Рішення

від 19.07.2022 по справі 910/18294/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Київ

19.07.2022Справа № 910/18294/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання розміру судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/18294/21

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСКО" ( код ЄДРПОУ 24593513, вул. Вербицького, 32 , м. Київ, 02121)

про визнання договору недійсним

за участі представників

позивача Венгаренко Т.А., адвокат ордер

відповідача Чайковський О.М., адвокат ордер

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа 910/18294/21 за вказаним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Крім того, суд ухвалив питання розподілу судових витрат на правничу допомогу вирішити у судовому засіданні 12.07.2022.

12.07.2022 на адресу суду надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якій відповідач просив стягнути витрати у сумі 14000,00 грн.

У судовому засідання 12.07.2022 оголошено перерву до 19.07.2022, в якому представник позивача заперечувала проти доводів відповідача щодо обсягу витраченого часу і складності справи, та просила зменшити суму до 5000 грн.

Відповідач підтримав вимоги наполягав на 14000,00 грн, посилався на судову практику ВС у постанові від 25.05.20 910/7586/19.

Розглянувши заявлену Відповідачем у відзиві і клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вимогу про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням документів, що підтверджують надання правничої допомоги, наявних у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Оскільки, за наслідками розгляду справи суд вирішив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з покладенням судових витрат на позивача, заява позивача про стягнення з відповідача витратна професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

При цьому, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову та понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, вказана заява відповідача підлягає розгляду судом.

В матеріалах справ наявні ордер на надання правової допомоги серії АА №1163296 від 07.12.2021, виданий на підставі договору про надання послуг за договором про надання правової допомоги від 07.12.2021 та копія св-ва про право на заняття адвокатською діяльністю №3759 Чайковського Олега Миколайовича, видане Київською міською КДКА 28.05.2009

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем додано до матеріалів справи:

- копію договору про надання послуг за договором про надання правової допомоги від 07.12.2021;

- акт №1 від 08.07.2022 про надання послуг за договором про надання правової допомоги від 07.12.2021

- видатковий ордер від 07.12.2021.

- копію платіжного доручення 1293 від 11.07.2022.

- - детальний опис робіт (наданих послуг) виконання адвокатом Чайковським О.М. за договором про надання правової допомоги від 07.12.2021

Посилаючись на наведені документи, Відповідач у зв`язку із відмовою у задоволенні позову просив стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн.

При цьому, в першій заяві по суті спору, якою був Відзив на позов, що поданий до суду 20.12.2021., Відповідачем заявлено вимогу про стягнення з Позивача понесених судових витрат, що за попереднім розрахунком становить 20000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові від 03.10.19. у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду та в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2020 у справі № 922/3724/19.

Заперечуючи проти витрат позивач вказує, що відповідачем неспівмірно завищено вартість гонорару, перебіг часу витраченого на участь у засіданнях. а заявлений час підготовки до справи є непропорційним.

Так, у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами

Правову позицію викладено в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду.

Оцінивши розрахунки та заперечення суд враховує таке.

- умови договору про надання послуг за договором про надання правової допомоги від 07.12.2021 підтверджують право адвоката Чайковського О.М. представляти відповідача у даній справі

- сторонами договору обумовлено вартість погодинної оплати праці 2000,00 грн/год.

- представником опрацьовано і підготовлено заяву про суті справи (ст165) та заяви з процесуальних питань (ст.169) в т.ч. щодо виконання вимог ст. 88, 90, 99-100 ГПК України

- - здійснено участь у підготовчих та судових засіданнях 18.01.2022, 10.02.22, 15.02.22, 22.02.22, 14.6.2022, 07.07.2022 (не зважаючи, що засідання 18.01.22, 10.02.2022 14.06.22 не можна назвати продуктивними в повній мірі, оскільки їх відкладення є наслідок дій позивача).

Судом взято до уваги сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку відзиву, письмових пояснень та матеріалів до судового засідання, участь адвоката у підготовчому провадженні і під час розгляд справи по суті, характер спірних правовідносин у справі, значення справи для відповідача.

Жодних доказів або аргументів на підтвердження завищення адвокатом вартості години роботи та самого часу для підготовки процесуальних документів і участі у засідання позивачем суду надано не було.

Крім того, посилання представника позивача на обставину відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва 910/20966/21 не підтверджує складний матеріальний стан сторони.

Слід зазначити, що складний матеріальний стан за умови належного підтвердження має суттєве значення для вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про покладення на Позивача витрат Відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у повній сумі, а саме 14000 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИІРШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСКО" ( код ЄДРПОУ 24593513) 14000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

повне судове рішення складено 20.07.2022

Суддя Ігор Курдельчук