Ухвала

від 19.07.2022 по справі 420/3378/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3378/20Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Югмонтаж» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов ТОВ «СК Югмонтаж» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано вимогу ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 30.01.2020р. №Ю-0004183307 та рішення від 30.01.2020р. № 0004193307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СК Югмонтаж» судовий збір у розмірі 2102 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 12.05.2022р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.

При цьому, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану ухвалу в електронному вигляді було одержано податковим органом 17.05.2022р., що підтверджується матеріалами даної справи.

27.05.2022р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, пов`язано із введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022р. дане клопотання апелянта задоволено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з моменту отримання ухвали.

14.06.2022р. апелянтом повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на більш тривалий термін у зв`язку із відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022р. клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

18.07.2022р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022р.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки відповідачем пропущений встановлений строк звернення до суду зі апеляційною скаргою.

У відповідності до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо ж в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено та фактично отримано ним 11.04.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 11.05.2022р.

Натомість, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 18.07.2022р., тобто зі значним (більше ніж 2 місяці) пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Варто зауважити про те, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що дійсно перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Такий підхід до правосвідомості осіб, які є сторонами у справі, окреслений у ч.2 ст.44 КАС України, згідно з якою учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.5 ст.44 КАС України).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

Як уже зазналося вище, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Також, варто зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт, посилаючи лише на Укази Президента України про введення та продовження дії воєнного стану в Україні, просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення відповідних процесуальних строків. Так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022. Як зазначає апелянт, лист Торгово-промислової палати України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними.

Разом із тим, слід звернути увагу на те, що, поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

Однак, відповідачем взагалі не було обґрунтовано та документально підтверджено, яким саме чином запровадження воєнного стану 24.02.2022р. вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір у розмірі 3153 грн. за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження. Наведені ж апелянтом твердження за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду 1-ї інстанції.

Доводи апелянта із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 відносно засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) є необґрунтованими, адже вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, апеляційна скарга податкового органу підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.