Постанова

від 27.07.2022 по справі 320/4702/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4702/21 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білград» на прийняте у порядку письмового провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 29021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - Відповідач, Білогородська сільрада) про визнання протиправним та скасування рішення Білогородської сільради 63 сесії VII скликання №773 від 22.10.2020 «Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради» (далі - Рішення №773, Оскаржуване рішення).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування всупереч вимог ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийнято меншістю голосів від загальної чисельності складу ради, що виключає можливість стверджувати про його правомірність. Крім того, суд підкреслив, що громадські слухання проведені за два дні до закінчення строку, протягом якого можливо було подати зауваження і пропозиції до детального плану території. Окремо суд наголосив, що Відповідачем, як замовником детального плану територій, не було забезпечено здійснення його стратегічної екологічної оцінки у процесі його розроблення. Також суд зауважив, що Оскаржуване рішення як регуляторний акт не було оприлюднене на офіційному сайті Білогородської сільради. З приводу наявності у ОСОБА_1 права на оскарження цього рішення суд зазначив, що воно гарантоване Орхуською конвенцією.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білград» (далі - Апелянт, ТОВ «Білград») подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, оскільки детальний план територій затверджений на підставі заяви ТОВ «Білград», яке й є замовником його виготовлення, то рішення у цій справі впливає на права, інтереси та обов`язки підприємства, по-друге, судом не було враховано, що розділ «Охорона навколишнього природного середовища» є одночасно звітом про стратегічну екологічну оцінку та весь проект містобудівної документації було оприлюднено для проведення процедури громадського обговорення в газетах 19.06.2020, 20.06.2020 та на сайті 22.06.2020, по-третє, судом залишено поза увагою, що громадські слухання були проведені не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації, що передбачено чинним законодавством, по-четверте, суд взагалі не надав належної оцінки тому, що права ОСОБА_1 . Оскаржуваним рішенням не порушуються, позаяк останнє прийнято 22.10.2020, а право власності на земельну ділянку останній набув 09.11.2020. При цьому, як зауважує Апелянт, ТОВ «Крем-1», яке було попереднім власником земельної ділянки, будь-яких претензій чи заперечень щодо спірного детального плану не висловлювало.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 30.06.2022.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження у зв`язку з відсутністю від учасників справи клопотань про розгляд справи за їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222470400:05:001:0121, площею 1,8228 га, розташованої у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (т. 1 а.с. 12).

Крім того, Київським окружним адміністративним судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Білогородської сільради 22.06.2020 було опубліковано повідомлення про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території житлової забудови (т. 1 а.с. 23-28). У цьому повідомленні, зокрема, зазначено, що: «зауваження та пропозиції приймаються у письмовому вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , або на електронну адресу bsrnp@ukr.net протягом 30 днів з дня оприлюднення повідомлення: з 20 червня 2020 року по 19 липня 2020 року. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Громадські слухання та презентація проекту містобудівної документації та СЕО до нього відбудеться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, буд.33, приміщення сільської ради 17 липня 2020 року о 11.00год.».

Матеріали справи свідчать, що 17.07.2020 проведено громадській слухання щодо врахування громадських інтересів по матеріалах: «Детальний план території житлової забудови з об`єктами громадського обслуговування в північно-східній частині с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, обмеженої вулицею Шевченка та вулицею Лікарською села Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» та звіту про стратегічну екологічну оцінку до нього, що зафіксовано у відповідному протоколі (т. 1 а.с. 29-31).

Рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.10.2020 №773 «Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради» (т. 1 а.с. 15) з метою необхідності раціонального використання земель та розвитку населеного пункту Білогородка, керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приписано затвердити «Детальний план території житлової забудови з об`єктами громадського обслуговування в північно-східній частині с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, обмеженої вулицею Шевченка та вулицею Лікарською села Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» (п. 1). Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну депутатську комісію Білогородської сільської ради з питань управління комунальною власністю, благоустрою та будівництва, житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку (п. 2).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 9 Орхуської конвенції, ст. ст. 9, 41, 50 Конституції України, ст. ст. 1, 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 10, 11, 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. ст. 1, 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555), а також ряду позицій Європейського суду з прав людини і правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваного рішення поза установлений законом спосіб із порушенням порядку і процедури розробки спірного акту.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

За правилами ч. 8 ст. 19 Закону детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Статтею 21 Закону регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема, детальних планів територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. (ч. 2 ст. 21 Закону).

Відповідно до статті 21 Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 № 555 затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок №555), який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Положеннями п. 6-1 Порядку №555, які кореспондують ч. 5 ст. 19 Закону, передбачено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Відповідно до п. 9 Порядку №555 пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються.

За правилами п. 11 Порядку №555 пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення затвердженої містобудівної документації на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації (п. 16 Порядку №555).

Пунктом 17 Порядку №555 передбачено, що затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №695/725/15-а, від 19.06.2019 у справі №815/1884/18 та від 13.03.2020 у справі № 320/6466/18.

При цьому, частиною 6 статті 19 Закону, як і пунктом 7 Порядку №555, передбачено, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Матеріали справи, з урахуванням доданих до апеляційної скарги документів, які об`єктивно не могли бути подані ТОВ «Білград» з огляду на незалучення його до участі у справі в якості третьої особи, свідчать, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території житлової забудови об`єктами громадського обслуговування в північно-східній частині с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, обмеженої вулицею Шевченка та вулицею Лікарською села Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Детальний план територій), що розроблений на підставі рішення Білогородської сільської ради від 28.02.2020 №640, та звіту про стратегічну оцінку до нього, було оприлюднене в газеті «Експрес об`ява» №23 за 19-25.06.2020, 20.06.2020 в газеті «Голос України» №100 (7357) та 22.06.2022 на офіційному веб-сайті Білогородської міськради.

В усіх повідомленнях зазначено, що зауваження та пропозиції приймаються у письмовому вигляді за адресою: 81400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, або на електронну адресу: bsrnp@ukr.net протягом 30 днів з дня оприлюднення повідомлення - з 20.06.2020 по 19.07.2020. Крім того, зазначено, що громадські слухання та презентація проекту містобудівної документації та стратегічної екологічної оцінки до нього відбудуться за згаданою вище адресою 17.07.2020 о 11:00.

Викладене, з урахування вищенаведених норм, свідчить, що призначення громадських слухань та презентації проекту на 17.07.2020 не порушує вимоги чинного законодавства щодо строків їх проведення, оскільки між оприлюдненням повідомлення (19.06.2020) і датою громадських слухань (17.07.2020) пройшло більше 10 днів. При цьому колегія суддів звертає увагу, що згідно довідки Білогородської сільради від 17.08.2020 №669/02-26 про громадське обговорення проекту Детального плану території зауважень та пропозицій від громадськості у межах установленого у повідомленні строку не надходило.

Відтак, проведення у спірному випадку громадських слухань 17.07.2020, тобто до закінчення 30-денного строку для подання зауважень і пропозицій від громадськості щодо Детального плану територій, узгоджується з приписами ч. 6 ст. 19 Закону та п. 7 Порядку №555. Той факт, що тридцятиденний строк завершувався 19.07.2020 не впливає на підтверджені матеріалами справи обставини проведення Відповідачем громадського обговорення та громадських слухань, оскільки жодних зауважень і пропозицій від громадськості не надходило, що не породжувало у замовника обов`язку відповідь щодо їх врахування або обґрунтованої відмови.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить про помилковість твердження суду першої інстанції про те, що Оскаржуване рішення прийнято Білогородською сільрадою з порушенням порядку проведення громадського обговорення та слухань.

При цьому Київський окружний адміністративний суд безпідставно обґрунтовував свою позицію щодо цих доводів позовної заяви посиланням на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин через різні обставини справи, адже у справі №702/1384/16-а повідомлення про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості було оприлюднено після прийняття радою рішення про затвердження детального плану територій.

Щодо висновку суду першої інстанції про незабезпечення Відповідачем здійснення стратегічної екологічної оцінки Детального плану територій у процесі його розроблення, судова колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, ч. 1 ст. 19 Закону передбачено, що детальний план підлягає стратегічній екологічній оцінці.

За правилами ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник.

Така оцінка здійснюється на підставі заяви замовника про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону, - щодо документа державного планування місцевого та регіонального рівнів і оприлюднює її в порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, з метою одержання та врахування пропозицій і зауважень громадськості.

Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проект документа державного планування оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Замовник повідомляє громадськість про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проекту документа державного планування у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 12 цього Закону, та забезпечує вільний доступ громадськості до цих документів протягом усього строку громадського обговорення, визначеного частиною п`ятою цієї статті.

Строк громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки встановлюється замовником і не може становити менш як 15 днів з дня її оприлюднення.

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначена у ст. 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», частиною 3 якої передбачено, що у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

На необхідність проведення громадського обговорення проекту документу державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку вказують положення ст. 12 згаданого Закону, які визначають, зокрема, вимоги щодо строків його оприлюднення та змісту повідомлення.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Частиною 10 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначають, що громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Як було встановлено раніше, повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Детального плану території було оприлюднене у газеті «Новий день» 13.06.2020, в якому зазначено, що строк її обговорення складає 15 днів з її оприлюднення і зауваження та пропозиції можуть бути подані з 13.06.2020 по 27.06.2020, що відповідає вимогам ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Крім того, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті Детального плану території та звіту про стратегічну оцінку до нього, було оприлюднене в газеті «Експрес об`ява» №23 за 19-25.06.2020, 20.06.2020 в газеті «Голос України» №100 (7357) та 22.06.2022 на офіційному веб-сайті Білогородської міськради.

В усіх повідомленнях зазначено, що зауваження та пропозиції приймаються у письмовому вигляді за адресою: 81400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, або на електронну адресу: bsrnp@ukr.net протягом 30 днів з дня оприлюднення повідомлення - з 20.06.2020 по 19.07.2020. Крім того, зазначено, що громадські слухання та презентація проекту містобудівної документації та стратегічної екологічної оцінки до нього відбудуться за згаданою вище адресою 17.07.2020 о 11:00.

Отже, на виконання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядку №555 Білогородською сільрадою було забезпечено оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Детального плану території, а також звіту про стратегічну оцінку до нього. Викладене, на переконання судової колегії, вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про незабезпечення Відповідачем здійснення стратегічної екологічної оцінки Детального плану території у процесі його розроблення.

У свою чергу, надаючи оцінку позиції суду першої інстанції в частині порушення Білогородською сільрадою порядку прийняття Оскаржуваного рішення з огляду на недостатню кількість голосів за його прийняття, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

За правилами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу ради. При цьому така вимога не залежить від кількості депутатів, які фактично беруть участь у засіданні.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, за результатами поіменного голосування, оформленого додатком до протоколу №63 від 22.10.2020 «Поіменне голосування» 63-ї сесії 7 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (т. 1 а.с. 16), за Рішення № 773 «За» проголовувало 11 депутатів; «Проти» проголосувало 2 депутати; «Утримався» - проголосувало 7 депутатів, не голосувало 7 депутатів. Таким чином із загального складу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - 27 депутатів (включно із головою ради) за оскаржуване рішення проголосувала 11 депутатів, що складає меншість від загального складу ради.

У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, оскільки у межах спірних правовідносин Відповідачем не було належним чином виконані обов`язки щодо дотримання порядку та способу прийняття Оскаржуваного рішення, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про його протиправність.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що аналіз положень статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає можливість стверджувати, що детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту.

Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їхнє коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.03.2021 у справі № 522/5362/17, Оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом.

Аналогічний висновок щодо правової природи рішення про затвердження детального плану висловлений Верховним Судом й у постановах від 28.09.2021 у справі № 813/4167/17 та від 29.09.2021 у справі № 807/1314/17.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що всупереч вимог згаданої вище ч. 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також положень ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Білогородська сільрада не забезпечила офіційне оприлюднення Рішення №773 в друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті як самого рішення, так і результатів поіменного голосування щодо нього.

Разом з тим, правильно встановивши протиправність Оскаржуваного рішення з підстав його прийняття з порушенням положень ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд першої інстанції не врахував такого.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень на час розгляду справи судами попередніх інстанцій було врегульовано статтею 264 КАС України.

Матеріали справи свідчать, що, розглядаючи цей спір, суд першої інстанції керувався приписами цієї статті, зокрема, шляхом покладення на суб`єкта владних повноважень, чий нормативний акт оскаржується, обов`язку з опублікування оголошення про таке оскарження (т. 1 а.с. 97-98).

Водночас, Київський окружний адміністративний суд залишив поза увагою, що згідно ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Як було встановлено раніше, в адміністративному позові ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 «Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради».

Проте, враховуючи, що Детальний план території, затверджений Рішенням №773, є нормативним актом, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України з урахуванням приписів ч. 9 ст. 264 цього ж Кодексу належним способом захисту порушеного права Позивача є визнання протиправним та нечинним Оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі № 380/142/20.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на звернення до суду із цим позовом з огляду на положення Орхуської конвенції, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що таке право, насамперед, виникло в останнього як в особи - власника земельної ділянки, на яку поширюються положення Детального плану території як нормативного акту, який, як було встановлено вище, прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Водночас, у розрізі наведеного, колегія суддів погоджується з твердженням Апелянта про те, що права ОСОБА_1 на участь у процедурі громадського обговорення та громадських слухань при прийнятті оскаржуваного рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 порушені не були, позаяк спірне рішення прийнято у жовтні 2020 року, громадське обговорення його проекту мало місце у червні - липні 2020 року, а право власності на земельну ділянку у с. Білогородка Позивачем набуто 02.11.2020 (т. 1 а.с. 12).

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на підтвердження матеріалами справи порушення Білогородською сільрадою порядку прийняття Оскаржуваного рішення, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення з підстав, наведених вище, а також внести зміни в його резолютивну частину з метою приведення її у відповідність до вимог процесуального закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми процесуального права, що не стали підставою для невірного вирішення справи у цілому. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - змінити у мотивувальній та резолютивній частинах.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 264, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білград» - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - змінити у мотивувальній частині та викласти абзац другий його резолютивної частини наступним чином:

«Визнати протиправним та нечинним рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київській області шістдесят третьої сесії VII скликання №773 від 22 жовтня 2020 року «Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради.».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2022 року.