Постанова

від 20.07.2022 по справі 360/522/13-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 360/522/13-к

провадження № 51-83км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_11 , представника цивільного відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю «Українська школа пілотів» ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , на вирок Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012100340000001 від 20 листопада 2012 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жданова Донецької області, який згідно з матеріалами кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Малий Стидин Костопільського району Рівненської області, який згідно зматеріалами кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бородянського районного суду Київської області від 03 квітня 2018року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

На підставі ч. 2 ст. 55 КК України ОСОБА_8 призначено додаткове покарання увиді позбавлення права здійснювати льотну експлуатацію повітряних суден настрок 3 роки.

Цим же вироком ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

На підставі ч. 2 ст. 55 КК України ОСОБА_8 призначено додаткове покарання увиді позбавлення права здійснювати льотну експлуатацію повітряних суден настрок 3 роки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська школа пілотів»:

на користь потерпілої ОСОБА_14 200000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 519,29 грн витрат на утримання її дочки ОСОБА_15 щомісячно, до досягнення дитиною повноліття;

на користь потерпілої ОСОБА_16 , в інтересах її дочки ОСОБА_17 200000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 519,29 грн витрат на утримання дитини щомісячно, до досягнення нею повноліття;

на користь потерпілої ОСОБА_18 300000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 519,29 грн витрат на її утримання щомісячно, довічно та9621,79 грн витрат на поховання;

на користь потерпілої ОСОБА_19 300000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 60962,30 грн витрат на поховання;

на користь потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 по300000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з цим вироком 10 червня 2012 року о 10:43 під час виконання польоту зметою десантування парашутистів у районі аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_3 » всмтБородянка Київської області сталася катастрофа повітряного судна літака Л-410 УВП (серійний номер НОМЕР_1 , реєстраційний знак НОМЕР_2 ) (далі UR-SKD), власником якого є ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «Скай Денс», а експлуатантом ТОВ «Українська школа пілотів», на борту якого перебували два члени екіпажу командир повітряного судна ОСОБА_8 , другий пілот ОСОБА_13 та20пасажирів. Під час польоту у складних метеорологічних умовах літак перейшов на зниження та зіткнувся із землею на відстані близько 1км до злітно-посадкової смуги аеродрому, внаслідок чого повітряне судно було зруйноване, п`ятеро осіб загинуло, а інші 17 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Авіаційна пригода сталася за таких обставин.

Згідно із завданням на політ № 3/12-л/2 ТОВ «Українська школа пілотів» з02червня 2012 року командиром-інструктором повітряного судна UR-SKD призначено ОСОБА_8 , а командиром цього літака ОСОБА_13 .

Таким чином, 10 червня 2012 року ОСОБА_8 виконував обов`язки командира повітряного судна UR-SKD, а ОСОБА_13 був другим пілотом.

О 08:00 вказаного дня ОСОБА_8 та ОСОБА_13 у класі підготовки льотного складу аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_3 » пройшли передпольотний інструктаж, під час якого отримали від диспетчера аеродрому ОСОБА_23 обмежений перелік метеорологічної інформації в роздрукованому вигляді, а саме: зональний прогноз погоди (GAMET) по Київському району польотної інформації, згідно з яким передбачались особливі явища погоди: замасковані у хмарності грози з градом повсій території Київського району, під купчасто-дощовою хмарністю прогнозувались пориви вітру до 18 м/с, що є небезпечними метеорологічними умовами для виконання польотів; прогноз погоди по аеродрому «Київ» (Жуляни); фактичну погоду по аеродрому «Київ/Антонов 2» (Гостомель).

За відсутності інформації про прогнозовані та фактичні метеорологічні умови нааеродромі зльоту і посадки, маючи реальну можливість додатково запитати необхідну метеорологічну інформацію, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 цього незробили, вважаючи надану їм інформацію на передпольотному інструктажі достатньою для правильної оцінки метеорологічної ситуації та аеронавігаційної обстановки в ході прийняття рішення на політ, не підготувалися в повному обсязі допольоту, не переконалися у правильності завантаження літака, неналежним чином вивчили метеорологічну обстановку на аеродромі вильоту, запасних аеродромах, у зв`язку з чим неправильно оцінили метеорологічну ситуацію, прицьому ОСОБА_8 , будучи впевненим у безпеці польоту, неналежно керуючи передпольотною підготовкою екіпажу, та ОСОБА_13 , будучи зобов`язаним відмовитись від виконання польоту, оскільки експлуатація літака в умовах грозової діяльності заборонена, прийняли необґрунтоване рішення на виліт зурахуванням тенденції розвитку погодних явищ та можливості обходу зон ізметеорологічними явищами, небезпечними для польоту.

Таким чином, ОСОБА_8 порушив пункти 2.4.2, 2.4.3, 2.4.4, 3.6.8, 4.5.16, 5.5.12.1, 7.3.2 Настанови щодо здійснення польотів у цивільній авіації, затвердженої наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 08 квітня 1985 року № 77 (далі НПП ГА-85), пункти 1.4, 5.4.11 частини «В» Технології роботи екіпажу при виконанні польотів на десантування парашутистів Керівництва з виконання польотів ТОВ«Українська школа пілотів», затвердженого директором вказаного товариства 26 серпня 2010 року (далі Керівництво з виконання польотів), а ОСОБА_13 порушив пункти 2.4.6, 2.4.7, 2.4.8, 3.6.10, 4.5.16, 7.3.2 НПП ГА-85 та пункти 1.5, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів, що призвело до потрапляння повітряного судна UR-SKD під час другого польоту 10 червня 2012 року у складні метеорологічні умови.

Крім того, цього ж дня у період з 10:12 по 10:24 біля злітно-посадкової смуги аеродрому «Бородянка» перед другим вильотом літака UR-SKD його командир ОСОБА_8 та другий пілот ОСОБА_13 , не маючи досвіду з виконання заходів та посадок в умовах, коли посадкова маса перевищує максимально допустиму, достовірно знаючи, що максимальна кількість місць на борту повітряного судна UR-SKD 18 осіб разом з екіпажем, а максимально допустима злітна маса 5700кг, протиправно допустили перебування на борту літака одночасно 22 осіб, зяких двоє ОСОБА_24 та ОСОБА_25 не були офіційно оформлені тадопущені на борт повітряного судна особисто з дозволу ОСОБА_8 . Унаслідок цього останній допустив перевантаження літака під час вильоту тапосадки, чим порушив вимоги пунктів 2.4.1, 2.5.1, 2.5.1-1 Керівництва з льотної експлуатації повітряного судна Л-410 УВП, серійний номер 810721, реєстраційний знак UR-SKD, від 15 липня 1980 року з доповненнями (далі КЛЕПС Л-410 УВП), пункти 4.11.5, 4.11.8, 4.11.11, 5.5.3, 7.3.2 НПП ГА-85 та пункти 1.4, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів, а ОСОБА_26 , не оглянувши пасажирського салону, неперевіривши правильності завантаження літака, кількості осіб на борту таїхрозміщення, допустив перевантаження літака під час вильоту і посадки, чимтакож порушив вимоги пунктів 2.4.1, 2.5.1, 2.5.1-1 КЛЕПС Л-410 УВП, пункти 2.4.6, 2.4.7, 2.4.8, 4.11.5, 4.11.7, 4.11.8, 7.3.2 НПП ГА-85 та пункти 1.5, 5.4.11 Керівництва звиконання польотів, що призвело до більшої інертності літака, ускладнення керування повітряним судном у небезпечних метеорологічних умовах та негативно вплинуло на безпеку польоту.

О 10:29 10 червня 2012 року командир повітряного судна UR-SKD ОСОБА_8 разом із другим пілотом ОСОБА_13 , отримавши від керівника польотів аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_27 дозвіл на заняття виконавчого старту івиконання вильоту, прийняли рішення про можливість виконання та здійснили другий виліт з указаного аеродрому з метою забезпечення виконання парашутно-десантних стрибків.

Вже під час польоту в період з 10:37 до 10:43 в районі вказаного аеродрому літак UR-SKD потрапив у складні метеорологічні умови зсув вітру на малих висотах вумовах грозової діяльності, що призвело до зіткнення повітряного судна ізземлею, його руйнування, загибелі пасажирів ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , заподіяння тяжких тілесних ушкоджень пасажирам ОСОБА_31 , ОСОБА_24 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості пасажирам ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , а також легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я пасажирам ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 .

Київський апеляційний суд ухвалою від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «Українська школа пілотів» ОСОБА_45 залишив без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 задовольнив, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнив частково, вирок суду змінив, скасувавши його вчастині засудження ОСОБА_13 та закривши кримінальне провадження стосовно нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПКУкраїни) через відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України.

Також апеляційний суд виключив із резолютивної частини вироку рішення простягнення з ОСОБА_13 процесуальних витрат та пом`якшив призначене зач.3 ст. 276 КК України основне покарання ОСОБА_8 , із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, до 5 років позбавлення волі, звільнивши останнього на підставі статей 75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням на строк 3роки, а в решті вирок залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_11 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про необґрунтованість висновків апеляційного суду щодо відсутності в діях другого пілота ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, танедоведеність частини обвинувачення командира повітряного судна ОСОБА_8 , яке полягало в допуску останнім на борт літака неоформлених пасажирів, що призвело до перевантаження повітряного судна. Прокурор вказує, що апеляційний суд, приймаючи рішення в частині закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 не звернув уваги на наявність у другого пілота обов`язків, які у свою чергу є аналогічними обов`язкам командира літака, котрі під час підготовки та польоту не були виконані ОСОБА_13 . Він,які ОСОБА_46 , знаючи про технічні обмеження щодо максимальної кількості осіб на борту літака, на якому було 16 крісел, обладнаних пасками безпеки, допустили на борт та здійснили політ із 22 особами. Також вважає, що пілоти мали можливість передбачити погіршення погодних умов як шляхом візуального спостереження, так і шляхом аналізу наданої польотної інформації про погодні умови.На думку прокурора, екіпаж літака в названому складі порушив ряд норм правових актів у сфері безпеки авіапольотів, прийняв неправильне рішення провиліт, що надалі призвело до авіакатастрофи, в результаті якої загинуло п`ятеро осіб, а ще 17 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення статей 69 та 75 КК України, не зазначивши даних про особу ОСОБА_8 , унаслідок чого засудженому було необґрунтовано призначено м`яке покарання. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_12 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вищезазначені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суди залишили поза увагою факт існування договору між власником повітряного судна ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «Скай Денс» та експлуатантом ТОВ «Українська школа пілотів», згідно з яким перше мало обов`язком застрахувати екіпаж тапасажирів літаків, відповідальність перед третіми особами, однак суди незалучили власника літака до справи як співвідповідача. Зазначає, що суд притягнув до цивільної відповідальності неналежного цивільного відповідача. Посилається на те, що судами у повному обсязі не враховано висновків експертиз, атакож не вмотивовано незгоду з ними. На думку касатора, дослідженими доказами не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між невідповідністю дій пілотів правилам, що регулюють безпеку польотів та експлуатацію літака, інаслідками події. ОСОБА_12 також наводить у касаційній скарзі свою версію подій, які відбувались на аеродромі «Бородянка» 10 червня 2012 року, вважає, щодо авіакатастрофи причетні інші службові особи, які забезпечують здійснення польотів, зазначає, що суди не врахували природніх факторів, зокрема стихійного лиха, як основної причини авіапригоди. Стверджує, що апеляційний суд не звернув уваги на відсутність доказів здійснення потерпілою ОСОБА_19 витрат напоховання та на спорудження надгробного пам`ятника, а також на те, щопотерпіла ОСОБА_21 не є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вищезазначені судові рішення скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 закрити через невстановлення достатніх доказів для доведення його винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їхотримати. Стверджує, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 337 КПКУкраїни та вийшов за межі пред`явленого обвинувачення в сторону погіршення становища обвинувачених, зазначивши про неприйняття екіпажем повітряного судна рішення про захід на друге коло або відліт на запасний аеродром, унаслідок чого літак потрапив у зсув вітру і сталася авіакатастрофа, тобто суд сформулював нове обвинувачення. Посилається на те, що апеляційний суд виключив з обвинувального вироку висновки місцевого суду з підстав визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3ст. 276 КК України, що також свідчить про його невинуватість і є підставою для закриття кримінального провадження. Вважає, що аналогічне порушення допустив і апеляційний суд, висновки якого не ґрунтуються досліджених доказах, зокрема про те, що збільшення маси літака призвело до його більшої інертності, ускладнення керування повітряним судном у небезпечних метеорологічних умовах та негативно вплинуло на безпеку польоту. Цей суд установив, однак ніяк не оцінив факту невиконання наземними службами аеропорту «Бородянка» своїх службових обов`язків у день авіакатастрофи. Вважає, що апеляційний суд не дотримався процедури, передбаченої ст. 404 КПК України, а його рішення не відповідає вимогам статей 370, 374, 420 цього Кодексу.

У запереченнях на касаційну скаргу захисника представник потерпілих ОСОБА_6 зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, аоскаржені судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора та просила їїзадовольнити, проти задоволення скарг цивільного відповідача і захисника заперечувала.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Українська школа пілотів» ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_9 підтримали свої касаційні скарги, проти задоволення скарги прокурора заперечували. Засуджений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_10 підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 , проти задоволення касаційних скарг інших учасників судового провадження заперечував, просив судові рішення щодо його підзахисного ОСОБА_13 залишити без зміни.

Представник потерпілих ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення усіх поданих касаційних скарг, просила залишити оскаржені судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню натаких підставах.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, щонебули встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, якіперешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, якіпідтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Частиною 3 ст. 419 КПКУкраїни встановлено, що при скасуванні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 та ОСОБА_13 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, оскільки вони, будучи працівниками повітряного транспорту, порушили правила безпеки руху таексплуатації транспорту, що спричинило заподіяння потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а також загибель людей.

При цьому суд визнав доведеним пред`явлене обвинувачення в такому обсязі:

ОСОБА_8 і ОСОБА_13 як командир повітряного судна і другий пілот відповідно, отримавши під час передпольотної підготовки прогноз погоди, який містив дані про небезпечні для польоту на низьких рівнях протягом дня 10 червня 2012 року особливі явища погоди, зокрема, про замасковані грози з градом, які не можуть бути чітко розпізнані, всупереч покладеним наних обов`язкам, не вивчили метеорологічної обстановки, непроаналізували метеорологічних умов у районі польоту і на запасних аеродромах з урахуванням тенденції розвитку погодних явищ, не вжили заходів щодо одержання додаткової інформації про метеорологічну обстановку і, проявивши злочинну недбалість, о 10:23 прийняли необґрунтоване рішення про виліт літака, а вже протягом наступних 15хвилин потрапили в надзвичайно складні метеорологічні умови, якіпризвели до авіакатастрофи, у якій загинуло п`ятеро осіб, а 17 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Це було наслідком порушення командиром повітряного судна ОСОБА_8 пунктів 2.4.2, 2.4.3, 2.4.4, 3.6.8, 4.5.16, 5.5.12.1, 7.3.2 НПП ГА-85, пунктів 1.4, 5.4.11 Керівництва звиконання польотів, а також порушення ОСОБА_13 пунктів 2.4.6, 2.4.7, 2.4.8, 3.6.10, 4.5.16, 7.3.2 НПП ГА-85 та пунктів 1.5, 5.4.11 Керівництва звиконання польотів;

ОСОБА_8 як командир повітряного судна і ОСОБА_13 як другий пілот допустили на борт літака двох сторонніх (неоформлених) осіб таздійснили зліт із пасажирами, кількість яких перевищувала дозволену КЛЕПС Л-410 УВП, що перебуває у прямому причинному зв`язку з негативними наслідками події. Це сталося через порушення ОСОБА_8 пунктів 2.4.1, 2.5.1, 2.5.1-1 КЛЕПС Л-410 УВП, пунктів 4.11.5, 4.11.8, 4.11.11, 5.5.3, 7.3.2 НПП ГА-85, пунктів 1.4, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів, а також унаслідок порушення ОСОБА_47 пунктів 2.4.1, 2.5.1, 2.5.1-1 КЛЕПС Л-410 УВП, пунктів 2.4.6, 2.4.7, 2.4.8, 4.11.5, 4.11.7, 4.11.8, 7.3.2 НПП ГА-85 та пунктів 1.5, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів.

Крім того, суд першої інстанції визнав недоведеним частину пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 як командиру повітряного судна і ОСОБА_13 якдругому пілоту, в порушенні пунктів 7.5.5, 7.5.7, 8.1.3.4, 8.1.3.5, 8.1.3.6, 8.1.4.2, 8.2.2.2 НПП ГА-85, а саме в тому, що вони не виконали вказівок керівника польотів щодо відходу на запасний аеродром, неправильно оцінили аеронавігаційну таметеорологічну обстановку за маршрутом польоту та можливість продовження польоту на аеродромі вильоту і запасних аеродромах, не встановили зв`язку з«Київ-радаром» для відходу на запасний аеродром, під час зустрічі знебезпечними метеорологічними явищами не прийняли заходів для їх обходу, невивели повітряного судна з небезпечного для польоту району, не прийняли рішення щодо відходу на запасний аеродром, чи на друге коло, хоча могли й мали таку можливість, не маючи досвіду по заходу на посадку в умовах зсуву вітру, прийняли рішення про посадку літака на злітно-посадкову смугу аеродрому «Бородянка», що надалі призвело до потрапляння повітряного судна у зсув вітру іавіакатастрофи. Висновки суду в цій частині обвинувачення ніким з учасників судового провадження не оскаржувались в апеляційному та касаційному порядку.

За результатом апеляційного розгляду Київський апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення в тому, що він як командир повітряного судна в період з 10:12 до 10:24 10 червня 2012 року перед другим зльотом на аеродромі «Бородянка», порушуючи пункти 2.4.2, 2.4.3, 2.4.4, 3.6.8, 4.5.16, 5.5.12.1, 7.3.2 НПП ГА-85, пункти 1.4, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів, без належних на те правових, адміністративних чи технічних підстав особисто допустив на борт повітряного судна громадян ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які не були офіційно оформленими для участі в цьому польоті, унаслідок чого парашутисти ОСОБА_28 та ОСОБА_48 , які були заявлені дляучасті в цьому польоті для виконання парашутних стрибків, вимушені були розміститись у салоні літака на підлозі. Під час польоту повітряного судна UR-SKD у період з 10:37 до 10:43 в районі аеродрому «Бородянка» літак потрапив у складні метеорологічні умови, що призвело до зіткнення літака із землею, його руйнування, загибелі пасажира ОСОБА_25 та спричинення пасажиру ОСОБА_24 тяжких тілесних ушкоджень (т. 23, а.к.п. 91, 92 або ж аркуші 17, 18 ухвали апеляційного суду).

Також апеляційний суд погодився з тим, що ОСОБА_8 як командир повітряного судна UR-SKD у вищезазначений період часу, маючи в роздрукованому вигляді віддиспетчера ARO аеродрому «Бородянка» ОСОБА_23 обмежений перелік метеорологічної інформації, порушуючи вимоги пунктів 2.4.2, 2.4.3, 2.4.4, 3.6.8, 4.5.16, 5.5.12.1, 7.3.2 НПП ГА-85, пунктів 1.4, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів, маючи реальну можливість додатково запитати необхідну метеорологічну інформацію, цього не зробив, вважаючи надану йому інформацію на передпольотному інструктажі достатньою для правильної оцінки метеорологічної ситуації та аеронавігаційної обстановки, прийняв рішення на виліт та, отримавши від керівника польотів аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_27 дозвіл на заняття виконавчого старту і виконання зльоту, разом із другим пілотом цього повітряного судна ОСОБА_13 здійснив другий виліт з аеродрому «Бородянка» для виконання парашутно-десантних стрибків. Уже під час польоту вперіод з 10:37 по 10:43 літак UR-SKD потрапив у складні метеорологічні умови, щопризвело до його зіткнення із землею, руйнування, загибелі п`яти пасажирів таспричинення тілесних ушкоджень 15 пасажирам (т. 23, а.к.п. 94, 95 або аркуші 20, 21 ухвали апеляційного суду).

При цьому в обох зазначених частинах обвинувачення ОСОБА_8 апеляційний суд послався на порушення останнім одних і тих же норм (пункти 2.4.2, 2.4.3, 2.4.4, 3.6.8, 4.5.16, 5.5.12.1, 7.3.2 НПП ГА-85, пункти 1.4, 5.4.11 Керівництва з виконання польотів), що суперечить висновкам суду першої інстанції, який установив факт порушення ОСОБА_8 вимог пунктів 2.4.1, 2.5.1, 2.5.1-1 КЛЕПС Л-410 УВП, пунктів 4.11.5, 4.11.8, 4.11.11, 5.5.3, 7.3.2 НПП ГА-85, пунктів 1.4, 5.4.11 Керівництва звиконання польотів, у частині обвинувачення, що стосується здійснення польоту зпасажирами, кількість яких перевищувала максимально дозволену.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного суду визнала недоведеним обвинувачення ОСОБА_8 у тому, що він як командир повітряного судна занаведених вище обставин неналежно керував передпольотною підготовкою екіпажу, не підготувався в повному обсязі до польоту, не переконався управильності завантаження літака, та перед другим зльотом разом із другим пілотом ОСОБА_13 , не маючи досвіду з виконання заходів та посадок вумовах, коли посадкова маса перевищує максимально дозволену, допустив перевантаження літака під час зльоту і посадки, що призвело до більшої інертності літака, ускладнення керування повітряним судном у небезпечних метеорологічних умовах та негативно вплинуло на безпеку польоту надалі,внаслідок чого повітряне судно потрапило у складні метеорологічні умови.

Свої висновки апеляційний суд обґрунтував тим, що матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що обвинувачений ОСОБА_8 неналежно керував передпольотною підготовкою екіпажу, не підготувався вповному обсязі до польоту, не переконався у правильності завантаження літака. Як зазначив апеляційний суд, висунуте ОСОБА_8 обвинувачення не містить будь-яких даних про те, у чому виразилась неналежність у керуванні ним передпольотною підготовкою екіпажу, що саме вказує на підготовку ОСОБА_8 до польоту не в повному обсязі та що саме передбачає поняття «завантаженість» літака. Наведене, за висновком суду апеляційної інстанції, свідчить про неконкретність обвинувачення ОСОБА_8 у цій частині інепідтвердження його доказами. У ході апеляційного розгляду встановлено те, що ОСОБА_8 мав інформацію про прогнозовані та фактичні метеорологічні умови на аеродромі зльоту і посадки, яка була доведена екіпажу напередпольотному інструктажі. Щодо маси літака перед зльотом, то в ході апеляційного розгляду також встановлено те, що кількість людей, які перебували влітаку під час другого зльоту, перевищувала максимально допустиму, щосвідчить про доведеність факту перевищення загальної маси літака. Між тим, висновки суду першої інстанції про те, що збільшення маси літака призвело до його більшої інертності, ускладнення керування повітряним судном у небезпечних метеорологічних умовах та негативно вплинуло на безпеку польоту надалі, надумку суду апеляційної інстанції, не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, аматеріали кримінального провадження не містять доказів, які би указували на те, що зазначені вище порушення безпеки польотів та експлуатації повітряного судна перебувають упрямому причинному зв`язку з попаданням літака у складні метеорологічні умови, його зіткнення із землею, внаслідок чого особи, які були присутні на борту літака, отримали легкі тілесні ушкодження, тілесні ушкодження середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а частина із них загинула. Наведене указує на те, щозазначені дії не утворюють об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3ст.276 КК України, обов`язковою ознакою якої є наявність прямого причинного зв`язку між діянням та наслідками (т. 23, а.к.п. 99, 100 абоаркуші 25, 26 ухвали апеляційного суду).

Утім, суд першої інстанції навів у своєму вироку конкретне обвинувачення ОСОБА_8 , яке визнав доведеним, та послався на порушення останнім відповідних норм правових актів у сфері безпеки руху і експлуатації повітряного транспорту, що призвело до вищезгаданих наслідків. Свої висновки суд першої інстанції належним чином обґрунтував доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Апеляційний суд за результатами повторного дослідження доказів відповідно довимог ст. 404 КПК України вибірково погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 , а в іншій частині визнав його обвинувачення недоведеним. Попри це апеляційний суд допустив суперечності у своїх висновках, не вказав, чому визнає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, конкретно не зазначив, порушення яких саме норм правових актів у сфері безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту ОСОБА_8 вважає недоведеними судом першої інстанції.

Це у свою чергу призвело і до необґрунтованих висновків апеляційного суду про відсутність у діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України.

Закриваючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_13 із наведеної вище підстави, апеляційний суд виходив із того, що дозвіл на присутність на борту літака під час другого польоту громадян ОСОБА_24 та ОСОБА_25 дав виключно командир повітряного судна ОСОБА_8 , тому вказані дії не можна ставити упровину ОСОБА_13 , а відповідно до положень НПП ГА-85 виключно командир повітряного судна приймає остаточне рішення про виліт, політ і посадку повітряного судна. У зв`язку із цим, на переконання колегії суддів апеляційного суду, необґрунтованою є частина обвинувачення ОСОБА_13 у прийнятті місцевим судом зазначеного вище рішення.

Інша частина обвинувачення ОСОБА_13 , згідно з висновком апеляційного суду, не знайшла свого підтвердження з таких же мотивів, як і обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки указані обвинувачення є тотожними. Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу, що саме другий пілот здійснює контроль закількістю пасажирів та їх розміщенням на борту літака, і хоча під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій було встановлено факт перевищення максимально допустимої кількості пасажирів у салоні літака, що дає підстави стверджувати про перевищення максимальної дозволеної злітної маси літака. В той же час, на переконання апеляційного суду, зібрані у справі докази дають підстави стверджувати про те, що перевищення злітної маси літака не могло вплинути на керованість літака, бути причиною чи сприяти в настанні вищезазначених наслідків. Будь-яких оцінок із питань наявності такого причинного зв`язку в ході судового розгляду не проводилось.

Такі висновки апеляційний суд зробив виходячи з показань: свідка ОСОБА_49 заступника директора ТОВ «Українська школа пілотів» про те, що перевищення кількості пасажирів є порушенням Керівництва з льотної експлуатації, але це не вплинуло на безпеку польоту; свідка ОСОБА_50

директора ТОВ «Українська школа пілотів» про те, що наявність двох додаткових пасажирів не могла негативно вплинути на технічні характеристики літака вмомент події; свідка ОСОБА_51 про те, що фактично літак розрахований на18 парашутистів, а кількість парашутистів у 16 чоловік визначена для того, щобне встановлювати на повітряне судно прилад GPS; експерта ОСОБА_52 , який також був допитаний у суді апеляційної інстанції та підтвердив, щоперевищення злітної маси літака в цьому конкретному випадку не могло вплинути на процес керування літаком (т. 23, а.к.п. 101, 102 або аркуші 27, 28 ухвали апеляційного суду).

При цьому поза увагою апеляційного суду залишилось таке.

Як установив місцевий суд, ОСОБА_53 працював у Кіровоградській льотній академії керівником польотів навчальних аеродромів і йому було доручено проведення зазначеної льотно-технічної експертизи. Він був знайомий зобвинуваченим ОСОБА_8 , раніше літали в одному екіпажі ОСОБА_53 як командир повітряного судна, а ОСОБА_8 як другий пілот. Перед проведенням експертизи ОСОБА_53 повідомляв слідчому, що ОСОБА_8

його колишній підлеглий.

При цьому ОСОБА_8 у суді першої інстанції підтвердив обставини щодо його особистого знайомства із ОСОБА_54 , зазначивши, що між ними за час спільної діяльності склалися непрості стосунки.

Врахувавши наведене, а також те, що ОСОБА_53 вирішував питання в галузі метеорології та інженерно-технічні питання, які виходили за межі спеціальних знань керівника польотів навчальних аеродромів, суд першої інстанції визнав недопустимим доказом висновок льотно-технічної експертизи від 15 листопада 2012 року, проведеної ОСОБА_54 (т. 13, а.к.п. 275284), і вказані висновки суду першої інстанції в апеляційному порядку ніким не були оскаржені.

Проте апеляційний суд, незважаючи на вищенаведене, повторно допитав ОСОБА_52 та обґрунтував його показаннями свої висновки, при цьому залишив поза увагою висновки суду першої інстанції, аргументовані, зокрема, зпосиланням на висновок і остаточний звіт за результатами розслідування катастрофи повітряного судна Л-410 УВП UR-SKD, що сталася 10 червня 2012 року на аеродромі «Бородянка», затвердженими головою Державіаслужби України 05вересня 2012 року, про те, що авіакатастрофа сталася через збіг ряду негативних факторів, серед яких відсутність достатнього досвіду в екіпажа звиконання заходів та посадок в умовах, коли посадкова маса є близькою домаксимально допустимої або перевищувала її з причини перебування парашутистів на борту літака.

Більше того, ОСОБА_13 ставилося у провину порушення ряду пунктів

НПП ГА-85, Керівництва з виконання польотів, КЛЕПС Л-410 УВП, які є відмінними від тих, у порушенні яких обвинувачувався ОСОБА_8 . Апеляційний суд неврахував цього під час прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 та дійшов передчасного висновку про те, щодозвіл на присутність на борту літака в ході другого польоту сторонніх осіб дав виключно командир повітряного судна ОСОБА_8 , тому указані дії неможливо поставити у вину ОСОБА_13 , оскільки виключно командир повітряного судна приймає остаточне рішення про виліт, політ і посадку повітряного судна.

Такий висновок апеляційний суд зробив без аналізу та спростування тверджень суду першої інстанції про доведеність порушення ОСОБА_13 ряду норм правових актів у сфері безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту, зокрема і п. 1.5 Керівництва з виконання польотів, п. 2.4.6 НПП ГА-85, згідно зякими другий пілот зобов`язаний відмовитись від виконання завдання на політ, якщо він вважає його не під силу для себе або не впевнений у безпечному його виконанні.

Вищенаведені порушення та суперечливі висновки перешкодили апеляційному суду постановити законне й обґрунтоване рішення, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню, до ОСОБА_13 .

Слушними є і доводи прокурора щодо необґрунтованого застосування апеляційним судом положень ст. 75 КК України. З урахуванням наведених вище порушень, рішення про застосування указаної норми закону України про кримінальну відповідальність апеляційний суд прийняв необґрунтовано та без урахування наслідків кримінального правопорушення і даних про особу ОСОБА_8 .

Обґрунтованим є і посилання у касаційній скарзі представника цивільного відповідача на те, що апеляційний суд усупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК України, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, в ухвалі не навів підстав, із яких апеляційну скаргу ТОВ «Українська школа пілотів» визнано необґрунтованою.

Як убачається з апеляційної скарги представника ТОВ «Українська школа пілотів», апелянт зазначав про відсутність доказів здійснення однією з потерпілих витрат напоховання, а іншу потерпілу вважав такою, що не має права на відшкодування моральної шкоди, проте апеляційний суд обмежився лише загальним висновком стосовно того, що зазначені доводи не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним Суд визнає обґрунтованими доводи в касаційній скарзі представника цивільного відповідача в частині порушення апеляційним судом норм кримінального процесуального закону та невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції положенням ч. 2 ст. 419 КПК України.

Враховуючи викладене, процедуру апеляційного перегляду було здійснено формально без додержання приписів ст. 2 КПКУкраїни.

З урахуванням наведених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегія суддів не надає оцінки щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_9 , оскільки їх оцінка можлива лише після усунення зазначених порушень.

З огляду на вищезазначене подані касаційні скарги слід задовольнити частково, аухвалу апеляційного суду на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України

скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене в цій постанові й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора ОСОБА_11 , представника цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська школа пілотів» ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_13 скасувати іпризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3