Постанова

від 19.07.2022 по справі 2н-72/10

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2н-72/10 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/596/22 Категорія: Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Кіт А. Д.,

з участю представника боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Хохловим Володимиром Олександровичем, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 22 листопада 2021 року звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є.

Скаргу мотивує тим, що 16.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявила інформацію про призначення на 18.11.2021 розгляду клопотання (подання) приватного виконавця Клехо А.Є. в порядку виконання судового рішення в інтересах стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» щодо неї. Представник ознайомився зі справою у якій були подання приватного виконавця про оголошення розшуку боржника, копія судового наказу № 2н-72/10 від 20.01.2010, копія ухвали суду від 28.02.2013, протокол зборів ТОВ «Кредекс Фінанс», постанова приватного виконавця Клехо А.Є. про відкриття виконавчого провадження № 59436235від 01.07.2019р. Приватний виконавець Клехо А.Є. 01.07.2019 виніс постанову та про арешт її рухомого та нерухомого майна та стягнення основної винагороди 17444,00 грн. 16.07.2019 приватний виконавець Клехо А.Є. виніс постанову про накладення арешту на всі грошові кошти на її рахунках. Зазначає, що з постановою про відкриття виконавчого провадження вона не погоджується. Судовий наказ набрав законної сили 19.02.2010 року і може бути пред`явлений до виконання на протязі трьох років з дня набрання законної сили. Приватний виконавець не маючи законних юридичних підстав відкрив виконавче провадження на підставі судового наказу через шість років та п`ять місяців після визначеного терміну, що є беззаперечною підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Просить суд поновити строк на подання скарги; скасувати: постанову приватного виконавця Клехо А.Є. про відкриття виконавчого провадження № 59436235 від 01.07.2019, постанову про стягнення основної винагороди в сумі 17444,44 грн.; зобов`язати приватного виконавця Клехо А.Є. виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про неї як боржника; скасувати накладений арешт на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на рахунках.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2022 року поновлено строк на подання скарги на дії приватного виконавця. У задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. відмовлено.

Представник боржника ОСОБА_2 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає викладені в ухвалі доводи такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, cуд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Приватний виконавець відкрив виконавче провадження з порушенням строків на пред`явлення виконавчого документа до виконання. В автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про пред`явлення АКІБ «УкрСиббанк» до виконання судового наказу № 2н-72/10 від 20.01.2010. Представник заявника надав суду додаткові письмові пояснення, які суд проігнорував і не проаналізував у рішенні. Просить скасувати ухвалу суду та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_2 .

Приватним виконавцем Клехо А.Є. поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає аргументи, викладені в апеляційній скарзі безпідставними. Підстав для повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу не було і винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Судовий наказ перебував на виконанні у Першому відділі ДВС Луцького міського управління юстиції і з часу повернення виконавчого документа 24.07.2018р. до його повторного пред`явлення 01.07.2019р. пройшло менше року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано судовий наказ у справі № 2н-72/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 170564,36 грн., а також 850,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Зазначено, що наказ може бути пред`явлений до виконання на протязі 3-х років з дня набрання законної сили. Законної сили наказ набрав 19 лютого 2010 року.

Із зворотної сторони судового наказу наявні відміткиПершого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської областіпро його повернення стягувачу від 30.06.2015 на підставі п.1 ч.7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на час прийняття рішення та від 24.07.2018 року на підставі ч.1 п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою головного державного виконавцяПершого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинської області Ніколайчука Т.В. від 24.07.2018 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2013 замінено стягувача з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс». Протоколом № 01/08-2018 загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» прийнято рішення про його перейменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Стягувач ТОВ «Вердикт Капітал» 01.07.2019 звернувся до приватного виконавця Клехо А.Є. із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якого додав оригінал судового наказуЛуцького міськрайонного суду Волинської області № 2н-72/10.

Приватним виконавцем Клехо А.Є. 01.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59436235, постанови про арешт майна боржника, про стягнення з боржника основної винагороди.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII в редакції станом на час відкриття провадження), визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Частиною 5 ст.37Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12цього Закону.

З аналізу цих статей вбачається, що повернення не виконаного виконавчого документа стягувачеві, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строку встановленогозаконом, який після переривання встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що строк пред`явлення до виконання судового наказу переривався, після переривання якого перебіг строку поновлюється.

Враховуючи те, що приватний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виконавчий документ повернутий стягувачу 24 липня 2018року, строк його пред`явлення розпочинається з 25 липня 2018 року, а повторно пред`явлений стягувачем до виконання був 01 липня 2019 року, у зв`язку з чим строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не було пропущено. Приватний виконавець відкрив виконавче провадження по виконанню судового наказу 01 липня 2019 року.

Функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження, було врегульовано Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» від 05.08.2016 № 2432/5 з січня 2017 року.

Судом встановлено, щосудовий наказ № 2н-72/10 видано 20.01.2010, а отже до початку функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження. До цього часу діяв Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016), реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється вАвтоматизованої системи виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Перебування судового наказу № 2н-72/10 на виконанні в органах виконавчої служби підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження. Разом з тим, суд не вважає, що відсутність всіх відомостей про виконання судового наказу в автоматизованій системі свідчить, що він не перебував на виконанні і закінчився строк пред`явлення судового наказу до виконання.

Конституція Українизакріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що діязаконута іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цимзакономабо іншим нормативно-правовим актом (пункт 4Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі відповідного виконавчого документа були врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV(далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року. Згідно пункту 5Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (№606-XIV, у редакції на 20 січня 2010 року), виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Зміни щодо строку пред`явлення виконавчих документів до виконання (один рік) були прийняті Законом України від 04 листопада 2010 року та набрали чинності через 90 днів з дня опублікування, з 08 березня 2011року.

Цим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо безпідставного зазначення строку пред`явлення судового наказу до виконання на протязі трьох років і у апеляційній скарзі неправильно вказано, що чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» станом на 2010 рік встановлювала річний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

А тому, пред`явлення судового наказу до виконання після 19 лютого 2011 року, як про це зазначено в апеляційній скарзі, здійснено у строки, передбачені законом.

Приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження 01 липня 2019 року не повинен був перевіряти законність відкриття виконавчого провадження раніше, оскільки це не входить у його компетенцію. Судовий наказ перебував на виконанні і був повернутий стягувачу 24 липня 2018 року, що не спростовано боржником, а тому з 25 липня 2018 року почався новий трьохрічний строк для пред`явлення його до виконання.

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13 зроблено висновок, що «після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року в справі № 804/2721/15, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі № 2018/6-343/11, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року в справі № 336/1023/20.

Приватний виконавець Клехо А.Є. відкрив виконавче провадженняз дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватнийвиконавець, повторно відкриваючи провадження із виконання судового наказу, вчиняючи виконавчі дії діяв відповідно до вимог закону, в межах повноважень і право заявника не було порушено.

Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Суд першої інстанції розглянув скаргу на дії державного виконавця в межах заявлених вимог і доводів скарги.

В суд апеляційної інстанції під час розгляду справи подана ухвала Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2022 року, якою скасовано судовий наказ від 20 січня 2010 року №2н-72/10, проте це судове рішення не приймається до уваги, так як на час розгляду скарги судом першої інстанції судовий наказ набрав законної сили і був чинним, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст..ст.12, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 382-384, 447 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Хохловим Володимиром Олександровичем залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2022 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді