ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №320/6482/21
адміністративне провадження № К/990/22268/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (колегія у складі суддів Пилипенко О.Є., Беспалова О.О., Глущенко Я.Б.)
у справі № 320/6482/21
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства водних ресурсів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОУКР»
про анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У червні 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державного агенства водних ресурсів України (далі - Держводагенство) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОУКР» (далі - ТОВ «АГРОУКР»), у якому просив анулювати дозвіл Державного агенства водних ресурсів України на спеціальне водокористування №5/КВ/49д-17, виданий 25.07.2017 ТОВ «АГРОУКР».
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2017 Державне агенство водних ресурсів України видало ТОВ «АГРОУКР» дозвіл на спеціальне водокористування № 5/КВ/49д-17 терміном дії до 25.07.2023.
3. На підставі цього дозволу ТОВ «АГРОУКР» здійснюється забір води з метою зрошування овочевих культур, фактичне місце здійснення діяльності: ставок (площа 89,9 га), с. Стави Кагарлицького району Київської області, р. Гороховатка, притока р. Рось.
4. Дозволом на спеціальне водокористування від 25.07.2017 № 5/КВ/49д-17 визначено умови здійснення спеціального водокористування, а саме:
- передача води іншим водокористувачам та забір води більше встановленого ліміту заборонено;
- скид забруднених стічних вод у водні об`єкти та на рельєф місцевості заборонений;
- згідно з Порядком ведення державного обліку водокористування, затвердженим наказом Мінприроди від 16.03.2015 №78, щорічно, не пізніше ніж 1 лютого року, наступного за звітним періодом, надавати звіт про використання води за формою 2ТП-водгосп річна до Дніпровського басейнового управління водних ресурсів;
- дотримуватись вимог водного законодавства, зокрема, статті 44 Водного кодексу України щодо обов`язків водокористувачів;
- при заборі води для зрошення не допускати зниження рівня води у ставку більш ніж на 1,15 м від нормального підпірного рівня.
5. У період з 22.02.2021 по 26.02.2021 Державна екологічна інспекція Столичного округу провела позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «АГРОУКР» вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якої складено акт № 02-579 від 26.02.2021.
6. За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «АГРОУКР»:
- п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України - ТОВ «АГРОУКР» у період з 02.01.2017 по 24.07.2017 здійснювало забір поверхневих вод зі ставка в с. Стави Кагарлицького району Київської області, р. Гороховатка, притока р. Рось без дозволу на спеціальне водокористування;
- п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України - водолазне обстеження рибозахисних пристроїв не проводиться;
- ч. 2 ст. 25 Водного Кодексу України, абз. 2 п. 1.3 розділу I Порядку, затвердженого наказом №78 - звіт про водокористування за формою №2 ТП - водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78 не подано;
- п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України - умови дозволу та правила спеціального водокористування не дотримується;
- ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.04.2024 №1952- IV (далі - Закон №1952- IV )- речові права на земельну ділянку під насосною станцією (кадастровий номер: 3222287201:01:354:0035) ТОВ «АГРОУКР» не отримані;
- ч. 1 ст.11 Закону України Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) - інформація щодо повірки водолічильника, який встановлений на насосному обладнанні не представлена.
7. На підставі вказаних висновків ТОВ «АГРОУКР» винесено припис від 05.03.2021, яким зобов`язано усунути виявлені порушення у встановлений у ньому строк.
8. 12.03.2021 Київська обласна прокуратура звернулась з листом до Державної екологічної інспекції стосовно результатів здійснення заходів державного нагляду (контролю) ТОВ «АГРОУКР».
9. Листом від 19.03.2021 №3/1/07-33/924 Державна екологічна інспекція повідомила Київську обласну прокуратуру про результати проведеного заходу державного нагляду (контролю).
10. 25.03.2021 Київська обласна прокуратура у зв`язку з виявленими порушеннями, направила до Державного агенства водних ресурсів в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» лист вих. №15/3-360вих21 з пропозицію вжити заходів реагування у вигляді звернення до суду з позовом про анулювання дозволу на спеціальне водокористування ТОВ «АГРОУКР».
11. Листом від 30.03.2021 № 1713/9/11-21 Державне агенство водних ресурсів України повідомило Київську обласну прокуратуру про те, що звернеться до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на спеціальне водокористування у разі звернення до Агенства Державної екологічної інспекції із завіреними у встановленому порядку копіями: - акта, складеного за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання водокористувачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - припису, виданого водокористувачу, про усунення порушень умов спеціального водокористування та охорони вод із наданням достатнього часу для усунення виявлених порушень; - акта, складеного за результатами проведення наступного заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого виявлено невиконання водокористувачем попереднього припису.
12. 09.04.2021 Київська обласна прокуратура направила до Державного агенства водних ресурсів України копії матеріалів перевірки ТОВ «АГРОУКР» для вжиття заходів реагування та вирішення питання щодо звернення до суду з позовною заявою про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 №5/КВ/49д-17, виданого ТОВ «АГРОУКР».
13. Листом від 27.04.2021 № 2420/5/11-21 Державне агенство водних ресурсів України повідомило про те, що після внесення Державною екологічною інспекцією України до Державного агенства водних ресурсів України припису про анулювання ТОВ «АГРОУКР» дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 № 5/КВ/49д-17 та надання доказів порушення суб`єктом господарюванням умов здійснення спеціального водокористування, Державне агенство водних ресурсів України у встановленому порядку звернеться до суду з позовом про анулювання зазначеного дозволу.
14. На думку заступника керівника Київської обласної прокуратури, Державне агенство водних ресурсів, як орган, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, повинно вживати заходів щодо самостійного виявлення порушень у підпорядкованій сфері, а не очікувати надходження інформації від інших органів державного контролю, що свідчить про його бездіяльність. Крім того, можливість подання позову зумовлена порушенням порядку видачі ТОВ «АГРОУКР» дозволу, що не потребує проведення жодних перевірок та є самостійною підставою для звернення до суду.
15. Вказані обставини стали підставою звернення заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства водних ресурсів України із позовом до суду про анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у Державного агенства водних ресурсів станом на 25.07.2017 були відсутні повноваження на видачу дозволу на спеціальне водокористування ТОВ "АГРОУКР", що свідчить про неправомірність виданого дозволу та незаконність його використання.
17. Пунктом 3.21 Положення про Басейнове управління водних ресурсів річки Рось (яке діяло на час видання дозволу) передбачалася участь управління у розгляді питань та наданні пропозицій Держводагенству щодо надання висновків про можливість видачі дозволу на спеціальне водокористування. В той же час, відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 11.12.2020 №542/01 документи ТОВ "АГРОУКР" щодо надання висновку про можливість видачі дозволу на спеціальне водокористування до управління не надходили.
18. Додатково в якості обґрунтування підстав анулювання дозволу прокурор послався на виявлені під час перевірки порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зафіксовані в акті перевірки № 5/КВ/49д-17 від 25.07.2017, за результатами якої був складений припис, пункт 3 якого вимагав скласти та подати звіти про використання води за 2017 - 2020 роки та не був виконаний відповідачем.
19. Крім того, прокурор наголосив, що дозвіл на спеціальне водокористування виданий ТОВ "АГРОУКР" саме з метою зрошення 100 га овочевих культур в с. Стави Кагарлицького району Київської області. Разом з тим, всупереч вимог Закону України «Про меліорацію земель» у відповідача відсутня проектна документація на проведення меліорації земель та матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що є порушенням вимог законодавства.
20. Виявлені порушення вимог Водного кодексу України, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321, недотримання ТОВ "АГРОУКР" умов дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 №5/КВ/49д-17, а також недотримання обов`язків водокористувача відповідно до ч. 2 ст.55 Водного кодексу України є підставою для звернення Державного агенства водних ресурсів України з позовом до суду про анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
21. Державним агенством водних ресурсів України проігноровано обґрунтовані звернення Київської обласної прокуратури щодо порушення вимог водного законодавства, умов дозволу на спеціальне водокористування, допущених ТОВ «АгроУкр» та всупереч ст. 55 Водного кодексу України не вжито передбачених законом заходів реагування, що зумовило звернення заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства водних ресурсів України з даним позовом до суду.
22. Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що Державне агенство водних ресурсів, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 393 визначено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, прийняло відповідну заяву ТОВ "АГРОУКР" про надання дозволу на спеціальне водокористування з доданими до неї документами та в межах законодавчо встановлених строків видало дозвіл на спеціальне водокористування від 25.07.2017 №5/КВ/49д-17. Будь-яких тверджень про невідповідність наданих відповідачем документів, на підставі яких останньому видано оскаржуваний дозвіл, позовна заява не містить.
23. Крім того, твердження прокурора про порушення порядку видачі дозволу, а саме видача його центральним, а не територіальним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері водного господарства є безпідставними, оскільки згідно з п. 9 ч. 1 ст. 16 Водного кодексу України Державне агенство водних ресурсів України наділене функцією видачі дозволів на спеціальне водокористування, а частиною 2 цієї статті закріплено повноваження Державного агенства водних ресурсів України здійснювати покладені на нього повноваження самостійно або через свої територіальні органи у разі їх утворення.
24. Щодо участі Басейнового управління річки Рось в процесі підготовки дозволу спеціального водокористування, то прокурором не наведено жодної законодавчої встановленої та нормативно обґрунтованої вказівки на необхідність отримання висновку Басейнового управління річки Рось для отримання дозволу на спеціальне водокористування.
25. Відповідач також зазначив, що ним не використовуються у господарській діяльності меліоровані землі, а тому покликання прокурора на норми Закону України «Про меліорацію земель» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
26. Висновок прокурора про ігнорування відповідачем вимог п. 3 припису відповідач вважає хибним, оскільки припис не містить вимоги про надання звітів про використання води за 2017, 2018 та 2019 роки, а містить вимогу про складання звітів про водокористування за формою №2 ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78 - до 15.03.2021, далі щорічно до 01 лютого, що виконується відповідачем.
27. Додатково відповідач зазначив, що прокурор вжив заходів, спрямованих на першочергове анулювання документа дозвільного характеру, не дотримуючись встановленого чинним законодавством порядку, а саме без встановлення в межах наступного заходу державного контролю, за результатами якого виявлено невиконання відповідачем попереднього припису та без надання Державною екологічною інспекцією припису щодо анулювання в установленому законом порядку дозволу на спеціальне водокористування, що є обов`язковою підставою для звернення до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у задоволенні позову відмовлено.
29. Суд першої інстанції відзначив, що доказів подання відповідачем неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним законом переліком або зазначення у них недостовірних відомостей чи виявлення у них невідповідностей вимогам законів, прокурором під час розгляду справи не надано та не встановлено.
Покликання прокурора на порушення відповідачем вимог Закону України «Про меліорацію земель» є безпідставними, оскільки останні не були встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів в межах заходу контролю, не стосуються виконання відповідачем умов дозволу на спеціальне водокористування, а тому не можуть розглядатися у якості підстави для анулювання дозволу в розумінні ст. 55 Водного кодексу України.
Встановлені обставини свідчать про відсутність у суду підстав для анулювання ТОВ «АГРОУКР» дозволу на спеціальне водокористування, оскільки у ході розгляду справи не було встановлено обставин, що передбачають можливість анулювання такого дозволу в судовому порядку.
30. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.07.2022 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2021, залишив позов заступника керівника Київської обласної прокуратури без розгляду.
31. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор не дотримався порядку звернення до суду відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки не довів та не обґрунтував підстав для представництва інтересів держави у суді.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
32. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
33. Як на підставу касаційного оскарження прокурор покликається на постанову Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначає про те, що Держводагенство виявляє бездіяльність у питанні звернення до суду щодо анулювання дозволу на спеціальне водокористування ТОВ "АгроУкр", покликаючись на неможливість пред`явлення позову до внесення Державною екологічною інспекцією України до Агенства припису про анулювання такого спеціального дозволу, що не передбачено Водним кодексом України. Прокурор перед пред`явленням позову дотримався вимог ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", тому суд апеляційної інстанції не мав підстав залишати позов без розгляду.
34. Ухвалою від 07.09.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі для перевірки дотримання судом норм процесуального права.
35. Скаржник просив про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
36. Відзив від відповідача надійшов 22.09.2022. ТОВ «АГРОУКР» покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції, адже не вбачається неналежного виконання компетентним органом своїх обов`язків, тобто звернення прокурора до суду є передчасним. Зазначає, що відповідач вчасно виконав припис від 05.03.2021, що було встановлено Державною екологічною інспекцією України за результатами проведення відповідного заходу та відображено в акті №02-996 від 12.08.2021, що встановлено судом першої інстанції.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї.
38. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
39. Наведеним положенням ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
40. Завданням адміністративного судочинства, у розумінні ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41. За визначенням п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
42. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4 ст. 5 КАС України).
43. Зміст наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
44. Ключовими правовими питаннями у справі є наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, оскільки лише за наявності такого суд може вирішувати спір по суті.
45. У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
46. Відповідно до ч.3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
47. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 дійшов таких висновків:
"69. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
70. Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі.
71. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц."
48. У постанові від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:
«…водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах.
69. Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють собою, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 806/1350/15, від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а, від 9 квітня 2020 року у справі № 822/589/17, від 3 лютого 2021 року у справі № 806/1326/17, від 16 червня 2021 року у справі № 120/2320/19-а, від 27 жовтня 2021 року у справі № 806/1325/17, від 6 вересня 2022 року у справі №822/591/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 354/609/15».
49. Враховуючи зазначене, Суд вважає, що за загальним правилом прокурор має право на звернення до суду у таких правовідносинах для захисту екологічних інтересів держави.
50. Отже, Суд повинен перевірити наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі.
51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
52. Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку покликається і сам скаржник у касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
53. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідачу винесено припис від 05.03.2021, яким зобов`язано усунути виявлені порушення у встановлений у ньому строк.
- Листом від 19.03.2021 №3/1/07-33/924 Державна екологічна інспекція повідомила Київську обласну прокуратуру про результати проведеного заходу державного нагляду (контролю).
- 25.03.2021 прокуратура направила до Державного агенства водних ресурсів в порядку лист вих. №15/3-360вих21 з пропозицію вжити заходів реагування у вигляді звернення до суду з позовом про анулювання дозволу на спеціальне водокористування ТОВ «АГРОУКР».
- Листом від 30.03.2021 № 1713/9/11-21 Державне агенство водних ресурсів України повідомило Київську обласну прокуратуру про те, що звернеться до суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на спеціальне водокористування у разі звернення до Агенства Державної екологічної інспекції із завіреними у встановленому порядку копіями актів та припису.
- 09.04.2021 прокуратура направила до Державного агенства водних ресурсів України копії матеріалів перевірки ТОВ «АГРОУКР».
- Листом від 27.04.2021 № 2420/5/11-21 Державне агенство водних ресурсів України повідомило про те, що після внесення Державною екологічною інспекцією України до Державного агенства водних ресурсів України припису про анулювання ТОВ «АгроУкр» дозволу на спеціальне водокористування від 25.07.2017 №5/КВ/49д-17 та надання доказів порушення суб`єктом господарюванням умов здійснення спеціального водокористування, Державне агенство водних ресурсів України у встановленому порядку звернеться до суду з позовом про анулювання зазначеного дозволу.
- 01.06.2021 прокурор звернувся до суду з цим позовом. Тобто з моменту винесення відповідачу припису до моменту звернення до суду не пройшло й трьох місяців.
52. Суд вважає за необхідне зазначити, що термін виконання деяких пунктів припису не сплив і на час звернення прокурором до суду, зокрема термін для отримання речових прав на земельну ділянку (до 05.06.2021).
53. Відповідно до ст. 55 Водного кодексу України орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав:
встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки;
порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
54. У цій справі було винесено відповідний припис, однак строки його виконання не спливли, тобто у Державного агенства водних ресурсів не було інформації про невиконання відповідачем припису. Інших же підстав відповідно до ст. 55 Водного кодексу України Державне агенство водних ресурсів також не мало, а тому звернення до суду до закінчення строку отримання відповідних документів буде передчасним, з огляду на що Суд не вбачає неналежного виконання Державним агенством водних ресурсів своїх повноважень чи наявності бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави).
55. З огляду на вищенаведене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недотримання Київською обласною прокуратурою порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не обґрунтовано та не доведено належними засобами доказування бездіяльність компетентного органу - Державного агенства водних ресурсів України. Відповідно до ст. 319 КАС України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.
56. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
57. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
58. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
59. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 320/6482/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119503101 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні