Рішення

від 08.11.2007 по справі 4/311-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/311-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 листопада 2007 р.           Справа 4/311-07

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді                  В. Білоуса

При секретарі судового засідання О. Білоконної

за участю представників:

позивача :        С. Бєляєв  -  за довіреністю;

відповідача 1 :   О. Хлопотін –за довіреністю;

відповідача 2 :   В. Кравець - за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Андрушівкацукор”, м. Андрушівка, Житомирська область до відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю „Кирнасівкацукор”, смт. Кирнасівка, Тульчинський район про визнання права власності ТОВ „Андрушівкацукор” на десять транспортних засобів, а саме:

1.          Автобус ЛАЗ 695 Н АВ 67-05 АН, вартістю 5854 грн. 50коп. (з урахуванням ПДВ);

2.          Автобус ПАЗ 3205 АВ 60-96 АН, вартістю 5592 грн. 96 коп. (з урахуванням ПДВ);

3.          ГАЗ-31029 Волга АВ 86-30 АВ, вартістю 3305 грн. 88 коп. (з урахуванням ПДВ);

4.          ГАЗ-САЗ 3508 самоскид АВ 67-04 АН , вартістю 5339 грн. 93 коп. (з урахуванням ПДВ);

5.          ГАЗ 5204 бортовий АВ 67-08 АН, вартістю 1666 грн. 98 коп. (з урахуванням ПДВ);

6.          ЗІЛ ММЗ 45021 самоскид АВ 60-98 АН, вартістю 5078 грн. 82 коп. (з урахуванням ПДВ);

7.          МАЗ 5551 самоскид АВ 67-03 АН, вартістю 9751 грн. 21 коп. (з урахуванням ПДВ);

8.          Мікроавтобус РАФ 22038 АВ 60-97 АН, вартістю 3587 грн. 17коп. (з урахуванням ПДВ);

9.          САЗ 3507 самоскид АВ 67-06 АН, вартістю 7430 грн. 98 коп. (з урахуванням ПДВ);

10.          УАЗ 3962 АВ 85-26 АН, вартістю 3641 грн. 72 коп. (з урахуванням ПДВ);

усього на суму –51 250 грн. 15 коп.

та звільнити їх з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

   Перший відповідач у відзиві на позов поданому до суду 08.11.2007р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Покликалися на те, що 03.08.2007р. було відкрите виконавче провадження  з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області № 6/236-07 від 16.06.2007р. про стягнення з другого відповідача коштів. При проведенні виконавчих дій по виконанню вказаного наказу суду, державним виконавцем  30.08.2007р. було направлено запит до Тульчинського МРЕВ ДАЇ на предмет належності боржнику транспортних засобів на праві власності. Згідно довідки  Тульчинського МРЕВ ДАІ від 08.09.2007р., отриманої органом ДВС  18.09.2007р., за другим відповідачем зареєстровано  10 одиниць транспортних засобів. Тому 24.09.2007р. державним виконавцем було винесено постанову  про арешт майна боржника та оголошення заборони його на відчуження та направлено до Тульчинського МРЕВ ДАІ. Звертає увагу суду на те, що згідно договору та акту приймання-передачі обладнання майна, зазначені автомобілі були передані позивачу 12.09.2007р.. Згідно  ж п. 7 „Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” затверджених постановою КМ України від 18.08.2000р. за № 1276 власники  транспортних засобів –юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 днів після придбання. Оскільки до 22.09.2007р. транспортні засоби не були зареєстровані позивачем, то вважає, що арешт на транспортні засоби накладений правомірно і право власності на вказане майно у позивача не виникло.

   Другий відповідач у листі №2008 від 02.11.2007р. та його представник у судовому засіданні визнав позовні вимоги. Зазначив, що на підставі договору №12/09/07 від 12.09.2007р. продав позивачеві вказані в позовній заяві автомобілі. Оскільки мав перед позивачем не виконане грошове зобов'язання, то 12.09.2007р. розрахунок за автомобілі був здійснений шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму договору № 12/09/07 від 12.09.2007 р. Вважає, що право власності на автомобілі перейшло до позивача 12.09.2007 р. в момент передачі товару згідно п.3.3 вказаного договору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Із запереченнями першого відповідача проти позову не погодився, покликаючись на те, що державна реєстрація транспортних засобів не є реєстрацією права власності на транспортні засоби.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.ст. 4-5, 33, 34, 43, ч. 1 ст. 83 та ст. 115 ГПК України, ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 208, ст.ст. 216, 525, 526 ЦК України прийшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Господарським судом Вінницької області 04.06.2007 р. прийнято рішення у справі № 6/236-07 яким в другого відповідача (ТОВ «Кирнасівкацукор») на користь ПП «Ельба-Інвест», м. Київ було стягнено 68274 грн. боргу та 800 грн. 74 коп. судових витрат , а всього 69074 грн. 74 коп. На примусове виконання вказаного рішення судом видано наказ. Перший відповідач 09.08.2007 р. на підставі наказу господарського суду від 16.06.2007 р. № 6/236-07 відкрив виконавче провадження з метою виконання рішення суду, про що виніс постанову в якій запропонував у строк до 16.08.2007 р. добровільно виконати рішення суду. В зв'язку з невиконанням другим відповідачем в добровільному порядку рішення суду, перший відповідач з метою забезпечення виконання рішення суду 30.08.2007 р. звернувся з листом № 2 до Тульчинського МРЕВ ДАІ, Тульчинського МБТІ, інспекції Держтехнагляду у Тульчинському районі і запропонував письмово до 10.09.2007 р. надати інформацію про наявність у другого відповідача грошових вкладів, цінних паперів, страхових внесків, будинку, земельної ділянки, транспортних засобів та в разі їх виявлення накласти арешт.

18.09.2007 р. першому відповідачу від Тульчинського МРЕВ ДАІ надійшов лист із додатком списку про зареєстровані за другим відповідачем транспортних засобів (автомобілів, які є предметом позову). 17.08.2007 р. перший відповідач виніс постанову про арешт коштів другого відповідача в кредитних установах, а 24.09.2007 р. постанову про арешт майна –11 автомобілів другого відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач, а другий відповідач в обґрунтування їх визнання, покликаються на договір № 12/09/07 від 12.09.2007 р., акт прийому-передачі № 2, акт про залік взаємних вимог від 12.09.2007 р., рішення засновника № 9 від 05.09.2007 р., № 10 від 10.09.2007 р. про надання дозволу на укладення угод про продаж позивачу рухомого майна, техніки на суму не менше 7000 000 грн., акт звірки розрахунків від 10.09.2007 р.

Дійсно 12.09.2007 р. між позивачем (за договором «Покупець») і другим відповідачем (за договором «Продавець») було укладено договір № 12/09/07 та підписано специфікацію № 2 із переліком обладнання та майна позивачеві на загальну суму 393807 грн. 57 коп. до якого ввійшли 10 транспортних засобів, які є предметом спору.

В п.1.1 договору сторони погодили, що предметом договору є зобов'язання сторін щодо покупки і приймання обладнання і майна та взаєморозрахунків за товар. Другий відповідач зобов'язувався продати покупцеві обладнання та майно згідно специфікації, а позивач зобов'язувався прийняти і протягом 3-х днів з моменту прийняття товару за актом приймання-передачі товару провести його оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок другого відповідача. Акт приймання-передачі майна датований 12.09.2007 р., зміст договору № 12/09/07 від 12.09.2007 р. свідчить, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 655-697 ЦК України –правовідносини з купівлі-продажу товару.

Ухвалою від 22.10.2007 р. від позивача, з огляду на зміст п.3.1. договору, вимагалось надати суду докази перерахування другому відповідачу кошти за договором № 12/09/07 від 12.09.2007 р. На доказ оплати коштів за договором позивач надав акт про залік взаємних вимог від 12.09.2007 р.. Вказаний акт судом не розцінюється як доказ проведення оплати за договором № 12/09/07 від 12.09.2007 р., а відтак і за транспортні засоби, які є предметом позову. Зміст п.3.1. договору № 12/09/07 від 12.09.2007 р. свідчить про домовленість сторін здійснити оплату шляхом перерахування позивачем коштів на поточний рахунок другого відповідача, тобто про грошові зобов'язання позивача перед другим відповідачем. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від договору не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору і законодавства. В п.7.1 договору № 12/09/07 від 12.09.2007 р. сторони домовились про те, що усі зміни і доповнення вважаються дійсними, якщо вони оформлені у вигляді протоколу та підписані уповноваженими на те представниками. З огляду на це та вимоги ч. 2 ст. 34 ГПК України належним доказом зміни зобов'язання в договорі № 12/09/07 від 12.09.2007 р. з грошових на залік зустрічних вимог мав бути протокол про це, передбачений в п.7.1 договору, а не акт заліку зустрічних вимог.

В ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона має довести ті обставини на які посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами в обґрунтування обставин (сум зобов'язань, правовідносин), вказаних в акті заліку взаємних вимог від 12.09.2007 р., акті звірки розрахунків від 10.09.2007 р. не надано жодних доказів (договорів, доказів про передачу, отримання матеріальних цінностей, в обґрунтування підстав виникнення зобов'язань, їх сум), доказів наявності у другого відповідача перед позивачем боргу, його суми. Тому, позивач, другий відповідач не довели суду проведення оплати позивачем другому відповідачу за договором  № 12/09/07 від 12.09.2007 р. В акті про залік взаємних вимог не вказано про залік позивачу вимог щодо оплати другому відповідачу 393807 грн. 57 коп., а вказано про обов'язок позивача сплатити другому відповідачу за вказаним договором 7021314 грн. 42 коп.

Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зміст ст.ст. 4-5, 115 ГПК України свідчить, що рішення господарського суду, які набрали законної сили є обов'язковими для виконання на всій території України і мають виконуватись в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суд приходить до висновку про те, що договір № 12/09/07 від 12.09.2007 р. про продаж другим відповідачем позивачу майна, в тому рахунку 10-ти транспортних засобів, які є предметом позову, спрямований на ухилення від виконання рішення господарського суду Вінницької області № 6/236-07 від 04.06.2007 р., наказу до цього рішення, а тому суперечить ст.ст. 4-5 та 115 ГПК України, ст. 203 ЦК України, а тому відповідно до повноважень наданих суду в ч. 1 ст. 83 ГПК України підлягає визнанню недійсним в частині продажу 10-ти транспортних засобів, які є предметом позову, із зобов'язанням сторін повернути одна одній отримане за договором в цій частині. Суд прийшов до такого висновку з огляду на те, що цей договір є укладений тільки після відкриття 09.08.2007 р. першим відповідачем провадження з примусового виконання рішення суду № 6/236-07, винесення 17.08.2007 р. постанови про арешт коштів другого відповідача в кредитних установах та звернення 30.08.2007 р. до Тульчинського МРЕВ ВДАІ із запитом про наявність у другого відповідача транспортних засобів та про їх арешт, у випадку їх наявності, а також в зв'язку з недоведеністю позивачем та другим відповідачем факту здійснення розрахунків за договором № 12/09/07 від 12.09.2007 р.

В ч. 1 ст. 1 ГПК України передбачено право підприємств на звернення із позовом про захист порушених прав та охоронюваних інтересів. Предмет позову, відзив на позов першого відповідача, пояснення його представника в судовому засіданні, матеріали справи свідчать про те, що перший відповідач не оспорює право власності другого відповідача, не накладав арешт на транспортні засоби, а відтак і не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Тому позивач, другий відповідач повинні були захищати свої права у спосіб встановлений ст. 121-2 ГПК України шляхом оскарження до першого відповідача вчинених при виконанні ним рішення господарського суду № 6/236-07.

Доводи, заперечення позивача, другого відповідача проти пояснень першого відповідача до уваги не беруться, оскільки транспортні засоби є специфічним товаром і згідно законодавства підлягає реєстрації не саме право, а транспортний засіб безпосередньо. Така реєстрація впливає на виникнення і доведення права власності, складовими якого є володіння, користування і розпорядження.

Так відповідно до п. 7, 8, 41 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМ України від 07.09.1998 р. № 1388 (надалі Правила) власники транспортних засобів юридичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжений в разі неможливості вчасно її здійснити з поважних причин. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника поданої особисто і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку встановленому МВС, Міністерством юстиції України і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін для реєстрації. Для реєстрації транспортних засобів, що перебувають в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАЇ, крім вказаних документів має додаватись свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, незареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.

Реєстрація транспортних засобів проводиться на умовах сплати передбачених законом податків та платежів за перереєстрацію, зняття з обліку. При вчиненні дій з зняття з обліку транспортного засобу, його перереєстрації може здійснюватись його огляд з метою з'ясування чи він не знаходиться в розшуку.

З огляду на вищевикладене, право власності на транспортний засіб виникає тоді, коли особа може володіти, користуватись, розпоряджатись (за умови трьох складових одночасно) транспортним засобом. А користуватись, розпоряджатись (в тому рахунку відчужувати) транспортним засобом особа може лише тоді, коли попередній власник (продавець) в установленому порядку знімить транспортний засіб з обліку в органах ДАІ, а покупець звернеться і зареєструє в установленому порядку транспортний засіб.

Свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу містить дані про його власника.

Другий відповідач, позивач не надали суду доказів звернення до органу ДАІ про зняття другим відповідачем транспортних засобів з обліку перед їх відчуженням, тобто перед укладенням договору № 12/09/07 від 12.09.2007 р. та акту приймання-передачі № 2 від 12.09.2007 р., як то вимагає п.8 Правил, не надали доказів звернення до органів ДАІ в установленому порядку для перереєстрацією транспортних засобів за позивачем.

Вказане суд вважає як обставини, які стверджують те, що укладаючи договір № 12/09/07 від 12.09.2007 р., акту приймання-передачі № 2 від 12.09.2007 р. позивач і другий відповідач мали на меті і мали волевиявлення не реальну купівлю-продаж транспортних засобів, а на ухилення від виконання вимог рішення суду № 6/236-07 та вимог інших можливих кредиторів, що суперечить закону і моральним засадам суспільства.

В зв'язку з відмовою в задоволені позову судові витрати на державне мито, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, ч. 1, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 83, 84 та 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Визнати недійсним договір № 12/09/07 укладений 12.09.2007 р. між ТОВ «Андрушівкацукор»та ТОВ «Кирнасівкацукор»в частині купівлі-продажу транспортних засобів, вказаних в п. 1, 2, 10, 12, 13, 17, 20, 21, 32, 43 спеціалізації № 2 від 12.09.2007 р., а саме:

Автобус ЛАЗ 695 Н АВ 67-05 АН, вартістю 5854 грн. 50коп. (з урахуванням ПДВ);

Автобус ПАЗ 3205 АВ 60-96 АН, вартістю 5592 грн. 96 коп. (з урахуванням ПДВ);

ГАЗ-31029 Волга АВ 86-30 АВ, вартістю 3305 грн. 88 коп. (з урахуванням ПДВ);

ГАЗ-САЗ 3508 самоскид АВ 67-04 АН , вартістю 5339 грн. 93 коп. (з урахуванням ПДВ);

ГАЗ 5204 бортовий АВ 67-08 АН, вартістю 1666 грн. 98 коп. (з урахуванням ПДВ);

ЗІЛ ММЗ 45021 самоскид АВ 60-98 АН, вартістю 5078 грн. 82 коп. (з урахуванням ПДВ);

МАЗ 5551 самоскид АВ 67-03 АН, вартістю 9751 грн. 21 коп. (з урахуванням ПДВ);

Мікроавтобус РАФ 22038 АВ 60-97 АН, вартістю 3587 грн. 17коп. (з урахуванням ПДВ);

САЗ 3507 самоскид АВ 67-06 АН, вартістю 7430 грн. 98 коп. (з урахуванням ПДВ);

УАЗ 3962 АВ 85-26 АН, вартістю 3641 грн. 72 коп. (з урахуванням ПДВ);

усього на суму –51 250 грн. 15 коп.

Зобов'язати ТОВ «Андрушівкацукор», ТОВ «Кирнасівкацукор»на протязі 10 днів, з дня набрання даним рішенням законної сили, повернути один одному все отримане за договором № 12/09/07 укладений 12.09.2007 р. в частині, в якій він був визнаний недійсним.

2.          В позові відмовити. Судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

3.          Копії даного рішення направити рекомендованим листом позивачу, відповідачам або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Суддя                       В.Білоус

Вступну та резолютивні частини рішення оголошено 08.11.2007р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлений і підписаний 13.11.2007р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного оформлення і підписання його тексту суддею.

Суддя                        В.Білоус