Постанова

від 11.07.2022 по справі 910/10713/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. Справа№ 910/10713/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 12.07.2022,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022

у справі №910/10713/21 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»

про стягнення 104 018,48 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст і підстави заяви про відстрочку виконання рішення

22.02.2022 Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10713/21 до 01.06.2022.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує на скрутне фінансове становище, зазначаючи, що станом на день її подання на рахунках відповідача не існує достатньої кількості коштів для погашення заборгованості перед позивачем.

11.05.2022 до суду надійшла заява Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» про приєднання доказів (подана через «Електронний суд»), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10713/21 до 30.09.2022.

Заявою від 11.05.2022 відповідач просив приєднати до матеріалів справи копію договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.06.2018 та акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2022, з якого видно витрати відповідача у розмірі 68 840,36 грн, а також виписки по рахунку відповідача, які свідчать про малий порівняно із боргом залишок коштів.

Також відповідач наголосив на тому, що через 2 дні після надходження до суду заяви про відстрочення виконання рішення суду в Україні розпочалася війна, а тому існують обставини непереборної сили для забезпечення добросовісного виконання зобов`язань. Робота Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» фактично була паралізована, як і багатьох підприємств, установ, організацій України.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 у задоволенні заяви Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/10713/21 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником (боржником) всупереч приписам частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 23.05.2022 через систему «Електронний суд» від Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, відповідно до якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 та ухвалити нове рішення, яким заяву Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10713/21 до 30.09.2022 задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив та не врахував усіх обставин справи, а відтак постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу.

На переконання скаржника введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан підпадає під дію пункту 3 частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України та дає можливість суду позитивно вирішити питання про відстрочення виконання судового рішення для відповідача в межах, викладених у заяві.

Окрім того, відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, коштів на спеціальному рахунку для покриття суми боргу перед позивачем немає, попри це, відповідачеві необхідно сплачувати комунальні послуги для забезпечення функціонування самого інституту. Існування дебіторської заборгованості, по якій відповідачем ведеться претензійна діяльність, говорить про перспективу надходження необхідних коштів для виконання рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

01.07.2022 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому АМКУ просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення, оскільки відповідачем не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають його виконанню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 апеляційну скаргу Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10713/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

15.06.2022 матеріали справи №910/10713/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21, встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 12.07.2022.

05.07.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 клопотання представника Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні 12.07.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 12.07.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення суду задовольнити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10713/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено.

Присуджено до стягнення з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у Солом`янському районі міста Києва, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100 пеню у сумі 104 018 (сто чотири тисячі вісімнадцять) грн 48 коп.

Присуджено до стягнення з Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

23.02.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10713/21 видано накази.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов`язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Колегія суддів наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для надання відстрочки його виконання, з огляду на наступне.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на скрутну фінансову ситуацію, а також зазначає, що перед ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» існує дебіторська заборгованість.

Зазначені твердження заявника не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, по-перше, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, по-друге, як вірно зазначив суд першої інстанції, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому, долучені відповідачем до заяви виписка по рахунку відповідача НОМЕР_1 за період з 06.04.2022 по 05.05.2022, не є належним та достатнім доказом на підтвердження відсутності грошових коштів для виконання рішення суду, враховуючи, що юридична особа не обмежена правом мати декілька рахунків, відкритих у різних банківських установах.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження часткового погашення спірної заборгованості перед позивачем, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили 01.02.2022, як підставу для відстрочення виконання рішення суду до 30.09.2022. Крім того, відповідач не надає доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності чи з інших незаборонених чинним законодавством джерел, що надало б можливість відповідачу погасити існуючий борг у майбутньому по закінченню строку відстрочки.

Посилання заявника на загальновідомі обставини, які стали підставою для введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», самі по собі не свідчать про переривання господарської діяльності боржника до такої міри, що виконання ним рішення суду стало неможливим.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та фактів і положення статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Порушень та неправильного застосування суд першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Також, беручи до уваги те, що вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в рішенні навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відмову у відстроченні виконання рішення до 30.09.2022 у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд першої інстанції здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням «справедливого балансу» між сторонами, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Національний-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №910/10713/21 залишити без змін.

Матеріали справи №910/10713/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та у відповідності до статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2022.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко