Рішення

від 24.12.2020 по справі 302/361/20

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/361/20

2/302/184/20

Номер рядка звіту 79

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2020 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя Кривка В.П., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації, управління Державної казначейської служби України в Міжгірському районі Закарпатської області, комунального некомерційного підприємства Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області, до Міжгірської районної ради Закарпатської області про стягнення з відповідачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із неправомірним звільненням з роботи з посади медичної сестри відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні за період з 17.11.2016 по 21.01.2020 в сумі 78994, 08 грн; стягнення втраченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час затримки виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 у справі 302/701/16 за період з 17.07.2019 по 21.01.2019, а також рішення Закарпатського апеляційного суду від 21.01.2020 у цій же справі за період з 22.01.2020 по час вирішення справи в суді у зв`язку з поновленням на роботі ; визнання правонаступником за цими позовними вимогами КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня замість комунальної установи Міжгірська районна лікарня , -

В С Т А Н О В И В :

Зазначений позов подано в суд 13.04.2020 з таким обґрунтуванням позовних вимог.

З 25.06.2001 року позивачка працювала сестрою медичною стаціонару (палатною) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні, але її роботодавцем згідно Статуту Міжгірської районної лікарні був сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА. Пунктом 1 наказу сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 426-к від 14.07.2016 року позивачку було звільнено з посади медичної сестри BAT Міжгірської районної лікарні за п.З ст.40 КЗпП України. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року у справі №302/701/16 позивачку було поновлено на роботі, але не на посаді, яку займала позивачка до звільнення, а на іншій посаді. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили це рішення суду в апеляційному порядку. На виконання цього рішення, яке в частині поновлення позивачку на роботі було допущено до негайного виконання, сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 580-к від 24.11.2016 року Про поновлення на роботі ОСОБА_1 . Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року рішення суду першої інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано, ухвалено інше рішення, яким ОСОБА_1 у позові відмовлено. ОСОБА_1 та сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА оскаржили це рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. У зв`язку з такою відмовою позивачці у позові у справі № 302/701/16 сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА видав наказ № 97-к від 06.03.2017 року Про скасування наказу про поновлення на роботі . Постановою Верховного Суду від 17.07.2019 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції у справі № 302/701/16 було скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Однак, у зв`язку з скасуванням зазначеного рішення суду апеляційної інстанції сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА не видав наказу про поновлення позивачки на роботі, фактично не виконавши рішення суду першої інстанції про поновлення її на роботі, яке було допущене до негайного виконання. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.012090 року у справі № 302/701/16 рішення суду першої інстанції було змінено, тобто, позивачку поновлено на попередній роботі вже на посаді, яку вона займала до звільнення, а також змінено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2016 року по 16.11.2016 року. З 17.11.2016 року по даний час сектор охорони здоров`я, чи будь-хто інший, не нараховував і не виплачував ОСОБА_1 будь-якого заробітку, пов`язаного з зазначеною її роботою.

20.02.2020 року Міжгірським районним судом Закарпатської області позивачці видано виконавчий лист за постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 року у справі № 302/701/16 в частині поновлення мене на роботі вже на посаді, яку ОСОБА_1 займала до звільнення. 21.02.2020 року позивачка подала зазначений виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для примусового виконання постанови апеляційного суду. За цим виконавчим листом 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження, однак постанова апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі боржником - сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА досі не виконана.

Постановою Закарпатського апеляційного суду у справі № 302/701/16-ц від 23.01.2020 року встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачки на час її незаконного звільнення з роботи (14.07.2016 року) становить - 99,74 гривень. Середній заробіток позивачки, у зв`язку з незаконним звільненням її з роботи за період з 15.07.2016 року по 16.11.2016 року стягується з сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА на користь ОСОБА_1 за зазначеною постановою суду. Середній заробіток позивачки за період з 17.11.16 року по 21.01.2020 року становить: 792 робочі днів х 99,74 гривень = 78994,08 гривні.

В справі винесено такі процесуальні рішення:

-Ухвалою від 14.04.2020 прийнято позовну заяву і відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;

-Ухвалою від 07.05.2020 задоволено клопотання позивача і залучено в справу співвідповідачем ліквідаційну комісію комунальної установи Міжгірська районна лікарня ;

-Ухвалою від 07.05.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження і з повідомленням сторін;

-Ухвалою від 11.06.2020 задоволено клопотання КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня і зупинено провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням (ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області (суддя Цімбота В.І.) від 08.05.2020, яка винесена в справі № 302/701/16-ц;

-Ухвалою від 02.12.2020 відновлено провадження в справі і призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 24.12.2020.

Сторонами в справі подано такі процесуальні заяви.

Згідно з відзивом на позов відповідач КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня просить відмовити в задоволенні позову до цього відповідача з покликанням на те, що цей відповідач не є належною стороною у справі, бо рішення про звільнення позивачки приймалось сектором охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації у період, коли позивачка працювала в комунальній установі Міжгірська районна лікарня , яка є ліквідованою юридичною особою, КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня заснована Міжгірською районною радою і цей відповідач не є правонаступником КУ Міжгірська районна лікарня та сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА.

Згідно з відзивом на позов відповідач управління Державного казначейства Закарпатської області у Міжгірському районі просить відмовити у задоволенні позовних вимог до цього відповідача з покликанням на те, що цей відповідач не є належною стороною у справі ( не вчинено жодних дій, не винесено жодного рішення щодо порушення прав та інтересів позивача, за змістом позовних вимог роботодавцем позивача був сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА, згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 в справі № 302/701/16-ц присуджено позивача поновити позивача на роботі саме в сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА,однак не рішення не виконано ).

Інші відповідачі сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА, Міжгірська районна рада не надали відзиви на позов.

22.12.2020 після відновлення провадження в справі позивач подала клопотання про залучення в справу правонаступником відповідача Хустську районну раду Закарпатської області у зв`язку з ліквідацією між гірського району і входженням території такого до Хустського району Закарпатської області на підставі постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ і припиненням юридичної особи відповідача Міжгірська районна рада Закарпатської області.

Оцінивши зміст позовних вимог,подані в справу докази, процесуальні заяви сторін. Суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2020 в справі №302/701/16-ц за позовом ОСОБА_1 до сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА про скасування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу постановлено : поновити ОСОБА_1 на посаді медичної сестри (палатного відділення) інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні; стягнути з сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2016 по 16.11.2016 у розмірі 8677, 38 грн, який визначено без утримання обов`язкових податків та платежів.

Згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2020 у справі №302/701/16-ц постановлено задовольнити апеляційну скаргу КНП ЛПУ Міжгірсьтка районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області і скасувати ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.05.2020. Цією ж постановою відмовлено в задоволенні заяви позивача про заміну боржника по справі № 302/701/16-ц і виконавчому провадженні № 61372913 про поновлення позивачки на посаді медичної сестри (палатної) відділення інтенсивної терапії (анестезіології) Міжгірської районної лікарні сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА на комунальне некомерційне підприємство Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області.

Отже, вищезазначеними судовими рішеннями,які набрали законної сили, встановлено, що належною стороною (відповідачем) за позовними вимогами позивача як про поновлення на роботі, так і про стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, - є відповідач сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА.

Згідно з відомостями офіційного сайту Міністерства юстиції України комунальна установа Міжгірська районна лікарня виключена внаслідок ліквідації з ЄДРПУО, код 01992601. Ця інформація є загальновідомою і визнається сторонами.

Статтею 82 ч.ч.1, 3 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, а обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування .

Статтею 82 ч.4 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, підстав задовольняти вимогу позивача про визнання процесуальним правонаступником за поданими позовними вимогами відповідача КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня відповідно до положень статті 55 ЦПК України не має.

З огляду на вищевикладені положення процесуального закону, а також встановлені обставини, - суд також вважає, що не має підстав застосовувати положення статті 55 ЦПК України для задоволення клопотання позивача про залучення у справу правонаступником відповідача Міжгірська районна рада на Хустську районну раду. Окрім цього, позивач втратив право на цю процесуальну дію з огляду на порушення положень статті 51 ЦПК України.

Згідно з статтею 50 ч.2 ЦПК України, участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів , права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави , предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Позивач пред`явив позовні вимоги до кількох відповідачів, однак за змістом позовних вимог позивач конкретизував ці вимоги до відповідача КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня . Судом установлено, що цей відповідач є неналежним. Натомість судом виконано обов`язок установити належного відповідача в справі на виконання висновків Великої Палати Верховного Суду (справа № 910/7122/17 постанова від 11.09.2019).

Однак після вчинення відповідних процесуальних дій та після відновлення провадження в справі позивач не подав процесуальної заяви про уточнення своїх вимог (пред`явлення позову) до належного відповідача сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА.

Якщо пред`явлено позов до неналежного відповідача чи відповідачів суд за результатом розгляду справи відмовляє в позові до неналежних відповідачів.

З огляду на викладене обґрунтування та положення цивільно-процесуального закону, процесуальної позиції позивача суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову повністю.

Судових витрат до стягнення чи повернення в справі не має.

Керуючись статтями 263-265,279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 273 ЦПК України.

Рішення виготовлено 04.01.2021.

Суддя: В. П. Кривка