Постанова

від 19.07.2022 по справі 420/11196/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11196/21

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Час і місце ухвалення: 26.04.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Піть І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2021 року №0128170705 і №0128180705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2019р. по 31.12.2020р. Головне управління ДПС в Одеській області дійшло необґрунтованого висновку про заниження товариством податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість у зв`язку з відображенням в податковому обліку безтоварних господарських операцій з придбання товару у контрагентів ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл». Під час здійснення планового заходу контролю ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» надало інспекторам відповідача первинні документи, складені за наслідками відповідних господарських операцій, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Окремі недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, на які вказує контролюючий орган в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р., не є безумовною підставою для сумніву у здійсненні господарських операцій, предметом яких була поставка товару, а не перевезення вантажу. Також, позивач зазначав, що перевірку проведено відповідачем з суттєвими порушеннями визначених податковим законодавством порядку та умов її здійснення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0128170705 та №0128180705 від 31.05.2021р.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» судовий збір у сумі 22 700,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 26.04.2022р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає в активній ролі суду при розгляді справи. Зокрема, судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування в Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області інформації стосовно транспортних засобів, причепів та їх власників за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., на яких, згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, здійснювалося транспортування нафтопродуктів для ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН».

Також, апелянт посилається на те, що впродовж всього розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» подавалися нові документи, додаткові угоди, виправлені товарно-транспортні накладні щодо перевезення нібито придбаних у ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс» нафтопродуктів, які були відсутні під час перевірки та не подавалися разом із позовною заявою. Без отримання від позивача пояснень неможливості подання відповідних первинних документів безпосередньо контролюючому органу під час здійснення планового заходу контролю, судом першої інстанції неправомірно залучалися відповідні документи до матеріалів справи та враховувалися під час постановлення оскаржуваного судового рішення. При цьому, судом не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що позивачем не надано витребовуваних первинних документів по господарських операціях з ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл» на запити Головного управління ДПС в Одеській області від 14.04.2021р., від 15.04.2021р.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ТОВ «ОЛЕНТРАНС», яке значиться перевізником в наданих позивачем товарно-транспортних накладних, не підтвердило наявності у період з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. будь-яких договірних відносин з ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» щодо надання транспортних послуг і перевезення вантажів та, відповідно, здійснення розрахунків між товариствами. До того ж, згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних у період з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. відсутні будь-які господарські взаємовідносини між постачальником товару ПП «Раф-Сервіс» та перевізником ТОВ «ОЛЕНТРАНС».

Посилається апелянт і на те, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. В матеріалах справи відсутній складений документ, який би засвідчив реальні обсяги виконаних адвокатом робіт із зазначенням кількості витраченого часу та реально понесених витрат. Надані позивачем договір про надання правової допомоги №10 від 25.03.2020р., замовлення на надання правової допомоги та розрахунок гонорару за надання правової допомоги є лише засвідченням намірів сторін в майбутньому, тому встановити обсяг та кількість витрачених зусиль та часу щодо надання відповідної допомоги у точності не являється за можливе.

ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що товариством безпідставно не було надано до перевірки будь-яких документів, які запитувалися перевіряючими. Також, позивач вважає необґрунтованими посилання податкового органу на ненадання ним до перевірки довіреностей на отримання ТМЦ та журналу обліку виданих довіреностей з огляду на те, що вказані документи не є первинними документами, а тому їх наявність або відсутність жодним чином не впливає на ведення бухгалтерського обліку платника податків та формування показників податкової звітності. Документи, підтверджуючі списання ТМЦ та їх рух, про ненадання яких зазначено в акті перевірки, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції. Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» правомірності прийнятих 31.05.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень:

-№0128170705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 415 483,00 грн. (у т.ч.: за податковими зобов`язаннями - 3 532 386,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 883 097,00 грн.);

-№0128180705, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 6 747 574,00 грн. (у т.ч.: за податковими зобов`язаннями 5398059,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1349515,00 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. планової виїзної документальної перевірки ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019р. по 31.12.2020р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

1) п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134. 1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 35.06.1995р. за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 532 386,00 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: за 4 квартал 2019 року на суму 3 532 386,00 грн.;

2) п.48.1 ст.48, п.46.5 ст.46, абз. а) п.п.192.1.1. п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 398 059,00 грн., в тому числі в наступних податкових періодах: жовтень 2019р. на суму 2 789 100,00 грн.; листопад 2019р. на суму 2 020 358,00 грн.; січень 2020р. на суму 441 500,00 грн.; квітень 2020р. на суму 100 020,00 грн.; травень 2020р. на суму 47 081,00 грн.

Висновки Головного управління ДПС в Одеській області в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р., які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, щодо заниження ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» податку на прибуток та податку на додану вартість, ґрунтуються на доводах щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл».

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» на підставі договору поставки від 01.08.2018р. №01/08.18 придбало у контрагента-постачальника платника ПДВ ПП «Раф-Сервіс» в жовтні-листопаді 2019 року паливо дизельне 357265л., бітум дорожній марки 70/100 в кількості 836,49т. на загальну суму 21881708,33 грн., у т.ч. ПДВ 3646951,41 грн. Перевіркою наданих до перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних встановлено, що: в ТТН зазначена адреса пункту розвантаження товару без надання до перевірки документального підтвердження щодо отримання даного товару ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» посадовими особами або його представниками в місці розвантаження; зазначена адреса пункту розвантаження товару не є адресою власних або орендованих місць зберігання ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН»; товариством не укладалися угоди з підприємствами перевізниками щодо перевезення товару; зазначені в ТТН підприємства перевізники не здійснювали постачання послуг перевезення ані ПП «Раф-Сервіс», ані ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» згідно податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН та податкових декларацій з ПДВ за період з жовтня 2019 року по листопад 2019 року. Аналізом первинних документів встановлено відсутність документального підтвердження: заявки на перевезення з додаванням переліку товару (вантажу) на перевезення або інші документи, підтверджуючі місце призначення; прийняття товару ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» в пунктах розвантаження ТМЦ; підтвердження фактів видання довіреностей на отримання ТМЦ (журнал видачі довіреностей); паспортів якості або сертифікатів виробника товару за номенклатурою Бітум дорожній марки 70/100; акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми №5-НП із зазначенням показників за відвантажувальними документами та фактичною наявністю обсягів пального.

ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» на підставі договору поставки від 01.03.2019р. №01/03.19 придбало у контрагента-постачальника платника ПДВ ПП «Купрумторг» в листопаді 2019 року паливо дизельне ULSD 10PPM ДП-Л-ЄВРО5-ВО у кількості 63,77т. на загальну суму 1667533,75 грн., в т.ч. ПДВ 277922,29 грн. Перевіркою наданих до перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних встановлено, що: в ТТН зазначена адреса пункту розвантаження товару без надання до перевірки документального підтвердження щодо отримання даного товару ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» посадовими особами або його представниками в місці розвантаження; у видаткових накладних є підпис посадової особи ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» щодо отримання ТМЦ, однак відсутнє документальне підтвердження регулярного пересування такої посадової особи по різних містах Одеської області та України, враховуючи, що приймання ТМЦ здійснювалося безпосередньо у пунктах розвантаження покупців-замовників. Аналізом первинних документів встановлено відсутність документального підтвердження: заявки на перевезення з додаванням переліку товару (вантажу) на перевезення або інші документи, підтверджуючі місце призначення; прийняття товару ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» в пунктах розвантаження ТМЦ; підтвердження фактів видання довіреностей на отримання ТМЦ (журнал видачі довіреностей); акти зливу пального; акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми №5-НП із зазначенням показників за відвантажувальними документами та фактичною наявністю обсягів пального.

На підставі договору поставки від 11.11.2019р. №11/11-19 ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» придбало у контрагента-постачальника платника ПДВ ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» в листопаді 2019 року, січні 2020 року Бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100 у кількості 310 тон на суму 7951500,90 грн., в т.ч. ПДВ 1325250,15 грн. Перевіркою наданих товариством первинних документів встановлено: паспорти продукції виробника ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» не містять інформації щодо кількості, обсягу, партії виготовленого товару та часу виробництва; відсутність актів наданих послуг зі зберігання товару, у зв`язку з чим неможливо встановити фактичне отримання та наявність даного товару, згідно ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних з номенклатурою послуги зберігання; сплив гарантійного терміну зберігання бітуму (12 місяців), що зазначений в акті прийому-передачі.

В квітні 2020 року ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» на підставі договору поставки від 01.04.2020р. №ВО-634 придбало у контрагента-постачальника платника ПДВ ТОВ «Варіант Ойл» Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) у кількості 33,34 тон на загальну суму 600120,00 грн., у т.ч. ПДВ 100020,00 грн. Перевіркою первинних документів встановлено: відсутність паспортів (сертифікатів) продукції виробника; відсутність актів наданих послуг зберігання (місцезнаходження) товару, у зв`язку з чим неможливо встановити фактичну наявність даного товару; згідно ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних за номенклатурою «послуги зберігання».

Також, при проведенні перевірки контролюючим органом враховано інформацію автоматизованої системи ДПС «Податковий блок» щодо контрагентів позивача:

- ПП «Раф-Сервіс», згідно якої у 2019 році у вказаного суб`єкта господарювання були відсутні складські приміщення, земельні ділянки, автомобільний чи інший транспорт, устаткування; кількість працюючих осіб складає 4 особи, що є недостатнім для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. За даними ЄРПН ПП «Раф-Сервіс» не є виробником товару, податковий кредит за жовтень, листопад 2019 року сформовано за рахунок придбання товарів з номенклатурою: Пальне дизельне (код УКТ ЗЕД 2710194300) у ТОВ «Південна корабельна компанія», ТОВ «Одеса Оіл Трейдінг»; Бітум дорожній марки 70/100 у ТОВ «Бітекс»;

- ПП «Купрумторг», згідно якої у 2019 році у вказаного суб`єкта господарювання були відсутні складські приміщення, земельні ділянки, автомобільний чи інший транспорт, устаткування; кількість працюючих осіб складає 5 осіб, що є недостатнім для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. За даними ЄРПН ПП «Купрумторг» не є виробником товару, податковий кредит за листопад 2019 року сформовано за рахунок придбання товарів з номенклатурою: Пальне дизельне у ТОВ «Південна корабельна компанія». Далі ланцюг придбання палива неможливо ідентифікувати через велику кількість постачальників контрагента;

- ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», згідно якої у 1 кварталі 2020 року у вказаного суб`єкта господарювання були відсутні основні засоби, підприємством не подавався розрахунок земельного податку. За даними ЄРПН ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» у листопаді 2019 року, січні 2020 року формувало податковий кредит за рахунок придбання товарів з номенклатурою «Суміш вуглеводнів, Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004.2009, Дизельне паливо ДП-Л-ЄВРО5-ВО, Нафта сира, Абсорбент (КДПГ) та ін.»;

- ТОВ «Варіант Ойл», згідно якої станом на 31.12.2019р. основні засоби підприємства складають 14,0 тис. грн., підприємством не подавався розрахунок земельного податку за 2019 рік. Неможливо встановити та підтвердити відповідність трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за період квітень 2020 року. За даними ЄРПН ТОВ «Варіант Ойл» податковий кредит за період до квітня 2020 року (включно) сформовано за рахунок придбання товарів у ТОВ «ФЮЕЛ ПРОДАКШН» обсягом 124,99 тон, імпорт відсутній.

Встановлені дані і факти (аналіз додаткових угод, первинних документів, зібраної податкової інформації), за висновками інспекторів Головного управління ДПС в Одеській області, дають підстави для висновку щодо фактичного здійснення постачальниками товарів безпідставного документального оформлення господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» без реального їх здійснення. Такі операції кваліфікуються як безоплатне отримання товариством товарів від інших невідомих осіб, які є іншим доходом ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН», що підлягає відображенню у рядку 2240 Звіту про фінансові результати.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2021 року №0128170705 і №0128180705, дійшов висновку, що наданими позивачем до перевірки та до суду первинними документами підтверджено фактичну поставку ТМЦ контрагентами-постачальниками ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл». Суд зазначив, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів поставки товари ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» не отримано. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на ненадання ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» до перевірки всіх первинних документів, які надані до суду, зазначивши, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Що ж до посилань відповідача на податкову інформацію стосовно контрагентів позивача ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл», то суд визнав їх необґрунтованими, вказавши, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування за юридичною адресою тощо.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту вказаних норм право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН», фактично здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі пальним (КВЕД 47.30).

На здійснення відповідного виду діяльності товариство отримало ліцензію ДФС України від 01.07.2019р. №990614201900071 терміном дії з 01.07.2019р. по 01.07.2014р.

Фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов`язання із податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, послугували висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. про документальне оформлення ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» безтоварних господарських операцій з ПП «Купрумторг», ПП «Раф-Сервіс», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» та ТОВ «Варіант Ойл» щодо придбання ТМЦ.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2019 року ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» (покупець) та ПП «Купрумторг» (постачальник) уклали договір поставки №01/03.19, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1). Найменування, кількість, візуалізація товару, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору, визначаються сторонами (п.1.2). Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюються покупцем за його рахунок (п.3.1). Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент підписання уповноваженими представниками сторін видатково-прибуткової накладної (п.3.4).

04.03.2019р. між сторонами договору укладена додаткова угода №1, згідно з умовами якої п.3.1 договору від 01.03.2019р. №01/03.19 викладено у наступній редакції: «Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюється постачальником за його рахунок. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару».

11.11.2019р. між сторонами договору укладена додаткова угода №2, згідно з умовами якої п.3.1 договору від 01.03.2019р. №01/03.19 викладено у наступній редакції: «Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюється постачальником за його рахунок. У випадку, якщо у постачальника на день поставки товару виникають складнощі з виконанням такого обов`язку, він повідомляє про це покупця в телефонному режимі за два дні до дати запланованої поставки. В такому випадку покупець має право відмовитися від товару або здійснити його транспортування, завантаження та розвантаження за власний рахунок. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару».

На виконання умов вказаного договору ПП «Купрумторг» поставило на адресу ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» в листопаді 2019 року паливо дизельне ULSD 10PPM ДП-Л-ЄВРО5-ВО у кількості 63,77т. на загальну суму 1667533,75 грн. (в т.ч. ПДВ 277922,29 грн.), в підтвердження чого позивачем надано: видаткові накладні №174 від 12.11.2019р., №175 від 12.11.2019р., №176 від 12.11.2019р.; рахунки на оплату №174 від 12.11.2019р., №175 від 12.11.2019р., №176 від 12.11.2019р.; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №6 від 12.11.2019р., №8 від 12.11.2019р., №9 від 12.11.2019р., №10 від 12.11.2019р., №11 від 12.11.2019р.

01 квітня 2020 року між ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» (покупець) та ТОВ «Варіант Ойл» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №ВО-634, за умовами якого постачальник зобов`язується передати в погоджені терміни, а покупець прийти і оплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього, нафтопродукти, що іменуються далі по тексту «Товар». Асортимент, кількість товару і його ціна встановлюється сторонами за погодженням в додатках до цього договору на підставі заявки покупця і вказуються в розрахункових документах (видаткових накладних) на товар. Додатки до Договору є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього договору. У випадку, якщо додатки до договору не складаються, погодженим сторонами є той асортимент, кількість та ціна товару, які зазначені в заявці покупця, розрахункових документах та/або підписаних сторонами відвантажувальних документах, що мають посилання на даний договір (п.1.1).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Варіант Ойл» в квітні 2020 року поставило на адресу ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» Фракції газойлево-гудронові широкі (ТУ У 19.2-37435738-001:2015) у кількості 33,34 тон на загальну суму 600120,00 грн. (у т.ч. ПДВ 100020,00 грн.), в підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну №726 від 29.04.2020р. та картку лабораторного аналізу №27041р від 27.04.2020р.

11 листопада 2019 року між ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» (покупець) та ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №11/11-19, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100, згідно з видатковими накладеними на кожну партію товару, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар згідно порядку і на умовах цього договору (п.1.1). Ціни, асортимент та кількість товару узгоджується сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна Договору визначається згідно п. 2.1, по об`єму фактично проданого товару. (п.1.2).

Того ж дня, між ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» (поклажодавець) та ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (зберігач) укладено договір зберігання №11/11-19/1, за умовами якого зберігач зобов`язується на умовах, встановлених цим договором, за винагороду приймати і зберігати у схоронності майно (товар) зазначене у п. 2 цього Договору в Кіровоградській області Долинський район, с. Широка Балка, вул. Садова 1а, яке передано поклажодавцем та повертати ці товари на вимогу поклажодавця (п. 1.1). Зберігач зобов`язується на вимогу поклажодавця проводити відвантаження товару відповідно до накладних поклажодавця (п. 1.2).

На виконання умов договору купівлі-продажу №11/11-19 від 11.11.2019р. ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» поставило ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» в листопаді 2019 року, січні 2020 року Бітум нафтовий дорожній в`язкий марки БНД 70/100 у кількості 310 тон на суму 7951500,90 грн. (в т.ч. ПДВ 1325250,15 грн.), в підтвердження чого позивачем надано:

-видаткові накладні №№24, 25, 26 від 24.01.2020р., №27 від 27.01.2020р.;

-расходні накладні №№674, 673, 675, 676 від 11.11.2019р., №№677, 678, 679 від 12.11.2019р., №№680, 681 від 25.11.2019р.;

-паспорти продукції №11/11-19 від 11.11.2019р., №12/11-19 від 12.11.2019р., №25/11-19 від 25.11.2019р., №24/01-20 від 24.01.2020р., №27/01-20 від 27.01.2020р.;

-акти прийому-передачі товару на зберігання;

-товарно-транспортні накладні №Р673 від 25.11.2019р., №Р674 від 26.11.2019р.;

-акти звірки по руху товару за 2019 рік та за 2020 рік;

-рахунки на оплату №358 від 11.11.2019р., №359 від 12.11.2019р., №360 від 25.11.2019р., №4 від 24.01.2020р., №5 від 27.01.2020р.

В подальшому, частина придбаного у ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» товару була реалізована позивачем на адресу ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД», на підтвердження чого суду надано податкові та видаткові накладні.

Частина товару була повернута позивачу на підставі акту від 07.06.2021р. прийому-передачі (повернення) до договору №11/11-19/1 від 11.11.2019р. та передано на відповідальне зберігання ПП «Раф-Сервіс» за договором № 04/06-21 від 04.06.2021р. та на підставі акту від 07.06.2021р.

01 серпня 2018 року ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» (покупець) та ПП «Раф-Сервіс» (постачальник) уклали договір поставки №01/08.18, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1). Найменування, кількість, візуалізація товару, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору, визначаються сторонами (п.1.2). Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюються покупцем за його рахунок (п.3.1). Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент підписання уповноваженими представниками сторін видатково-прибуткової накладної (п.3.4).

02.08.2018р. між сторонами укладена додаткова угода № 1, згідно з умовами якої п. 3.1 договору №01/08.18 від 01.08.2018р. викладено у наступній редакції: «Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюється постачальником за його рахунок. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару».

07.10.2019р. між сторонами договору укладена додаткова угода №2, згідно з умовами якої п.3.1 договору від 01.08.2018р. №01/08.18 викладено у наступній редакції: «Транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюється постачальником за його рахунок. У випадку, якщо у постачальника на день поставки товару виникають складнощі з виконанням такого обов`язку, він повідомляє про це покупця в телефонному режимі за два дні до дати запланованої поставки. В такому випадку покупець має право відмовитися від товару або здійснити його транспортування, завантаження та розвантаження за власний рахунок. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару».

На виконання умов вказаного договору ПП «Раф-Сервіс» поставило на адресу ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» в жовтні-листопаді 2019 року паливо дизельне 357265л., бітум дорожній марки 70/100 в кількості 836,49т. на загальну суму 21881708,33 грн. (в т.ч. ПДВ 3646951,41 грн.), в підтвердження чого позивачем надано:

-видаткові накладні №983 від 03.10.2019р., №984 від 04.10.2019р., №№985, 986, 987, 988, 989 від 05.10.2019р., №№990, 991, 992, 993 від 06.10.2019р., №№978, 979, 980, 981 від 09.10.2019р., №994 від 11.10.2019р., №№995, 996 від 12.10.2019р., №№982, 997, 998, 999 від 15.10.2019р., №№1001, 1018 від 16.10.2019р., №1008 від 17.10.2019р., №№1009, 1019, 1020, 1021 від 18.10.2019р., №№1010, 1011 від 19.10.2019р., №№1012, 1013, 1022, 1023, 1024 від 21.10.2019р., №№1014, 1015, 1025 від 22.10.2019р., №№1002, 1003, 1016 від 23.10.2019р., №№1026 від 26.10.2019р., №№1004, 1005 від 27.10.2019р., №1017 від 29.10.2019р., №№1028, 1029 від 01.11.2019р., №1033 від 04.11.2019р., №№1030, 1031, 1032 від 05.11.2019р., №1034 від 06.11.2019р., №№1035, 1036 від 07.11.2019р., №№1037, 1038 від 08.11.2019р., №1039 від 11.11.2019р.;

-рахунки на оплату №№985, 986, 987, 988, 989 від 05.10.2019р., №№990, 991, 992, 993 від 06.10.2019р., №№978, 979, 980, 981 від 09.10.2019р., №994 від 11.10.2019р., №№995, 996 від 12.10.2019р., №№982, 997, 998, 999 від 15.10.2019р., №№1001, 1018 від 16.10.2019р., №1008 від 17.10.2019р., №№1009, 1019, 1020, 1021 від 18.10.2019р., №№1010, 1011 від 19.10.2019р., №№1012, 1013, 1022, 1023, 1024 від 21.10.2019р., №№1014, 1015, 1025 від 22.10.2019р., ., №№1002, 1003, 1016 від 23.10.2019р., №№1026 від 26.10.2019р., №№1004, 1005 від 27.10.2019р., №1017 від 29.10.2019р., №№1028, 1029 від 01.11.2019р., №1033 від 04.11.2019р., №№1030, 1031, 1032 від 05.11.2019р., №1034 від 06.11.2019р., №№1035, 1036 від 07.11.2019р., №№1037, 1038 від 08.11.2019р., №1039 від 11.11.2019р.;

-товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 02.10.2019р., 03.10.2019р., 05.10.2019р., 06.10.2019р., 09.10.2019р., 10.10.2019р., 11.10.2019р., 14.10.2019р., 15.10.2019р., 16.10.2019р., 17.10.2019р., 18.10.2019р., 19.10.2019р., 21.10.2019р., 22.10.2019р., 23.10.2019р., 26.10.2019р., 27.10.2019р., 29.10.2019р., 01.11.2019р., 03.11.2019р., 05.11.2019р., 06.11.2019р., 07.11.2019р., 08.11.2019р., 11.11.2019р.;

-акти на повернення товару з відповідального зберігання від 08.10.2019р., 10.10.2019р., 16.10.2019р., 18.10.2019р., 22.10.2019р.

Також, на підтвердження реальності придбання позивачем у ПП «Раф-Сервіс» товару, ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» до суду надано виправлені товарно-транспортні накладні №185, №186, №187 від 09.10.2019р., №188, №189 від 16.10.2019р., №200, №201, №202 від 22.10.2019р., №215, №216 від 05.11.2019р., в яких була допущена помилка у зазначенні замовника перевезення, а саме: замість вірного ПП «Раф-Сервіс» вказано невірно ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН».

Листом директора ПП «Раф-Сервіс» підтверджено, що перевезення за вказаними ТТН здійснювалися на замовлення та за рахунок ПП «Раф-Сервіс», що відповідає умовам додаткової угоди №1 від 02.08.2018р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками товару.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного постачання ТМЦ.

В акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що в ході здійснення планового заходу контролю ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» було вручено запити:

-від 26.03.2021р. №1 щодо надання документів, що підтверджують дані фінансового та податкового обліку;

-від 26.03.2021р. №2 щодо надання регістрів бухгалтерського обліку та документів по взаємовідносинах з ТОВ «БАРРЕЛЬ ГРУП», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл»;

-від 14.04.2021р. №3 щодо надання пояснень та копій документів по взаємовідносинам із ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл»;

-від 15.04.2021р. про надання письмових пояснень щодо здійснення керівником підприємства своїх службових обов`язків на посаді директора ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН», а також умов та обставин здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл».

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015р. за №1300/27745, у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.

Посилаючись в акті перевірки на ненадання ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» первинних документів на вказані запити контролюючого органу щодо виконання господарських операцій з ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл», Головне управління ДПС в Одеській області у встановленому ПК України порядку склало лише акт №1073/15-32-07-05 від 15.04.2021р., яким зафіксувало ненадання позивачем копій документів на запит №3 від 14.04.2021р.

Зазначене дає підстави колегії суддів для висновку про надання ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» пояснень та копій первинних документів на запити Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2021р. №1 та №2 та від 15.04.2021р. Більше того, в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. Головне управління ДПС в Одеській області проводить аналіз наданих позивачем видаткових накладних та товарно-транспортних накладних щодо поставки товару від ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл», що додатково свідчить про те, що відповідні документи надавалися ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» інспекторам відповідача.

Аналізуючи господарські операції ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» з контрагентами ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг» як в акті перевірки так і в апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області посилається на ненадання доказів видачі довіреностей посадовим особам підприємства на отримання ТМЦ, а також на відсутність документального підтвердження регулярного пересування таких посадових осіб по різних містах Одеської області та України, враховуючи, що приймання ТМЦ здійснювалося безпосередньо у пунктах розвантаження покупців-замовників.

Також, відповідач зазначає про ненадання до перевірки паспортів (сертифікатів) продукції виробника ТМЦ.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта з огляду на наступне.

Згідно абз.11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

У п.2.1 Положення вказано, що первинні документи це документи, створені в письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження й дозволи адміністрації (власника) на їх проведення

Довіреності на отримання товару чи сертифікати якості товару не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі яких в подальшому формується податкова звітність, так як вони не містять жодної інформації про господарську операцію.

Такі висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.03.2021р. по справі №808/3631/17 та від 18.03.2021р. по справі №826/9061/17.

А відтак, ненадання ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» відповідних документів до перевірки не може бути розцінено судом, як відсутність документального підтвердження проведених господарських операцій, за якими позивач сформував показники податкового кредиту.

При цьому, на спростування висновків податкового органу про відсутність у ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» відповідних документів позивачем надано суду копії наказів про відправлення працівників у відрядження, посвідчення на відрядження, посадочні документи, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, готельні рахунки тощо.

Варто зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або непідтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що при вирішенні спору судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги надані позивачем додаткову угоду №1 від 02.08.2018р. до договору поставки №01/08.18 від 01.08.2018р. та додаткову угоду №1 від 04.03.2019р. до договору поставки №01/03.19 від 01.03.2019р., якими змінено п.3.1 відповідних договорів поставки шляхом визначення, що транспортування товару, його завантаження та розвантаження здійснюється постачальником за його рахунок. Контролюючий орган наголошує, що відповідні додаткові угоди з`явилися лише під час розгляду іншої адміністративної справи №420/4125/20 на стадії апеляційного розгляду, позивачем у якій є ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН».

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки про надання позивачем додаткової угоди №1 від 02.08.2018р. до договору поставки №01/08.18 від 01.08.2018р. та додаткової угоди №1 від 04.03.2019р. до договору поставки №01/03.19 від 01.03.2019р. під час проведення перевірки, за результатами якої відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, зазначено в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р. А відтак, зміст даних додаткових угод мав бути врахований Головним управлінням ДПС в Одеській області при дослідженні господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг».

Апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом необґрунтовано залучено до матеріалів справи та враховано при вирішенні спору додаткову угоду №2 від 07.10.2019р. до договору поставки від 01.08.2018р. №01/08.18 та додаткову угоду №2 від 11.11.2019р. до договору поставки від 01.03.2019р. №01/03.19, а також виправлені товарно-транспортні накладні №185, №186, №187 від 09.10.2019р., №188, №189 від 16.10.2019р., №200, №201, №202 від 22.10.2019р., №215, №216 від 05.11.2019р. щодо зазначення замовником перевезення товару постачальника ТМЦ, які не надавалися ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» до перевірки.

Надаючи правову оцінку таким доводам апелянта колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №820/6512/16, де зазначено, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Більше того, заперечуючи правомірність дій суду першої інстанції щодо врахування при вирішенні спору наданих ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» первинних документів, які не надавалися останнім до перевірки, Головне управління ДПС в Одеській області одночасно посилається на не повне з`ясування судом обставин справи, що виразилося у відмові в задоволенні клопотання відповідача про витребування в Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області інформації стосовно транспортних засобів, причепів та їх власників за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., на яких згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних здійснювалося транспортування нафтопродуктів для ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН».

Тобто, апелянт з однієї сторони заперечує можливість прийняття судом від позивача доказів, якими він обґрунтовує вимоги позову про незаконність податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2021 року №0128170705 і №0128180705, а з іншої сторони вказує не неправомірність дій суду в частині не вчинення заходів щодо збирання доказів безтоварності господарських операцій ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» з контрагентами-постачальниками ТМЦ ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл», які не було враховано контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно товарно-транспортних накладних №185, №186, №187 від 09.10.2019р., №188, №189 від 16.10.2019р., №200, №201, №202 від 22.10.2019р., №215, №216 від 05.11.2019р. перевізником товару є ТОВ «ОЛЕНТРАНС» (код ЄДРПОУ 35667049). Апелянт зазначає, що ним було надіслано до ТОВ «ОЛЕНТРАНС» запит про надання вказаним підприємством послуг перевезення на адресу ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН». Згідно відповіді ТОВ «ОЛЕНТРАНС» зазначене підприємство не підтвердило наявність у період з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. будь-яких договірних відносин з ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» щодо надання транспортних послуг з перевезення вантажів та, відповідно, здійснення розрахунків між сторонами.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки, як вже зазначалося, перевезення ТМЦ згідно зазначених товарно-транспортних накладних здійснювалося за замовленням ПП «Раф-Сервіс», що відповідає умовам додаткової угоди №1 від 02.08.2018р., яке, в свою чергу, підтвердило вказану обставину та вказало на допущення помилки в оформленні товарно-транспортних накладних, зокрема, в графі щодо відомостей про замовника перевезення. Як наслідок, ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» не мало безпосередніх господарських відносин з ТОВ «ОЛЕНТРАНС».

Що ж до посилань Головного управління ДПС в Одеській області на те, що ТОВ «ОЛЕНТРАНС» не зареєструвало в ЄРПН податкових накладних щодо здійснення операцій по наданню послуг перевезення на адресу ПП «Раф-Сервіс», то колегія суддів зазначає, що вчинення таких дій не залежить від волі позивача, яке не було стороною відповідних господарських операцій та яке не може нести відповідальності за можливі допущення порушення норм податкового законодавства третіми особами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на податкову інформацію, зокрема, на відсутність за даними АІС «Податковий блок» у контрагентів позивача транспортних засобів, складських приміщень тощо, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Варто зазначити, що відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємств, за наслідками здійснення господарських операцій з якими, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

Зустрічні звірки у контрагентів позивача Головним управлінням ДПС в Одеській області також не проводилися, про що відповідач зазначив в акті перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р.

Варто зазначити, що аналізуючи наявну податкову інформацію щодо ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл» Головне управління ДПС в Одеській області в акті перевірки підтверджує факт формування вказаними підприємствами податкового кредиту за наслідками придбання товарів за номенклатурою, яка відповідає номенклатурі поставлених ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» товарів (дизельне пальне, бітум дорожній тощо).

Щодо посилань апелянта на наявність кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» по господарським взаємовідносинам з ПП «Раф-Сервіс» та ПП «Купрумторг», на підтвердження чого надано ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2021р. у справі №522/9885/20, то колегія суддів зазначає, що досудове розслідування проводиться щодо діяльності ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» із зазначеними контрагентами за період з 01.01.2017р. по 30.09.2019р., тоді як у даній справі оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатом податкової перевірки за період з 01.10.2019р. по 31.12.2020р.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій та інші матеріали зібрані в рамках кримінального провадження, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» права на формування показників податкового кредиту ПДВ за операціями щодо придбання товарів у ПП «Раф-Сервіс», ПП «Купрумторг», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП», ТОВ «Варіант Ойл», суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушень позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки №8079/15-32-07-05/36249416 від 22.04.2021р.

На підставі вищезазначеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 31 травня 2021 року №0128170705 і №0128180705 та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для їх скасування.

Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області в частині розподілу судом витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.1 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» заявляло клопотання про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на його користь 40 000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу. На підтвердження здійснення понесених витрат у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції в заявленій сумі представником позивача було надано суду:

-договір про надання правової допомоги №10 від 25.03.2020р., укладений між адвокатським об`єднанням «Мітракс Юг» та ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН»;

-замовлення на надання правової допомоги від 09.06.2021р.;

-розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 09.06.2021р., згідно якого гонорар в розмірі 40000,00 грн. складається з наступного: надання усних та письмових консультацій, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції 2500,00 грн.; збирання доказів 2500,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви та інших заяв, клопотань тощо 15000,00 грн.; представництво інтересів замовника в судових інстанціях 20000,00 грн.;

-платіжне доручення №124 від 11.08.2021р., згідно з якими загальна сума гонорару складає 40 000,00 грн.

З врахуванням доводів відповідача, викладених у запереченні від 20.12.2021р. на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір понесених товариством витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 40000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи. За висновками суду, пропорційним та розумним буде стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та враховує, що представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи. Судовий розгляд справи супроводжувався неодноразовим наданням представником ТОВ «РІТЕЇЛ ЮКРЕЙН» письмових пояснень, що виникали при розгляді справи, а також доказів (первинних документів), в підтвердження таких пояснень.

Оцінка змісту позовної заяви та зібраних доказів підтверджує співмірність присуджених судом першої інстанції з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній складений документ, який би засвідчив реальні обсяги виконаних адвокатом робіт із зазначенням кількості витраченого часу та реально понесених витрат. Надані позивачем договір про надання правової допомоги №10 від 25.03.2020р., замовлення на надання правової допомоги та розрахунок гонорару за надання правової допомоги є лише засвідченням намірів сторін в майбутньому.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта та враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020р. по справі №640/18402/19, щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України. Суд зазначив, що зміст цієї норми спрямований на визначення розміру витрат, тоді як в межах справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та витраченого часу, тобто є визначеним. Отже, гонорар адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не потребує надання детального опису робіт.

Більше того, колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, враховано критерії, визначені частиною дев`ятою статті 139 КАС України, тому колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що присуджений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 26.04.2022р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2022 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова