Постанова

від 04.04.2024 по справі 320/4702/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №320/4702/21

провадження № К/990/23332/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білград"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 (суддя Горобцова Я.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.)

у справі №320/4702/21

за позовом ОСОБА_1

до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Білогородської сільради 63 сесії VII скликання від 22.10.2020 №773 "Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проект оскаржуваного рішення, як і саме рішення не були опубліковані на офіційному веб-сайті позивача. Окрім того, порушена процедура проведення громадських слухань стосовно Детального плану території у с. Білогородка.

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі та, крім іншого, зобов`язано Білогородську сільську раду Бучанського району Київської області опублікувати оголошення щодо оскарження вказаного рішення у виданні, в якому це рішення було або мало б бути офіційно оприлюднено.

4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 позов задоволено повністю.

5. На вказане судове рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Білград" (далі - ТОВ «Білград» було подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білград" задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 змінено у мотивувальній частині та викладено абзац другий його резолютивної частини наступним чином: "Визнати протиправним та нечинним рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київській області шістдесят третьої сесії VII скликання від 22.10.2020 №773 "Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради". В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 залишено без змін.

7. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Білград" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222470400:05:001:0121, площею 1,8228 га, розташованої у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

9. На офіційному веб-сайті Білогородської сільради 22.06.2020 було опубліковано повідомлення про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території житлової забудови. У цьому повідомленні, зокрема, зазначено, що зауваження та пропозиції приймаються у письмовому вигляді за адресою: 81400, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33 , або на електронну адресу bsrnp@ukr.net протягом 30 днів з дня оприлюднення повідомлення: з 20.06.2020 по 19.07.2020. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Громадські слухання та презентація проекту містобудівної документації та СЕО до нього відбудеться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, буд.33, приміщення сільської ради 17.07.2020 о 11.00 год..

10. 17.07.2020 проведено громадські слухання щодо врахування громадських інтересів по матеріалах: «Детальний план території житлової забудови з об`єктами громадського обслуговування в північно-східній частині с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, обмеженої вулицею Шевченка та вулицею Лікарською села Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» та звіту про стратегічну екологічну оцінку до нього, що зафіксовано у відповідному протоколі.

11. Рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.10.2020 №773 «Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради» з метою необхідності раціонального використання земель та розвитку населеного пункту Білогородка, керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приписано затвердити «Детальний план території житлової забудови з об`єктами громадського обслуговування в північно-східній частині с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, обмеженої вулицею Шевченка та вулицею Лікарською села Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» (пункт 1). Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну депутатську комісію Білогородської сільської ради з питань управління комунальною власністю, благоустрою та будівництва, житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку (пункт 2).

12. Не погоджуючи з вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на прийняття оскаржуваного рішення поза установлений законом спосіб із порушенням порядку і процедури розробки спірного акту. Із загального складу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - 27 депутатів (включно із головою ради) за оскаржуване рішення проголосувала 11 депутатів, що складає меншість від загального складу ради, що суперечить вимогам чинного законодавства. Доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

14. Окружний адміністративний суд встановив, що відповідачем проведено громадські слухання та складено відповідний протокол за 2 дні до закінчення строку, протягом якого можливо було подати зауваження та пропозиції до Детального плану території, що суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства. Доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять. Також відповідачем не було забезпечено здійснення стратегічної екологічної оцінки детального плану у процесі його розроблення.

15. Суд апеляційної інстанції частково не погодився з висновками суду першої інстанції, і змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, зазначив, що:

- проведення у спірному випадку громадських слухань 17.07.2020, тобто до закінчення 30-денного строку для подання зауважень і пропозицій від громадськості щодо Детального плану територій, узгоджується з приписами частини 6 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555). Той факт, що тридцятиденний строк завершувався 19.07.2020, не впливає на підтверджені матеріалами справи обставини проведення відповідачем громадського обговорення та громадських слухань, оскільки жодних зауважень і пропозицій від громадськості не надходило, що не породжувало у замовника обов`язку щодо їх врахування або обґрунтованої відмови. При цьому суд першої інстанції безпідставно обґрунтовував свою позицію щодо цих доводів позовної заяви з посиланням на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин через різні обставини справи, адже у справі №702/1384/16-а повідомлення про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості було оприлюднено після прийняття радою рішення про затвердження детального плану територій;

- повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Детального плану території було оприлюднене у газеті "Новий день" 13.06.2020, в якому зазначено, що строк її обговорення складає 15 днів з її оприлюднення і зауваження та пропозиції можуть бути подані з 13.06.2020 по 27.06.2020, що відповідає вимогам статті 10 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку";

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за оскаржуване рішення проголосувало 11 депутатів (меншість від загального складу Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області) і це суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу ради. При цьому така вимога не залежить від кількості депутатів, які фактично беруть участь у засіданні. Враховуючи те, що із загального складу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - 27 депутатів (включно із головою ради) за оскаржуване рішення проголосувала 11 депутатів, що складає меншість від загального складу ради;

- відповідач не забезпечив офіційне оприлюднення спірного рішення у друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті;

- враховуючи, що Детальний план території, затверджений рішенням відповідача, є нормативним актом, то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням приписів частини 9 статті 264 цього ж Кодексу належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення.

16. Щодо твердження ТОВ «Білград» про відсутність у позивача порушеного права з огляду на той факт, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222470400:05:001:0121 площею 1,8228 га, розташованої у с. Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, та яка входить в межі зазначеного ДПТ, позивач став після прийняття спірного рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що таке право, насамперед, виникло в останнього як в особи - власника земельної ділянки, на яку поширюються положення ДПТ як нормативного акту.

Водночас, апеляційний суд погодився з твердженням апелянта про те, що права ОСОБА_1 на участь у процедурі громадського обговорення та громадських слухань при прийнятті оскаржуваного рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 порушені не були, позаяк спірне рішення прийнято у жовтні 2020 року, громадське обговорення його проекту мало місце у червні - липні 2020 року, а право власності на земельну ділянку у с. Білогородка позивачем набуто 02.11.2020.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі ТОВ "Білград" наголошує на відсутності у позивача права на звернення до суду і стверджує, що:

- на час громадського обговорення, громадських слухань та на час прийняття оскаржуваного рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 жодні права позивача не порушувались, адже він не був власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222470400:05:001:0121 площею 1,8228 га, розташованої у с. Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, та яка входить в межі зазначеного ДПТ;

- попередній власник зазначеної ділянки навпаки підтримав проект ДПТ, про що в справі наявні докази;

- позивач не зареєстрований в селі Білогородка та не проживає на зазначеній земельній ділянці;

- матеріали справи не містять доказів, що спірне рішення ради буде у будь-який спосіб впливати на права та інтереси позивача.

18. Окремо скаржник посилається на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме на постанови від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578 та від 08.12.2021 у справі №826/1598/15.

19. Позивач і відповідач відзивів на касаційну скаргу не подали. Копія ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження направлена їм належним чином і отримана ними 21.09.2022.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

21. ТОВ "Білград" стверджує про відсутність у позивача порушеного права внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення, що, на думку скаржника, має наслідком відсутність підстав для задоволення позову. Інших доводів касаційна скарга не містить.

22. Отже, для правильного вирішення цієї касаційної скарги слід оцінити доводи судів щодо наявності/відсутності у позивача порушених права та інтересів внаслідок прийняття відповідачем рішення від 22.10.2020 №773.

23. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

24. У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

25. При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).

26. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

27. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

28. Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

29. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

30. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 та від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578 і підстави для відступлення від неї відсутні.

31. Оцінюючи твердження судів про наявність у позивача порушеного права на оскарження детального плану території, колегія суддів враховує, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038-VI).

32. Згідно із статтею 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

33. Частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

34. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені, зокрема, генеральний план, План зонування та інша містобудівна документація особою, щодо якої її застосовано або яка є суб`єктом правовідносин, в яких цей акт буде застосований. Під час розгляду таких справ адміністративні суди здійснюють оцінку законності оскаржуваного нормативно-правового акта та його відповідності актам вищої юридичної сили.

35. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постановах від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20 та від 24.06.2021 у справі № 560/3160/20, від 14.02.2022 у справі № 210/3729/17(2-а/210/204/17) та іншими.

36. Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

37. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції відзначив, що право звернення у ОСОБА_1 виникло як в особи - власника земельної ділянки, на яку поширюються положення детального плану території як нормативного акту. При цьому права ОСОБА_1 на участь у процедурі громадського обговорення та громадських слухань при прийнятті оскаржуваного рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 порушені не були, позаяк спірне рішення прийнято у жовтні 2020 року, громадське обговорення його проекту мало місце у червні - липні 2020 року, а право власності на земельну ділянку у с. Білогородка позивачем набуто 02.11.2020.

38. Колегія суддів враховує те, що судами встановлено та не заперечується позивачем, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222470400:05:001:0121 площею 1,8228 розташованої у с.Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, та яка входить в межі зазначеного ДПТ, ОСОБА_1 став у листопаді 2020 року, тобто після прийняття спірного рішення відповідача. В цій частині суди вірно зазначили, що права ОСОБА_1 на участь у процедурі громадського обговорення та громадських слухань при прийнятті оскаржуваного рішення Білогородської сільради від 22.10.2020 №773 порушені не були, з огляду на той факт, що на час їх проведення він не був ані жителем с. Білогородка, ані власником зазначеної земельної ділянки.

39. Водночас, зважаючи на те, що оскаржене у цій справі рішення є нормативно правовим актом, усі зацікавлені особи, права та інтереси яких порушуються (або порушуватимуться у майбутньому) зазначеним рішенням відповідача, в змозі подати вмотивований позов та оскаржити зазначене рішення відповідача безвідносно до висновків, сформованих судом у цій справі.

40. Отже, суди попередніх інстанцій вірно вважали, що ОСОБА_1 міг бути суб`єктом звернення до суду з позовом про оскарження рішення Білогородської сільради 63 сесії VII скликання від 22.10.2020 №773 "Про затвердження детального плану території у с. Білогородка Білогородської сільської ради".

41. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивач не зареєстрований в селі Білогородка та не проживає на зазначеній земельній ділянці, оскільки це не спростовує встановлених судами обставин щодо права власності ОСОБА_1 на відповідну земельну ділянку в межах затвердженого детального плану території.

42. Також Суд відхиляє посилання скаржника на практику Верховного, а саме на постанови від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578 та від 08.12.2021 у справі №826/1598/15, в яких надавалася оцінка порушеному права, оскільки вирішення питання про наявність або відсутність порушеного права оцінюється в кожній окремій справі на підставі оцінки доказів. При цьому у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції не порушено загального підходу до з`ясування наявності або відсутності порушеного права, а інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі, у порівнянні із результатами касаційного перегляду названих скаржником справ, обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів.

43. Зважаючи на викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.

44. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

46. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статей 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білград" залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №320/4702/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб