Ухвала

від 26.07.2022 по справі 205/5400/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3968/22 Справа № 205/5400/21 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Куценко Т.Р.,

суддів Демченко Е.Л., Макарова М.О.

ознайомившись із апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакроп на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакроп, треті особи: Виконавчий комітет Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна про визнання недійсним акту приймання-передачі, припинення права власності та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10грудня 2021року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ ТД Лакроп про закриття провадження(а.с.133-135).

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач ТОВТД Лакроп17березня 2022року звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, для надання оригіналу платіжного документу сплати судового збору, подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та подання апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням всіх сторін з місцем їх реєстрації, поживання або місцезнаходження.

Зазначена ухвала направлялась як на юридичну адресу ТОВ ТД Лакроп засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням, так і двічі 01 квітня 2022 року та 07 червня 2022 року на електронну пошту, зазначену представником апелянта, що підтверджується доказами такого надіслання та отримання копії ухвали засобами електронної пошти, що містяться в матеріалах справи.

Натомість представником апелянта вимоги, зазначені в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2022 року, не виконані та, зокрема, не надано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин такого пропуску, що унеможливлює вирішення питання про поновлення строку апелянту на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Положення частини другої статті 358 ЦПК України дають право суду на поновлення строку на апеляційне оскарження, але не вказують про обов`язок вчинення таких дій.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Крім того,копія ухваливід 01квітня 2022року буларозміщена уЄдиному державномуреєстрі судовихрішень 01 квітня 2022 року (http://reestr.court.gov.ua/Review/103366487), оприлюднена 04 квітня 2022 року, та доступ до вказаного Реєстру є вільним і уповноважений представник ТОВ ТД Лакроп, як особа, яка звернулась із апеляційною скаргою, мав можливість ознайомитись із вказаним процесуальним документом.

За таких обставин, враховуючи розгляд справи за матеріалами в паперовій формі, колегія суддів вважає, що судом були застосовані всі можливі та передбачені чинним процесуальним законодавством способи повідомлення уповноваженого представника ТОВ ТД Лакроп про наявність ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги та необхідність усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Звернувшись до суду з апеляційною скаргою 17 березня 2022 року, ТОВ ТД Лакроп тривалий час не цікавиться її подальшим розглядом, не отримує направлену судом кореспонденцію, внаслідок чого не вживав заходів для усунення зазначених в ухвалі від 01 квітня 2022 року недоліків, що свідчить про недобросовісне його відношення до своїх процесуальних обов`язків та призводить до порушення строків розгляду справи апеляційним судом.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Каракуця проти України» (16 лютого 2017 р.) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про наявність порушення доступу до суду, звернув увагу на строк, протягом якого заявники не зверталися до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги та зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, тому порушення їх прав у розумінні ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ ТД Лакроп було належним чином повідомлено про наявність ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги та про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, уповноважений представник апелянта мав можливість отримати копію ухвали або ознайомитися з нею у Єдиному державному реєстрі судових рішень, при цьому апелянтом з часу подання апеляційної скарги у березні 2022 року жодного разу не вжито заходів щодо ознайомлення з матеріалами справи або звернення до суду у паперовій формі з порушеним питанням щодо руху його апеляційної скарги, а, відтак, і з ухвалою апеляційної інстанції від 01 квітня 2022 року, однак, від свого процесуального обов`язку останній ухилився, тобто не проявив належної зацікавленості у розгляді справи та станом на 26 липня 2022 року недоліки апеляційної скарги не усунув.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у зв`язку із неподанням клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та не наведенням причин пропуску цього строку апелянтом є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.358 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лакрон на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року .

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров