Рішення

від 12.07.2022 по справі 947/26932/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/26932/20

Провадження № 2/947/862/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Гниличенко М.В.

при секретарі Шпак К.Д., Намазовій К.М., Тіщенка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного підприємства «Авто-Ліга» про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля з чужого незаконного володіння, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою, яку у подальшому уточнила, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,приватного підприємства«Авто-Ліга»та просилавизнати недійснимидоговір комісії№ 2018/000652від 21травня 2018року,сторонами якогоє ПП«Авто-Ліга»в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ;визнати недійснимидоговори купівлі-продажу транспортного засобу №5557/18/000652 від 21.05.2018 року, укладеного між ПП «Авто-Ліга» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 предметом якого був автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , купівлі-продажу транспортного засобу № 5142/2018/1118552 від 25.09.2019 року укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , купівлі-продажу транспортного засобу № 5152/2019/1379063 від 27.03.2019 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , купівлі-продажу транспортного засобу № 4842/2019/1388155 від 30.03.2019 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 за ОСОБА_6 ; визнати право власності на автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 за позивачем ОСОБА_1 та витребувати з володіння ОСОБА_6 чи іншої особи у володінні якої знаходиться належній позивачу на праві власності автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 . Також, просить стягнути з відповідачів всі документально підтверджені судові витрати.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів та забезпечення позову.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 року справу за вказаною позовною заявою було розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одесивід 13.10.2020року прийнятодорозгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ПП «Авто-Ліга» про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля з чужого незаконного володіння

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи за відсутності учасника процесу.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2020 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено та витребувано від Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ТСЦ МВС в Миколаївській області (54020 м. Миколаїв, пров. Транспортний 1А/1), Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Херсонській області ( 73034 м. Херсон вул. Вишнева 22), Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (65114, м. Одеса вул. Академіка Корольова, 5) копію договорів купівлі-продажу транспортного засобу Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 та усі наявні документи, пов`язані з укладенням правочинів./а.с.29/

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено частково шляхом накладення арешту на автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , який 30.03.2019 року зареєстрований за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4842/2019/1388155 укладеного 30.03.2019 року в ТСЦ № 4842 РСЦ МВС в Миколаївській області, заборонивши його відчуження./а.с.37/.

05.11.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, яким відповідач просив відмовити у позові у повному обсязі./а.с.56/.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 14.12.2020 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів шляхом витребування з Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Херсонській області оригіналу договору комісії № 2018/000652 від 21 травня 2018 року, сторонами якого є ПП «Авто-Ліга» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Також, витребувано від ПП «Авто-Ліга», код ЄДРПОУ 36275514, що знаходиться за адресою: 73000, м.Херсон, вул.Некрасова буд.2 А, оригінал договору комісії № 2018/000652 від 21 травня 2018 року, сторонами якого є ПП «Авто-Ліга» в особі Філоненко С.М. та ОСОБА_1 /а.с.180/.

18.12.2020 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду письмову заяву про зміну предмета позову./а.с.184/

27.01.2021 року від представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Винокурова О.В. надійшов відзив на позовну заяву, яким просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі./а.с.6,т.2/

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одесивід 05.03.2021року булодоручено Ленінському районному суду м.Полтави відібрати експериментальні зразки підпису та почерку позивача ОСОБА_1 для проведення судової почеркознавчої експертизи./а.с.105, т.2/ Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.05.2021 року по справі було призначено судову експертизу, виконання якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз на вирішення якої поставлено питання - Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі комісії № 2018/000652 від 21.05.2018 року в розділі VII « Місцезнаходження і реквізити сторін» в графі «Комітент» - ОСОБА_1 , чи іншою особою?/а.с.132/.

20.10.2021 року до суду надійшов висновок судового експерта ОНДІСЕ за № 21/2869, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у вигляді запису прізвища, так і рукописний запис « ОСОБА_1 » у примірнику договору комісії № 2018/000652 від 21.05.2018, розміщений в розділі «VII. Місцезнаходження і реквізити сторін» в графі «Комітент», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. /а.с.10-15,т.3/

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27.10.20201 року провадження у справі поновлено./а.с.20/.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 20.12.2021 року підготовче судове засідання було закрито та справу призначено до розгляду./а.с.62/

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Відповідно до ст.212 ЦПК України за заявою учасників процесу судове засідання проводилось у режимі відеоконференції, відповідно до ч.4 вказаної статті ризики технічної неможливості участі в відеоконференції, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позивач ОСОБА_1 та її адвокат Пожидаєв В.О. до судового засідання з`явились, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання з`явився, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_6 адвокати Винокуров О.В., Сокол Д.В. до судового засідання з`явились, позовні вимоги не визнали та просили відмовити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватне підприємство «Авто-Ліга» до судового засідання не з`явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає наявні в матеріалах справи докази повними та достатніми для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу у порядку відеоконференції, суд приходить до наступного.

У відповідності до вимогст.13 ч.1 ЦПК Українисуд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченомуст.ст.81- 89 ЦПК України.

У судовому засіданні встановлено, що 17.07.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що вбачається із актового запису про шлюб № 622 від 17.07.2010 року, зробленого Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві. /а.с.5,т.1/. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, 2010 та 2012 року народження.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави у цивільній справі № 553/2531/19 від 26.12.2019 року шлюб між сторонами було розірвано та встановлено, що з жовтня 2015 року сторони проживають окремо, подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, спору про місце проживання малолітніх дітей та про поділ спільного майна між сторонами не має./а.с.44,т.2/.

Судом встановлено, що 04.11.2016 року в Регіональному сервісному центрі МВС в місті Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , від імені якого, на підставі доручення, діяв ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу № 8046/2016/168804 транспортного засобу Lexus ES 350, 2008 року випуску, чорного коліра, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований за продавцем 11 .03.2016 року підрозділом Центру МВС 0741./а.с.7,т.1/.

Відповідно п.п.9.1,9.2,9.3 даного договору - вказаний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Цей Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Договір було оформлено та підписано сторонами в сервісному центрі 8046 РСЦ МВС №8046/2016/168804 в присутності адміністратора ОСОБА_10 , який перевірив відповідність інформації внесеної до цього Договору документам, які було надано сторонами договору.

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 набула право власності на вказаний транспортний засіб. У судовому засіданні сторони не заперечували, що вказаним автомобілем в період шлюбу користувався ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу місцезнаходження автомобіля позивачу було невідомо.

З метою отримання завіреної копії договору купівлі-продажу 8046/2016/168804 транспортного засобу Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про НОМЕР_2 та підтвердження того факту, що згаданий автомобіль належить ОСОБА_1 на праві власності, позивачем було направлено запит на отримання публічної інформації від 02.03.2020 року до Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві.

На вказаний запит Регіональним сервісним центром МВС було направлено відповідь від 11.03.2020 року № 31/26 - В2із, з якої вбачається, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 зареєстровано автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 на підставі договору купівлі-продажу 8046/2016/168804 від 04.11.2016 року. Документи, які стали підставою реєстрації даного автомобіля знищені у зв`язку з закінченням трирічного терміну зберігання. /а.с.6,т.1/

08.07.2020року ОСОБА_1 повторно направила запит на отримання публічної інформації до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві та отримала лист за № 31/26-В-1із від 16.07.2020 року, з якого вбачається наступне

- 26.05.2018 року належний їй на праві власності автомобіль Lexus ES 350 було перереєстровано за договором купівлі-продажу в ТСЦ № 6541 РСЦ МВС в Херсонській області на нового власника ОСОБА_8 , підстава перереєстрації договір купівлі-продажу №5557/18/000652, який був укладений 21.05.2018 року ПП АВТО ЛІГА".

- 25.09.2018 року вторинна реєстрація транспортного засобу по договору купівлі-продажу № 5142/2018/1118552 укладеного в ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області на нового власника, а саме: ОСОБА_4 .

- 27.03.2019 року перереєстрація вищевказаного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 5152/2019/1379063 укладеного в ТСЦ № 5152 РСЦ МВС в Одеській області.

- 30.03.2019 року перереєстрація вищевказаного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу № 4842/2019/1388155 укладеного в ТСЦ № 4842 РСЦ МВС в Миколаївській області./а.с.8,т.1/

Позивач у судовому засіданні зазначила, що жодних договорів купівлі-продажу транспортного засобу вона не укладала, а також не надавала будь-якій особі доручень на продаж автомобіля, належного її на праві власності, даний автомобіль вибув з її законного володіння поза її волі.

16.06.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 СВ ВП № 2 Полтавського ПВП ГУНП в Полтавській області до ЄРДР було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України за № 12020170030000527 за самоправне заволодіння невстановленими особами транспортним засобом Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 ./а.с.30,т.3/

Станом на сьогоднішній день, позивач позбавлена можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, що є порушенням її права власності. Вказаний автомобіль вибув з її володіння без її волі та за невідомих їй обставин. На підставі викладеного, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост.16ЦК Україникожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.Способами захистуцивільних правта інтересівможуть бути,зокрема визнанняправа.

Згідно з частиною першоюстатті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третястатті 203 ЦК України).

За ч. 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положеньст. 1011 ЦК Україниза договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочиніввід свого імені-таким чином, у даному випаду, між комітентом (продавцем) і третьою особою (покупцем) не виникає жодних прямих договірних (зобов`язальних) відносин.

Перед третьою особою (покупцем) зобов`язання несе лише комісіонер, оскільки саме він є стороною договору з такою третьою особою, а не комітент (продавець).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 власник автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 , не приймала участі в укладанні договору комісії № 2018/000652 від 21 травня 2018 року, її підпис відсутній в договорі комісії, який підтверджує відчуження автомобіля, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи від 20.10.2021 року, тому договір комісії є недійсним в силу положень ч. 3 ст.203, ч. 1 ст.215 ЦК України.

Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістомстатті 388 ЦК Українивипадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положеннястатті 388 ЦК Українизастосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

При цьому норма частини першоїстатті 216 ЦК Українине може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387та388 ЦК України.

Доводи представників відповідача ОСОБА_6 про те, що судом необхідно в першу чергу з`ясувати правовий режим спірного майна та встановити, чи є автомобіль марки Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , спільним сумісним майном подружжя, крім того зазначають, що позивачем обрано невірний засіб захисту свого права, оскільки за відсутності згоди одного з подружжя на відчуження спірного майна інший з них має право на відповідну грошову компенсацію вартості відчуженого майна, а не на витребування цього майна з володіння третьої особи добросовісного набувача, судом відхиляються з огляду на наступне.

Суд зауважує, що позивачем не заявлено позову щодо поділу майна подружжя, який потребував би з`ясування питання чи є спірний автомобіль спільним сумісним майном подружжя. Крім того, обставини щодо набуття ОСОБА_1 права власності на вказаний автомобіль теж не є предметом спору у даній справі і не стосуються предмета доказування. Суд, вирішуючи справу, зазначає, що належність спірного транспортного засобу до спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має жодного правового значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки дана обставина не стосується правових підстав пред`явленого позову і предмета доказування.

Позивач звернулася з цим позовом як титульний володілець спірного майна і вимагає відновлення становища, яке існувало до порушення її майнових прав, шляхом повернення об`єкта права власності у своє володіння. Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що зареєстрований за нею на праві власностіавтомобільмарки Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , вибув з її володіння поза її волею, оскільки був відчужений Приватним підприємством «Авто-Ліга», який не мав права його відчужувати, покупцю ОСОБА_8 .

Належність спірного транспортного засобу особисто позивачці або їй і ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, враховуючи факт реєстрації права власності на автомобіль за ОСОБА_1 , не мають правового значення при вирішенні питання щодо недійсності оспорюваного договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Устатті 65 СК Українизазначено, щодружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Одночасно, устатті 658 ЦК Українивказано, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Право укладення і підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу має особа, за якою зареєстроване право власності на відповідний транспортний засіб. Інший з подружжя надає згоду на укладення договору.

Таким чином, належність спірного майна подружжю на праві спільної сумісної власності не змінює особу, яка за законом уповноважена на укладення договору купівлі-продажу.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Витребування майна з чужого незаконного володіння у разі його вибуття із володіння власника поза його волею у зв`язку із відчуженням такого майна особою, яка не мала права його відчужувати, є складовим елементом єдиного правового механізму захисту порушеного права законного власника і спрямоване на відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того,позивач проситьвизнати занею правовласності наавтомобіль маркиLexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 та визнати недійсними усі послідуючі договори купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, проте вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Разом з тим позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності. Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Оскільки позивач набула право власності на спірний автомобіль у 2016 році, то звернення з позовом про визнання права власності на вказаний автомобіль після його відчуження третім особам не вимагається.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень") (п.10постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Захист порушених прав власника майна, що було неодноразово відчужене, здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього володільця (добросовісного набувача) цього майна з підстав, передбачених ст.ст.387,388 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.397, ст.ст. 398, 400 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Встановлено, що між власником ОСОБА_1 та володільцем майна ОСОБА_6 не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру МВС України вбачається, що 30.03.2019 року перереєстрація вищевказаного транспортного засобу було здійснено на нового власника ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу № 4842/2019/1388155 укладеного в ТСЦ № 4842 РСЦ МВС в Миколаївській області./а.с.8,т.1/

Тобто, останнім володільцем /користувачем/ спірного автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 є ОСОБА_6 , тому вона є належним відповідачем /співвідповідачем/ за віндикаційними вимогами.

Крім того, належним відповідачем /співвідповідачем/ у даній справі є Приватне підприємство «Авто-Ліга», оскільки ОСОБА_1 , як власник автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 , не приймала участі в укладанні договору комісії № 2018/000652 від 21 травня 2018 року, її підпис відсутній в договорі комісії, який підтверджує відчуження автомобіля, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи від 20.10.2021 року, тому договір комісії є недійсним в силу положень ч. 3 ст.203, ч. 1 ст.215 ЦК України.

Із пояснень представників відповідачів у судовому засіданні зазначено про те, що позивачкою при укладенні договору купівлі-продажу від 04.11.2016 року було врегульовано порядок переходу права власності на автомобіль від продавця та набуття права власності на нього покупцем, а саме підписання акту приймання-передачі транспортного засобу та сплата ціни транспортного засобу. Однак, до матеріалів справи позивачем не додано акту-приймання передачі та доказів сплати ціни транспортного засобу, тобто позивачем не доведено підстав набуття права власності на спірний автомобіль. Крім того, зазначили що строк довіреності, яка була видана продавцем ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_2 з метою укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля складає один місяць, та була дійсна до 18.10.2016 року, проте договір купівлі-продажу було оформлено 04.11.2016 року. Тому представниками відповідача ОСОБА_6 було поставлено під сумнів чинність та дійсність договору купівлі-продажу транспортного засобу, та право власності позивача, яке було покладено в основу заявлених позовних вимог.

Проте, суд звертає увагу на той факт, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів право власності позивача на автомобіль Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 було зареєстровано в установленому законом порядку з 2016 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 8046/2016/168804 від 04.11.2016 року. Вказаний договір на час розгляду справи у суді є чинним та діючим, відповідно до умов даного договору / п.п.9.1,9.2/ він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Цей Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. З часу укладення договору пройшло п`ять років, будь-яких питань щодо недотримання умов договору, недійсності договору або його розірвання, безпосередньо сторонами договору продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_1 не поставало, оскільки лише сторони договору можуть звертатись з вимогами щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним або його розірвання, інші особи не є сторонами договору, тому вищевказані доводи представників відповідачів щодо недійсності договору купівлі-продажу є неспроможними. Обставини щодо набуття ОСОБА_1 права власності на вказаний автомобіль не є предметом спору у даній справі і не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину, якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, якби ОСОБА_9 було визнано вказаний договір купівлі-продажу недійсним, то і усі послідуючі договори купівлі-продажу було б визнано недійсними, але продавець з такими вимогами не звертався.

Також, суд звертає увагу на те, що визначення предмету спору та коло відповідачів є прерогативою позивача, проте обставини справи, правовідносини, які виникли між сторонами, належність відповідачів встановлюється судом.

Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України позивач у позові зазначає зміст позовних вимог, спосіб захисту, якщо позов подано до кількох відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Судом встановлено, щодо участі у справі у якості відповідача притягнуто ОСОБА_2 , проте будь-яких позовних вимог до нього не заявлено, не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до нього, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, відсутнє обґрунтування в чому саме є порушення прав та інтересів позивачки з боку відповідача ОСОБА_2 , який не був стороною вищевказаних договорів купівлі-продажу, які позивач просить визнати недійсними. Тому, суд вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем та у зв`язку з відсутністю до нього позовних вимог, відмовляє у позовних вимогах до ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що у випадках вчинення декількох правочинів щодо майна, яке вибуло з володіння власника, незаконність набуття майна останнім володільцем, як правило, обґрунтовується незаконністю передачі права на майно першим власником, тобто першого правочину у цьому ланцюгу. З питань належних способів захисту прав власника при укладенні декількох правочинів щодо спірного майна судова практика є неоднаковою. Проте суд вважає більш прийнятною позицію, за якою якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то захист прав власника здійснюється шляхом визнання недійсним першого правочину (учасником якого був позивач або від імені якого його укладено) та витребування майна у останнього набувача. Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12.02.2014 року (справа №6-165цс13). Необхідність оцінки чинності першого правочину (визнання його недійсним) для належного висновку про незаконність володіння майном останнім набувачем також випливає з презумпції правомірності набуття права власності за ч.2ст. 328 ЦК України, за якою право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом на підставі належним чином оцінених доказів, поданих позивачем, встановлено, що ОСОБА_1 як позивач не мала наміру відчужувати належний їй спірний транспортний засіб. Оскільки первісний договір купівлі-продажу транспортного засобу на ім`я ОСОБА_8 , був фактично укладений без волевиявлення власника, визнано судом недійсним, у зв`язку із чим право позивача підлягає захисту шляхом витребування спірного рухомого майна із чужого володіння ОСОБА_6 як останнього власника.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам і цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У силу ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачі Приватне підприємство «Авто-Ліга», ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не спростували доводи і докази сторони позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову у вигляді визнання недійсним договору комісії, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та витребування майна із чужого володіння, в решті позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.

Крім того, під час ухвалення рішення суд повинен вирішити питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.ст. 264,265 ЦПК України, зокрема позивач у позові просить стягнути на її користь судові витрати, на підтвердження яких було надано наступні квитанції - про сплату судового збору за подання позову в розмірі 4681,60 грн./а.с.4,т.1/, оплати заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн./а.с.35,т.1/, доплата за заяву про зміну предмета позову в розмірі 840,80 грн./а.с.192,т.1/, судовий збір про забезпечення позову шляхом проведення експертизи в розмірі 450,00 грн./а.с.177,т.2/, оплата за проведення судової почеркознавчої експертизив розмірі9061,01грн./а.с.224,т.2/,всього назагальну суму15453,81грн.,яку судвважає занеобхідне стягнутиз відповідачаПриватного підприємства«Авто-Ліга»(ЄДРПОУ 36275514).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 203, 207, 215, 216, 328, 330, 387, 388, 655, 1011 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного підприємства «Авто-Ліга» про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним договір комісії № 2018/000652 від 21 травня 2018 року на продаж автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , сторонами якого є Приватне підприємство «Авто-Ліга» (ЄДРПОУ 36275514) в особі Філоненко Сергія Миколайовича та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 .

Витребувати з володіння ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , транспортний засіб Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Ліга» (ЄДРПОУ 36275514) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в розмірі 15453,81 /п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три гривні вісімдесят одна копійка/ грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.07.2022 року.

Суддя Гниличенко М. В.