «Синій камінь-1», а тому існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, з якими він особисто знайомий, шляхом тиску морального чи фізичного, а також шляхом умовлянь для зміни останніми показів, які є джерелом доказу в кримінальному провадженні.

Отже, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, які з моменту обрання слідчим суддею запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не змінилися, разом з тим враховуючи вагомість доказів, дані про особу обвинуваченого, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, суддя дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання прокурора.

Разом з тим, стороною захисту не надано доказів відсутності існування вищезаначених ризиків.

Відповідно до приписівст.179 КПК Україниособисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.

Зокрема, ч. 5 ст. ст.194КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З цією метою суддя також вважає доцільним покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 2-4 ч.5ст.194КПК України.

На думку суду, виконання обвинуваченим зазначених обов`язків забезпечить дієвість самого запобіжного заходу та сприятиме запобіганню ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі вище викладеного, суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора саме в тій частині, що стосується виконання обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, з огляду на те, що кримінальне провадження перебуває саме в суді на стадії судового розгляду, та зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання обвинуваченого є м. Чернівці, що значно обмежить його пересування, в тому числі і для з`явлення до суду необхідний буде дозвіл прокурора чи суду, а тому вважає за доцільне покласти обов`язки на обвинуваченого, крім іншого, не відлучатись без дозволу прокурора або суду із населеного пункту не тільки там, де він зареєстрований, але й проживає чи перебуває.

Керуючись ст.ст.176 - 178,182,183,194,196,197,309 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №42021062190000007 від 05.05.2021 відносноОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці до 19.09.2022 включно.

Строк особистого зобов`язання та застосування обов`язків обчислювати з 19 липня 2022 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати на першу вимогу до органу досудового розслідування та суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання направити для здійснення контролю до Відділення поліції №4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області.

Роз`яснити Обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.2ст.179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 30 хв. 19.07. 2022 року.

Суддя ОСОБА_6