Постанова

від 20.07.2022 по справі 640/18400/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 640/18400/18

адміністративне провадження № К/9901/34654/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року (головуючий суддя: Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Мельничук В.П.) у справі № 640/18400/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

07 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» (далі також позивач або ТОВ «Скайфорт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також відповідач або ДАБІ), в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 231 від 16 серпня 2018 року «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем 12 грудня 2019 року подано на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

17 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін.

29 квітня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа ОСОБА_1 (вх.від 21 травня 2020 року №073/Г-430), а саме власниці земельної ділянки з кадастровим номер: 8000000000:91:119:0030 за адресою: АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що договір суперфіцію за № 2179, укладений останнім з ТОВ «Скайфорт» завершився 22.10.2019, об`єкт недобудовано, проте здійснюється продаж квартир та реєстрація права власності на них. Також зазначено про наявність кримінального провадження № 1200201001000003944 з приводу зазначених обставин.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що підстави для скасування права позивача на виконання будівельних робіт відсутні, оскільки відсутні будь-які підстави вважати та документи, які б вказували, що позивачем зазначено недостовірні дані для повідомлення, відсутні порушення порядку погодження та затвердження проектної документації. Крім того, позивач не подавав заяву про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, також позивач як замовник будівництва не ліквідований та не перебуває в процедурі ліквідації.

Додатково представник позивача повідомив, що не здійснювалась перевірка позивача, внаслідок якої могли бути встановлені порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято обґрунтовано та за наявності законодавчих підстав, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що замовником будівництва ТОВ «Скайфорт» не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури. Також замовником будівництва наказом від 19 березня 2018 року №19/03 затверджено проект будівництва «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » розробленого ФОП ОСОБА_2 , який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Водночас стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Додатково представник відповідача стверджував, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил проведена посадовою особою Департаменту в присутності директора ТОВ «Скайфорт» ОСОБА_3 , що спростовує твердження позивача про непроведення відповідачем перевірки.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 березня 2018 року ТОВ «Скайфорт» подало до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) стосовно будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У даному повідомленні визначено, що технічний нагляд здійснює ОСОБА_4 , а проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 та затверджена замовником - ТОВ «Скайфорт» на підставі наказу про затвердження проекту № 19/03 від 19 березня 2018 року.

Відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_2 .

Також вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) 07 вересня 2016 року №869/16/12-3/009-16, а земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 22 жовтня 2015 року НАО 967203, реєстрація №2179; кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:91:119:0030.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення прокуратури міста Києва вих. № 04/2/4/1-60-18/2 від 28 березня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, видано наказ №174 від 02 квітня 2018 року про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» (код ЄДРПОУ 38885373); ФОП « ОСОБА_2 »; Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Арса» (код ЄДРПОУ 40060285) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

05 квітня 2018 року відповідачем видано направлення для проведення позапланового заходу у період з 05 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 квітня 2018 року №055-5408 надано відповідачу копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року.

Листом від 06 квітня 2018 року № 073-3059 відповідач звернувся до Міністерства культури України із запитом про надання Міністерством погодження історико-містобудівного обґрунтування та проектної документації замовнику будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» на об`єкт будівництва «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1».

За результатами розгляду вказаного листа Міністерство культури України повідомило (лист від 02 травня 2018 року № 652/10-15-18), що листом від 22 березня 2018 року погодило подане листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» історико-містобудівне обґрунтування «Будівництво житлового будинку» по АДРЕСА_1. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства культури України встановлено, що станом на момент підготовки даного листа погоджень проектів будівництва, реконструкції, дозволів на проведення земляних робіт за вказаною адресою Міністерством культури України не надавалось.

08 травня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав направлення для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено відповідний акт перевірки № б/н.

За результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року, а саме:

не отримані необхідні технічні умови на приєднання до міських інженерних мереж, в т.ч. не отримано технічні умови КП «Спеціального управління протизсувних підземних робіт» та Управління ДАІ;

не отримано позитивний висновок в органах охорони культурної спадщини згідно вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та не отримано дозвіл на виконання робіт в Управлінні охорони культурної спадщини;

не отримано висновок Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження;

до початку проектування не розроблено, не погоджене та не затверджене історико-містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122 (історико-містобудівне обґрунтування погоджено Міністерством культури України 22 березня 2018 року, а розроблена проектна документація передана від ФОП ОСОБА_5 до замовника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» згідно акту №1 здачі-прийняття робіт до договору №28/12-16 від 28 грудня 2016 року);

проект будівництва «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1» не наданий на розгляд та узгодження до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в т.ч. на засідання консультативної ради з пам`яткоохоронних питань Управління збереження історичного середовища охорони об`єктів культурної спадщини. Проектна документація не розглянута на засіданні ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури з врахуванням зауважень при опрацюванні проектної документації.

Також перевіркою встановлено, що замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» наказом №19/03 від 19 березня 2018 року затверджено проект будівництва «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1», розробленого ФОП « ОСОБА_2 », який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

За змістом акту директор ТОВ «Скайфорт» від підписання акта перевірки відмовився.

10 травня 2018 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагалось у термін до 11 червня 2018 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

10 травня 2018 року відповідачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, на підставі якого з 10 травня 2018 року зупинено виконання позивачем будівельних робіт до усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зазначені приписи відповідач листом від 10 травня 2018 року №073-4177 направив ТОВ «Скайфорт».

В подальшому, 26 липня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом від 10 травня 2018 року та припису про зупинення підготовних та будівельних робіт, виданого Департаментом від 10 травня 2018 року і звернення ГО «Європейська правозахисна група» видав наказ №544 про проведення позапланової перевірки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1».

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано направлення для проведення планового заходу від 26 липня 2018 року №б/н.

Листом від 31 липня 2018 року № 073-7186 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив позивача про необхідність забезпечення доступу 09 серпня 2018 року о 15.30 год. до об`єкта будівництва та надання документів, зокрема: документів, що підтверджують право власності/користування земельною ділянкою; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; дозвіл на виконання земляних робіт; історико-містобудівне обґрунтування; технічні умови; завдання на проектування; наказу про затвердження проектної документації; проектну документацію на будівництво, розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку; договори, укладені на розробку проектної документації, на виконання будівельних робіт, проведення авторського та технічного нагляду; накази на призначення осіб, відповідальних за здійснення авторського, технічного нагляду, відповідального виконання робіт; кваліфікаційні сертифікати відповідальних осіб за здійснення авторського та технічного нагляду; звіт про інженерно-геологічні вишукування; журнал загальних робіт, журнал авторського нагляду, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми, сертифікати на застосовані матеріали.

За змістом листа Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 20 серпня 2018 року №4297/18/36/02-18 ТОВ «Скайфорт» технічні умови на водопостачання та каналізування об`єкта «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 не видавались.

ФОП ОСОБА_2 у листі № 0808-2018 від 07 серпня 2018 року зазначив, що ФОП ОСОБА_2 не здійснює по даному об`єкту авторський нагляд, оскільки забудовником ТОВ «Скайфорт» не були виконані умови договору про здійснення авторського нагляду, тому даний договір був розірваний в односторонньому порядку, ще до початку будівництва об`єкту. Також повідомлено, що станом 02 квітня 2018 року ФОП ОСОБА_2 не виконує проектних робіт, оскільки договір про виконання проектних робіт по об`єкту «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » був розірваний в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням умов договору забудовником.

Листом від 16 серпня 2018 року № 8-10-0.441-12937/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Київській області у листі повідомило, що за результатами проведення перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16 серпня 2018 року №482-ДК/401/АП/09/01-18, в якому встановлено, що здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером №8000000000:91:119:0030 не за цільовим призначенням.

25 вересня 2018 року ТОВ «Скайфорт» звернулось до в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради із запитом щодо повідомлення причини відсутності повідомлення про початок будівельних робіт КВ №061180820026 в реєстрі дозвільних документів.

За результатами розгляду запиту позивача, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 26 жовтня 2018 року № 073-10253 повідомив, що наказом від 16 серпня 2018 року № 231 Департамент скасував право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 23 березня 2018 року №КВ 061180820026.

Незгода позивача із вказаним наказом від 16 серпня 2018 року зумовила його звернення до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили про лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 серпня 2018 року №8-10-0.441-12937/2-18, в якому повідомлено, що за результатами проведення перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16 серпня 2018 року №482-ДК/401/АП/09/01-18, в якому встановлено, що на ділянці здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером №8000000000:91:119:0030 не за цільовим призначенням.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в ході позапланової перевірки, проведення якої підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлено недостовірність даних, наведених у зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Водночас суди зазначили, що позивачем не заперечується наявність виявлених в ході позапланової перевірки порушень та на їх спростування не надано до суду жодних доказів.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що наказом № 544 від 26 липня 2018 року було призначено проведення позапланової перевірки. На підставі такого наказу було оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 липня 2018 року № б/н. Проте скаржник наполягає на тому, що матеріали справи не містять підтвердження проведення такої позапланової перевірки.

Позивач стверджує, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі листа міністерства культури України від 02 травня 2018 року № 652/10-15-18 (вх.№073/3690 від 14.05.2018), листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 серпня 2018 року № 8-10-0.441-12937/2-18 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом.

Вважає, що інформація, отримана від таких органів по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За позицією позивача, відповідачем порушено процедуру видання наказу про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданих повідомлень, зокрема: видання оскаржуваного наказу без проведення архітектурно-будівельного контролю та без належного оформлення його результатів.

Звертає увагу, що відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 869/16/12-3/009-16 від 07.09.2016 зазначено про намір забудови «Будівництво житлового будинку», цільове призначення земельної ділянки «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівль і споруд (присадибна ділянка) , функціональне призначення земельної ділянки : «територія житлової садибної забудови - відповідно до Генерального плану міста та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804»; площа забудови 565,52 кв.м., кількість поверхів - 4 пов.

Стверджує, що чинне законодавство не розрізняє цільового призначення земельної ділянки залежно від поверховості забудови та кількості квартир та згідно із статтею 19 Земельного кодексу України це є землями житлової та громадської забудови незалежно від поверховості забудови та запланованої кількості квартир.

За позицією позивача, наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Позивачем отримані необхідні технічні умови на приєднання до міських інженерних мереж. Такі технічні умови були видані на ім`я власниці земельної ділянки. Проектна документація була затверджена замовником будівництва відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність». Водночас посилання відповідача на заперечення особи, що здійснює авторський нагляд про ніби-то не здійснення такого нагляду не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_5 (автор проекту) направив на спростування лист вих.№ 2910-2018 від 29.10.2018 відповідача з зазначенням що він здійснює авторський нагляд по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішення повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, надали правильну оцінку наявним у справі доказам, дійшли висновків, які відповідають обставинам справи, рішення суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, зазначені рішення є законними та обґрунтованими.

Заперечуючи проти задоволення касаційної скарги, відповідачем наведено тотожні доводи, які зазначалися у відзиві на позов та в апеляційній скарзі.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного наказу) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 2 статті 34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

У відповідності до частини 5 статті 34 Закону № 3038-VI контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Вимогами частин 9-10 статті 35 Закону № 3038-VI визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання підготовчих робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Наказом від 16 серпня 2018 року № 231 Департамент скасував право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 23 березня 2018 року №КВ 061180820026.

Частинами другою та третьою статті 39-1 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 466) згідно пункту 1 якого, цей Порядок визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що об`єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об`єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна з наведених ознак (умов) є самостійною, а відтак достатньою для визнання будівництва самочинним.

Зміст вищенаведених норм зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю скасувати право на початок виконання будівельних робіт у разі виявлення недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у зареєстрованому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, закон не зобов`язує Інспекцію проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.

Отже, доводи позивача про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації не ґрунтується в повній мірі на вимогах законодавства.

За змістом наказу підставою його прийняття послугували: лист міністерства культури України від 02 травня 2018 року № 652/10/15-18 (вх. № 073/3690 від 14 травня 2018 року) та листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 серпня 2018 року № 8-10-0.441-12937/2-18 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16 серпня 2018 року №482-ДК/401/АП/09/01-18 ( вх.№ 073/6337 від 16 серпня 2018 року).

В листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 серпня 2018 року № 8-10-0.441-12937/2-18 зазначено, що на підставі листа Департаменту ДАБІ м. Києва від 31 липня 2018 року № 073-7186 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 16.08.2018 №482-ДК/401/АП/09/01/-18.

За змістом зазначеного акту, під час перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:119:0030) проводяться будівельні роботи з будівництва житлового будинку, працює будівельна техніка. Ділянка огороджена парканом, встановлені ворота для в`їзду техніки, доступ на ділянку обмежений. На земельній ділянці встановлено павільйон - відділу продажу квартир у житловому комплексі «Клубний будинок «Podilsky».

У відповідності до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

В свою чергу, акт перевірки Головного Управління Держгеокадастру є документом уповноваженого у відповідній сфері суб`єкта владних повноважень, який фіксує дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою.

Отже, перевірка вимог земельного законодавства проведена уповноваженим органом та її висновки позивачем не спростовані.

Зі змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 06.09.2016 №869/16/12 убачається, що цільове призначення земельної ділянки, за вказаною адресою - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); функціональне призначення - територія належить до території житлової садибної забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Разом з тим, за результатами обстеження указаної земельної ділянки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель було встановлено, що ТОВ «Скайфорт» здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку та зроблено висновок про те, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Отже, ТОВ «Скайфорт» здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, яка відповідно до її цільового призначення є земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ці обставини є ключовими та позивачем не спростовані.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17.

Також суд враховує, що статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі положеннями статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Пунктом 1.3 КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Пунктом 1.4 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Як слідує із Розділу II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», натомість у цій же секції за кодом 02.01 вказано землі «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Тобто вказані види цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови відрізняються.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд, яка міститься, зокрема, у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17 та від 15 липня 2020 року у справі № 826/1419/18.

Отже, суд доходить до висновку про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій позивачем здійснюється будівництво, фактичним намірам забудови, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, оскільки він будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети.

В контексті спірних правовідносин, очевидність порушень визначається сукупністю досліджених судами доказів, наявними у суб`єкта контролю на момент прийняття оскаржуваного рішення, які надали можливість суб`єкту владних повноважень зробити об`єктивний висновок при встановлені дотримання позивачем вимог законодавства та не спростовані останнім.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Департаменту ДАБІ у місті Києві прийнятий правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів скаржника, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» де ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, судом не приймаються до уваги та не надається оцінка новим доказам, які надані відповідачем лише до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалене правильне по суті рішення, проте з незастосуванням закону, який підлягав застосуванню, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 640/18400/18 змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

В решті, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 640/18400/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А.А. Єзеров

С.Г. Стеценко