Ухвала

від 21.07.2022 по справі 600/2816/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

21 липня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2816/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства Медлогістик до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Медлогістик (далі позивач або ПП Медлогістик) звернулося до суду з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним наказ Буковинської митниці Держмитслужби №30 від 27 січня 2021 року про проведення документальної невиїзної перевірки та визнати незаконною документальну невиїзну перевірку Буковинської митниці і Держмитслужби, що проводилась з 08.02.2021 р. по 12.02.2021 р., про дотримання Приватним підприємством Медлогістик вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, і достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні виробів медичного призначення через митний кордон України за митними деклараціями від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 № UА 100120/2020/623792.

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 р. №57.2 19 Буковинської митниці Держмитслужби.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Ухвалою суду від 23.11.2021 року допущено заміну відповідача Буковинську митницю Держмитслужби на його правонаступника Чернівецьку митницю Держмитслужби.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що провадження у справі у частині позовних вимог щодо визнання незаконним наказу Буковинської митниці Держмитслужби №30 від 27 січня 2021 року про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання незаконною документальну невиїзну перевірку Буковинської митниці і Держмитслужби, що проводилась з 08.02.2021 р. по 12.02.2021 р., про дотримання Приватним підприємством Медлогістик вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, і достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні виробів медичного призначення через митний кордон України за митними деклараціями від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 № UА 100120/2020/623792, підлягає закриттю з наступних підстав.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 визнання наказу про проведення перевірки протиправним не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Слід наголосити, що у справі № 816/228/17 також оскаржувався наказ про проведення документальної невиїзної перевірки.

Щодо допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної невиїзної перевірки Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

Глава 8 розділу II ПК визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК).

Стаття 79 ПК визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 79.2 цієї статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Варто зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК).

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналогічні норми щодо проведення невиїзної документальної перевірки передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 351 МК документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

З огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 щодо того, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства необхідно застосовувати і до цієї справи.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку щодо закриття провадження в частині позовних вимог щодо оскарження наказу № 30 від 27.01.2021 року та визнання незаконної самої перевірки.

Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06 червня 2022 року по схожих правовідносинах при розгляді справи № 600/5163/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" до Чернівецької митниці, Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією № 1014216117 від 22.10.2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом у загальному сплачено 8566,50 грн., що підтверджується квитанцією №93 від 08.10.2021 року. При цьому, згідно ставок судового збору за вимогу в частині оскарження наказу № 30 від 27.01.2021 року та визнання незаконної самої перевірки належало сплатити 2270 грн, а тому у даному разі щодо вказаної суми суд і вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору відсутнє, то питання щодо його повернення судом наразі не вирішується.

З огляду на викладене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом Приватного підприємства Медлогістик до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог, що стосуються визнання незаконним наказу Буковинської митниці Держмитслужби №30 від 27 січня 2021 року про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання незаконною документальну невиїзну перевірку Буковинської митниці і Держмитслужби, що проводилась з 08.02.2021 р. по 12.02.2021 р., про дотримання Приватним підприємством Медлогістик вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, і достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні виробів медичного призначення через митний кордон України за митними деклараціями від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 № UА 100120/2020/623792.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов