Постанова

від 18.07.2022 по справі 320/6482/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6482/21 Суддя першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Пилипенко О.Є.,

суддів: - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі: - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника відповідача: - Овчаренка Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в особі Державного агентства водних ресурсів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроукр» про анулювання дозволу на спеціальне водокористування,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2021 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури в особі Державного агентства водних ресурсів України звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроукр» про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, в якому просив:

- анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 25.07.2017 року № 5/КВ/49д-17, виданий ТОВ «АгроУкр» Державним агентством водних ресурсів України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням Заступником керівника Київської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

21 червня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 22175 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що ні в письмових поясненнях, ні в апеляційній скарзі Прокуратурою, висловлюючи свою незгоду з висновками акта Державної екологічної інспекції Столичного округу № 02-996 від 12.08.2021 року в частині виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» пунктів припису від 05.03.2021 року, прокурором не доведено, що службовцями Державної екологічної інспекції України було допущено злочинну недбалість та, як наслідок, наявністю відповідних адміністративних чи кримінальних проваджень з відповідним складом правопорушень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 та 4 ст. 52 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справа № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, в межах спірних правовідносин, колегією суддів було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» (ідентифікаційний код: 36826630, місцезнаходження: 09640, Київська обл., Рокитнянський р-н, село Бакумівка, вулиця Перемоги, будинок 49А) з 25.01.2010 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с.56).

Основний вид діяльності за КВЕД: Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13).

25.07.2017 року Державним агентством водних ресурсів України Товариству з обмеженою відповідальністю АгроУкр видано дозвіл на спеціальне водокористування № 5/КВ/49д-17 терміном дії до 25.07.2023 року.

На підставі зазначеного вище дозволу Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» здійснюється забір води з метою зрошування овочевих культур, фактичне місце здійснення діяльності: ставок (площа 89,9 га), с. Стави Кагарлицького району Київської області, р. Гороховатка, притока р. Рось.

Дозволом на спеціальне водокористування від 25.07.2017 року № 5/КВ/49д-17 визначено умови здійснення спеціального водокористування, а саме:

- передача води іншим водокористувачам та забір води більше встановленого ліміту заборонено;

- скид забруднених стічних вод у водні об`єкти та на рельєф місцевості заборонений;

- згідно з Порядком ведення державного обліку водокористування, затвердженим наказом Мінприроди від 16.03.2015 р. №78, щорічно, не пізніше ніж 1 лютого року, наступного за звітним періодом, надавати звіт про використання води за формою 2ТП-водгосп річна до Дніпровського басейнового управління водних ресурсів;

- дотримуватись вимог водного законодавства, зокрема, статті 44 Водного кодексу України щодо обов`язків водокористувачів;

- при заборі води для зрошення не допускати зниження рівня води у ставку більш ніж на 1,15 м від нормального підпірного рівня.

У період з 22.02.2021 року по 26.02.2021 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено позапланову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю АгроУкр вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якої складено акт № 02-579 від 26.02.2021 року (том 1 а.с. 68-89).

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю АгроУкр :

- пункту 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України - ТОВ «АгроУкр» у період з 02.01.2017 року по 24.07.2017 року здійснювало забір поверхневих вод зі ставка в с. Стави Кагарлицького району Київської області, р. Гороховатка, притока р. Рось без дозволу на спеціальне водокористування;

- пункту 6 частини першої статті 44 Водного кодексу України - водолазне обстеження рибозахисних пристроїв не проводиться;

- частини другої статті 25 Водного Кодексу України, абзацу другого пункту 1.3 розділу I Порядку, затвердженого наказом №78 - звіт про водокористування за формою №2 ТП - водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78 не подано;

- пункту 6 частини третьої статті 110 Водного кодексу України - умови дозволу та правила спеціального водокористування не дотримується;

- статті 125, 126 Земельного кодексу України, частина друга статті 3 Закону України № 1952 - речові права на земельну ділянку під насосною станцією (кадастровий номер: 3222287201:01:354:0035) ТОВ «АгроУкр» не отримані;

- частини першої статті 11 Закону України №877 - інформація щодо повірки водолічильника, який встановлений на насосному обладнанні не представлена.

На підставі вказаних висновків, Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» внесено припис від 05.03.2021 року, яким зобов`язано усунути виявлені порушення у встановлений у ньому строк.

12.03.2021 року Київська обласна прокуратура звернулась з листом до Державної екологічної інспекції стосовно результатів здійснення заходів державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» .

Листом від 19.03.2021 року №3/1/07-33/924 Державна екологічна інспекція повідомила Київську обласну прокуратуру про результати проведеного заходу державного нагляду (контролю) (том 1 а.с.158-159).

25.03.2021 року Київська обласна прокуратура, у зв`язку з виявленими порушеннями, направила до Державного агентства водних ресурсів в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру лист вих. №15/3-360вих21 з пропозицію вжити заходів реагування у вигляді звернення до суду з позовом про анулювання дозволу на спеціальне водокористування ТОВ «АгроУкр» (том 1 а.с.110-112).

Листом від 30.03.2021 року № 1713/9/11-21 Державне агентство водних ресурсів України повідомило Київську обласну прокуратуру про те, що звернеться до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на спеціальне водокористування у разі звернення до Агентства Державної екологічної інспекції із завіреними у встановленому порядку копіями:

- акта, складеного за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання водокористувачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- припису, виданого водокористувачу, про усунення порушень умов спеціального водокористування та охорони вод із наданням достатнього часу для усунення виявлених порушень;

- акта, складеного за результатами проведення наступного заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого виявлено невиконання водокористувачем попереднього припису (том 1 а.с.113-115).

09.04.2021 року Київська обласна прокуратура направила до Державного агентства водних ресурсів України копії матеріалів перевірки ТОВ «АгроУкр» для вжиття заходів реагування та вирішення питання щодо звернення до суду з позовною заявою про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 року № 5/КВ/49д-17, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроУкр» (том 1 а.с.116-119).

Листом від 27.04.2021 року № 2420/5/11-21 Державне агентство водних ресурсів України повідомило про те, що після внесення Державною екологічною інспекцією України до Державного агентства водних ресурсів України припису про анулювання ТОВ «АгроУкр» дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 року № 5/КВ/49д-17 та надання доказів порушення суб`єктом господарюванням умов здійснення спеціального водокористування, Державне агентство водних ресурсів України у встановленому порядку звернеться до суду з позовом про анулювання зазначеного дозволу (том 1 а.с.120-121).

Відповідно до ст. 55 Водного кодексу України, орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав:

встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;

виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;

систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки;

порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

З огляду на викладене, Державним агентством водних ресурсів, як органом, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства було вірно повідомлено Київську обласну прокуратуру, що останній звернеться з відповідним позовом до суду після внесення Державною екологічною інспекцією України до Державного агентства водних ресурсів України припису про анулювання ТОВ «АгроУкр» дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 року № 5/КВ/49д-17 та надання доказів порушення суб`єктом господарюванням умов здійснення спеціального водокористування, адже звернення до часу отримання відповідних документів буде передчасним, з огляду на що колегією суддів не вбачається неналежного виконання Державним агентством водних ресурсів своїх повноважень чи наявності бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави).

Крім того, враховуючи висновки Верховного Суду, вказані вище, апелянтом не надано доказів притягнення відповідних осіб Державного агентства водних ресурсів до відповідальності за протиправну бездіяльність (нездійснення захисту інтересів держави).

Враховуючи, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у від 26 травня 2020 року у справа № 912/2385/18, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом - Київською обласною прокуратурою не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», не обґрунтовано та не доведено належними засобами доказування бездіяльність компетентного органу - Державного агентства водних ресурсів України, що в силу приписів ст. 319 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 240, 242, 310, 319, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року - скасувати.

Адміністративний позов заступника керівника Київської обласної прокуратури в особі Державного агентства водних ресурсів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроукр» про анулювання дозволу на спеціальне водокористування - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Судді: О.О.Беспалов

Я.Б.Глущенко

Повний текст ухвали виготовлено 19 липня 2022 року.