Постанова

від 18.07.2022 по справі 815/6320/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

справа № 815/6320/16

адміністративне провадження № К/9901/61029/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу 815/6320/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарком» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 (суддя Єфіменко К.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Ступакова І.Г., Лук`янчук О.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарком» звернулось до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Одеська митниця Державної фіскальної служби звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі 815/6320/16.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що звертаючись до митного орану про повернення коштів, позивач посилався на рішення суду у справі 815/1718/16. При цьому, вказане судове рішення оскаржено. За наслідками судового розгляду судами касаційної (направлення на новий розгляд), першої, апеляційної інстанцій позов Товариства про скасування 36 рішень рішень митного органу про коригування митної вартості та 36 карток відмови задоволено. Втім, у справі, що розглядається, суди залишили поза увагою відсутність доказів звернення Товариства до Митниці з заявою про надання Висновку на підставі рішення суду за наслідками нового розгляду справи 815/1718/16. Крім того, митний орган вказує, що законодавством України не передбачено повернення сплачених платежів у спосіб судового стягнення. Таким чином, Митниця вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема: положення пунктів 43.1, 43.3-43.5 статті 43 Податкового кодексу України, пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Також, відповідач відзначає, що повернення коштів здійснюється виключно органами Казначейства. При цьому, суди не в праві зобов`язувати суб`єктів владних повноважень чи їх посадових осіб приймати (видавати, створювати) певні нормативно-правові чи інші офіційні документи.

У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, відповідно до відзиву позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не були допущені порушення матеріального та процесуального права під час розгляду справи. Позивач вважає постанову суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій обґрунтованими та законними. Як відзначає позивач у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції було зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі 815/1718/16. Поряд з цим, постанова суду апеляційної інстанції у цій справі прийнята з урахуванням рішення суду у справі 815/1718/16, яке набрало законної сили. Позивач переконаний, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Як зазначає позивач, скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, визначеної декларантом та повернення надмірно сплачених, у зв`язку з таким коригуванням, митних платежів.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарком» (Покупцем) та Компанією «ZHEJIANGFANTASYTEXTILECO., LTD», Китай (Продавцем), були укладені Договори купівлі-продажу товарів, на виконання умов яких на адресу ТОВ «Дарком» поставлені товари, ціна яких визначена в інвойсах.

З метою митного оформлення товарів, які були поставлені згідно умов вказаних Договорів, до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС декларантом подані електронні митні декларації, в яких митна вартість товарів визначена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору, та документи, які підтверджують заявлену декларантом вартість товару за ціною операції.

Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митних декларацій за заявленою декларантом митною вартістю товарів за ціною договору, прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів митну вартість товарів визначено за другорядними методами та оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів та у відповідності до положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар було випущено у вільний обіг із наданням фінансових гарантій у загальному розмірі 6'075'149,82грн.

Не погодившись з прийнятими митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та Картками відмови, ТОВ «Дарком» оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 у справі 815/1718/16, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.09.2016, адміністративний позов ТОВ «Дарком» задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС.

Відповідно до положень статті 254 КАС України вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили 07.09.2016 з дати винесення Одеським апеляційним адміністративним судом ухвали про відхилення апеляційної скарги Одеської митниці.

30.09.2016 та 18.10.2016 ТОВ «Дарком» звернулось до Одеської митниці ДФС з заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів, посилаючись на судові рішення у справі 815/1718/16, та просило у відповідності до положень статті 43 Податкового кодексу України, наказу Державної митної служби України 618 від 20.07.2007 надмірно сплачене до бюджету мито у сумі 460827,74грн та додатковий імпортний збір у сумі 13415,03грн перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства, відкритий в установі банку, а надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 5600907,05грн перерахувати на електронний рахунок підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За результатами розгляду вказаних заяв Одеська митниця ДФС листом від 25.10.2016 3794/10/15-70-19-01 повідомила заявника про направлення відповідно до положень частини 8 статті 336 Митного кодексу України запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів при митному оформленні товарів. Митницею також зазначено, що питання повернення надмірно сплачених коштів буде розглянуто після надходження та в залежності від змісту отриманої відповіді від уповноваженого органу іноземної держави.

ТОВ «Дарком» оскаржило бездіяльність посадових осіб Одеської митниці ДФС в судовому порядку. Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Одеської митниці ДФС щодо повернення ТОВ «Дарком» з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та зобов`язання Одеської митниці ДФС підготувати висновки на повернення ТОВ «Дарком» з Державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів у загальному розмірі 6075149,82грн., передати висновки згідно з реєстром висновків для виконання відповідному органу Казначейства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Митниця не виконала покладених на неї чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення платнику податків суми надмірно сплачених митних платежів, з урахуванням того, що наявність такої переплати у Товариства підтверджена митною декларацією, аркушем коригування митної та рішенням суду, яке вступило у законну силу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини третьої статті 52 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право декларанта, який заявляє митну вартість, оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими теж немає. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено у статті 301 Митного кодексу України, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 1146 був затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, відповідно до пункту 5 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 1146 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Згідно з положеннями пункту 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 1146 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що законодавством визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі 815/1718/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі 815/1718/16 адміністративний позов Товариства задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товару та Картки відмови в прийнятті митних декларації.

Разом з тим, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що постановою Верховного Суду від 08.07.2022 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі 815/1718/16 залишено без змін.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, з метою повернення суми надмірно сплачено податок на додану вартість на підставі рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, Товариство звернулось до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Натомість, відповідачем за результатами отримання такої письмової заяви позивача не було вжито жодних дій, визначених Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 618 (як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою).

Судами встановлено, що як вбачається з листа митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів, а єдиною підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів при митному оформленні товарів. Митницею також зазначено, що питання повернення надмірно сплачених коштів буде розглянуто після надходження та в залежності від змісту отриманої відповіді від уповноваженого органу іноземної держави.

Касаційний суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що факт сплати позивачем надмірних митних платежів встановлений рішенням суду, яким, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до митного органу із відповідними заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів. У той же час, з матеріалів справи вбачається, що митним органом не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування вищевказаного висновку.

Враховуючи зазначені обставини, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішеннях судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі 815/6320/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду