ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 420/7404/20
адміністративне провадження № К/9901/2386/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болград-Авіа" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - Управління, позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болград-Авіа" (далі - Товариство, відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства згідно з рішенням Управління від 26 червня 2020 року. Водночас, у позовній заяві міститься застереження про те, що вона подається в порядку частини 5 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Вказане рішення прийнято судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження); при цьому, приймаючи рішення, суд керувався положеннями статей 143, 241-246, 250-251 КАС України та зазначив про можливість оскарження рішення протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Вважаючи, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, позивач 12 листопада 2020 року подав апеляційну скаргу з вимогою про його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 30 листопада 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку із пропуском Управлінням встановленого частиною 8 статті 283 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження.
В подальшому, апеляційний суд визнав неповажними зазначені Управлінням в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причини його пропуску, відмовив у задоволенні такого клопотання та у відкритті апеляційного провадження у справі, про що постановив ухвалу від 21 грудня 2020 року.
Не погоджуючись із ухвалою від 21 грудня 2020 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління наголошувало, що, позовна заява про необхідність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства на підставі рішення контролюючого органу від 26 червня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду була ним подана в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України, відтак до апеляційної скарги також повинен застосовуватись загальний (місячний) строк апеляційного оскарження.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини 5 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме - на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України).
КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).
Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).
Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.
Відповідно до приписів частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити певні визначені цією нормою обов`язкові реквізити.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина 3 статті 283 КАС України).
Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Згідно із частиною 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.
Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина 5 статті 270 КАС України).
Виходячи зі змісту статей 271 та 272 КАС України, розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення, а судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення - в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві).
Законодавцем визначено, що в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.
Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 статті 283 КАС України дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду із заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.
Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.
Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19 та постанові Верховного Суду від 05 листопада 2021 року у справі №140/551/20.
Як вже вказувалось в цій постанові, звертаючись в серпні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства згідно з рішенням Управління від 26 червня 2020 року, останнє зазначало, що таке звернення відбувається в порядку частини 5 статті 283 КАС України.
Крім того й Одеський окружний адміністративний суд, приймаючи рішення від 09 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні позову, керувався положеннями статей 143, 241-246, 250-251 КАС України та в резолютивній частині рішення передбачив можливість його оскарження протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
За наведеного, касаційний суд приходить до висновку, що П`ятим апеляційним адміністративним судом, у даному випадку, помилково застосовано до поданої Управлінням апеляційної скарги положення статті 283 КАС України.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, враховуючи викладене вище, ухвала суду попередньої інстанції від 21 грудня 2020 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому на підставі частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник Л.І. Бившева І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2022 |
Оприлюднено | 22.07.2022 |
Номер документу | 105358811 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них застосування адміністративного арешту коштів та/або майна |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні