Ухвала

від 21.07.2022 по справі 504/3650/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3650/20

Номер провадження 1-кп/504/440/22

У Х В А Л А

21.07.2022 рокусмт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

цивільного відповідача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019160330001007 від 10.09.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019160330001007 від 10.09.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Представником потерпілої-адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про арешт майна цивільного відповідача, яке обґрунтовано тим, що ним було заявлено цивільний позов в інтересах потерпілої до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5000000 грн.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 є власником: земельної ділянки, кадастровий номер 4823980400:03:000:0018, реєстраційний номер 2345207548239,, площею 5.15 га, та земельної ділянки, кадастровий номер 4823955100:04:023:0013, реєстраційний номер 1460774348239, площею 0.1428 га.

З метою забезпечення цивільного позову, представник потерпілої вважає, що є всі підстави для накладення арешту на вказані земельні ділянки цивільного відповідача.

В судовому засіданні 21.07.2022р. представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 , та прокурор підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.

Цивільний відповідач ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що він не має жодного відношення до вказаної справи.

Захисник-адвокат ОСОБА_6 , та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про арешт майна, вважаючи його необгурнтованим.

Розглянувши дане клопотання, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно доп.7ч.2ст.131КПК України,одним іззаходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно дост. 2 Кримінального процесуального кодексу Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 3ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частино 8 ст.170 КПК України чітко визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких прокурор звертається до суду.

Так,клопотання,що розглядається,обґрунтовано необхідністюзабезпечення цивільногопозову.

Разом із тим, представником потерпілої не доведено належними та допустимими доказами дійсна вартість майна, на яке прокурор просить накласти арешт. За таких обставин, суд позбавлений можливості пересвідчитися в співмірності заявленого клопотання про арешт майна ціні заявлених позовних вимог.

Таким чином для прийняття рішення щодо арешту майна необхідно надати докази відповідності вартості цього майна позовним вимогам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 170, 171, 173 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілої (цивільного позивача) адвоката ОСОБА_4 про арешт майна - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1