Ухвала

від 26.07.2022 по справі 916/1819/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1819/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

від Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради - Садардінова І.В.;

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» - Смірнов В.С.

Розглянувши заяву про самовідвід суддів Поліщук Л.В. у справі № 916/1819/21

при розгляду апеляційної скарги Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022

по справі №916/1819/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер»

до відповідачів:

1. Виконавчого комітету Одеської міської ради;

2. Одеської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності

суддя суду першої інстанції - Петров В.С.

місце винесення рішень: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

ВСТАНОВИВ:

11.05.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 по справі №916/1819/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1819/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1819/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 по справі №916/1819/21 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.05.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 поновлено Одеської міської ради пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 по справі № 916/1819/21.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі № 916/1819/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 призначено справу № 916/1819/21 до розгляду на 26.07.2022 о 14:00 год.

В судовому засіданні 26.07.2022 суддею Поліщук Л.В. заявлено заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що її дочкою було оформлено право власності на житлове приміщення у багатоквартирному будинку в ОСББ «Піонер».

Розглянувши заяву про самовідвід судді Поліщук Л.В., колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У відповідності до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав визначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 р. у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», пункт 52).

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на викладене та з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності судді Поліщук Л.В., а також неупередженості останньої при розгляді даної справи, заява судді Поліщук Л.В. про самовідвід від участі у розгляді справи № 916/1819/21 підлягає задоволенню, а матеріали справи № 916/1819/21 разом з відповідною заявою - передачі на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку передбаченому статтею 32 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Поліщук Л.В. про самовідвід у справі № 916/1819/21 - задовольнити.

2. Відвести суддю Поліщук Л.В. від участі у розгляді справи № 916/1819/21.

3. Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу господарських судів та приписів статті 32 ГПК України матеріали справи №916/1819/21 передати до повторного автоматичного розподілу для визначення судді, який не є суддею-доповідачем.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 27.07.2022.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.