Рішення

від 14.06.2022 по справі 910/16282/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/16282/21

За позовом Державного підприємства "Прозорро. Продажі";

до Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним та скасування рішення.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники:

Від позивача: Нагребельний А. В., адвокат, ордер серії КС № 463911 від 25.02.2019;

Від відповідача: Пащенко М. В., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Прозорро. Продажі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року №93-р/тк «Про результати розгляду справи №130-26.13/66-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року відкрито провадження у справі № 910/16282/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021.

До господарського суду 17.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

До суду 12.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/16282/21 до судового розгляду по суті на 15.02.2022.

У судовому засіданні 15.02.2022 оголошено перерву до 15.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 судове засідання призначено на 14.06.2022.

Під час розгляду спору по суті 14.06.2022 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

14.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2021 року Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) прийняла рішення № 93-р/тк у справі № 130-26.13/66-20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення № 93-р/тк), яким визнала, що Державне підприємство "Прозорро.Продажі" (далі - позивач, ДП "Прозорро.Продажі") вчинило порушення, передбачене пунктом тринадцятим частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 22.02.2021 № 130-29.3/01-2752 у встановлений ним строк, та наклала на ДП "Прозорро.Продажі" штраф у розмірі 54 400,00 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 130-26.13/66-20, звернувся до Господарського суду міста Києва на підставі статі 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійсним та скасування рішення від 12.08.2021 №93-р/тк з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ДП "Прозорро.Продажі" звернулося до суду в межах двомісячного строку з дня отримання рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про скасування та визнання рішення Комітету від 12 серпня 2021 року № 93-р/тк недійсним, вказував, що вимога відповідача була вручена позивачеві неналежним чином, оскільки встановлена поштова скринька відповідно до наказу директора ДП "Прозорро.Продажі" "Про внесення змін до Інструкції з діловодства Державного підприємства "Прозорро.Продажі" №26 від 01 липня 2020 року затвердженої наказом директора Державного підприємства "Прозорро.Продажі" від 03 травня 2019 року" не є абонентською скринькою у розумінні Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Також позивач зазначає, що між ДП "Прозорро.Продажі" та AT "Укрпошта" не було укладено договору щодо встановлення абонентської скриньки та не було узгоджено оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою встановлення саме абонентської скриньки, що підтверджується відповіддю AT "Укрпошта" на адвокатський запит.

ДП "Прозорро.Продажі" у позовній заяві вказує на порушення Комітетом Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р) з огляду на те, що збирання доказів у справі № 130-26.13/66-21 було здійснено до надання доручення на їх збирання.

Щодо тверджень позивача про неналежне вручення вимоги Комітету суд вказує на наступне.

Голова Комітету - державний уповноважений у зв`язку зі здійсненням заходів контролю за дотриманням ДП "Прозорро.Продажі" законодавства про захист економічної конкуренції під час надання доступу до електронної торгової системи Prozorro.Продажі операторам електронних майданчиків із метою виявлення проблемних питань у відповідній сфері, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, у межах повноважень направив позивачеві вимогу, в якій зазначено, що позивачеві необхідно протягом 20 календарних днів із моменту отримання вимоги надіслати Комітету визначену у вимозі інформацію та матеріали.

Одночасно у вказаній вимозі зазначалося, що відповідно до пунктів тринадцятого, чотирнадцятого, п`ятнадцятого частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії з неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації Комітету визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону.

Як встановлено Комітетом, ДП "Прозорро.Продажі" отримало вимогу 24.02.2021 відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0303504576100.

Позивач, 22.03.2021 надіслав Комітету клопотання № 144-07/2021 (вх. Комітету № 8-01/3846 від 22.03.2021) щодо продовження строку надання інформації на вимогу на 10 календарних днів.

У вказаному клопотанні позивач зазначає, що вимога Комітету отримана ним 02.03.2021, а тому строк на подання запитуваної інформації спливає 22.03.2021.

Також своє клопотання про продовження строку на подання інформації позивач обґрунтовує тим, що Кабінетом Міністрів України введено на всій території України карантин з метою запобігання поширення короновірусу COVID-19, у зв`язку з чим відповідальні працівники ДП "Прозорро.Продажі" за підготовку інформації на запит Комітету працюють у віддаленому режимі.

З метою дослідження обставин несвоєчасного надання відповіді ДП «Прозорро.Продажі» на вимогу голови Комітету - державного уповноваженого від 22.02.2021 № 130-29.3/01-2752 про надання інформації на предмет наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітетом було направлено запит Акціонерному товариству "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") від 24.03.2021 № 130-29.3/02-4636 про надання такої інформації:

1. Прізвища особи, яка від імені ДП "Прозорро.Продажі" отримала поштове відправлення № 0303504576100 із зазначенням дати його вручення.

2. Копії повідомлення про вручення поштового відправлення №0303504576100.

3. Копії(-й) договору(-ів) на доставку поштових відправлень, укладеного(-их) між AT «Укрпошта» (чи її філією) та ДП "Прозорро. Продажі".

4. Копії довіреності(-ей) на отримання кореспонденції, телеграм, посилок, документів фінансового характеру тощо, якою ДП "Прозорро. Продажі" було уповноважено особу на отримання поштової кореспонденції.

5. Копії заяви ДП "Прозорро. Продажі"/договору щодо вкладення поштових відправлень до абонентської скриньки (у разі наявності).

У відповідь на запит, АТ "Укрпошта" листом від 02.04.2021 № 33-М-2665, зокрема, поінформувало, що за повідомленням Київської міської дирекції АТ "Укрпошта" за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 22, м. Київ, знаходиться багатоповерхова будівля бізнес-центру. Вивіска та абонентська поштова скринька ДП "Прозорро. Продажі" відсутні. Зі слів охоронця бізнес-центру, у зв`язку з карантинними заходами працівники ДП "Прозорро. Продажі" працюють дистанційно.

Рекомендований лист № 0303504576100 від 23.02.2021 на адресу ДП "Прозорро. Продажі", вул. Бульварно-Кудрявська, 22, м. Київ, 01601, доставлений працівниками міської служби пошти 24.02.2021. Вказаний лист вкладений у коробку для кореспонденції, що знаходиться біля охоронця бізнес-центру, з припискою до накладної № 45 від 24.02.2021. Накладна ДП "Прозорро.Продажі" повернута з розпискою про одержання листа Бойчук.

Також оператором поштового зв`язку було поінформувано Комітет про те, що порядок доставки пошти ДП "Прозорро. Продажі" з АТ "Укрпоштою" за місцем обслуговування міської служби пошти не узгоджувався, довіреність не надавалась, уповноважені на одержання пошти не визначені, тому надати копії запитуваних документів немає можливості.

АТ "Укрпошта" надало копію накладної № 45 від 24.02.2021 з зазначенням дати вручення рекомендованого листа № 0303504576100 та підписом особи, яка його одержала.

Враховуючи наведене вище та положення Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, останній день строку надання інформації на вимогу припадав на 16.03.2021.

Листом Комітету № 130-29.3/02-4635 від 24.03.2021 позивача повідомлено про те, що оскільки його клопотання датоване 22.03.2021, тобто пізніше кінцевої дати надання відповіді на вимогу, то воно не може бути задоволено та, відповідно, не може бути продовжено строк на надання запитуваної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, інформацію позивачем було надано листом № 173-07/2021 від 02.04.2021 (вх. Комітету № 8-01/4532 від 05.04.2021), тобто поза межами строку, встановленого головою Комітету - державним уповноваженим.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2020 у справі № 922/1124/18, добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань ПАТ "Укрпошта", навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено), не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 804/1318/18, де Верховний Суд зазначає: "При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків".

Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил. Якщо порядок доставки юридичною особою не узгоджувався, пошта доставляється на загальних умовах.

Законодавство про захист економічної конкуренції не обмежує Комітет у способах вручення вимог про надання інформації. Водночас обраний спосіб повинен забезпечувати документальне підтвердження отримання вимоги адресатом (його уповноваженою особою).

Належними доказами того, що вимога органу Комітету надіслана на адресу суб`єкта господарювання та отримана ним, є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, які б спростовували факт отримання ним вимоги саме 24.02.2021.

Факт того, що між ДП "Прозорро.Продажі" та AT "Укрпошта" не було укладено договору щодо встановлення абонентської скриньки та не було узгоджено оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою встановлення саме абонентської скриньки не заперечується відповідачем та підтверджується листом АТ "Укрпошта" від 02.04.2021 № 33-М-2665 та відповіддю оператора поштового зв`язку на адвокатський запит позивача.

Щодо тверджень позивача про порушення Комітетом Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р) суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України є органом Комітету.

Положеннями статей 22 та 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Відповідно до пункту 22 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р), повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

Згідно з пунктом 12 вказаних вище Правил, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, державний уповноважений як орган Антимонопольного комітету України у межах наданих йому повноважень має право витребувати у позивача відповідну інформацію, а позивач, у свою чергу, зобов`язаний надати інформацію у встановлений Антимонопольним комітетом України строк.

Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню суб`єктом господарювання на вимогу органу Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

Обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Суд звертає увагу позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020 № 908/1369/19 де вказано, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких органи АМК мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання. Однак суб`єкти господарювання зобов`язані надавати інформацію на запит (вимогу) голови АМК.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/10740/18 зазначено, що виходячи з положень зазначених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, Комітет у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для проведення дослідження ринків природного газу у сфері здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції учасниками цього ринку), а Товариство, у свою чергу, зобов`язане було надати таку інформацію у встановлений строк (наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 922/2274/17, від 19.06.2018 у справі № 917/1410/17).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 910/12392/18 вказано, що відсутність законодавчих обмежень щодо підстав витребування АМКУ необхідної йому інформації підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 14.08.2012 у справі №08/03/26/64/2011.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що Комітетом при розгляді справи та при винесенні оспорюваного рішення здійснено всі дії у відповідності до законодавства про захист економічної конкуренції та Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р).

Щодо накладеного на Державне підприємство "Прозорро.Продажі" штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом тринадцятим частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф у розмірі до 1 % доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як встановлено рішенням № 93-р/тк дохід ДП "Прозорро.Продажі" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік становив 61 206 724,00 грн.

Рішенням відповідача № 93-р/тк на ДП ""Прозорро.Продажі" було накладено штраф у розмірі 54 400,00 грн, що в свою чергу становить 0,09 % від доходу позивача за 2020 рік.

При розрахунку штрафної санкції органи Комітету керуються нормами статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Чинним законодавством України Комітет наділений дискреційними повноваженнями та має право накладати штрафи за порушення, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, у розмірах, визначених статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Встановлення органами Комітету у діях суб`єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу здійснюються на основі аналізу та оцінки доказів, зібраних під час розгляду кожної конкретної справи та виходячи з її фактичних обставин.

Застосований до позивача штраф, відповідає вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та становить до 1 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2020 рік, а саме складає 0,09 % від доходу (виручки) позивача.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення органом АМК України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб`єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з`ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.

Таким чином, судом встановлено, що неподання позивачем інформації у встановлений Комітетом строк, правомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом тринадцятим частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 22.02.2021 № 130-29.3/01-2752 у встановлений ним строк, та застосовано до позивача санкції, передбачені статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 12.08.2020 № 93-р/тк прийняте Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.07.2022.

Суддя О.В. Мандриченко