Ухвала

від 13.07.2022 по справі 910/21530/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.07.2022Справа № 910/21530/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107"

про стягнення 321 336,58 грн. та виселення з орендованого приміщення

Представники учасників справи:

від позивача (заявника, стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

від державного виконавця: Казміренко Д.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач, стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" (далі - відповідач, боржник) про стягнення

321 336,58 грн. та виселення з орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року (суддя Якименко М.М.) у справі № 910/21530/15 позов задоволено, зокрема, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 205 323,53 грн. боргу з орендної плати, 6 301,57 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 101 802,55 грн. інфляційних втрат, 7 908,93 грн. 3% річних, 7 644,73 грн. судового збору.

12.10.2015 року на виконання вказаного рішення про стягнення з відповідача зазначених коштів судом видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 року (суддя Мельник В.І.) замінено позивача в справі № 910/21530/15 - акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - Товариство), замінено сторону в справі № 910/21530/15 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2015 року в справі № 910/21530/15 - акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником - Товариством.

18.04.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства від 11.04.2022 року № 11-1/04 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) у справі № 910/21530/15, в якій скаржник просить: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу у виконавчому провадженні № 52516568 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/21530/15 від 12 жовтня 2015 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52516568.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 52516568 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/21530/15 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 52516568 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/21530/15. Зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52516568 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 р. у справі № 910/21530/15, з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

17.06.2022 до Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця.

За результатом повторного автоматизованого розподілу, призначеного в зв`язку зі звільненням судді Якименка М.М., вказану заяву передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії та бездіяльність державного виконавця призначено на 14.07.2022.

В обґрунтування вказаної заяви стягувач зазначив, що бездіяльність державного виконавця встановлена ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022, тому він має право на відшкодування понесених судових витрат у зв`язку із розглядом його скарги. Заявлений розмір витрат на правову допомогу не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає принципам матеріального (договірного) права, актуальній судовій практиці з цього питання, обсягу часу, затраченого адвокатом, а також враховує терміновий характер виконуваної роботи, з огляду на стислі терміни розгляду відповідних скарг.

У судове засідання 14.07.2022 представники стягувача та боржника не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши вказану заяву стягувача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний механізм відповідає правовому висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) де зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка надійшла до суду стягувачем надано належним чином засвідчену копію Договору № 09-02-2022/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.02.2022, Акту прийому-передачі документів від 09.02.2022, Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.06.2022 на суму 11 200,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг. При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону.

За змістом п. 3.2, 3.8 Договору замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення судового рішення за результатами завершення розгляду справи. Розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.06.2022 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 11 200,00 грн., виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 800,00 грн., вартості участі у судовому засіданні у розмірі 1 500,00 грн. та «гонорару успіху» у розмірі 1 800,00 грн.

За приписами ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Втім, будучи обізнаним про розгляд заяви про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, виконавець у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В контексті викладеного суд зазначає, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі

11 200,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

В даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 в справі №911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Так, Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд вказав, що практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною, на користь чого свідчить те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн. до 10 000,00 грн. та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

Зрештою, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Враховуючи викладене, в контексті обставин цієї справи, суд вважає, що витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 200,00 грн. не є співмірними із ціною позову, складністю питань, у зв`язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених у акті здачі-приймання виконаних робіт не є виправданим, а також враховуючи системність подання таких заяв, що вказує на намагання збагатитись у такий спосіб за рахунок Держави, суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію витрат на правничу допомогу, доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн. на 90%.

Стягнення адвокатських витрат у заявленому розмірі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності, справедливості і становитиме надмірний тягар для Держави, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката має бути зменшено до 1 120,00 грн.

Також суд зауважує, що судові витрати, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

Аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки бездіяльність державного виконавця встановлена відповідною ухвалою суду, та з огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії та бездіяльність державного виконавця і стягнення з Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 120,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.

2.Стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03022, місто Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15, ідентифікаційний код 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 120 (одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп.

3.У іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.07.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.07.2022.

Суддя С. В. Стасюк