Рішення

від 21.07.2022 по справі 600/2816/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2816/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Медлогістик до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Приватне підприємство Медлогістик (далі позивач або ПП Медлогістик) звернулося до суду з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому, з урахуванням ухвали суду від 21.07.2022 року про закриття провадження в частині позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 р. №57.2 19 Буковинської митниці Держмитслужби.

1.2. Ухвалою суду від 30.09.2021 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 26.10.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

1.4. 15.11.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

1.5. Ухвалою суду від 23.11.2021 року допущено заміну відповідача Буковинську митницю Держмитслужби на його правонаступника Чернівецьку митницю Держмитслужби.

1.6. Згідно ухвали суду від 17.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства Медлогістик про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів.

1.7. Ухвалою суду від 04.01.2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного підприємства Медлогістик про залучення співвідповідача.

1.8. Згідно ухвали суду від 20.07.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Буковинської митниці Держмитслужби про розгляд справи з викликом сторін.

1.9. Ухвалою суду від 21.07.2022 року закрито провадження у справі за позовом Приватного підприємства Медлогістик до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог, що стосуються визнання незаконним наказу Буковинської митниці Держмитслужби №30 від 27 січня 2021 року про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання незаконною документальну невиїзну перевірку Буковинської митниці і Держмитслужби, що проводилась з 08.02.2021 р. по 12.02.2021 р., про дотримання Приватним підприємством Медлогістик вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, і достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні виробів медичного призначення через митний кордон України за митними деклараціями від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 № UА 100120/2020/623792.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Буковинською митницею Держмитслужби з 08.02.2021 року по 12.02.2021 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Приватним підприємством «Медлогістик» вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні виробів медичного призначення через митний кордон України за митними деклараціями від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 року № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 року № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 року № UА 100120/2020/623792.

2.2. За результатами перевірки складено акт від 16.02.2021 року № 1/7.2-19/35463564, яким встановлено неправомірність підстав для застосування до товарів за вищевказаними митними деклараціями ставки податку 7 % замість 20% в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті цього податку в сумі 335808,63 грн.

2.3. 12.05.2021 року Буковинською митницею Держмитслужби винесено податкове повідомлення-рішення №57.2 19, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 335808,63 грн.

Позиція позивача

2.4. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що перевірка Буковинської митниці Держмитслужби є безпідставною; висновки, зроблені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає і скасуванню з огляду на те, що митниця допустила неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

2.5. Вважає, що перевірка Буковинської митниці Держмитслужби є незаконною, оскільки проведена з грубим порушенням процедури. Більше того, Буковинська митниця Держмитслужби порушила право ПП «Медлогістик» на ознайомлення зі всіма документами, на підставі яких проведено перевірку, а також подати пояснення, зауваження, копії документів.

2.6. Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначає, що таке є протиправним та підлягає скасуванню з таких підстав:

- при винесені податкового повідомлення-рішення №57.2 19 від н 12.05.2021 р. не в повній мірі враховане рішення Державної митної служби країни від 11 травня 2021 року, яким задоволено частково скаргу ПП «Медлогістик» та зменшено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року № 0000017.219 на суму податкового зобов`язання з ПДВ, вже сплаченого підприємством, зменшено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та скасовано пеню. Також даним рішенням відкликано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року № 0000017.219;

- податкове повідомлення-рішення №57.2 19 від 12.05.2021 р. не відповідає вимогам, встановленим законом, а саме вимогам до оформлення податкового повідомлення-рішення, які передбачені «Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень і платникам податків» затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846);

- ПП «Медлогістик» має право на застосування до заявлених митному оформленню товарів ставки податку на додану вартість у розмірі 7 %, оскільки застосування до заявлених товарів такої ставки податку на додану вартість передбачено пунктом в) частини 193.1 статті 193 Податкового кодексу України. За митними деклараціями від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 року № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 року № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 року № UА 100120/2020/623792 ПП «Медлогістик» ввозило на митну територію України медичне обладнання, а саме: Системи ультразвукові діагностичні з датчиками. При цьому, до кожної вищезазначеної митної декларації додано Експертний висновок Київської торгово-промислової палати та декларація про відповідність і медичного обладнання Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 753.

2.7. Також представник позивача наголошує, що ПП «Медлогістик» не може бути притягнене до відповідальності у вигляді штрафу за вчинення діянь, які воно не здійснювало. Так, оскільки вищезазначені митні декларації підписані та подані митними брокерами, і саме в цих деклараціях визначені ставки ПДВ, то ПП «Медлогістик» не може відповідати за діяння (дія чи бездіяльність) митних брокерів, які є самостійними суб`єктами. Крім того, в акті відсутні підстави та докази наявності умисної форми вини, а тому безпідставно застосовано до ПП «Медлогістик» штраф у розмірі 25 %.

Позиція відповідача

2.8. Згідно поданого до суду відзиву представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, свою позиція обґрунтовує наступним.

2.9. Так вказує, що за результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів встановлено, що за МД позивачем здійснювалося митне оформлення виробів медичного призначення торгових марок «SAMSUNG», «Siemens» та «Toshiba» із нарахуванням податку на додану вартість у розмірі 7% та наданням при цьому декларацій про відповідність, завірених позивачем (зазначені в графі 44 МД, які підлягають перевірці, за кодом 9907), якими підтверджено відповідність імпортованих товарів вимогам Технічного регламенту. Вказані декларації про відповідність містять напис: «Декларацію складено під цілковиту відповідальність виробника/уповноваженого представника/постачальника».

2.10. Можливість застосування до товарів ставки ПДВ у розмірі 7% передбачено пунктом «в)» частини 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, де вказано, що ставка у розмірі 7 % від бази оподаткування встановлюється, зокрема, по операціях ввезення на митну територію України медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

2.11. Однак, у листі ДБР від 19.11.2020 року №11-27691/03-2020 зазначено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62020100000001450 від 20.07.2020 року, оперативний супровід якого здійснює Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у м. Києві, встановлено, що під час проведення імпортних операцій медичного обладнання (в т.ч. що було у використанні) виробництва країн Європи та Азії (апаратів ультразвукової діагностики, код УКТЗЕД 9018120000) ПП «Медлогістик» використовує завідомо недостовірні відомості щодо відповідності медичного обладнання Технічним регламентам, зокрема шляхом внесення до «Декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів» недостовірних даних з використанням листів компаній-виробників обладнання, що можуть мати ознаки підроблення, та як наслідок, безпідставно застосовує ставку ПДВ 7%.

2.12. Стверджує, що листом Держлікслужби від 28.08.2020 року №6559-001.3/005.0/17-20 повідомлено, що подані позивачем декларації про відповідність: від 28.02.2019 року №01/280219 (МД від 04.03.2019 року №UА100030/2019/399468), від 01.03.2019 року №01/010319 (МД від 04.03.2019 року №UА100030/2019/399476), від 04.04.2019 року №01/030419 (МД від 05.04.2019 року №UА100030/2019/400651), від 28.05.2019 року №01/280519 (МД від 03.06.2019 року №UА100030/2019/403389), від 19.02.2020 року №19/190220 (МД від 20.02.2020 року №UА100120/2020/623792) заповнені із недотриманням вимог ДСТУ ІSO/ІEС 17050-1:2006, а саме: не вказаний виробник медичних виробів; заява про відповідність зазначена на весь Технічний регламент та не зрозуміло під чию відповідальність вона складена; відсутній перелік стандартів; відсутня дата та місце складання; відсутнє обмеження чинності.

2.13. Більше того, ПП «Медлогістик» при митному оформленні за МД декларувало відповідність заявлених медичних виробів вимогам Технічного регламенту шляхом поданням засвідчених самим позивачем декларацій про відповідність, а також листів від виробників товарів торгових марок «SAMSUNG», «Siemens» та «Toshiba» (зазначені в графі 44 МД, які підлягають перевірці, за кодом 9000), які підтверджують повноваження ПП «Медлогістик» складати декларації про відповідність технічним регламентам від імені виробників таких товарів. Однак, у відповідь на запити ГУ ДФС в м.Києві виробників товарів торгових марок «SAMSUNG», «Siemens» та «Toshiba» не підтвердили, що ПП «Медлогістик» були надані такі повноваження.

2.14. Відтак, надані позивачем до митного оформлення декларації про відповідність в силу своєї невідповідності вимогам чинного законодавства не є належними та допустимими документами на підтвердження права на застосування ставки ПДВ у розмірі 7% замість 20%.

2.15. Оскільки в результаті перевірки встановлено, що ПП «Медлогістик» не має повноважень та законних підстав складати декларації про відповідність стосовно виробів медичного призначення торгових «SAMSUNG», «Siemens» та «Toshiba», заявлених за митними деклараціями, наведеними в додатку №1 до акта перевірки, а отже, позивачем не представлено достовірних документів про відповідність виробів медичного призначення вимогам Технічного регламенту і не доведено дотримання щодо вказаних товарів вимог Технічного регламенту та як наслідок, безпідставно застосовано ставку податку на додану вартість у розмірі 7%. Таким чином, згідно з пункту а) частини 193.1 статті 193 Податкового кодексу України до товарів, ввезених за МД, які підлягають перевірці, підлягає застосуванню ставка податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування.

2.16. Щодо законності проведення перевірки представник відповідача зазначає про те, що лист ДБР від 19.11.2020 року №11-27691/03-2020 є підставою для аналізу МД. А вже в свою чергу отримані у законний спосіб листи виробників, акредитованих суб`єктів, стали підставою для проведення перевірки відповідно до пункту 1) частини 2 статті 351 Митного кодексу України. Крім того, електронні копії листів (документів), отримані офіційно та у передбачений законом спосіб, мають юридичну силу та є достатньою правовою підставою для вчинення дій при здійсненні повноважень митницею.

2.17. Також стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення у повній мірі відповідає встановленим вимогам закону. При його прийнятті враховано рішенням Державної митної служби України від 11.05.2021 року за результатами розгляду скарги ПП «Медлогістик», що підтверджується порівнянням граф «Сума грошового зобов`язання, грн» податкового повідомлення рішення від 01.03.2021 року №0000017.219 та податкового повідомлення-рішення від 12.05.2021 року №57.2 19. У податковому повідомленні рішенні від 01.03.2021 року вказано суму у розмірі 516628,66грн. а в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні 335808,63 грн.

2.18. Крім іншого, листом митниці від 10.03.2021 року №7.2-08/1/7.2-19/13/1062 позивачу повідомлено про надання в обов`язковому порядку у будь-який зручний час для Позивача можливості ознайомитися з матеріалами перевірки у приміщенні митного органу із можливістю застосування засобів фото фіксації. Таким чином, твердження позивача щодо порушення митницею його права на ознайомлення з документами не обґрунтоване та не відповідає дійсності.

2.19. Щодо неможливості притягнення позивача до відповідальності за умисне вчинення діянь, які він не вчиняв безпосередньо, представник відповідача вказує, що підписання позивачем договору або належно оформленого доручення з іншою особою щодо уповноваження вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, не звільняє позивача від відповідальності, передбаченою чинним митним та податковим законодавством. Зауважує, що ПП «Медлогістик» вчинено заниження податкового зобов`язання не просто умисно, а форма вини цього правопорушення прямий умисел. На підтвердження цього свідчить надання до митного оформлення копій декларацій про відповідність складених та підписаних самим позивачем з метою застосування ставки оподаткування ПДВ в розмірі 7% замість 20%. Сам позивач неодноразово звертає увагу на факт подання вказаних документів до митного оформлення та зазначає як підставу для надання пільг при оподаткуванні саме вказані документи. Таким чином, складаючи, підписуючи та подаючи до митного оформлення вказані документи, завідомо знаючи про відсутність повноважень на вчинення таких дій. Позивач усвідомлював характер своїх діянь, передбачав їх суспільно шкідливі наслідки та бажав настання таких наслідків. Отже, застосування митним органом штрафних санкцій у розмірі 25% обґрунтоване та відповідає вимогам законодавства.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що листом від 19.11.2020 року № 11-27691/03-2020вих Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, звернулось до Державної митної служби України з проханням доручити підлеглим співробітникам митної служби в місячний термін провести перевірочні заходи щодо фактів порушень чинного законодавства службовими особами ТОВ Медекспортер та ПП Медлогістик за період з 01.01.2019 по теперішній час, в частині перевірки законності застосування преференцій зі сплати податку на додану вартість та достовірності наданої даними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності документів, які стали підставою для митного оформлення медичного обладнання. При цьому, у вказаному листі наголошено, що під час проведення імпортних операцій ПП «Медлогістик» використовує завідомо недостовірні відомості щодо відповідності медичного обладнання Технічним регламентам (Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 753), а саме внесення до «Декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів» недостовірних даних з використанням листів компаній-виробників обладнання, що можуть мати ознаки підроблення, та як наслідок, безпідставно застосовує ставку ПДВ 7% (Т.1, а.с. 184-187).

3.2. Листом від 27.11.2020 року Державна митна служба України направила вищевказаний лист ДБР до Буковинської митниці Держмитслужби для опрацювання та організації, у разі наявності достатніх підстав, проведення документальних перевірок на вказаних підприємствах (Т.1, а.с. 183).

3.3. За результатами розгляду запиту Буковинської митниці Держмитслужби листом від 09.12.2020 року №11-29369/03-2020вих Територіальне управління ДБР, розташованого у місті Києві, направило Буковинській митниці Держмитслужби копії необхідних для проведення перевірки документів, в т.ч. копії листів: ТОВ Самсунг Електронік Україна Компані від 31.07.2020 року вих. № SEUC 20/07/2020, ТОВ АйЕмЕс Україна від 18.08.2020 року вих. № 20200801, ТОВ Сіменс Медицина від 07.08.2020 року № 473_H, Представництва Кенон Медікал Сістем Б.В. від 31.07.2020 року вих.№19, а також копію відповіді Київської торгово-промислової палати № 1708-2а/603 від 09.11.2020 року та інших документів (Т.1, а.с. 187-192, 194).

3.4. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч.3ст 345, п. 1 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України та інформації, отриманої від уповноважених представників виробників товарів торгових марок SAMSUNG, Siemens та Toshiba (листи від 18.08.2020 року № 20200801, від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602, від 07.08.2020 року № 473_H, та від 31.07.2020 року №19) щодо відсутності повноважень у ПП Медлогістик на складання декларацій по відповідальність виробів медичного призначення, 27.01.2021 року Буковинською митницею Держмитслужби прийнято наказ № 30 Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання Приватним підприємством Медлогістик (код ЄДРПОУ 35463564) вимог законодавства України з питань митної справи (Т.1, а.с. 182).

Зазначеним наказом вирішено провести документальну невиїзну перевірку дотримання Приватним підприємством Медлогістик вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщені виробів медичного призначення через митний кордон України за окремими митними деклараціями від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399468, від 04.03.2019 року № UА 100030/2019/399476, від 05.04.2019 року № UА 100030/2019/400651, від 03.06.2019 року № UА 400030/2019/403389, від 20.02.2020 року № UА 100120/2020/623792, тривалістю 5 робочих днів з 08.02.2021 року у Буковинській митниці Держмитслужби за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248М.

3.5. Листом від 27.01.2021 року №7.2-08/1/7.2-19/13 Буковинською митницею Держмитслужби надіслано ПП Медлогістик (на адресу: Заставнівський р-н., с. Веренчанка, вул. Шевченка, 23А/1) повідомлення від 10 березня 2021 року № 5 про проведення перевірки, згідно з наказом від 21.01.2021 року № 30, з 08 лютого 2021 року тривалістю 5 робочих днів (Т.1, а.с. 199-200). Однак, згідно довідки Укрпошти відправлення не отримано з підстав «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т.1, а.с. 201).

3.6. За результатами проведеної у період з 08.02.2021 року по 12.02.2021 року перевірки, 16.02.2021 року Буковинською митницею Держмитслужби оформлено акт №1/7.2-19/35463564 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання Приватним підприємством Медлогістик (код ЄДРПОУ 35463564) вимог законодавства України з питань митної справи. Вказаним актом встановлено порушення ПП Медлогістик частини 1 та 2 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності від 15.01.2015 року №124-VIII, частини 1 статті 257 МКУ, пункту 193.1. статті 193 ПКУ в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 335808,63 грн. (Т.1, а.с. 99-112).

3.7. Акт перевірки від 16.02.2021 року №1/7.2-19/35463564 Буковинською митницею Держмитслужби надіслано ПП Медлогістик листом від 18.02.2021 року №7.2-08/2/7.2-19/13/744 (Т.1, а.с. 98).

3.8. Листом від 25.02.2021 року ПП Медлогістик просило Буковинську митницю Держмитслужби надати можливість ознайомитися з матеріалами перевірки та продовжити строк на надання заперечень до акту перевірки (Т.1, а.с. 117-118). У відповідь на даний лист Буковинська митниця Держмитслужби листом від 10.03.2021 року №7.2-08/1/7.2-19/13/1062 повідомила про надання в обов`язковому порядку у будь-який зручний час для позивача можливості ознайомитися з матеріалами перевірки у приміщенні митного органу із можливістю застосування засобів фото фіксації, однак продовження строку на надання заперечень до акту перевірки знаходиться поза межами повноважень митного органу ((Т.1, а.с. 121-122).

3.9. На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 16.02.2021 року №1/7.2-19/35463564, Буковинською митницею Держмитслужби прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року №0000017.219, яким ПП Медлогістик збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 516628,66 грн., а також застосовано штраф у розмірі 129157,17 грн. та визначено пеню у розмірі 645785,83 грн. (Т.1, а.с. 125).

3.10. Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, ПП Медлогістик подало скаргу до Державної митної служби України (Т.1, а.с. 131-138).

3.11. Рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 11.05.2021 року №08-1/10-06/13/4864 частково задоволено скаргу ПП «Медлогістик» від 11.03.2021 року б/н (дата отримання скарги 15.03.2021 року, вх. № 6300/13) та зменшено суму ППР Буковинської митниці Держмитслужби від 01.03.2021 року №0000017.219 на суму податкового зобов`язання з ПДВ, вже сплаченого підприємством за МД від 04.0.3.2019 року №UA100030/2019/399468, від 04.03.2019 року №UA100030/2019/399476, від 05.04.2019 року №UA100030/2019/400651, від 03.06.2019 року №UA100030/2019/403389, від 20.02.2020 року №UA100120/2020/623792, відповідно зменшено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та скасовано пеню. З урахуванням зазначеного визначено, що Буковинській митниці Держмитслужби необхідно прийняти нове ППР про визначення суми грошових зобов`язань (податкового зобов`язання та штрафних санкцій) за платежем ПДВ з товарів, ввезених на територію України, та про вжиті заходи повідомити Юридичний департамент Держмитслужби (Т.1, а.с. 139-145).

3.12. 12.05.2021 року Буковинською митницею Держмитслужби прийняте нове податкове повідомлення-рішення №57.2 19, яким ПП Медлогістик збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 335808,63 грн., а також застосовано штраф у розмірі 83952,16 грн. (Т.1, а.с. 150-153).

Вказане податкове повідомлення-рішення №57.2 19 від 12.05.2021 року Буковинською митницею Держмитслужби надіслано ПП Медлогістик (на адресу: Заставнівський р-н., с. Веренчанка, вул. Шевченка, 23А/1) разом із супровідним листом від 12.05.2021 року №7.2-08/1/7.2-19/13/2170, та згідно даних Укрпошти по відстеженню відправлення, вручено ПП Медлогістик 14.05.2021 року (Т.1, а.с. 148-149, 154-155).

3.13. Судом також досліджено наданий Чернівецькою митницею Держмитслужби висновок експерта №045/21 про за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню №62020100000001450 від 26.04.2021 року, згідно якого судовим експертом Науково-дослідного центу судової експерти з питань інтелектуальної власності С.О. Поповою вказано, що за наявними матеріалами документально підтверджуються висновки Акту про результати невиїзної документальної перевірки Буковинської митниці Держмитслужби від 16.02.2021 року №1/7.2-19/35463564 щодо заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість ПП «МЕДЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 35463564) за період 2019 - 2020 у розмірі 335808,63 грн., враховуючи надані листи уповноважених представників виробників медичних виробів в Україні щодо не уповноваження ПП Медлогістик на представлення інтересів виробників (детально дані наведені в дослідницькій частині) (Т.2, а.с. 3-15).

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

4.2. Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6).

4.3. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

4.4. Відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МК України в редакції, чинній на час проведення перевірки ПП «Медлогістик») митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Частинами 1,2 статті 345 МК України визначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

4.5. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 1 частини 3 статті 345 МК України).

4.6. Згідно з положеннями статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

4.7. У свою чергу, згідно частини 1 статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.

5.2. Предметом цього позову є податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 року №57.2 19 Буковинської митниці Держмитслужби, якому суд надасть оцінку через призму критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України). У даному контексті суд зазначає, що одним із критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень є його обґрунтованість, тобто урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України). Такий критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов`язковість яких вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень, яким є відповідач у цій справі, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивоване.

5.2. Водночас, суд наголошує на тому, що закриття провадження у справі в частині вимог щодо оскарження наказу № 30 від 27.01.2021 року та визнання незаконної самої перевірки, не позбавляє позивача права на судовий захист щодо доведення неправомірності дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки, а також прийняття за її результатами оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

5.3. При цьому, аналогічна правова позиція викладена у наступних постановах Верховного Суду, яку суд в силу положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

5.4. Так, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18 у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформульований такий правий висновок: оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

5.5. Також у справі (постанова від 22 вересня 2020 року №520/8836/18) окрім наведених, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

5.6. Необхідно зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

5.7. Такий підхід продовжений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №520/11315/18, від 20 жовтня 2021 року у справі №815/94/16, від 24 листопада 2021 року у справі №826/17043/18.

5.8. Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося (постанова ВС від 21 жовтня 2021 року у справі № 817/1314/17).

5.9. Аналізуючи доводи представника ПП «Медлогістик» щодо правомірності дій митного органу при призначенні і проведенні перевірки за наказом Буковинської митниці Держмитслужби № 30 від 27.01.2021 року про проведення документальної невиїзної перевірки та неправомірності документальної невиїзної перевірки Буковинської митниці Держмитслужби, що проводилась з 08.02.2021 року по 12.02.2021 року, суд вказує на слідуюче.

5.10. Згідно наказу Буковинської митниці Держмитслужби про проведення перевірки № 30 від 27.01.2021 року перевірка призначена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, інформації отриманої від уповноважених представників виробників товарів торгових марок SAMSUNG, Siemens та Toshiba (листи від 18.08.2020 року № 20200801, від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602, від 07.08.2020 року № 473_H, та від 31.07.2020 року № 19).

5.11. Як зазначалося раніше, пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

5.12. Проте, як встановлено судом на підставі матеріалів справи, до Державної митної служби України надійшов лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 19.11.2020 року №11-27691/03-2020, в якому останній зазначає про те, що ним здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000001450 від 20.07.2020 року. В ході проведеного аналізу встановлено, що під час проведення імпортних операцій ТОВ "Медекспортер" та ПП "Медлогістик" використовує завідомо недостовірні відомості щодо відповідності медичного обладнання технічним регламентам (Постанова КМУ від 02.11.2013 року № 753 Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів), а саме внесення до декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів недостовірні дані, використовуючи листи компаній-виробників обладнання, що можуть мати ознаки підроблення та як наслідок, безпідставно застосовує ставку ПДВ 7 %. Цим листом ТУ ДБР у м. Києві просить:

- в місячний термін провести перевірочні заходи щодо фактів порушень чинного законодавства службовими особами ТОВ "Медекспортер" та ПП "Медлогістик" під час митного оформлення медичного обладнання за період з 01.01.2019 року по теперішній час, в частині перевірки законності застосування преференцій зі сплати податку на додану вартість та достовірності наданої даними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності документів, які стали підставою для митного оформлення медичного обладнання.

- вжити вичерпних заходів щодо забезпечення повноти сплати ТОВ "Медекспортер" та ПП "Медлогістик" податку на додану вартість під час проведення імпортних операцій.

5.13. Листом Держмитслужби від 27.11.2020 року № 19/19-01/7.2/1409 "Щодо проведення перевірки" Буковинській митниці Держмитслужби надіслано лист ТУ ДБР у м. Києві від 19.11.2020 року №11-27691/03-2020 для опрацювання та організації, у разі наявності достатніх підстав, проведення документальних перевірок дотримання ТОВ "Медекспортер" та ПП "Медлогістик" вимог законодавства України з питань митної справи.

5.14. Листом ТУ ДБР у м. Києві від 09.12.2020 року № 11-29369/03-2020 на адресу Буковинської митниці Держмитслужби надано копії документів, зокрема листів від 18.08.2020 року № 20200801, від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602, від 07.08.2020 року № 473_H, та від 31.07.2020 року № 19, які зазначені у наказі про проведення перевірки №30 від 27.01.2021 року, які підстава для проведення перевірки.

5.15. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що фактичною підставою для проведення перевірки слугував лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, від 19.11.2020 року №11-27691/03-2020 про проведення перевірки, що є порушенням порядку призначення перевірки та не відповідає вимогам частини 2 статті 351 МК України.

5.16. Поряд з цим, доводи відповідача у цій справі зводяться до того, що листи, які зазначені в наказі на перевірку, складені уповноваженими особами виробників товарів торгових марок Siemens, SAMSUNG, Toshiba.

5.17. Однак, суд звертає увагу на спосіб отримання відповідачем таких листів, а саме на те, що відповідачу їх надіслано ТУ ДБР у м. Києві, які отримано останнім в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000001450 від 20.07.2020 року. Судом раніше констатовано, що згідно частини 1 статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

5.18. Натоміть, відповідач, як митний орган, під час проведення перевірки ПП "Медлогістик" не вчиняв жодних дій щодо перевірки достовірності викладеної у вищезазначених листах інформації, як то наприклад, шляхом звертання до відповідних виробників товарів з метою підтвердження такої інформації, що б свідчило про наявність підстав для проведення перевірки за пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України.

5.19. Більше того, як вбачається з акту перевірки в Україні діє Реєстр осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitro в обіг. Порядок ведення цього реєстру затверджений наказом МОЗ України від 10.02.2017 року № 122. Крім того, відповідно до пункту 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 753, будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.

5.20. Проте, відповідач не надав витягів з цього Реєстру, або підтвердження від Держлікслужби, або інших доказів того, що листи від 18.08.2020 року № 20200801, від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602, від 07.08.2020 року № 473_H, та від 31.07.2020 року № 19, які стали підставою перевірки, видані уповноваженими представниками виробників або самими виробниками товарів торгових марок Siemens, SAMSUNG, Toshiba.

5.21. Суд звертає увагу, що у листі від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602 зазначено, що ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" не є імпортером товарів медичного призначення торгової марки SAMSUNG.

5.22. Проте, відповідачем не надано пояснень, яким чином лист ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602 став підставою для проведення перевірки, якщо вказане Товариство зазначило про те, що воно не є імпортером товарів медичного призначення торгової марки SAMSUNG та не має жодного відношення до компанії SamsungMedisonCo. Ltd, та йому не відомо, хто є уповноваженими представляти будь-які інтереси компанії SAMSUNG на території України та складати декларації відповідності технічним регламентам від імені виробника.

5.23. Також, в листі ТОВ "АйЕмЕс Україна" від 18.08.2020 року № 20200801 зазначило, що було уповноваженим представником SamsungMedison в Україні в період з 2019 по 30.06.2020 р. В цьому листі є посилання на відповідні сертифікати оцінювання відповідності та інші листи, що ніби підтверджують цю обставину.

5.24. Проте, відповідачем не надано суду копії вказаних сертифікатів та інших доказів, що підтверджують уповноваження ТОВ "АйЕмЕс Україна" бути представником виробника товарів медичного призначення торгової марки SAMSUNG.

5.25. Також відповідачем не надано доказів з якого саме числа 2019 року ТОВ "АйЕмЕс Україна" набуло повноваження представляти цього виробника та видавати декларації відповідності на такий товар.

5.26. Відповідно до статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.27. На переконання суду, копії листів виробників товарів торгових марок SAMSUNG, Siemens та Toshiba (листи від 18.08.2020 року № 20200801, від 31.07.2020 року № SEUC 20/70/0602, від 07.08.2020 року № 473_H, та від 31.07.2020 року № 19) не можуть бути беззаперечною підставою для призначення перевірки ПП "Медлогістик".

5.28. Отже, суд вважає, що митним органом не доведено належними, допустимими та достатніми доказами правомірність призначення перевірки згідно наказу №30 від 27.01.2021 року.

5.29. Більше того, суд звертає увагу на те, що наказ на перевірку № 30 від 27.01.2021 року підписано в.о. начальника митниці Георгієм Чік, але на завірений печаткою.

5.30. Також, суд звертає увагу, що акт перевірки від 16.02.2021 року та додатки до нього не завірені печаткою митного органу.

5.31. Згідно п.п. 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

5.32. Висновок щодо протиправності наказів про проведення перевірок, які не засвідчені печаткою, зроблено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 826/28170/15.

5.33. А тому, суд вважає, що документальне оформлення перевірки також здійснено з порушенням податкового законодавства.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 12.05.2021 року №57.2 19.

5.34. Так, суд зазначає, що відповідач здійснює (здійснював) свою діяльність як суб`єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

5.35. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

5.36. У цій справі має місце факт, коли перевірка ПП "Медлогістик" була розпочата та здійснена без належним правових підстав, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка невід`ємної складової верховенства права.

5.37. А тому, на переконання суду, з огляду на проведення перевірки ПП "Медлогістик" без належним правових підстав, слідує, що прийняте за наслідками проведення такої перевірки підлягає визнанню протиправним та скасуванню в силу принципу незаконне не може породжувати законне (плоди гнилого дерева)).

5.38. Крім цього, відповідно до частини 11 статті 354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

5.39. Як встановлено судом позивач не приймав участь в перевірці та не отримував наказ на перевірку. При цьому, направлення ПП "Медлогістик" повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом згідно довідки Укрпошти вказаний лист повернуто відповідачу у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

5.40. Разом із тим, таке швидке повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресату порушує п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270. Згідно цього пункту Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

5.41. Враховуючи усю сукупність обставин, а також не повідомлення позивача про проведення перевірки, вручення акту перевірки неуповноваженій особі (працівнику охорони), що в кінцевому рахунку позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення з документами, які слугували підставою для її призначення, до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень, суд приходить до висновку про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав.

5.42. Верховним Судом вже неодноразово зроблено правовий висновок щодо такого застосування аналогічних норм пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах у постановах від 15 січня 2019 року у справі № 826/3576/15 та від 28 вересня 2020 року у справі № 520/2305/19. Аналогічна правова позиція про те, що порушення цього права призводить до незаконності податкового повідомлення-рішення, зазначена в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 року № 826/1533/17 та від 06.03.2018 року в справі №815/2663/16.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов`язань. При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов`язань за результатами перевірки.

5.43. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 15.01.2021 року № 824/563/19-а, від 30.01.2018 року у справі № 2а/0470/12238/11, від 28.08.2018 року у справі № 808/7415/14, від 16.10.2018 року у справах № 804/10782/14, № 804/14330/14, від 26.02.2019 року у справі № 2а/0470/2107/12.

5.44. Отже, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 року №57.2 19 Буковинської митниці Держмитслужби прийняте без дотримання вимог чинного законодавства. Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не врахував право позивача на захист своїх прав під час перевірки.

5.45. Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06 червня 2022 року по схожих правовідносинах при розгляді справи № 600/5163/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" до Чернівецької митниці, Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що підстави для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер", а також використанні документи, були ті самі, що і у цій справі.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

6.2. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, натомість останній довів суду його протиправність.

6.3. Відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення керувався виключно копіями документів наданими йому ТУ ДБР, при цьому сам не здійснив жодних дій щодо їх перепровірки шляхом витребування інформації як від позивача, так і офіційних імпортерів медичного обладнання. Наявність медичного обладнання сторонами не заперечується, спірним у цій справі є лише процедура його поставки в Україну та застосування відповідно ставки податку 7%.

6.4. Водночас суд звертає увагу, що доказів підроблення документів щодо походження медичного обладнання (технічні регламенти, сертифікати, тощо), які використані при перетину ПП "Медлогістик" митного кордону, а саме вироку суду який набрав законної сили, відповідач суду не надав.

6.5. А тому, аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що цей позов підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а підставою для його прийняття слугували висновки перевірки ПП "Медлогістик", яка здійснена без належним правових підстав.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом у загальному сплачено 8566,50 грн., що підтверджується квитанцією №93 від 08.10.2021 року. У свою чергу, згідно ставок судового збору в частині оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6296,50 грн.

7.3 Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 6296,41 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

7.4. Щодо сплаченого судового збору в решті суми 2270 грн., то судом, в ухвалі від 21.07.2022 року про закриття провадження в частині позовних вимог, роз`яснено позивачу його право на повернення зазначеної суми судового збору за відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Медлогістик до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 р. №57.2 19 Буковинської митниці Держмитслужби

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства Медлогістик судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій №93 від 08.10.2021 року судового збору у розмірі 6296,50 (шість тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 50 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство Медлогістик (Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Веренчанка, вул. Шевченка, 23А/1, код ЄДРПОУ 3546356).

Відповідач Чернівецька митниця Держмитслужби (м. Чернівці, вул. Руська, 248-М, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.В. Анісімов