Рішення

від 13.07.2022 по справі 361/5028/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5028/21

Провадження № 2/361/869/22

13.07.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ярмоленко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, КСП Красилівське про передачу у приватну власність земельної ділянки за давністю користування,

В СТ А Н О В И В:

09 червня 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив постановити судове рішення про передачу йому у приватну власність земельної ділянки 0,2400 га, кадастровий номер 3221284401:01:018:0079 по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства відповідно до виготовленого за власний кошт проекту землеустрою земельної ділянки, стягнути на його користь суму сплаченого судового збору 808,00 грн. та послуг банку 25,00 грн.

Свій позовобґрунтовувавтим,що він під час трудових відносин з радгоспом ?Красилівський? 29.11.1967-31.12.1994 роки, Колективним сільськогосподарським підприємством ?Красилівське?, 01.01.1995-31.01.1998 роки, Агрофірмою ?Лан? 01.02.1998 - 01.03.1999 роки і по теперішній час з дозволу керівництва цих підприємств безперервно, відкрито і добросовісно користувався і користується земельною ділянкою, яка становить собою частку земельної ділянки бувшого кагатного поля цих підприємств в районі теперішнього провулку Промисловий на території бувшої молочно-товарної ферми КСП ?Красилівське? в селі Красилівка, Броварського району Київської області (на тепер Калинівська селищна рада Броварського району, Київської області).

Земельна ділянка використовувалась для ведення особистого селянського господарства з березня по листопад щороку - час, коли була вільною від кагатів кормових буряків, які закладались і зберігались на ній у зимовий період. Фактично таке користування земельною ділянкою тривало більше тридцяти років під час трудових відносин і у подальший час, так як жодних претензій до нього ні КСП ?Красилівське?, ні орган місцевого самоврядування Красилівська сільська рада ніколи не пред`являли. За віком, як пенсіонер, він звільнений від сплати земельного податку.

Офіційно землекористування за весь час відповідно до положень ст.ст. 12, 121, 122 ЗК України не було ним оформлене, так як земельна ділян Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Площа земельної ділянки становила до 0,25 га і використовувалась під город, фактично за її цільовим призначенням.

Позивач зазначає, що з метою узаконити своє відкрите, добросовісне, безперервне користування земельною ділянкою та набути право на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) він в грудні 2020 року звернувся до органу місцевого самоврядування Калинівської селищної ради - компетентного органу, який відповідно до ч. 1 ст. 119 ЗК України розглядає клопотання про передачу у власність земельних ділянок за давністю користування 15 і більше років.

Як громадянин України, відповідно до п. б, ч. 1 ст. 121 ЗК України позивач має право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі до 2,0 га. Раніше таке право ним не використано і це право є таким, що на тепер ще не реалізоване.

На момент його звернення до Калинівської селищної ради з клопотанням про передачу йому у власність земельної ділянки за відомостями в ДЗК України, на Публічній кадастровій карті України земельна ділянка територіально перебувала в адміністративних межах Калинівської селищної ради, але не була сформована і не пройшла державної реєстрації в ДЗК за категорією, цільовим призначенням, формою власності тощо.

Калинівська селищна рада за його клопотанням (заявою) прийняла рішення №128/03-VIII від 24.12.2020 року, яким ОСОБА_2 , було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтирною площею 0,2400 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в селі Красилівка, Броварського району, Київської області, провулок Промисловий і тим самим визнала, що позивач дійсно відкрито, добросовісно і безперервно користується земельною ділянкою.

На підставі цього рішення, додатково виданих до нього довідок він уклав договір від 07.05.2021 року з ТОВ ?Укргеоземпроект? на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Роботи за договором виконані за власний кошт позивача в сумі 4000,00 грн.

12.05.2021 року земельна ділянка пройшла державну реєстрацію за кадастровим номером 3221284401:01:018:0079 на підставі висновків державної експертизи виготовленого проекту відведення земельної ділянки.

В травні 2021 року виготовлений проект землеустрою земельної ділянки був поданий позивачем для затвердження сесією Калинівської селищної ради.

Однак рішенням № 549/08(позач)-VІІІ сесії Калинівської селищної ради без позначення причини у вирішальній частині рішення ОСОБА_2 , було відмовлено у затвердженні розробленого ТОВ ?Укрземпроект? проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2400 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 .

З рішенням органу місцевого самоврядування позивач не погоджується з наступного. На момент складання документації із землеустрою (п. З ч. 6 Висновку державної земельної експертизи від 12.05.2021 року) земельна ділянка значилась у комунальній власності.

Земельна ділянка знаходиться у складі бувшого кагатного поля 1,3 га і межує з земельними ділянками за цільовим призначенням ?для ведення особистого селянського господарства? між послідовно позначеними кадастровими номерами:

3221284401:01:018:0078 площею 0,1300 га;

3221284401:01:018:0077 площею 0,1200 га;

3221284401:01:018:0079 площею 0,2400 га;

3221284401:01:018:0041 площею 0,2000 га;

3221284401:01:018:0075 площею 0,2500 га;

3221284401:01:018:0040 площею 0,3000 га,

розпорядником яких при передачі їх у приватну власність виступив саме орган місцевого самоврядування Красилівська сільська рада, а на тепер Калинівська селищна рада з часу створення Калинівської ОТГ. При цьому жодних сумнівів у органу місцевого самоврядування з питання законності передачі земельних ділянок у приватну власність фізичним особам не виникало, так як не виникало таких сумнівів і при прийнятті рішення за № 128/03-VIII 24.12.2020 року за його заявою, яке є чинним і не скасоване на тепер.

За весь час користування позивачем земельною ділянкою жодних претензій до нього ні від органу місцевого самоврядування, ні від юридичних осіб (в першу чергу від КСП ?Красилівське?) ніколи не надходило. Все своє трудове життя до отримання посвідчення ветерана праці він пропрацював в радгоспі ?Красилівський?, КСП ?Красилівське?, Агрофірмі ?Лан? за професією тракториста, та на посадах бригадира молочно-товарної ферми, бригадира кормодобувної бригади.

Звернення Броварської районної громадської організації ?Красилівська селянська спілка?, яка створена і діє в інтересах і на захист прав членів КСП ?Красилівське? та їх спадкоємців, до старости села Красилівка, голови Калинівської селищної ради про схвальне ставлення до передачі позивачу у власність земельної ділянки, якою він відкрито, добросовісно і безперервно користується вдвічі більше строку 15 років, позначеному у ст. 119 ЗК України, також не враховані при прийнятті рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

В проекті землеустрою є в наявності Висновок від 12.05.2021 року, який підписано експертом державної експертизи ОСОБА_3 в п. 10 якого позначено: ?Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 погоджується. Строк дії висновку необмежений?.

За таких умов та у відповідності до ч. 1 ст. 55 Конституції України ?Кожному гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб?, ч. 10,11 ст. 118 ЗК України? він вимушений скористуватись можливістю на судовий захист, проти прийнятого сесією Калинівської селищної ради рішення за номером 549/08 (позач)-VІІІ від 28.05.2021 року, яким йому відмовлено у затвердженні вже виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачі її у приватну власність.

Зокрема, факт отримання позитивного висновку державного експерта щодо виготовленого проекту відведення земельної ділянки у приватну власність є підставою для прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження проекту та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).

11 червня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 11 жовтня 2021 року.

11 жовтня 2021 року позивач подав письмові пояснення на підтримку позовних вимог, в яких зазначив, що більшу частину свого трудового стажу він пропрацював в радгоспі ?Красилівський?, КСП ?Красилівське? на посадах тракториста, бригадира молочно-товарної ферми, кормодобувної бригади. Саме під час роботи він, як і десятки інших працівників, отримав дозвіл від керівника підприємством на використання земельної ділянки площею до 0,25 га частини кагатного поля у весняно-осінній період для ведення особистого селянського господарства. Протягом більш ніж 30 років позивач відкрито, безперервно, добросовісно використовував земельну ділянку за її призначенням.

Фактично всі користувачі земельними ділянками вже набули право приватної власності на ділянки бувшого кагатного поля. Позивач також вирішив узаконити своє право на отримання земельної ділянки, зокрема, за давністю користування нею більше ніж 15 років.

Станом на 2020 рік земельна ділянка не була сформована і не була зареєстрована в ДЗК і державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до рішення Калинівської селищної ради № 128/03-VІІІ від 24.12.2020 року, яке є чинним і на тепер, позивач за власний кошт виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність. Проект пройшов державну експертизу (висновок від 12.05.2021 року), п. 10 якого погоджена передача земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства саме позивачу ОСОБА_2 .

За весь час користування земельною ділянкою позивачем жодна фізична або юридична особа, орган місцевого самоврядування таке користування не оспорював. На момент виготовлення проекту землеустрою земельна ділянка значилась у комунальній власності. Місце знаходження земельної ділянки з обох боків межує з земельними ділянками приватної форми власності, що свідчить про відсутність перешкод для передачі предмету спору у приватну власність позивачу.

17 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача посилається на те, що позивач не надав жодного підтверджуючого документу з приводу того, що Калинівська селищна рада є розпорядником земельної ділянки кадастровий номер: 3221284401:01:018:0079, відповідачем було здійснено моніторинг внутрішньої документації з приводу балансової належності вказаної земельної ділянки.

Під час здійснення такого моніторингу, було встановлено, що відповідно до Державного акту від 14 травня 1996 року серії КВ б/н, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, земельну ділянку площею 1884,91 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, кадастровий номер 3221284401:01:018:0079 було прийнято у колективну власність Колективного сільськогосподарського підприємств ?Красилівське? на підставі рішення Красилівської сільської ради народних депутатів від 19 грудня 1995 року за № 7.

Також, вказаний вище факт підтверджується планом зовнішніх меж земель, де земельна ділянка площею 1884,91 га чітко значиться за земельними ділянками, які відносяться до земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства ?Красилівське? (згідно даних реєстру перебуває у стані припинення).

Відповідно, до пункту 1 статті 119 Земельного кодексу України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п`ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

У даному випадку, відповідно до статті 122 Земельного кодексу селищні, ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, тобто відповідач не має повноважень щодо передачі земельної ділянки, яка перебуває у такій власності, як ?колективна?.

Ще до 2002 року Земельний кодекс України передбачав, що земля може належати юридичним особам, у тому числі, на праві колективної власності. Проте після прийняття у 2001 році нового Земельного кодексу вказана форма власності була скасована.

У даному випадку, відповідно до частини 3 статті 78 Земельного Кодексу України земля в Україні може перебувати лише у приватній, комунальній та державній власності.

Тим не менш, станом на сьогодні державні акти на право колективної власності продовжують бути чинними, оскільки деякі сільськогосподарські підприємства досі не переоформили своє право на землю, яка залишилася після розпаювання, за новим законодавством. У зв`язку з цим на практиці виникають спори та проблеми стосовно наявності або відсутності права приватної власності у таких підприємств.

Колективна власність виникла як перехідний етап реформування аграрного сектору економіки для забезпечення передачі земель з державної власності (власності колгоспів та радгоспів) у приватну. Зокрема, передбачалось, що у колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (стаття 5 Земельного кодексу 1990 року).

Проте не всі члени сільськогосподарських підприємств цим правом скористались, а тому частина переданих в колективну власність земель, які не були передані місцевим радам або місцевим державним адміністраціям, так і лишилась у колективній власності сільськогосподарських підприємств, не дивлячись на те, що така форма власності згідно законодавства припинила існування з 01.01.2002 року.

Тому, з метою, формування нерозподілених земельних ділянок, визначення їх розмірів, меж та внесення до Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель, керуючись Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019року № 476, Законом України від 10.07.18 р. № 2498-УІП ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні?, що вступив в дію з 1 січня 2019 року статями 12, 79 і Земельного кодексу України, статтями 35, 57 Закону України ?Про землеустрій?, ст. 26 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україн?, орган місцевого самоврядування планує у 2021 році розпочати процедуру інвентаризації нерозподілених земель колективної власності сільськогосподарського призначення КСП ?Красилівське?.

Однак, зважаючи, що інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення існують певні складнощі, адже проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок.

Тобто, станом на 17 листопада 2021 року земельна ділянка кадастровий номер: 3221284401:01:018:0079 перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ?Красилівське?, а отже не була передана до комунальної власності Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, тому у даному випадку відповідач не наділений законними повноваженнями задля передачі такої земельної ділянки у приватну власність за давністю користування позивачу.

У даному випадку, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження, що вказана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, таке твердження підтверджується Витягом з державного земельного кадастру ( від 16.11.2021) про земельну ділянку кадастровий номер: 3221284401:01:018:0079, згідно якого інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі -відсутня.

Тому, вважають, що у даному випадку, до моменту проведення інвентаризації земель колективної власності, Калинівська селищна рада Броварського району Київської області не є належним відповідачем у даній справі, тому просять суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

19 листопада 2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечує проти доводів відповідача у відзиві, оскільки вважає їх такими, що не базуються на чинному земельному законодавстві і протирічать висновку про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.05.2021 року, складеному експертом державної експертизи ОСОБА_3 на сторінці 61 Проекту землеустрою, виготовленому ?Укргеоземпроект? за договором з позивачем № 86 від 05.05.2021 року, за яким форма власності щодо земельної ділянки на момент складання документації із землеустрою позначена як ?комунальна? і запропоновано документацією із землеустрою у ?приватну?.

Вперше земельна ділянка пройшла державну реєстрацію 14.05.2021 року за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ ?Укргеоземпроект? від 05.05.2021 року виготовленому за кошт позивача з дозволу Калинівської селищної ради, оформленому рішенням № 128/03-VІІІ від 24.12.2020 року. Відповідно до Проекту землеустрою всі суміжні із спірною земельні ділянки вже передані органом місцевого самоврядування у приватну власність фізичним особам, як і ті, що не є суміжними, але перебувають у складі земельного масиву одночасно разом із спірною земельною ділянкою.

Окремо слід наголосити на тому, що отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації є підставою для органу місцевого самоврядування прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118, ч. 2 ст. 119 ЗК України).

Всі сумніви щодо правового статусу власності спірної земельної ділянки відповідач мав дослідити до прийняття рішення № 128/03-VІІІ від 24.12.2020 року. За весь час після отримання проекту землеустрою на затвердження відповідач не оскаржив висновок державної експертизи щодо проекту земле устрою відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу ОСОБА_2 .

Таким чином позивач просив не приймати до уваги відзив відповідача.

Враховуючи вище викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги та передати йому у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,2400 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221284401:01:018:0079 та стягнути судові витрати з Калинівської селищної ради на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1262,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Калинівської селищної ради Броварського району Київської області в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити, пояснення надала аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_4 , що він довгий час працював юристконсультом у ТОВ Княжицьке. Позивач почав працювати на посаді бригадира приблизно у 1984-1985 році. Позивач під час своєї роботи отримав дозвіл на користування спірною земельною ділянкою, користується нею, обробляє її більше 15 років. Всі працівники під час своєї роботи, а деякі з них і після, набули право власності на земельні ділянки, які належали КСП Княжицьке, окрім позивача ОСОБА_2 . Свідок повідомив, що спірна земельна ділянка належала КСП Красилівське згідно державного акту 14 травня 1996 року, але на сьогодні воно перебуває на стадії припинення, неодноразово оскаржувались рішення зборів з цього приводу. Щодо земельної ділянки, то свідок вказав, що дана земельна ділянка у комунальну власність не передавалась.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що радгосп надав право ОСОБА_2 користуватися земельною ділянкою, але ніяким чином цей дозвіл письмово не оформлявся.

Суд, вислухавши представників сторін, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вивчивши письмові докази у справі, встановивши обставини справи та виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно записів у трудовій книжці з 29 листопада 1967 року був прийняти на посаду робочого совхозу Красилівське, 31 грудня 1994 року звільненний у звязку із переведенням у КСП Красилівське, 23 травня 1997 року звільнений з роботи за власним бажанням в звязку із виходом на пенсію по віку; 25 серпня 1997 року зарахований в.о. бригадира кормовиробництва, 26 вересня 1997 року звільнений по закінченню трудового договору п.2 ст. 36 КЗпП.

Калинівська селищна рада за заявою ОСОБА_2 від 11.11.2020 року прийняла рішення №128/03-VIII від 24.12.2020 року, яким ОСОБА_2 , було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтирною площею 0,2400 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с. 31).

07 травня 2021 року між позивачем та ТОВ ?Укргеоземпроект? укладений договір №86 на створення (передачу) технічної продукції - виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 12).

Згідно витягу з Державного земельної кадастру про земельну ділянку від 14 травня 2021 року зазначений кадастровий номер 3221284401:01:018:0079, земельна ділянка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначсення 01.03. для ведення особистого селянського господарства, категорія земель- землі сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 9)

В травні 2021 року виготовлений проект землеустрою земельної ділянки був поданий позивачем для затвердження сесією Калинівської селищної ради.

Рішенням № 549/08 (позач)-VІІІ від 28 травня 2021 року сесії Калинівської селищної ради зважчаючи на той факт, що станом на сьогодні не зясовано за рахунок яких саме земель відводиться вищевказана земельна ділянка земель комунальної власності чи земель колективної власнотсі КСП Красилівське ( про це зазначалось у довідці № 124 від 17 лютого 2021 року, яка видана ОСОБА_2 та наявна у складі проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки), враховуючи те, що відповідно ч.1 ст. 122 Земельного Кодексу України до повноважень органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад), відноситься передача земельних ділянк у власність або у користування лише із земель комунальної власності відпвоідних територіальних громад для всіх потреб, рада вирішила відмовити у затвердженні розробленого ТОВ ?Укрземпроект? проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2400 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 .

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертоїстатті 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 119 Земельного Кодексу Українипередбачає, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістомстатті 2 ЦК Україниє фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьоїстатті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦК Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке немає власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добровільно набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно, до пункту 1 статті 119 Земельного кодексу України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п`ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу селищні, ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином із досліджених матеріалів справи вбачається, що відсутній доказ того, що спірна земельна ділянка на даний час перебуває у комунальній власності Калинівської сільської ради Броварського району Київської області та що така земельна ділянка передавалась у комунальну власність, оскільки як стверджував свідок ОСОБА_4 спірна земельна ділянка належала КСП Красилівське та на сьогодні триває процедура припинення.

Враховуючи порядок формування нерозподілених земельних ділянок, визначення їх розмірів, меж та внесення до Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель, а також Порядок проведення інвентаризації земель, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019року № 476, Законом України від 10.07.18 р. № 2498-УІП ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні?, що вступив в дію з 1 січня 2019 року статями 12, 79 і Земельного кодексу України, статтями 35, 57 Закону України ?Про землеустрій?, ст. 26 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні?, суд звертає увагу на те, що орган місцевого самоврядування планував у 2021 році розпочати процедуру інвентаризації нерозподілених земель колективної власності сільськогосподарського призначення КСП ?Красилівське?, однак, як відомо із поясненнь представника відповідача, зважаючи, що інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення існують певні складнощі, адже проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер: 3221284401:01:018:0079 перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ?Красилівське?, а отже не була передана до комунальної власності Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, тому у даному випадку відповідач не наділений законними повноваженнями для передачі такої земельної ділянки у приватну власність за давністю користування позивачу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необгрунтованість та недовіденість позовних вимог до відповідача Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, а тому в задовлені позову відмовляє.

Керуючись ст.ст.4,5,81,141,264,268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, КСП Красилівське про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,24 га, кадастровий номер 3221284401:01:018:0079 по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства за давністю користування, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.