Рішення

від 25.07.2022 по справі 756/14151/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25.07.2022 Справа № 756/14151/19

Унікальний № 756/14151/19

Провадження № 2/756/210/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Мушкетик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Райське Джерело», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

09 жовтня 2019 року Верховний Суд скасував вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» моральної шкоди та стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги, в сумі 20 400,00 грн.

Верховним Судом призначено в цій частині новий розгляд цивільного позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

У своєму цивільному позові до ДП «Райське Джерело» позивач ОСОБА_1 просить стягнути з останнього на свою користь моральну шкоду у розмірі 460 800,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05.10.2016 приблизно о 16 год. 49 хв. ОСОБА_3 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Новокостянтинівській у м. Києві проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху автомобіля з урахуванням погодних умов (дощ та мокре дорожнє покриття), застосував різке гальмування, що призвело до заносу, наїзду на пішоходів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , виїзду автомобіля під його керуванням на смугу зустрічного руху та зіткнення із автомобілем «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.

Внаслідок зазначеної ДТП позивачем отриманні численні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Крім завдання численних ушкоджень здоров`я, неправомірними діями ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 була завдана значна моральна шкода, яка проявилась в наступному: сильний емоційний стрес, спричинений фактом та наслідками ДТП (загибель дитини-пішохода; тривога та страх за своє здоров`я та життя; втрата улюбленого автомобіля); фізичний біль та страждання, спричиненні ушкодженням здоров`я (проходження стаціонарного та довготривалого амбулаторного лікування; оперативне втручання під загальним наркозом; болісні лікувальні процедури; значне медикаментозне навантаження); тривала зміна звичного способу життя (постійна потреба у сторонній допомозі; обмеженість рухів; гігієнічні незручності; неможливість вести активний спосіб життя; зупинення трудової діяльності; постійна витрата власного часу на лікування, відновлення та захист своїх прав у кримінальному провадженні); душевні страждання відносно власного самосприйняття як тягаря для близьких людей; побоювання щодо можливого невідновлення фізичного стану; знаходження у стані постійної психологічної напруги; порушення сну; поява післяопераційних шрамів на тілі.

Посилаючись на Висновок № 2-20/02 експертного психологічного дослідження від 20 лютого 2017 року, позивач вважає орієнтовний еквівалент компенсації завданих йому моральних страждань (моральної шкоди) у розмірі 144 мінімальних заробітних плат, що складає 460 800,00 грн.

Автомобіль «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 належить на праві власності ДП «Райське джерело», сам ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення перебував з ДП «Райське джерело» у трудових правовідносинах та знаходився при виконанні своїх обов`язків у робочий час, тому позивач вважає необхідним стягнути моральну шкоду саме з роботодавця ДП «Райське джерело».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 07 листопада 2019 року відкрито провадження по справі за вказаним позовом.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представник відповідача ДП «Райське джерело» не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав письмовий відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 неправомірно заволодів автомобілем «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , та не був у трудових відносинах з ДП «Райське джерело», а виконував свою роботу за договором на виконання робіт від 01.09.2016 б/н, тобто перебував у цивільно-правових відносинах, а тому представник відповідача вважає, що саме водій він ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за завдану шкоду та зобов`язаний відшкодувати її на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, а також письмові пояснення, в яких повідомив суд, що 02 листопада 2015 року між його довірителем та ДП «Райське Джерело» був укладений Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8847270, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль, р.н. НОМЕР_1 . 22 липня 2019 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 внаслідок ДТП від 05.10.2016 в розмірі 57 388,34 грн за витрати, які понесені останнім на лікування та документально підтверджені, про що було повідомлено листом № 03/3633. Тому страховик вважає, що ним виконано свої зобов`язання за Договором № АІ/8847270 у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року 05.10.2016 приблизно о 16 год. 49 хв. ОСОБА_3 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Новокостянтинівській у м. Києві проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху автомобіля з урахуванням погодних умов (дощ та мокре дорожнє покриття), застосував різке гальмування, що призвело до заносу, наїзду на пішоходів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , виїзду автомобіля під його керуванням на смугу зустрічного руху та зіткнення із автомобілем «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Окрім того, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року встановлено, що подорожній лист службового автомобіля ДП «Райське джерело» «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , видано на ім`я ОСОБА_7 , однак останнім було передано керування вказаного транспортного засобу ОСОБА_3 , який не мав посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, проте працював на посаді експедитора в ДП «Райське Джерело» і супроводжував водія ОСОБА_7 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року вказаний вирок залишено без змін.

09 жовтня 2019 року Верховний Суд скасував вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо ОСОБА_3 , проте тільки в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» моральної шкоди та стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги, в сумі 20 400,00 грн. Верховний Суд посилався лише на те, що суд не врахував відповідальність страховика та не надав оцінки щодо визначення кола суб`єктів відповідальності відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Інших підстав для скасування цивільного позову Верховний Суд не зазначив.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску» проти Румунії» встановлено, що «існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи ті обставини, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року ОСОБА_3 (третя особа) визнано винним у вчиненні ДТП від 05.10.2016 під час виконання своїх трудових обов`язків у ДП «Райське Джерело», що призвело до завдання моральної шкоди позивачу, суд вважає доведеним та таким, що не підлягає сумніву, факт завдання моральної шкоди позивачу внаслідок порушення ПДР ОСОБА_3 саме під час виконання своїх трудових обов`язків у ДП «Райське Джерело».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 внаслідок ДТП 05.10.2016 була завдана значна моральна шкода, яка проявилась в наступному: сильний емоційний стрес, спричинений фактом та наслідками ДТП (загибель дитини-пішохода; тривога та страх за своє здоров`я та життя; втрата улюбленого автомобіля); фізичний біль та страждання, спричиненні ушкодженням здоров`я (проходження стаціонарного та довготривалого амбулаторного лікування; оперативне втручання під загальним наркозом; болісні лікувальні процедури; значне медикаментозне навантаження); тривала зміна звичного способу життя (постійна потреба у сторонній допомозі; обмеженість рухів; гігієнічні незручності; неможливість вести активний спосіб життя; зупинення трудової діяльності; постійна витрата власного часу на лікування, відновлення та захист своїх прав у кримінальному провадженні); душевні страждання відносно власного самосприйняття як тягаря для близьких людей; побоювання щодо можливого невідновлення фізичного стану; знаходження у стані постійної психологічної напруги; порушення сну; поява післяопераційних шрамів на тілі.

Відповідно до Висновку № 2-20/02 експертного психологічного дослідження від 20 лютого 2017 року, орієнтовний еквівалент компенсації завданих ОСОБА_1 моральних страждань (моральної шкоди) у розмірі 144 мінімальних заробітних плат, що складає 460 800,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог зазначеної процесуальної норми відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами вищевказаний розмір матеріальної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Isuzu NQR 71», р.н. НОМЕР_1 , в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була застрахована в ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АІ/8847270.

22 липня 2019 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 внаслідок ДТП від 05.10.2016 в розмірі 57 388,34 грн за витрати, які понесені останнім на лікування та документально підтверджені, про що було повідомлено листом № 03/3633.

24 липня 2019 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 57 388,34 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 18328.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи вищенаведене та те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 під час виконання своїх трудових обов`язків у відповідача було завдано моральної шкоди позивачу, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 460 800,00 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України на користь держави необхідно стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4 608,00 грн.

На підставі вищевикладеного та ст. 22, 23, 1167, 1172, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Райське Джерело» (код ЄДРПОУ 30858101; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 460 800 (чотириста шістдесят тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Райське Джерело» (код ЄДРПОУ 30858101; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б)в дохід держави судовий збір в розмірі 4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна