Ухвала від 20.07.2022 по справі 202/3580/22

Справа № 202/3580/22

Провадження № 1-кп/202/314/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів приміщенніІндустріального районногосуду містаДніпропетровська обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390002991 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця міста Київ, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, внесене 23.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390002991 обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу згідно вимог ст. 35 КПК України, 28.01.2019 року зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.07.2022 дане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, вважав, що підстави для повернення обвинувального акту не має, інші учасники судового провадження проти зазначеного прокурором не заперечували.

Заслухавши думку учасників кримінально провадження, суд виходить з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Одним із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК Україниє застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з огляду на таке.

В Постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 року проаналізовано зміст положень пункту 5 частини другої статті 291 КПК, а також норм, що формують інститут обвинувачення у вітчизняному кримінальному процесі. Згідно з зазначеною нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально - правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Таким чином, правова кваліфікація кримінального правопорушення - це вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень п.(а) ч. 3 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Про право обвинуваченого на отримання докладної інформації щодо суті та причин обвинувачення, висунутого проти нього, наголошується у рішеннях ЄСПЛ у справах «Маттоціа проти Італії» від 07 березня та 04 липня 2000 року та «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року, в яких зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».

У рішенні від 25 липня 2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 звернув увагу суддів на те, що під час проведення підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.ст.291, 292 КПК України: зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; у документі наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; він не підписаний слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.

Аналізуючи викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими(аркуш5-7обвинувального акту)та формулюванняобвинувачення (аркуш13,14обвинувального акту)за ч.1ст.366КПК Українисудом встановленоїх невідповідність ізоб`єктивною стороноюкримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України,що інкримінуєтьсяобвинуваченому ОСОБА_5 ,яка непередбачає настаннятяжких наслідків(якіу двістіп`ятдесят ібільше разівперевищують неоподатковуваниймінімум доходівгромадян),на відмінувід ч.2ст.366КК України.Кримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.366КК Україниє правопорушеннямз формальнимскладом,не потребуєдля йогокваліфікації настаннясуспільно небезпечнихнаслідків,а самематеріальної шкоди,тобто єзавершеним змоменту внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, натомість зі змісту обвинувального акту встановлено що «Кримінальними правопорушеннями спричинено шкоду державі в особі Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації».

З огляду на викладене судом встановлено, що обвинувальний акт містить положення, які суперечать одне одному.

Наведене узгоджується із положеннями, викладеними у постанові ВСУ від 24 листопада 2016 року №5-328кс16.

Невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України може бути підставою для повернення цього процесуального документу винятково на етапі проведення підготовчого судового засідання судом першої інстанції. Саме тому правильність формулювання обвинувачення, як одна з вимог обвинувального акту, має перевірятись лише судом першої інстанції в порядку, визначеному ст. 314 КПК України, яка і визначає процесуальні наслідки неправильності, у тому числі неповноти сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення. З огляду на положення ст. 337 КПК України саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту має бути проведено судовий розгляд.

При вивченні фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 366, ч.4 ст.190 КК України встановлено, що «Кримінальним правопорушенням спричинено шкоду державі в особі Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації» (аркуш 14 обвинувального акту). В обвинувальному акті (аркуш 1 обвинувального акту) відсутні анкетні потерпілого представника Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Посилання прокурора на те, що «Департамент екології та природних ресурсів не надав згоду на залучення до кримінального провадження у статусі потерпілого та не подав відповідну заяву, у зв`язку з чим представник Департаменту допитний в статусі свідка» суд вважає такими, що суперечать вимогам ст. 55, 56 КПК України, оскільки, здійснюючи системний аналіз вимог цих статей, суд приходить до висновку, що ці положення стосуються виключно фізичних осіб потерпілих. В цьому випадку інтереси держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, якому кримінальними правопорушеннями завдано майнової шкоди не відстоюються, особливо з огляду на те, що цивільний позов не заявлено, а відомості про відшкодування матеріальної шкоди відсутні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про не відповідність обвинувального акту вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України у контексті матеріального складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, оскільки твердження про відсутність потерпілого є нелогічним та не ґрунтується на вимогах закону.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ наголосив, що суд першої інстанції допустив порушення кримінального процесуального закону так як був зобов`язаний забезпечити представництво інтересів потерпілої в суді під час підготовчого судового засідання.

Ця позиція віднайшла своє підтвердження у рішенні колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду по справі №489/4597/14-к від 07.02.2019.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в обвинувальному акті не визначено, а сума матеріальної шкоди фігурує лише у формулюванні обвинувачення (сторінка 7-14 обвинувального акту) та при викладі фактичних обставин (сторінки 2- 7 обвинувального акту), що є прямим порушенням вимог п. 7 ч.2 ст.291 КПК України.

Крім того, у обвинувальному акті відсутні відомості про те, чи відшкодовано шкоду, завдану кримінальним правопорушенням або ні. На сторінці 14 обвинувального акту зазначено, що цивільний позов не заявлений. При цьому у обвинувальному акті викладено, що обставини, які пом`якшують відповідальність особи не встановлені.

Дані суперечності є нелогічними та позбавляють суд можливості впевнитись у наявності чи відсутності обставини, що пом`якшують відповідальність особи в порушення вимог п. 6 ч.2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, та встановивши такі порушення, обвинувальний акт слід повернути прокуророві.

Керуючись ст. ст.291, 314 - 317,369 - 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390002991 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України, - повернути прокуророві спеціалізованої екологічної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районнийсуд містаДніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1