Ухвала

від 21.10.2022 по справі 420/3378/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 420/3378/20

адміністративне провадження № К/990/27559/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі №420/3378/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Югмонтаж» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Югмонтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0004183307 від 30.01.2020, якою донараховано та зобов`язано позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 81512,70грн та рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004193307 від 30.01.2020 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску, яким визначено та зобов`язано позивача сплатити штрафні санкції в сумі 40756,35грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 позовні вимоги задоволено.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.09.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №420/3378/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 06.10.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11.04.2022 (прийнятим в порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідач 12.05.2022 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.20222 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 продовжувався.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.07.2022 клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги залишив без задоволення, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги, відповідно до ухвали від 17.05.2022, без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 18.07.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №420/3378/20 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено недостатністю на рахунках апелянта необхідної для проведення сплати судового збору суми грошових коштів, ухвалою суду від 04.07.2022 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Також в обґрунтування доводів клопотання апелянт зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення відповідних процесуальних строків. Так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год.30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022. Вказаний докмент підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними. Апелянт зауважив й про те, що останній у найкоротші строки, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався правом на повторне подання апеляційної скарги, додавши до неї докази сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу апелянта, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відсутність коштів на казначейських рахунках, як зазначив суд, не свідчать про наявність істотних підстав, що дійсно перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Такий підхід до правосвідомості осіб, які є сторонами у справі, окреслений у частині другій статті 44 КАС України, згідно з якою учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частина п`ята статті 44 КАС України).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі органів державної влади.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, як зазначив суд, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

До того ж, як встановив суд, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 18.07.2022, тобто зі значним (більше ніж два місяці) пропуском визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Суд зауважив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Суд звернув увагу апелянта на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

У той же час, обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідачем взагалі не обґрунтовано та документально не підтверджено, яким саме чином запровадження 24.02.2022 воєнного стану в Україні вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір у розмірі 3153,00грн за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження. Наведені ж апелянтом твердження, як зазначив суд, за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 відносно засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), суд визнав необґрунтованими, адже, як на його переконання, вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. На переконання суду апеляційної інстанції, наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження твердження, за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №420/3378/20.

Тобто, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.09.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.07.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П`ятий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало.

Апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Суд повторно наголосив, що апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини ж пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У той же час, в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Разом з тим, апелянтом взагалі не обґрунтовано, яким чином запровадження 24.02.2022 воєнного стану вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням вищевказаного, як на думку суду, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого відповідача та мала суб`єктивний характер).

Та обставина, що відповідач звернувся із первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, на думку суду, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

На користь зазначених вище висновків апеляційного суду свідчить також факт «вибіркової» сплати відповідачем суми судового збору за подання апеляційних скарг (в період дії воєнного стану) у справах №420/25028/21, №420/27457/21, №420/19733/21, №420/25940/21, №420/17033/21, №420/25560/21, №420/26361/21, №420/26998/21, №420/24286/21, №420/24025/21 (у розмірі - 3405,00грн), у справі №420/14942/21 (у розмірі - 3722,00грн), та, серед інших, у справах №420/22107/21, №420/23646/21, №420/21909/21 (у розмірі - 13620,00грн), що, як встановив суд, підтверджується відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Більше того, як наголосив суд, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які необґрунтовані зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Відповідачем, у свою чергу, не надано належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли йому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, а судом апеляційної інстанції надано йому достатній строк для усунення недоліків скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, зокрема в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.

Таким чином, за результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №420/3378/20.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення, а також доводи відповідача відносно того, що копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 отримано ним 12.04.2022 (згідно штампу на супровідному листі за вх. №11470/5) не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Поряд з цим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі №420/3378/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Югмонтаж» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник