Ухвала

від 05.09.2022 по справі 420/3378/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3378/20Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Югмонтаж» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов ТОВ «СК Югмонтаж» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано вимогу ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 30.01.2020р. №Ю-0004183307 та рішення від 30.01.2020р. № 0004193307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СК Югмонтаж» судовий збір у розмірі 2102 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 12.05.2022р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану ухвалу в електронному вигляді було одержано податковим органом 17.05.2022р., що підтверджується матеріалами даної справи.

27.05.2022р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, пов`язано із введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022р. дане клопотання апелянта задоволено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з моменту отримання ухвали.

14.06.2022р. апелянтом повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на більш тривалий термін у зв`язку із відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022р. клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

18.07.2022р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2022р.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022р. дана апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Одночасно, було апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Копію вказаної ухвали направлено на адресу відповідача та отримано останнім 24.07.2022р.

04.08.2022р. до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зауважив про те, що останній у найкоротші строки, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався правом на повторне подання апеляційної скарги, додавши до неї докази сплати судового збору. При цьому, апелянт, посилаючи на Укази Президента України про введення та продовження дії воєнного стану в Україні, зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення відповідних процесуальних строків. Так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р №2024/02.0-7.1 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022р. за №64/2022.

Як зазначає відповідач, лист Торгово-промислової палати України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.295 КАС України регламентовано те, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо ж в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.

Недотримання ж встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено та фактично отримано ним 11.04.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 11.05.2022р.

Натомість, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 18.07.2022р., тобто зі значним (більше ніж 2 місяці) пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Так, ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Таким процесуальним обов`язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги (у тому числі сплати судового збору).

Отже, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Варто зауважити про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини ж пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У той же час, в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Разом із тим, апелянтом взагалі не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану 24.02.2022р. вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням вищевказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого відповідача (мала суб`єктивний характер), а тому й підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, у даному випадку, колегія суддів не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Та обставина, що відповідач звернувся із первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

На користь зазначених вище висновків апеляційного суду свідчить також факт «вибіркової» сплати ГУ ДПС в Одеській області суми судового збору за подання апеляційних скарг (в період дії воєнного стану) у справах №420/25028/21, №420/27457/21, №420/19733/21, №420/25940/21, №420/17033/21, №420/25560/21, №420/26361/21, №420/26998/21, №420/24286/21, №420/24025/21 (у розмірі - 3405 грн.), у справі №420/14942/21 (у розмірі - 3722 грн.), та, серед інших, у справах №420/22107/21, №420/23646/21, №420/21909/21 (у розмірі - 13620 грн.), що підтверджується відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»

Більше того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які необґрунтовані зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли йому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, а судом апеляційної інстанції надано йому достатній строк для усунення недоліків скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Однак, скаржником у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021р. визнано неповажними) не наведено та відповідних доказів не надано.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у т.ч. і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.