Ухвала

від 24.07.2022 по справі 160/3671/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2022 року

м. Київ

справа № 160/3671/21

адміністративне провадження № К/990/17490/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., (далі - Суд): перевіривши касаційну скаргу Кам`янської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі № 160/3671/21 за позовом Кам`янської міської ради до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОКОБАН», Громадська організація «Комфортне місто», Дніпропетровська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування наказу про видачу ліцензії,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році Кам`янська міська рада (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОКОБАН», Громадська організація «Комфортне місто», Дніпропетровська обласна прокуратура, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України наказ від 19.02.2021 № 128 «Про видачу ліцензії ТОВ Рокобан».

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, апеляційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокобан» задоволено:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 160/3671/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

11.07.2022 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій останній просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 і залишити у силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021.

Як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08.09.2020 у справі № 826/1001/17.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

За змістом частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі заявник зобов`язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.

Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов`язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Своєю чергою касаційна скарга щодо наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими рішенням та постановою.

Подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суд неправильно застосував та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суд під час ухвалення оскаржуваної постанови і у чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цієї постанови.

Крім того, надаючи належну оцінку посиланням скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 826/1001/17, Суд зазначає таке.

Предметом оскарження у справі № 826/1001/17 є ліцензія та необхідність її анулювання з підстав порушення умов її видачі ліцензіату, тоді як у справі № 160/3671/21 предметом розгляду є наказ про видачу ліцензії.

Крім того, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 128 «Про видачу ліцензії ТОВ Рокобан», обґрунтована відсутністю у Законі України «Про ліцензування господарської діяльності» порядку і підстав оскарження рішення про видачу ліцензії та обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 826/1001/17 предметом є ліцензія на провадження господарської діяльності та необхідність анулювання її на підставі статті 16 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності».

Отже, доводи касаційної скарги про те, що правовідносини є подібними і судами по різному застосовано Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» не знайшли свого підтвердження у ході вивчення касаційної скарги.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Отже, оскільки у справі на, яку посилається скаржник, інші обставини, внаслідок, яких виникли спірні правовідносини, Суд відхиляє указані посилання та не приймає їх до уваги.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам`янської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі № 160/3671/21 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

Суддя-доповідач Л.Л. Мороз