4/311-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2007 Справа № 4/311-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон
до фермерського господарства "Ковальчук" с. Олександрівка Каланчацького району Херсонської області
про стягнення 594.439грн.00коп.
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Грек С.І.
від відповідача - керівник Ковальчук С.О.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду № 244 від 14.09.2007 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідача 594.439грн.00коп. збитків, посилаючись на те, що відповідачем в період з 19 травня 2006року по 11 вересня 2006 року без дозволу на здійснення спеціального водокористування використано 12.410.000 куб.м. поверхневої води, чим порушено вимоги водного законодавства.
Ухвалою від 25.09.2007 року розгляд справи судом відкладався через неявку в засідання суду відповідача та неподання ним витребуваних судом доказів.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши свої доводи та пояснення.
Крім того, позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача. Свою заяву він обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно, без будь-яких поважних причин, ухиляється від явки в засідання суду, чим затягує розгляд справи. Майновий стан та платоспроможність відповідача викликають сумніви щодо можливості виконання рішення суду, тому, на думку позивача, є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно та грошові кошти відповідача, які наявні на момент пред'явлення позову, можуть зникнути.
Відповідач не заперечує відсутність дозволу на спецводокористування в спірний період, та посилається на те, що він не зміг одержати дозвіл через несвоєчасну реєстрацію договорів оренди землі в управлінні земельних ресурсів. Від сплати суми позову просить звільнити.
При розгляді клопотання позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального Кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Одним із заходів забезпечення позову є накладення арешту.
Згідно з роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, ціні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Згідно з частиною 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог. Наведене стосується і вимоги щодо забезпечення позову.
В даній справі мова йде про стягнення грошових коштів - збитків спричинених у зв'язку з порушенням водного законодавства.
Оскільки статтею 67 ГПК України наведений вичерпний перелік запобіжних заходів, тому жоден інший захід, крім арешту грошових коштів відповідача не забезпечує виконання рішення суду у даній справі згідно з предметом спору.
При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували, що грошові кошти у відповідача є та відомостей щодо їх знаходження в конкретних банківських установах позивачем не надано.
Не надано позивачем і документального підтвердження того, що грошові кошти відповідача можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент виконання рішення і що саме це утруднить або зробить неможливим виконання рішення. Його ж припущення та сумніви не підтвердженні належними доказами в розумінні статі 33 ГПК України, тому не можуть бути документальним підтвердженням викладених фактів.
З урахуванням зазначеного клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася судом в засіданні 18.10.2007року. Суд зобов'язав позивача надати відомості про банківські реквізити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступних підстав.
Згідно з вимогами пп.1, 9 ст. 44, ст.49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спецводокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 65 абзац 4 Водного Кодексу України також встановлено, що зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об'єкти здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Видача дозволу на спецводокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач без дозволу на здійснення спецводокористування використав для господарських потреб за період з 19.05.2006 року по 11.09.2006року 12.410.000 куб.м. поверхневої води.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, виконаним на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 18.05.1995р. №37 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. за №162/698 із змінами, внесеними Мінекоресурсів України від 31.01.2002року №48 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.02.2002року за № 155/6443, відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 594.439грн.00коп.
Відповідно до вимог статті 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно з законодавством України.
Статтею 111 Водного Кодексу України передбачено обов'язок водокористувачів відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення вимог водного законодавства.
Оскільки в засідання суду відповідач не надав доказів оформлення дозволу на спеціальне водокористування у встановленому законом порядку за період з 19.05.2006 року по 11.09.2006року, або перерахування суми позову, позовні вимоги про стягнення суми позову підлягають задоволенню в повному розмірі.
Посилання відповідача на те, що він не зміг одержати дозвіл через несвоєчасну реєстрацію договорів оренди землі в управлінні земельних ресурсів, не є підставою відмови в задоволенні позову, оскільки зазначені обставини не є підставою використання води без дозволу на спецводокористування, так як цей обов'язок для відповідача встановлений Водним Кодексом України.
Клопотання відповідача про зменшення або звільнення його від відповідальності задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство не передбачає звільнення від відшкодування збитків, спричинених порушенням водного законодавства крім випадків, коли ці збитки виникли внаслідок дії непереборної сили природи чи воєнних дій. Таких доказів відповідач суду не надав.
Таким чином відповідно до вимог пп.1,9 ст. 44, ст.49 Водного Кодексу України відповідач повинен здійснювати спеціальне водокористування лише при наявності дозволу оформленого відповідно до вимог законодавства, а у разі неотримання дозволу нести відповідальність згідно з вимогами статей 110, 111 Водного Кодексу України.
Держмито та судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
З урахуванням зазначеного , керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України суд,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фермерського господарства "Ковальчук" с. Олександрівка Каланчацького району Херсонської області ідентифікаційний номер 33487452 (інші реквізити суду невідомі):
а) на користь Привільської сільської ради Каланчацького району Херсонської області р/р 33119331700195 у відділі державного казначейства Каланчацького району Херсонської області МФО 852010 ККД 24062100 - 594.439 грн.00коп. збитків;
б) в доход державного бюджету –одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –5.944грн.39коп. витрат по сплаті державного мита;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –118(сто вісімнадцять)грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 24.10.2007року.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1053588 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні