Постанова

від 01.11.2022 по справі 916/1819/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1819/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Садардінова І.В.;

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер - Смірнов В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022

по справі №916/1819/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер»

до відповідачів:

1. Виконавчого комітету Одеської міської ради;

2. Одеської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності

суддя суду першої інстанції Петров В.С.

місце винесення рішень: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради з урахуванням уточнень від 13.10.2021 про:

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси від 30.09.2004р. № 586 в частині оформлення, видачі свідоцтва про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежилих підвальних приміщень (загальна площа 428,4 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5-6;

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси від 10.03.2005р. №123 в частині оформлення, видачі свідоцтва про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежилих підвальних приміщень (загальна площа 259,3 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5в;

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси від 11.12.2008р. №1392 в частині реєстрації за Одеською міською радою право власності на нежитлові приміщення підвалу №505 (загальна площа 46,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5-в;

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси від 11.02.2009р. №46 в частині реєстрації за Одеською міською радою право власності на нежитлові приміщення підвалу №501 (загальна площа 72,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5-6;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серія ЯЯЯ №282339, видане 06.04.2006р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення (загальною площею 428,4 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-6;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серія САВ №306684, видане 27.08.2007р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення загальною площею 259,3 кв.м за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5в;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серія САС №635195, видане 13.01.2009р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № 505 (загальною площею 46,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5-в;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серія САС №686406, видане 25.02.2009р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № 501 (загальною площею 72,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-б.

Крім того, в заяві про уточнення позовних вимог від 13.10.2021 просить суд залучити Одеську міську раду до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки оскаржувані свідоцтва про право власності були оформлені та видані Одеською міською радою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Одеську міську раду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Із посиланнями на положення ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 368, 369, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 385 ЦК України, ст.ст. 16, 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 1, 5, 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному буднику» позивач зауважує, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку в силу вимог законодавства є спільною власністю власників квартир багатоквартирного будинку, а тому, враховуючи належність спірних приміщень до допоміжних, останні належать до спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку.

Таким чином позивач вважає, що з огляду на недотримання відповідачем-1 вимог нормативно-правових актів, якими встановлено право спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку на приміщення загального користування та допоміжні приміщення, при прийнятті оскаржуваних рішень, позовні вимоги мають бути задоволені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності задоволено.

Обґрунтування рішення суду.

Місцевим господарським судом зазначено, що наявними матеріалами справи, зокрема актами приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, підтверджується приналежність спірних приміщень до допоміжних приміщень, а відтак призначених для забезпечення експлуатації житлового будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку.

Судом також зазначено, що наявні матеріали справи не містять доказів існування в житлових будинках за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-б та № 5-в окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію.

Також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлових будинків, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Крім того, доказів на підтвердження зміни цільового призначення житлового будинку в цілому, або окремих його частин, наявні матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано. Також, під час підготовчого провадження судом було здійснено огляд підвальних приміщень, а саме приміщення підвалу площею 428,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б та приміщення підвалів площею 259,3 кв.м та 46,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5в, за місцем їх знаходження. Однак, судом не було оглянуто приміщення підвалу площею 72,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б, оскільки сторонами не було забезпечено доступ до вказаного приміщення.

Згідно протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням від 12.10.2021 року, складеного в порядку ст. 82 ГПК України для повного та всебічного розгляду справи, при огляді приміщення підвалу площею 428,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б та приміщення підвалів площею 259,3 кв.м та 46,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5в, у вказаних приміщеннях було виявлено та зафіксовано будинкові комунікації. В порядку ч. 5 ст. 82 ГПК України під час огляду підвальних приміщень здійснювалась відео фіксація цифровою відеокамерою.

Враховуючи все вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що спірні підвальні приміщення є допоміжними, оскільки такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності, представником яких виступає позивач.Щодо заявленого відповідачами про сплив позовної давності для звернення позивача до суду із заявленим позовом судом зазначено, що вказаний позов про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності є негаторним, оскільки спрямований на усунення перешкод співввласникам в реалізації ними повноважень розпорядження та користування належним їм майном, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. 391 ЦК України, а відтак, на позовні вимоги у цій справі позовна давність не поширюється.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1819/21 задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9080,00 грн.

Стягнуто з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9080,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Одеської міської ради звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

- рішення Господарського суду Одеської області від 24.01:2022 у справі № 916/1819/21 - скасувати повністю.

- додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі № 916/1819/21 - скасувати повністю.

- прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСББ «Піонер» до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради - відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Одеська міська рада не погоджуються з вказаними висновками суду, з огляду на те, що вказані приміщення є нежитловими, які не належать до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна та перебувають у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Одеська міська рада зазначає, що матеріали справи не містять жодного допустимого доказу того, що спірні приміщення є допоміжними, адже, виходячи із способу і порядку їх використання, місця їхнього розташування та загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, не доведено, що вони призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду.

Скаржник зазначає, що ще до моменту передачі житлових будинків на баланс ОСББ «Піонер» право власності територіальної громади м. Одеси на нежилі підвальні приміщення, розташовані за адресою: вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5-В, було посвідчено: свідоцтвом про право власності № ЗЯ282339; свідоцтвом про право власності № САС 636406; свідоцтвом на право власності № САС 635195; свідоцтво на право власності № САС 636406.

Одеська міська рада зазначає, що Позивачем не доведено, а судом не досліджено, чи знаходяться в спірних приміщеннях комунікації без доступу до яких експлуатація багатоквартирних будинків за адресою: м. Одеса вул. Варламова Сергія (Академічна, 5-Б, 5-В,) є неможливою.

Одеська міська рада з посиланням на висновки Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.04.2019 р. у справі № 490/9680/16-ц зазначає, що віднесення результатами проведення виїзного судового засідання судом першої інстанції комунікацій спірних приміщень до загальнобудинкових є помилковим; безпідставним, оскільки ані суд, ані учасники справи, присутні на засіданні не володіють спеціальними знаннями та не можуть встановити приналежність вказаних комунікацій до комплексу обслуговування багатоквартирних будинків.

Також, скаржник вважає, що судом було здійснено неправомірний висновок про віднесення даного позову до негаторного, у зв`язку з чим не вірно застосовано позовну давність.

З огляду на те, що рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2021 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, Одеська міська рада не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Викладення позицій інших учасників провадження у справі.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Піонер», в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів: Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1819/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1819/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 по справі №916/1819/21 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.05.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі № 916/1819/21.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 призначено справу № 916/1819/21 до розгляду на 26.07.2022 о 14:00 год.

В судовому засіданні 26.07.2022 суддею Поліщук Л.В. заявлено заяву про самовідвід.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 заяву судді Поліщук Л.В. про самовідвід у справі № 916/1819/21 - задоволено.

Відведено суддю Поліщук Л.В. від участі у розгляді справи № 916/1819/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Богатир К.В.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 прийнято справу № 916/1819/21 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 розгляд справи призначено на 01.11.2022.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.2004 № 586 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси відповідно до рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991 р. №266-XXI Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області, керуючись ст.ст. 29, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та розпорядження Одеського міського голови від 23.05.2002 р. № 715-01р Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна було вирішено Комунальному підприємству Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, підвального приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 5б (п. 1 рішення); оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в п. 1.1. цього рішення та зареєструвати їх право власності за Одеською міською радою (п. 1.2 рішення).

На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.04.2006 р. було видано свідоцтво про право власності на нежилі підвальні приміщення серія ЯЯЯ № 282339, яким посвідчено те, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5б, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, в цілому складається з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 428,4 кв.м, відображених у технічному паспорті від 29.08.2005 р.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10661145 від 17.05.2006 р., Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєстровано право власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на об`єкт нежилі підвальні приміщення за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Варламова Сергія (вул. Піонерська), буд. 5б (реєстраційний номер об`єкту 14782111); підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності серія ЯЯЯ № 282339 від 06.04.2006 р., видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005 р. № 123 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси відповідно до рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991 р. №266-XXI Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області, керуючись ст.ст. 29, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та розпорядження Одеського міського голови від 23.05.2002 р. № 715-01р Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна було вирішено Комунальному підприємству Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, підвального приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 5в (п. 1 рішення); оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в п. 1.1. цього рішення та зареєструвати їх право власності за Одеською міською радою (п.1.2 рішення).

На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.08.2007 р. було видано свідоцтво про право власності на нежилі підвальні приміщення серія САВ № 306684, яким посвідчено те, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5в, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, в цілому складається з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 259,3 кв.м, відображених у технічному паспорті від 20.06.2007 р.

При цьому із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16242220 від 11.10.2007 р. вбачається, що Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєстровано право власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на об`єкт нежилі підвальні приміщення за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Варламова Сергія (вул. Піонерська), буд. 5в (реєстраційний номер об`єкту 20603593); підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності серія САВ № 306684 від 27.08.2007 р., видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.12.2008 р. № 1392 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси відповідно до рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-XXI Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області, керуючись ст.ст. 29, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.01.2003 р. № 6/5, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 р. № 919 Про порядок підготовки та оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна було вирішено провести технічну інвентаризацію об`єктів, зазначених у додатку до цього рішення (п. 2.1 рішення), а також зареєструвати за Одеською міською радою право власності на об`єкти нежитлового фонду згідно з додатком до цього рішення (п. 2.2 рішення), зокрема, приміщення підвалу № 505, загальною площею 46,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5-В (п. 28 додатку до вказаного рішення).

Так, на виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради 13.01.2009 р. було видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення підвалу № 505 серія САС № 635195, яким посвідчено те, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5-В, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, об`єкт в цілому складається з приміщень, загальною площею 46,2 кв.м, відображених у технічному паспорті від 20.10.2008 р.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21847122 від 11.02.2009 р., Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєстровано право власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на об`єкт нежилі приміщення підвалу № 505 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Варламова Сергія (вул. Піонерська), буд. 5-В (реєстраційний номер об`єкту 26410663); підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності серія САС № 635195 від 13.01.2009 р., видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.02.2009 р. № 46 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси відповідно до рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-XXI Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області, керуючись ст.ст. 29, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.01.2003 р. № 6/5, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 р. № 919 Про порядок підготовки та оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна було вирішено провести технічну інвентаризацію об`єктів, зазначених у додатку до цього рішення (п. 2.1 рішення), а також зареєструвати за Одеською міською радою право власності на об`єкти нежитлового фонду згідно з додатком до цього рішення (п. 2.2 рішення), зокрема, приміщення підвалу № 501, загальною площею 72,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5-Б (п. 52 додатку до вказаного рішення).

На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради 25.02.2009 р. було видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення підвалу № 501 серія САС № 636406, яким посвідчено те, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5-Б, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, об`єкт в цілому складається з приміщень, загальною площею 72,2 кв.м, основною площею 42,0 кв.м, відображених у технічному паспорті від 19.12.2008 р.

При цьому із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22228332 від 20.03.2009 р. вбачається, що Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєстровано право власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на об`єкт нежилтлові приміщення підвалу № 501 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Варламова Сергія (вул. Піонерська), буд. 5-Б (реєстраційний номер об`єкту 26798402); підставою виникнення права власності визначено свідоцтво про право власності серія САС № 636406 від 25.02.2009 р., видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 19.03.2009 р. № 206 Про передачу житлових будинків на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер вирішено Комунальному підприємству ЖКС Фонтанський передати з балансу за актом приймання-передачі жилі будинки, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 5-б, 5-в на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер.

На підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від

---

2009 р. багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 5Б, було передано з балансу КП ЖКС Фонтанський на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер (а.с. 11-16, т. 1). Згідно із вказаним актом загальна площа допоміжних приміщень 2493,9 кв.м, в т.ч. площа підвалів будинку складає 489,2 кв.м.

Також, як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс

---

2009 р. багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 5В, було передано з балансу КП ЖКС Фонтанський на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер (а.с. 17-21, т. 1). Згідно із вказаним актом загальна площа допоміжних приміщень 2763,8 кв.м, в т.ч. площа підвалів будинку складає 830,3 кв.м.

Відповідно до положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер, затвердженого рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом № 2-16 від 04.10.2016 р., Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирних будників №5-Б та №5-В, що розташовані за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Піонерська, відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно п. 1 статуту ОСББ Піонер метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Так, звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує, що при прийняті оскаржуваних рішень Виконавчим комітетом Одеської міської ради порушено вимоги нормативно-правових актів, якими встановлено право спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку на приміщення загального користування та допоміжні приміщення, з огляду на що безпідставно вирішено оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на спірні підвальні приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Варламова Сергія (Академічна), буд. № 5б та № 5в.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 369 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дати прийняття спірних рішень) власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Так, статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній станом на дати прийняття оспорюваних рішень) визначає, зокрема, що:

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

За змістом ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній станом на дати прийняття спірних рішень) об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання.

Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Майно об`єднання утворюється з:

- майна, переданого йому співвласниками у власність;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Згідно з ст. 19 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній станом на дати прийняття спірних рішень) спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном. При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі. Об`єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов`язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, чинній станом на дати прийняття рішень від 30.09.2004 р., від 10.03.2005 р. та від 11.12.2008 р.) власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення від 11.02.2009 р.) власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. №4-рп/2004 визначено: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього..

В рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 р. № 14-рп/2011 додатково роз`яснено: 1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду від 19 червня 1992 року N 2482-ХІІ зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 р. у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 р. у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 р. у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 р. у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 р. у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Так, із наявної в матеріалах справи копії акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від

---

2009 р. вбачається, що багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 5Б, було передано з балансу КП ЖКС Фонтанський на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер.

При цьому із розділу 2 вказаного акту: «Відомості про площу житлового комплексу» вбачається наступна інформація:

-площа забудови 1108,0 кв.м;

-загальна площа будинку 7800,7 кв.м;

-житлова площа квартир 3762,5 кв.м;

-загальна площа квартир 6414,22 кв.м;

-загальна площа допоміжних приміщень 2493,9 кв.м., у тому числі, кв. метрів:

-сходові клітки 402,0 кв.м,

-вестибюлі 260,9 кв.м,

-позаквартирні коридори 162,0 кв.м,

-колясочні 16,7 кв.м,

-комори 81,0 кв.м,

-сміттєкамери 32,5 кв.м,

-горища 817,0 кв.м підвали 489,2 кв.м,

-шахти і машинні відділення ліфтів 40,5 кв.м,

- інші технічні приміщення 192,1 кв.м.

-Кількість квартир у будинку 108.

Також із наявної в матеріалах справи копії акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від

---

2009 р. вбачається, що багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 5В, було передано з балансу КП ЖКС Фонтанський на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер.

При цьому із розділу 2 вказаного акту: «Відомості про площу житлового комплексу» вбачається наступна інформація:

-площа забудови 1087,00 кв.м;

-загальна площа будинку 7821,6 кв.м;

-житлова площа квартир 4116,3 кв.м;

-загальна площа квартир 7021,37 кв.м;

-загальна площа допоміжних приміщень 2763,8 кв.м, у тому числі, кв метрів:

-сходові клітки 360,1 кв.м,

-вестибюлі 206,0 кв.м,

-позаквартирні коридори 80,0 кв.м,

-колясочні 16,3 кв.м,

-комори 61,2 кв.м,

-сміттєкамери 29,4 кв.м,

-горища 1087,0 кв.м,

-підвали 830,3 кв.м,

-шахти і машинні відділення ліфтів 45,0 кв.м,

-інші технічні приміщення 48,5 кв.м.

-Кількість квартир у будинку 120.

Таким чином, наявними матеріалами справи, зокрема актами приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, підтверджується приналежність спірних приміщень до допоміжних приміщень, а відтак призначених для забезпечення експлуатації житлового будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку.

Відповідно до ст. 393 ЦК України власник майна, права якого порушено внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право звернутися до суду з позовом про визнання такого акта незаконним та про його скасуванням.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на відсутність у Одеської міської ради підстав для набуття права власності на спірні підвальні приміщення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання незаконними та скасування оскаржуваних рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси від 30.09.2004 р. № 586, від 10.03.2005 р. № 123, від 11.12.2008 р. № 1392 та від 11.02.2009 р. № 46.

Щодо визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності, а саме: свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №282339, виданого 06.04.2006р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення (загальною площею 428,4 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-б; свідоцтва про право власності серія САВ №306684, виданого 27.08.2007 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежилі підвальні приміщення загальною площею 259,3 кв.м за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5в; свідоцтва про право власності серія САС №635195, виданого 13.01.2009р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № 505 (загальною площею 46,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) №5-В; свідоцтва про право власності серія САС № 686406, виданого 25.02.2009р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № 501 (загальною площею 72,2 кв.м) за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-б, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 8 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент видачі оскаржуваних свідоцтв) державний реєстратор прав у межах своїх повноважень: видає свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухомість.

Свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухоме майно, видається за підписом державного реєстратора прав, який прийняв рішення про реєстрацію.

Згідно ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент видачі оскаржуваних свідоцтв) підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.

Положеннями ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент видачі оскаржуваних свідоцтв) для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об`єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

З огляду на викладене, а також враховуючи нерозривний зв`язок між виникненням права власності на нерухоме майно та обов`язковим одержанням його власником відповідного свідоцтва про право власності, яке посвідчує це право, суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновок місцевого господарського суду про визнання незаконним та скасування зазначених вище свідоцтв про право власності.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено, а судом не досліджено, чи знаходяться в спірних приміщеннях комунікації без доступу до яких експлуатація багатоквартирних будинків за адресою: м. Одеса вул. Варламова Сергія (Академічна, 5-Б, 5-В,) є неможливою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час підготовчого провадження судом першої інстанції було здійснено огляд підвальних приміщень, а саме приміщення підвалу площею 428,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б та приміщення підвалів площею 259,3 кв.м та 46,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5в, за місцем їх знаходження. Однак, судом не було оглянуто приміщення підвалу площею 72,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б, оскільки сторонами не було забезпечено доступ до вказаного приміщення.

Згідно протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням від 12.10.2021 року, складеного в порядку ст. 82 ГПК України для повного та всебічного розгляду справи, при огляді приміщення підвалу площею 428,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5б та приміщення підвалів площею 259,3 кв.м та 46,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Академічна), буд. 5в, у вказаних приміщеннях було виявлено та зафіксовано будинкові комунікації.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів було запропоновано сторонам, в т.ч. Одеській міській раді проведення судово технічної експертизи щодо будинкових комунікацій.

Поряд з цим, відповідачі, не скористались своїм правом на проведення такої експертизи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо розгляду справи за наявними в ній матеріалами, та встановив наступне.

Факт наявності у спірних підвальних приміщень інженерних комунікацій з водопостачання, водовідведення, теплопостачання,електропостачання доведений позивачем належним способом, зафіксований судом першої інстанції під час огляду доказів за їх місцезнаходженням від 12.10.2021 року, та відповідачами зазначена обставина не заперечувається.

Проте, відповідачі в належний спосіб не довели, що вказані інженерні комунікації не є загальнобудинковими, або спірні приміщення з самого початку будувалися як такі, що мали інше призначення (магазин, перукарня, офіс, тощо).

Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що судом було здійснено неправомірний висновок про віднесення даного позову до негаторного, у зв`язку з чим не вірно застосовано позовну давність, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальна позовна давність установлюється відповідно до статті 257 ЦК України тривалістю у три роки.

Згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до правового висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Разом з цим, у ст. 268 ЦК України наведено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Проте, за змістом зазначеної норми, такий перелік не є вичерпним.

Так, ч. 2 ст. 268 ЦК України передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Таким чином, для правильного застосування вимог законодавства про позовну давність, необхідним є встановлення, до якої саме категорії спорів відноситься даний спір за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності віндикаційного чи негаторного позовів.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника:

(а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо;

(б) юридично?- юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього переоформлено на іншого суб?єкта;

Очевидно, що з урахуванням специфіки правового режиму рухомих та нерухомих речей, фізичне вибуття речі із володіння стосується саме рухомих речей, натомість юридичне вибуття майна з володіння, з урахуванням існування реєстраційного підтвердження володіння, - нерухомих. При цьому відносно нерухомих речей може мати місце фізичне та юридичне вибуття речі з володіння.

У статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов?язаних з порушенням володіння.

Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що:

?предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов?язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов?язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, як фактом їх фізичного утримання, так і фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Так, позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер є фактичним володільцем спірних підвальних приміщень, водночас Одеська міська рада чинить йому перешкоди в реалізації таких правомочностей, як користування та розпорядження ОСББ Піонер такими приміщеннями, хоча і є титульним володільцем такого майна.

Таким чином, оскільки прийняття Виконавчим комітетом Одеської міської ради оспорюваних рішень та відповідно видача Одеській міській раді свідоцтв про право власності на допоміжні приміщення передбачає заборону та обмеження співвласникам квартир багатоквартирних будинків за адресою: м. Одеса, вулиця Варламова Сергія (Академічна) № 5-б та № 5-в у розпорядженні та користуванні вказаними підвальними приміщеннями, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Піонер про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності є негаторним, оскільки спрямований на усунення перешкод співввласникам в реалізації ними повноважень розпорядження та користування належним їм майном.

З огляду на те, що вказаний позов про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності є негаторним, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. 391 ЦК України, а відтак, на позовні вимоги у цій справі позовна давність не поширюється.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.

Зміст цього принципу розкрито в ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 1 ч. 4 цієї норми судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

В силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, судова колегія не вбачає правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення від 24.01.2022 р. та додаткового рішення від 18.02.2022 р. як похідного зі справи № 916/1819/21 у зв`язку з чим вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради без задоволення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 у справі № 916/1819/21 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі № 916/1819/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Одеську міську раду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано: 03.11.2022.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир