Постанова

від 05.07.2022 по справі 302/361/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/361/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 липня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого Джуги С.Д.

суддів Кожух О.А., Мацунича М.В.

з участю секретаря: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2020 року у складі судді Кривка В.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації, управління Державної казначейської служби України в Міжгірському районі Закарпатської області, комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» Міжгірської селищної ради Закарпатської області (змінено найменування з комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» Міжгірської районної ради Закарпатської області), Хустської районної ради Закарпатської області, яка є правонаступником Міжгірської районної ради Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи "Міжгірська районна лікарня" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із неправомірним звільненням з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що 25.06.2001 року позивачка працювала сестрою медичною стаціонару (палатною) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні, але її роботодавцем згідно Статуту Міжгірської районної лікарні був сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА. Пунктом 1 наказу сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 426-к від 14.07.2016 року позивачку було звільнено з посади медичної сестри BAІT Міжгірської районної лікарні за п.3 ст.40 КЗпП України. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року у справі №302/701/16 позивачку було поновлено на роботі, але не на посаді,якузаймала позивачка до звільнення, а на іншій посаді. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили це рішення суду в апеляційному порядку. На виконання цього рішення, яке в частині поновлення позивачку на роботі було допущено до негайного виконання, сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 580-к від 24.11.2016 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ». Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року рішення суду першої інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано, ухвалено інше рішення, яким ОСОБА_1 у позові відмовлено. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили це рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. У зв`язку з такою відмовою позивачці у позові у справі № 302/701/16 сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 97-к від 06.03.2017 року «Про скасування наказу про поновлення на роботі». Постановою Верховного Суду від 17.07.2019 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Однак, у зв`язку з скасуванням зазначеного рішення суду апеляційної інстанції сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА не видав наказу про поновлення позивачки на роботі, фактично не виконавши рішення суду першої інстанції про поновлення її на роботі, яке було допущене до негайного виконання. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 року у справі № 302/701/16 рішення суду першої інстанції було змінено, тобто,позивачку поновлено на попередній роботі вже на посаді, яку вона займала до звільнення,а також змінено розмір середнього заробітку за час вимушеногопрогулу за період з 15.07.2016 року по 16.11.2016 року. З 17.11.2016 року по даний час сектор охорони здоров`я, чи будь-хто інший, не нараховував і не виплачував ОСОБА_1 будь-якого заробітку, пов`язаного з зазначеною її роботою.

20.02.2020 року Міжгірським районним судом Закарпатської області позивачці видано виконавчий лист за постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 року у справі № 302/701/16 в частиніпоновлення мене на роботі вже на посаді, яку ОСОБА_1 займаладозвільнення.21.02.2020 року позивачка подала зазначений виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для примусового виконання постанови апеляційного суду. За цим виконавчим листом 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження, однак постанова апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі боржником - сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА досі не виконана.

Постановою Закарпатського апеляційного суду у справі № 302/701/16-ц від 23.01.2020 року встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачки на час її незаконного звільнення з роботи (14.07.2016 року) становить - 99,74 гривень. Середній заробіток позивачки, у зв`язку з незаконним звільненням її з роботи за період з 15.07.2016 року по 16.11.2016 року стягується з сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА на користь ОСОБА_1 за зазначеною постановою суду. Середній заробіток позивачки за період з 17.11.16 року по 21.01.2020 року становить: 792 робочі днів х 99,74 гривень = 78994,08 гривні.

З врахуванням наведеного позивачка просила: стягнути з відповідачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням її з роботи з посади медичної сестри (палатної) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні за наказом сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації від 14.07.2016року №426-к за період 17.11.2016 року по 21.01.2020 року в сумі 78894,08 грн., визнавши КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» правонаступником комунальної установи «Міжгірська РЛ»; стягнути з відповідачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року у справі №302/701/16 за період з 17.07.2019 року по 21.01.2020 року, а також рішення Закарпатського апеляційного суду від 21.01.2020 року у справі №302/701/16 за період з 22.01.2020 року по час вирішення справи в суді , якими її поновлено на роботі внаслідок незаконного звільнення на посаді медичної сестри (палатної) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні, визнавши КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» правонаступником комунальної установи «Міжгірська РЛ»;

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2020 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішеннясуду першоїінстанції скасувати,ухвалити усправі новерішення прозадоволення заявленогопозову,посилаючись напорушення судомнорм матеріальногота процесуальногоправа.Доводи апеляційноїскарги зводятьсядо того,що судне врахувавобставини,які наведенів обґрунтуваннязаявлених вимог,дав їмнеправильну правовуоцінку табезпідставно відмовиву позові.

У відзиві на апеляційну скаргу комунальне некомерційне підприємство «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» Міжгірської селищної ради Закарпатської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З приводу їх неявки необхідно зауважити наступне.

Згідно з ч.3 п.п.10,11 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 14.04.2020 року, апеляційне провадження у даній справі відкрито у 12.03.2021 року, апеляційний суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка учасників справи спрямована на затягування і перешкоджання розгляду справи, суперечить завданню цивільного судочинства, а тому, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що наказом від 25.06.2001 № 152 ОСОБА_1 прийнята на посаду медичної сестри Відділення інтенсивної терапії Міжгірської районної лікарні (станом на червень-липень 2016 року відділення інтенсивної терапії та анестезіології - ВАІТ).

Пунктом 1 наказу сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 426-к від 14.07.2016 року позивачку було звільнено з посади медичної сестри BAІT Міжгірської районної лікарні за п.3 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року у справі №302/701/16 позивачку було поновлено на роботі,але не на посаді,якузаймала позивачка до звільнення, а на іншій посаді. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили дане рішення суду в апеляційному порядку. На виконання цього рішення, яке в частині поновлення позивачку на роботі було допущено до негайного виконання, сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 580-к від 24.11.2016 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ».

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року рішення суду першої інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано, ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 у позові відмовлено. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили дане рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. У зв`язку з відмовою позивачці у позові у справі № 302/701/16 сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 97-к від 06.03.2017 року «Про скасування наказу про поновлення на роботі».

Постановою Верховного Суду від 17.07.2019 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Однак, у зв`язку з скасуванням зазначеного рішення суду апеляційної інстанції сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА не видав наказу про поновлення позивачки на роботі, фактично не виконавши рішення суду першої інстанції про поновлення її на роботі, яке було допущене до негайного виконання.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2020 рокуапеляційну скаргу Сектора охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Міжгірського районного суду від 16 листопада 2016 року змінено. Абзаци другий, четвертий та шостий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: Поновлено ОСОБА_1 на посаді медичної сестри (палатної) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні. Стягнуто із Сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 липня 2016 по 16 листопада 2016 року в розмірі 8 677,38 грн., який визначено без утримання обов`язкових податків та платежів. Вирішено питання про судовий збір. У решті вимог відмовлено.

20.02.2020 року Міжгірським районним судом Закарпатської області позивачці видано виконавчий лист за даною постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 року в частиніпоновлення її на роботі на посаді, яку вона займала до звільнення, який подано до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для примусового виконання та 24.02.2020 року за цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження. Постанова апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі боржником - сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА не виконана.

Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021року касаційну скаргу Сектору охорониздоров`я Міжгірськоїрайонної державноїадміністрації залишенобез задоволення.Рішення Міжгірськогорайонного судувід 16листопада 2016року в частині, що не змінена апеляційним судом та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4ст 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Міжгірськогорайонного судувід 16листопада 2016року в частині, що не змінена апеляційним судом, та постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2020 року встановлено, що позивач в зв`язку з її незаконним звільненням з 15.07.2016 року до 23.01.2020 року перебувала у вимушеному прогулі, відповідальним за незаконне звільнення позивача є саме Сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА, на якому лежить обов`язок поновлення позивача та здійснення всіх виплат пов`язаних з незаконним звільненням, а також встановлено, що середньоденна заробітна плата становить 99,74 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З постанови Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2020 року вбачається, середній заробіток за час вимушеного прогулу судом стягнуто лише частково за період з 15.07.2016 по 16.11.2016 року. Разом з цим, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час перебування її у вимушеному прогулі до 23.01.2020 року (дана остаточного вирішення судом справи про поновлення позивача), тобто і за період з 17.11.2016 по 23.01.2020 року, що становить 79393,04 грн., виходячи із розрахунку: 796 робочих днів х 99,74грн.середньоденного заробітку, оскільки після скасування постановою Верховного Суду від 17.07.2019 року рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА не видав наказу про поновлення позивачки на роботі і не виконав рішення суду першої інстанції про поновлення її на роботі, яке в частині поновлення було допущене до негайного виконання.

Матеріалами справи встановлено, що рішення суду про поновлення позивача на роботі, яке після нового перегляду його судом апеляційної інстанції набрало законної сили 23.01.2020 року, не виконано до даного часу. Відповідач - Сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА, який незаконно звільнив позивача і який зобов`язаний поновити позивача на роботі, що встановлено вищевказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, не подав жодних доказів про виконання ним рішення суду щодо поновлення позивача на роботі та відновлення її порушених трудових прав.

Згідно із ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З врахуванням наведеного на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 24.01.2020 року по 05.07.2022 року, що становить 60741,66грн.,виходячи із розрахунку: 609 робочих днів х 99,74 грн. середньоденного заробітку.

В цій частині вимоги позивача до Сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА, є обґрунтованими і підлягають до задоволення. Разом з цим, безпідставними є вимоги про стягнення середнього заробітку з інших відповідачів: управління Державної казначейської служби України в Міжгірському районі Закарпатської області, комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» Міжгірської селищної ради Закарпатської області (змінено найменування з комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня» Міжгірської районної ради Закарпатської області), Хустської районної ради Закарпатської області, яка є правонаступником Міжгірської районної ради Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи "Міжгірська районна лікарня", оскільки вищевказаними рішенням суду, які набрали законної сили, встановлено, що відповідальним за незаконне звільнення позивача на роботі і його поновлення є саме відповідач - Сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА.

Безпідставними єтакож вимогипозивача щодовизнання КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» правонаступником комунальної установи «Міжгірська РЛ», оскільки у спірних правовідносинах належним відповачем є Сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА., який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 26325426), не перебуває в процесі припинення і не є ліквідований.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального і процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки і дійшов помилкових висновків про відмову у позові у зв`язку з тим, що позивач не пред`явив позов (не подав заяви про уточнення своїх вимог) до належного відповідача Сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА, не врахувавши, що позивачем заявлено вимоги і до даного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищенаведених підстав.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційним судом матеріальна вимога позивача задоволена у розмірі 140134,7 грн. (79393,04+60741,66=140134,7), тому сума судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції становить 1401,35 грн. (140134,7 х 1%), яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки при поданні позовної заяви судовий збір позивач не сплачувала.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху було попередньо визначено суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1365,93 грн. та ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12 березня 2021 року відстрочено апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.

У зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції загальна сума судового збору, яка підлягає до сплати становить 3503,37 грн., з яких 1401,35 грн. за подачу позову та 2102,02 грн. (1401,35 грн. х 150%=2102,02) за подання апеляційної скарги, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 374, 376, 382 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2020 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26325426) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з роботи з посади медичної сестри (палатної) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні за наказом сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації від 14.07.2016року №426-к за період 17.11.2016 року по 23.01.2020 року в сумі 79393 (сімдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто три) гривні 04 (чотири) копійки, який визначено без утримання обов`язкових податків та платежів, та середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 року у справі №302/701/16 за період з 24.01.2020 року по 05.07.2022 року в сумі 60741 (шістдесят тисяч сімсот сорок одну) гривню 66 (шістдесят шість) копійок, який визначено без утримання обов`язкових податків та платежів. В решті вимог відмовити.

Стягнути із Сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26325426) судовий збір в сумі 3503 (три тисячі п`ятсот три) гривні 37 (тридцять сім) копійок на користь держави (отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895; Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 15 липня 2022 року.

Головуючий:

Судді: